ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.07.2018Справа № 910/4975/18
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-капітал";
До Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва";
Провизнання договору продовженим
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача:Бреденко О.І., довіреність від 21.04.2018, Медвідь В.А., довіреність від 24.04.2018;
Від відповідача: Майданік В.Ю., довіреність від 27.06.2018 № 5929/26/2/103;
Від третьої особи:Майданік В.Ю., довіреність від 02.01.2018.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" звернулося до суду з позовом про визнання продовженим до 21.12.2018 договору оренди нежилого приміщення № 190/415, укладеного з Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва від 30.09.2003.
Позовні вимоги мотивовані незгодою відповідача як суб'єкта, до сфери управління якого належить орендоване приміщення, з продовженням строку дії договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/4975/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2018, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
17.05.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги заперечуються, оскільки позивач виконує свої обов'язки не так, як того вимагає договір, у зв'язку з чим йому було направлено лист-вимогу про розірвання договору.
Ухвалою від 29.05.2018 підготовче засідання було відкладено на 19.06.2018 у зв'язку з неявкою представників сторін.
У судовому засіданні 19.07.2018 за клопотанням представника позивача до участі у справі було залучено Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підготовче засідання було відкладено на 10.07.2018.
09.07.2018 відповідач подав до суду письмові пояснення, де вказується, що 25.12.2015 позивачеві надіслано лист про зміну умов договору оренди, яким було запропоновано подати документи для розгляду питання про продовження терміну дії договору.
10.07.2018 та 17.07.2018 в підготовчому засіданні оголошувалася перерва.
У підготовчому засіданні 17.07.2018 постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду.
Під час розгляду спору по суті представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили позов задовольнити, вказуючи на те, що договір від 30.09.2003 № 190/415 був пролонгований з 22.12.2015 до 21.12.2018, оскільки жодна зі сторін не повідомила одна одну в установлений строк про намір його припинити, проте відповідач не визнає цю обставину, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Представник відповідача проти позову заперечував, вказуючи, що позивач допускає порушення умов договору в частині грошових зобов'язань у зв'язку з чим його направлялися листи про зміну умов договору, про розірвання договору, а тому договір не може вважатися продовженим до 21.12.2018.
17.07.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2018.
23.07.2018 третя особа подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивач безпідставно заявляє про невизнання орендодавцем договору продовженим, оскільки це питання було предметом судового розгляду.
24.07.2018 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких заявлено вимогу про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 910/9233/18.
26.07.2018 в судовому засіданні сторонам було повідомлено про відсутність підстав для розгляду по суті клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки стадія судового розгляду не передбачає такої процесуальної можливості.
Провівши судові дебати, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району місті Києва в якості орендодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" в якості орендаря 30.09.2003 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 190/415, відповідно до умов якого орендодавець згідно з розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації № 1141 від 30.09.2003 надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежиле приміщення (будинок) за адресою вул. Марганецька, 22, загальною площею 450,6 кв. м. для розміщення цеху по виробництву олії.
Згідно з п. 5.12 договору строк дії встановлений з 01.10.2003 по 01.10.2006.
За умовами п. 5.11 договору, договір оренди припиняє свою дію в разі: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі об'єкта оренди; банкрутства орендаря; приватизації орендованого приміщення орендарем або іншими юридичними та фізичними особами згідно з діючим законодавством; за згодою сторін договору.
01.10.2003 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення, відповідно до якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на строк дії договору нежиле приміщення за адресою вул. Марганецька, 22, загальною площею 450,6м.кв. з інженерним обладнанням.
17.01.2006 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" укладено додаткову угоду до договору № 190/415 оренди нежитлового приміщення від 30.09.2003, відповідно до якої на підставі розпоряджень Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації "Про затвердження типового договору оренди об'єктів нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району" № 245 від 25.05.2005 та № 1766 від 30.12.2005 договір оренди нежитлового приміщення № 190/415 від 30.09.2003 викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 7.1 договору в редакції додаткової угоди від 17.01.2006 цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 21.12.2003 до 21.12.2006, тобто три роки.
У пп. 2.1-2.4 договору в новій редакції сторони визначили, що об'єктом оренди є нежитлове приміщення, площею 1 поверх: 440,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Марганецька, 22. Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства по управлінню житловим господарством Дніпровського району міста Києва, який є орендодавцем.
Після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (п. 7.3 договору).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З аналіз укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою він є договором оренди, правовідносини сторін за яким регулюються як загальними положеннями про зобов'язання, так і про договір оренди з особливостями договорів оренди державного і комунального майна.
Частинами 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути, серед іншого, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Нормами ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 у справі № 51/377 встановлено, що договір оренди № 190/415 від 30.09.2003 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.01.2006 до договору оренди № 190/415 від 30.09.2003) було автоматично пролонговано на підставі ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на такий самий строк, який було передбачено договором, тобто з 21.12.2006 до 21.12.2009.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 у справі № 910/6772/15-г визнано поновленим договір оренди від 30.09.2003 № 190/415 до 21.12.2015.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Рішенням Київської міської ради від 02.2.2010 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" № 384/5096 затверджено перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з яким будинок № 22 по вул. Марганецька у місті Києві віднесено до територіальної власності територіальної громади міста Києва та віднесено до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.
Розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 13.02.2015 № 61 за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового і нежитлового фонду Дніпровського району м. Києва" на праві господарського відання закріплено житлового і нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.
Посилаючись на вказані розпорядження, позивач звернувся до суду з цим позовом, визначивши відповідачем Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію, а третьою особою - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового і нежитлового фонду Дніпровського району м. Києва".
У зв'язку із закінченням строку дії договору позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати договір оренди нежилого приміщення № 190/415 від 30.09.2003, укладеного між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал", поновленим до 21.12.2018.
Зі змісту ст. 759, 763 і 764 Цивільного Кодексу України, ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 17 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" слідує, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про надіслання відповідачем на адресу позивача листа-повідомлення про свої заперечення щодо поновлення спірного договору оренди, а поданий відповідачем лист від 25.12.2015 про зміну умов договору та від 10.04.2018 № 3022/9/1/109 про розірвання договору не приймаються судом в якості належних доказів відповідного повідомлення, оскільки суду не було подано будь-якого документального підтвердження (достовірних ы допустимих доказів), що їх було надіслано позивачеві.
Також, суд зауважує, що питання розірвання договору та питання належного виконання грошових зобов'язань за ним може бути предметом окремого врегулювання між сторонами, як судового, так і претензійного.
Представники відповідача та третьої особи не заперечили факт того що позивач користується об'єктом оренди та вносить орендні платежі, проте щодо своєчасності та повноти оплати між сторонами наявний спір. Оскільки предметом судового розгляду у цій справі не є правовідносини щодо платіжної дисципліни позивача, суд не надає їм правової оцінки, а приймає такі пояснення як визнання факту користування приміщенням позивачем.
Враховуючи вищевикладене, договір оренди нежилого приміщення № 190/415 від 30.09.2003 фактично є поновленим з 21.12.2015 на той же строк, тобто до 21.12.2018, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю обставин порушення прав та інтересів позивача та необхідністю їх судового захисту.
Таким чином, позов відхиляється, а судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73-80, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.07.2018.
Суддя О.В. Мандриченко