номер провадження справи 22/74/14-13/48/16-18/98/16
08.08.2018 справа № 908/6214/14
м. Запоріжжя
за позовом компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” (адреса місцезнаходження: Annis Komninis, 29A, 1061, Nicosia, Cyprus; адреса для листування (адреса представника в Україні): 69118, м. Запоріжжя, а/с 7477)
до відповідача компанії “KLIORIL CONSULTING LTD” (адреса місцезнаходження: 155, Archiepiskopou Makariou, III, Avenue Proteas House, 5th Floor, 3026, Limassol, Cyprus)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Амстор” (49000, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого (Ленінградська), 27)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор” від 17.12.2009
господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.
при секретарі судового засідання Чубар М.В.
учасники справи:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3023 від 23.05.2018
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 02.01.2018
від третьої особи-2: не з'явився
Компанією “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” заявлено позовні вимоги про визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор” від 17 грудня 2009 року, що укладений компанією “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” та компанією “KLIORIL CONSULTING LTD”.
У зв'язку з закінченням повноважень судді-доповідача у справі ОСОБА_3 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2016 справу передано на розгляд судді Носівець В.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 матеріали справи провадження, по якій зупинено, прийнято суддею Носівець В.В. Справі присвоєно номер провадження 22/74/14-13/48/16-18/98/16.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.11.2016 поновлено провадження у справі № 908/6214/14, розгляд справи призначено на 31.05.2017; провадження у справі зупинено до 31.05.2017 у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до Міністерства юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр з метою вручення відповідачу копії ухвали від 08.11.2016.
Ухвалою суду від 05.04.2017 у справі № 908/6214/14 провадження у справі поновлено з метою здійснення оформлення судового доручення у відповідності з рекомендаціями Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та направлення відповідного доручення напряму до Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр з метою вручення документів відповідачу “KLIORIL CONSULTING LTD”; розгляд справи призначено на 08.11.2017; провадження у справі зупинено до 08.11.2017 у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням.
Ухвалою суду від 08.11.2017 у справі № 908/6214/14 провадження у справі поновлено; ухвалено надіслати судове доручення та документи, які підлягають врученню, в перекладі на англійську мову до Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр з метою вручення відповідачу; розгляд справи відкладено; судове засідання призначено на 19.04.2018; розгляд справи зупинено до 19.04.2018; ухвалою суду від 19.04.2018 у справі № 908/6214/14 провадження у справі поновлено; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.06.2018; у зв'язку з перебуванням судді Носівець В.В. 13.06.2018 у відрядженні, ухвалою суду від 06.06.2018 у даній справі підготовче засідання призначено на 10.07.2018; строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України; ухвалою суду від 10.07.2018 замінено третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції на третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; підготовче провадження закрито, почато судовий розгляд справи по суті; судове засідання, призначене на 25.07.2018, відкладалось до 08.08.2018.
В судовому засіданні 08.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та наданих суду додаткових письмових поясненнях.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що внаслідок укладення компанією “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” та компанією “KLIORIL CONSULTING LTD” договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор” від 17.12.2009 загальний розмір частки, що належить компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” в статутному капіталі ТОВ “Амстор”, зменшився з 24,23615% до 11,5547% (з урахуванням виправленої позивачем помилки у позові). Вказав, що договір укладено з перевищенням повноважень представника ОСОБА_4, яка діяла від імені компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” на підставі довіреності від 22.07.2009, оскільки відповідно до вказаної довіреності вона не уповноважувалась на відчуження частини частки в статутному капіталі ТОВ “Амстор”, що належить компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED”. Відповідно до п. 4 зазначеної довіреності вказаній особі надано повноваження здійснювати відчуження (придбання) акцій компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” та приймати участь в її управлінні, проте, не надавались повноваження на відчуження акцій компанії в статутному капіталі ТОВ “Амстор” та визначення ціни відчуження частки, а також на участь в загальних зборах ТОВ “Амстор”. При цьому позивач звернув увагу на той факт, що представником ОСОБА_4 відчужено на користь відповідача частку компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” за ціною 100,00 доларів США при номінальній вартості вказаної частки 8186636,43 грн., що еквівалентно 1027155,71 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 17.12.2009. Також позивач посилався на те, що компанія “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” не мала наміру відчужувати свою частку в статутному капіталі ТОВ “Амстор”, компанія “KLIORIL CONSULTING LTD” не оплачувала придбану частку, а позивач не приймав від відповідача виконання за цим договором. Позивачу стало відомо про укладення спірного договору представником ОСОБА_4 лише в квітні 2014 року під час розгляду господарським судом Донецької області справи № 905/1994/14, а відповідач не міг не знати про відсутність відповідних повноважень, оскільки в преамбулі спірного договору міститься посилання на цю довіреність. Також позивач послався на встановлений судами всіх інстанцій під час розгляду справи № 905/1994/14 факт неуповноваженості ОСОБА_4 довіреністю від 22.07.2009 на відчуження частини частки в статутному капіталі ТОВ «Амстор», яка належала позивачу, що не потребує повторного доведення. Позивач стверджував, що означений договір не відповідає вимогам чинного законодавства та має бути визнаний недійсним. Посилаючись на приписи ст.ст. 16, 92, 203, 215, 241 ЦК України, ст. 20 ГК України, просив позов задовольнити.
У додаткових поясненнях позивач підставою недійсності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Амстор” також вказав на суперечність його вільному волевиявленню учасника правочину - компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” та зазначив про відсутність, у відповідності до статуту компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED”, повноважень у директора компанії на вирішення будь-яких питань, пов'язаних з розпорядженням частками, які належать компанії у статутних капіталах інших осіб, та, відповідно, передавати повноваження на підписання договорів купівлі-продажу часток у статутних капіталах зазначених осіб. Щодо наявності у оспорюваному договорі застережень про розгляд спорів/розбіжностей між сторонами у Арбітражному суду міста Лондона, позивач вказав, що подія, яка стала підставою для подання позову, вчинена на території України, тому, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» спір може розглядатися за підсудністю господарським судом Запорізької області.
Відповідач у судове засідання представника жодного разу не направив.
Господарським судом Запорізької області 14.12.2017 направлено на адресу Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр з метою вручення відповідачу компанії KLIORIL CONSULTING LTD” (адреса місцезнаходження: 155, Archiepiskopou Makariou, III, Avenue Proteas House, 5th Floor, 3026, Limassol, Cyprus, Registration number 253416) наступні документи, надані позивачем суду: ухвала господарського суду Запорізької області від 08.11.2017 у справі №908/6214/14 (у двох примірниках) з нотаріально засвідченим перекладом на англійську мову; прохання про вручення за кордоном судових документів з підтвердженням про вручення документів (у двох примірниках) з нотаріально засвідченим перекладом на англійську мову; підтвердження про оплату за вручення за кордоном судових документів в розмірі 21 євро. Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр повернуто зазначені документи на адресу суду 12.02.2018, про причини повернення зазначено у листі від 15.01.2018 (англійською мовою).
Суд, керуючись положеннями ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (щодо можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном) та Нотою уряду Кіпру від 05.01.1984, надіслав 15.02.2018 відповідачу компанії KLIORIL CONSULTING LTD” (адреса місцезнаходження: 155, Archiepiskopou Makariou, III, Avenue Proteas House, 5th Floor, 3026, Limassol, Cyprus, Registration number 253416) копію ухвали господарського суду Запорізької області від 08.11.2017 у справі № 908/6214/14 з копією нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову також поштою листом з повідомленням.
Крім того, 19.02.2018 господарським судом Запорізької області отримані документи, які надійшли від Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр (англійською та грецькою мовою), які свідчать про вручення документів, надісланих судом 02.10.2017.
На вимогу суду, яка викладена у листі від 23.03.2018, позивачем 02.04.2018 із супровідним листом надано суду оригінал перекладу на українську мову документів (англійською та грецькою мовою), які надійшли від Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 19.02.2018: зворотної сторони прохання, свідоцтва про вручення судових документів за кордоном, заяви про вручення під присягою.
Зворотна сторона прохання містить інформацію про те, що нижчепідписаний має честь засвідчити, що у відповідності до статті 6 Конвенції документ був вручений 28.11.2017 за місцем (вулиця, номер будинку) Арх. Макаріу ІІІ 155, ОСОБА_5, 5-й поверх, 3026 Лімасол, у один із способів, перерахованих нижче, у відповідності до статті 5; документ, який зазначений у запиті, був доставлений ОСОБА_6, відношення до адресата (сімейні, ділові тощо) - директор; документи повернуті (за необхідності, документи, що були вручені): а) сертифікат про вручення; б) 2 копії документів. Документ складений 31.01.2018, печатка, підпис Т. Ніколаідоу.
Згідно свідоцтва про вручення судових документів за кордоном, яке датовано 08.12.2017, старший протоколіст Верховного Суду Кіпру засвідчив, що додаються такі документи: копії судових документів, отриманих із Суду України за вих. № 908/6214/14 від 05.04.2017, заява під присягою особи, що вручила документи (пристава); що вручення відбулось згідно з вимогами закону і практикою Верхового Суду Кіпру.
Також на адресу господарського суду Запорізької області 11.04.2018 надійшло поштове повідомлення про вручення відповідачу компанії KLIORIL CONSULTING LTD” (адреса місцезнаходження: 155, Archiepiskopou Makariou, III, Avenue Proteas House, 5th Floor, 3026, Limassol, Cyprus, Registration number 253416) поштового відправлення, надісланого судом 15.02.2018, а саме: копії ухвали господарського суду Запорізької області від 08.11.2017 у справі № 908/6214/14 з копією нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову.
Зазначене свідчить про вручення директору відповідача - ОСОБА_6 судових документів та обізнаність відповідача про розгляд даної справи.
У направленому суду відзиві на позов відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив. За доводами відповідача, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Амстор” від 17.12.2009 укладено із дотриманням вимог чинного законодавства. Перехід права власності на частку у статутному капіталі на підставі цього договору відбувся, зміни до статуту ТОВ “Амстор” зареєстровано у встановленому законом порядку. Доводи позивача відносно обмеження повноважень представника ОСОБА_4 на укладення спірного договору відповідач спростовує рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015 у справі № 910/845/15-г. Також вказав на наступне схвалення позивачем оспорюваного правочину, що підтверджується протоколами загальних зборів учасників ТОВ “Амстор” за період 2010-2013 років. Заперечуючи доводи позивача, що компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” стало відомо про укладення оспорюваного договору лише у квітні 2014 року, відповідач зазначив, що позивач, як учасник, що входить до вищого органу управління - загальних зборів учасників ТОВ “Амстор”, мав дізнатися про спірний договір виконуючи свої обов'язки по управлінню товариством та затверджуючи річні звіти та баланси. Зважаючи на укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 17.12.2009 на території України, відповідач вказав, що приписи ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачають можливість розглянути справу господарським судом Запорізької області. У запереченнях, отриманих судом 24.07.2018, відповідач наполягав на тому, що компанії“ LORLEY INVESTMENTS LIMITED” достовірно відомо про відчуження своєї частки з 17.12.2019 та просив застосувати передбачену ст. 257 ЦК України позовну давність. Просив в позові відмовити.
Третьою особою-1 (ТОВ “Амстор”) надано суду відзив на позов. За доводами третьої особи, термін «компанія» (як з великої так і з маленької букви) у довіреності від 22.07.2009, якою підтверджувались повноваження ОСОБА_4 на укладення оспореного договору, стосується як позивача, так і третьої особи - ТОВ “Амстор”, роз'яснення щодо розмежування повноважень ОСОБА_4 у цій довіреності відсутні. Вказує, що відповідно до п. п. 5, 6 довіреності зазначеній особі надано право вживати всіх заходів, що вважаються необхідними чи потрібними у термінах чинного законодавства стосовно компанії; бути чинним і законним представником з метою вчинення будь-яких дій стосовно компанії. Крім того, підпис ОСОБА_4 на договорі підтверджено печаткою позивача, що є підтвердженням схвалення позивачем цього договору. Також, у відзиві на позов третьою особою-1 заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності. Вважає, що можливий строк звернення позивача за захистом сплинув 17.12.2011. Твердження позивача про те, що він довідався про порушене право у квітні 2014 вважає безпідставними, оскільки довіреність, надана ОСОБА_4 не відкликалась і він мав змогу отримувати будь-яку інформацію через Інтернет ресурси. В підтвердження своїх доводів третя особа-1 також послалася на висновки господарського суду Дніпропетровської області, викладені у рішення від 04.06.2015 у справі № 910/845/15-г про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ “Амстор” № 45 від 17.12.2009, якими, на його думку, підтверджується необмеженість повноважень ОСОБА_4 на вчинення дій, як представника позивача. В додаткових поясненнях, отриманих судом 19.04.2018, третя особа-1 звернула увагу, що представники позивача неодноразово приймали участь у подальших зборах учасників ТОВ “Амстор” у період 2010-2014 років, що свідчить, що позивач через своїх представників реалізовував права і вчиняв юридично значимі дії, як учасника ТОВ “Амстор” з часткою у статутному капіталі в розмірі 11,5547%. Наголошує, що під час розгляду справи № 910/845/15-г судами всіх інстанції досліджувався факт наявності необхідного обсягу повноважень у представника позивача для дій, пов'язаних з розпорядженням часткою у статутному капіталі.
Від третьої особи-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника, яке судом задоволено
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи-1, суд
На час подій, що досліджуються судом, відповідно до п. 7.7 статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор” (третя особа-1, Товариство), затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства № 27 від 29.08.2008, зареєстрованого Державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради 08.10.2008, компанія “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” (позивач) було учасником ТОВ “Амстор” з часткою у статутному капіталі у розмірі 15645917,00 грн. (п'ятнадцять мільйонів шістсот сорок п'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять грн. 57 коп.), що складає 24,2361 % статутного капіталу ТОВ “Амстор” та 242361 голосів.
Компанією “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” (Продавцем), в особі довіреної особи ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності від 22.07.2009, та Компанією “KLIORIL CONSULTING LTD” (Покупцем, відповідачем), в особі довіреної особи ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності від 10.08.2009, 17 грудня 2009 року у місті Донецьку, Україна, на підставі протоколу Загальних зборів учасників ТОВ “Амстор” № 45 від 17.12.2009, укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Амстор” (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець продав Покупцеві частину частки у статутному капіталі ТОВ “Амстор”, у розмірі 8186636,43 грн. (вісім мільйонів сто вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять шість грн. 43 коп.), що складає 12,6814 % (дванадцять цілих шість тисяч вісімсот чотирнадцять десятитисячних відсотка) статутного капіталу Товариства (надалі - частка), а покупець купив цю частину частки та сплатив за неї грошову суму у розмірі та в порядку, визначених Договором.
Згідно з п. 2.1 Договору право власності на частину частки до Покупця переходить з дня державної реєстрації змін до Статуту Товариства, що пов'язані з відчуженням частини частки у статутному капіталі Товариства за цим договором.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що з дня переходу до Покупця права на частину частки у статутному капіталі Товариства до останнього переходять всі права та обов'язки Продавця, як учасника Товариства.
Відповідно до п. 3.1 Договору продаж частини частки за погодженням сторін вчинюється за 100 (сто) доларів США.
Покупець зобов'язується сплатити Продавцеві вартість частки в термін до 17.12.2010 (п. 3.2 Договору).
Посилаючись на відсутність повноважень у представника ОСОБА_4, яка діяла від імені компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” на підставі довіреності від 22.07.2009, на відчуження частини частки в статутному капіталі ТОВ “Амстор”, що належить компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED”, а також на відсутність волевиявлення позивача на укладення Договору та наступного його схвалення, позивач вважає Договір таким, що підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ст. 20 Господарського кодексу України). Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
В обґрунтування заявленої вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі ТОВ «Амстор» позивач посилається на те, що він є недійсним з огляду недодержання його сторонами частин 1-3 ст. 203 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору 17.12.2009) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Спірний договір від імені продавця - компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” укладено представником ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності від 22.07.2009.
Питання наявності або відсутності необхідного обсягу повноважень у представника позивача ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності від 22.07.2009, для дій, пов'язаних з розпорядженням часткою у статутному капіталі ТОВ “Амстор” досліджувалось господарськими судами трьох інстанцій під час розгляду справи № 905/1994/14.
Так, постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 у справі № 905/1994/14 встановлено, що ОСОБА_4, відповідно до наданих їй вказаною довіреністю повноважень, не уповноважувалася на відчуження частини частки в статутному капіталі ТОВ “Амстор”, що належить компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED”.
Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини відсутності повноважень у ОСОБА_4, яка діяла від імені позивача на підставі довіреності від 22.07.2009, на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор” від 17.12.2009, не потребують повторного доведення при розгляді даної справи.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Перевищення повноважень це довільне збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівками особи, яку представляють, або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ з особою, яку він представляє.
Пленумом Вищого господарського суду України в п. 3.4 постанови від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
Визначальним у вчиненні дій щодо схвалення правочину, вчиненого з перевищенням повноважень, є зміст таких дій, оскільки вони мають свідчити про прийняття правочину до виконання. Очевидно також, що таке схвалення повинно бути до прийняття рішення у справі про визнання правочину недійсним.
В матеріалах справи дійсно відсутні докази оплати відповідачем та прийняття позивачем вартості придбаної частки, будь-які інші докази, які б підтверджували схвалення позивачем спірного правочину також не надані.
Наведене свідчить про укладення спірного договору з боку компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” представником ОСОБА_4 з перевищенням повноважень та за відсутності наступного схвалення такого правочину юридичною особою, що не відповідає вимогам ч. 2-3 ст. 203 ЦК України.
Разом з тим, компанією “KLIORIL CONSULTING LTD” (відповідачем) та ТОВ «Амстор» (третьою особою-1) у відзиві на позов та наданих суду додаткових запереченнях заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.
Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що позовну давність пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 267 ЦК України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.
Позивач вказав, що він довідався про порушене право у квітні 2014. ОСОБА_5, матеріалами справи підтверджено, що представники позивача систематично приймали участь у подальших зборах учасників ТОВ “Амстор”. Так, протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Амстор» від 28.01.2010, протокол № 11 загальних зборів учасників ТОВ “Амстор” від 06.05.2010, протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ “Амстор” від 17.01.2012, протокол № 12 загальних зборів учасників ТОВ “Амстор” від 06.04.2010, протокол № 3 загальних зборів учасників ТОВ “Амстор” від 28.02.2013 свідчать про те, що представники компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED”, з часткою у статутному капіталі 11,5547%, були присутніми на цих зборах, реалізовували корпоративні права позивача та від імені компанії вирішували питання діяльності ТОВ “Амстор”. На підставі рішення Загальних зборів учасників ТОВ “Амстор”, оформленого протоколом № 45 від 17.12.2009, затверджені зміни до Статуту ТОВ “Амстор”. Нову редакцію статуту ТОВ “Амстор” підписано учасниками Товариства та скріплено печатками підприємств, в тому числі компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED”. Державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради 24.12.2009 проведено реєстрацію змін до установчих документів. Належність повноважень представника позивача ОСОБА_4 на участь у Загальних зборах учасників ТОВ “Амстор” встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015 у справі № 910/845/15-г, яке залишено без змін за результатами апеляційного та касаційного оскарження, і не потребує доведення, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України. Крім того, у обов'язковій щорічній фінансовій звітності компанії “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” за 2011 рік, яка розміщена у Реєстратора компанії Республіки Кіпр і має вільний доступ, зазначено, що компанія “LORLEY INVESTMENTS LIMITED” має внесок у дочірніх підприємствах , зокрема, у ТОВ “Амстор” (Україна) у розмірі 11,5547%.
Отже, позивач міг знати і знав, що його частка у статутному капіталі зменшилась ще з 17.12.2009, проте, звернувся з позовом 25.12.2014.
Поважності пропуску позовної давності позивачем не наведено.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Враховуючи, що позивачем пропущено позовну давність за вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Амстор” від 17.12.2009, а відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Доводи позивача щодо не визначення особи, яка підписала відзив з доданими до нього документами, отриманий судом 23.06.2018, та заперечення з доданими до нього документами, отримані судом 24.07.2018, суд оцінює критично, оскільки вони подані прошнурованими та пронумерованими, завіреними печаткою відповідача та до них додано нотаріально завірений переклад документів на українську мову з відміткою «Апостиль», в тому числі щодо підтвердження особи, яка підписала вказані документи та її посади (ОСОБА_8, директор і секретар відповідача, громадянство - Кіпр). Крім того, саме ця особа, директор компанії, прибула до Верховного Суду Кіпру для вручення їй судових документів з України у даній справі.
Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 14.08.2018.
Суддя В.В. Носівець