проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"07" серпня 2018 р. Справа № 922/381/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О. В.
секретар судового засідання Кохан Ю.В.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 - в.о. директора
відповідача - ОСОБА_2, дов.№32-20-14-37/0/19-18 від 03.01.2018 (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» (вх. №1120Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 02.05.2018 у справі №922/381/18 (суддя Шатерніков М.І., повний текст рішення складено 14.05.2018)
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива», с.Варварівка (ОСОБА_3), Вовчанський район, Харківська область
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків
про визнання укладеною угоди,
Приватне сільськогосподарське підприємство «Нива» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якій просить визнати укладеною між сторонами додаткову угоду до договору оренди землі від 24.09.2007 - земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 168,7842 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території ОСОБА_3 Другої сільської ради Вовчанського району Харківської області з кадастровими номерами: 6321682800:01:000:0007, з площею 70,3978 га, 6321682800:01:000:0008, з площею 6,2310 га, 6321682800:01:000:0009, з площею 7,3620 га, 6321682800:01:000:0010, з площею 8,6352га, 6321682800:01:000:0011, з площею 6,9980га, 6321682800:02:001:0001 з площею 69,1601 га - укладеною; визнати Договір оренди землі від 24.09.2007 на земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 168,7842 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території ОСОБА_3 Другої сільської ради Вовчанського району Харківської області з кадастровими номерами: 6321682800:01:000:0007, з площею 70,3978 га. 6321682800:01:000:0008, з площею 6,2310 га, 6321682800:01:000:0009, з площею 7,3620 га, 6321682800:01:000:0010, з площею 8,6352 га, 6321682800:01:000:0011, з площею 6,9980 га, 6321682800:02:001:0001 з площею 69.1601 - поновленим.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.05.2018 по справі №922/381/18 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.05.2018 по справі №922/381/18 повністю, та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПСП «Нива» задовольнити. Позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, при його прийнятті було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що в даному випадку ПСП «Нива» не зверталось до установи відповідача із пропозицією зміни істотних умов, а лише погодилось із умовами, запропонованими відповідачем в ході переписки. Отже, на думку позивача, вказане свідчить про досягнення згоди на укладення додаткової угоди саме в редакції, яка є предметом даного спору. Тобто сторони спірного договору досягли згоди по всім істотним умовам додаткової угоди і виконали всі приписи норм закону України «Про оренду землі», зокрема п.п. 1-5 ст. 33 цього Закону. Також, позивач виконав додаткові вимоги щодо отримання та подачі до установи Держгеокадастру супровідних документів та подав вже підписану від свого імені саму додаткову угоду з метою її підписання з боку відповідача.
11.06.2018 системою автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи №922/381/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Барбашова С.В.; суддя Медуниця О.Є.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 у справі №922/381/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» та надано відповідачу строк до 02.07.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги.
Представник ГУ Держгеокадастру у Харківській області 27.06.2018 направив до Харківського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому не погоджується з доводами, наведеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач зазначає, що в даному випадку мало місце порушення позивачем вимоги п.п. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 було призначено справу до розгляду на 24.07.2018.
13.07.2018 на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшли пояснення від ГУ Держгеокадастру у Харківській області, в яких відповідач зазначив, що в даному випадку з боку орендаря ПСП «Нива» були порушені вимоги ч. 1-5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, тому підстави для поновлення дії договору оренди землі в порядку використання орендарем переважного права на укладання договору оренди - відсутні. В зв'язку з цим, відповідач вважає рішення господарського суду Харківської області законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2018 у зв'язку з відпусткою судді Барбашової С.В. та відпусткою судді Медуниці О.Є. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
24.09.2007 між Вовчанської районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Нива» було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення на земельну ділянку площею 168,7842 га, який зареєстровано у Вовчанському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2007 за №040769000002.
Відповідно до умов даного договору, Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області було надано в оренду, а позивачем було прийнято в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 168,7842 га, що знаходяться на території ОСОБА_3 Другої сільської ради Вовчанського району Харківської області.
Передача відповідної земельної ділянки в користування орендаря була оформлена актом передачі-приймання, затвердженим тимчасово виконуючим обов'язки голови державної адміністрації ОСОБА_4 09.01.2008, як це передбачено в пункту 16 договору.
Згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.08.2017, Приватним сільськогосподарським підприємством "Нива" в оренду отримано земельні ділянки з кадастровими номерами: 6321682800:01:000:0007, 6321682800:01:000:0008, 6321682800:01:000:0009, 6321682800:01:000:0010, 6321682800:01:000:0011, 6321682800:02:001:0001 (а.с. 51-86).
Пунктом 4 договору сторони встановили грошову оцінку земельної ділянки 1478505,00 грн.
Згідно п.6 договору, його укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Тобто, термін дії вказаного договору встановлено до 29.12.2017.
Пунктом 7 договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі із розрахунку 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить суму в розмірі 22177,58 грн за 1 рік.
Законом України №5245-VI від 06.09.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.
В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.
Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.
З метою попередження орендодавця про наміри продовжити дію договору оренди землі відповідно до вимог договору та Закону України «Про оренду землі», позивач на виконання вимог пункту 6 договору звернувся з клопотанням №607 від 22.09.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про поновлення строком на 49 років договору оренди землі від 24.09.2007.
Вказане клопотання отримано Головним управлінням Держгеокадастру в Харківської області 25.09.2017, що підтверджується відтиском штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції (вхідний реєстраційний №19-11043/0/18-17) (а.с. 118).
20.10.2017 позивач отримав лист-відповідь за №19-20-14-14961/0/19-17 на пропозицію щодо поновлення договору оренди земельних ділянок від відповідача, в якому орендодавець (відповідач) висловив свої пропозиції та зауваження, а зокрема запропонував орендарю повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надавши проект додаткової угоди, встановивши розмір орендної плати на рівні 12 % та строк дії договору у 7 років, а також витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 01.01.2017, агрохімічний паспорт поля, земельних ділянок.
Отриманий лист-відповідь позивач розцінив, як погодження пропозиції ПСП «Нива» щодо поновлення дії договору оренди земельних ділянок від 24.09.2007.
19.12.2017 позивач, в продовження дій щодо узгодження умов спірного договору, направив на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області клопотання за №677 про поновлення договору оренди землі від 24.09.2007, до якого додав проект додаткової угоди із запропонуванням внести актуальну інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; збільшити розмір орендної плати до 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та запропоновано визначити строк дії договору поновленим на 7 (сім) років. До клопотання позивачем також було додано витяг з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати на землю, агрохімічні паспорти земельних ділянок, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку (а.с. 119).
В свою чергу, Головне управління Держгеокадастру у Харківської області підготувало лист-відповідь №19-20-14-571/0/19-18 від 22.01.2018 та направило на адресу орендаря, в якому відмовило позивачу у поновленні договору оренди земельних ділянок з посиланням на приписи ст. 31, 33 Закону України «Про оренду землі» та ст. 288 Податкового кодексу, та ту обставину, що у місячний строк сторони не досягли домовленості щодо істотних умов договору та у подальшому орендодавець збирається реалізувати право оренди земельними ділянками державної власності загальною площею 168,7842 га на земельних торгах, з метою наповнення місцевого бюджету, оскільки розмір орендних платежів може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п. 288.5.2 у разі визначення орендаря на конкурсних засадах (а.с. 122).
13.02.2018 відповідач затвердив наказ, в якому зазначив про припинення права оренди ПСП «Нива» земельними ділянками державної власності загальною площею 168,7842 га, у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено договір оренди та віднесено вищезазначені земельні ділянки до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності.
Позивач, вважаючи обставини щодо відмови в поновлені договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, при чіткому виконанні приписів процедури передбаченої частинами 1-5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, порушенням з боку відповідача переважного права позивача на продовження дії договору шляхом укладання додаткової угоди, звернувся до господарського суду з відповідним позовом про зобов'язання відповідача визнати додаткову угоду укладеною в редакції запропонованій позивачем.
Господарський суд, виносячи оскаржуване рішення, яким відмовив в задоволенні позову, зазначив, що в даному випадку в ході листування між сторонами з приводу поновлення договору не було досягнуто згоди щодо запропонованих позивачем нових істотних умов договору, у зв'язку з чим відповідачем відмовлено у задоволені звернень позивача, про що останнього повідомлено. Зважаючи, що сторони не досягли згоди щодо поновлення договору та додаткова угода до договору про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, як цього вимагає ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі", переважне право орендаря, передбачене ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" припинилось, і також з 29.12.2017 - припинився договір оренди землі - у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, відповідно до положень ст. 31 вказаного Закону.
Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України «Про оренду землі», яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Згідно із 1 першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».
Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За вимогами ст. 17 Закону України “Про оренду землі” об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. За приписами статті Цивільного кодексу України правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Тобто, в даному випадку перебіг строку дії договору розпочався після його реєстрації та закінчувався 29.12.2017.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 6 договору оренди землі від 24.09.2007 передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк.
Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі».
Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.ч. 1 - 5 вказаної статті).
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч.ч. 6 - 10 вказаної статті).
Отже, стаття 33 вказаного закону фактично об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі: 1) на підставі ч.ч. 1 - 5; 2) та на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
У першому випадку орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. У цьому випадку поновлення дії договору оренди землі відбувається без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення вказаного договору. Однак закон вимагає обов'язкове укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі.
Таким чином, норми статті 33 Закону України «Про оренду землі» дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому - воно може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.
Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України “Про оренди землі” передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Як вже було зазначено, пункт 6 спірного договору від 24.09.2007 визначає, що його укладено на 10 (десять) років після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Якщо жодна із сторін впродовж 60 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не попередить письмово іншу сторону про своє бажання або небажання переукласти договір, договір вважається пролонгованим на один рік.
В даному випадку, орендар на виконання пункту 6 договору повинен був не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, але одночасно із цим повинні бути дотриманні вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме те, що використання переважного права пролонгації договору повинно супроводжуватись повідомленням орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, а також те, що до листа-повідомлення про поновлення договору повинен бути доданий проект додаткової угоди.
З матеріалів справи вбачається, що ПСП «Нива» звернулося до Головного управління 25.09.2017 (тобто у строк, передбачений як пунктом 6 договору так і нормами ст. 33 Закону) із клопотанням про поновлення строком на 49 (сорок дев'ять) років договору оренди від 24.09.2007 земельних ділянок загальною площею 168,7842 га, які розташовані на території Другої ОСОБА_3 сільської ради Вовчанського району Харківської області. Проте, до вказаного клопотання відповідач ПСП «Нива» не надав проекту додаткової угоди, в порушення вимог ч. 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі».
В подальшому, відповідач звернувся до установи позивача із клопотанням про поновлення договору оренди землі 19.12.2017 (тобто, вже менш ніж за місяць до закінчення строку дії договору оренди землі), яке надійшло до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 20.12.2017.
За результатами розгляду вказаного клопотання, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області надіслано на адресу ПСП «Нива» відповідь від 22.01.2018 щодо відмови у поновленні дії договору оренди землі у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди та про необхідність повернення земельної ділянки до земель запасу державної власності.
Отже, в ході листування між сторонами з приводу поновлення договору не було досягнуто згоди щодо запропонованих позивачем нових істотних умов договору, у зв'язку з чим відповідачем відмовлено у задоволені звернення позивача, про що останнього повідомлено.
Таким чином, в даному випадку з боку орендаря ПСП «Нива» були порушені вимоги ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренди землі», тому підстави для поновлення дії договору оренди землі в порядку використання орендарем переважного права на укладання договору оренди - відсутні.
Зважаючи на те, що сторони не досягли згоди щодо поновлення договору та додаткова угода до договору про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, як цього вимагає ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", переважне право орендаря, передбачене ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" припинилось, а також те, що 29.12.2017 договір оренди землі припинив свою дію, в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, відповідно до положень ст. 31 вказаного Закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність дій відповідача, як органу наділеного повноваженнями, щодо відмови у продовженні дії договору оренди на умовах запропонованих позивачем (орендарем), з метою подальшого передання спірної земельної ділянки в оренду на конкурсних засадах, направлених на отримання прибутку та наповнення державного бюджету, вимогам та приписам закону.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовуються вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються, не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Харківської області від 02.05.2018 у справі №922/381/18 без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 02.05.2018 у справі №922/381/18 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 13.08.2018.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Шевель О. В.