Рішення від 01.08.2018 по справі 927/81/18

РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2018 року м. Чернігівсправа №927/81/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О.М.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроком»,

код ЄДРПОУ 30530159, вул. Бориспільська, 7, м. Київ, 02660

адреса для листування: вул. Голосіївська, 7, корп. 2, оф. 5/1, м. Київ, 03039

Відповідач: Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Колос»,

код ЄДРПОУ 03799280, вул. Незалежності, 103, м. Остер, Козелецький район, Чернігівська область, 17044

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

код ЄДРПОУ 14305909, вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011

Предмет спору: про стягнення 11431862,20 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Власенко М.О., довіреність №б/н від 01.12.2017, представник;

від відповідача: Паламарчук О.М., довіреність №б/н від 10.01.2018, адвокат;

від третьої особи: Семеняка С.В., довіреність №214/18 від 26.06.2018, старший юрист,

У судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» подано позов до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Колос», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 11431862,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем як поручителем за договором про факторингове фінансування з регресом від 26.02.2016 №017/Д1-0-0-0/70/002 (далі - Договір факторингу) сплачено кошти Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 11431862,20 грн за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 22.11.2016 №Кв221116/01 (далі - Договір поставки), які до цього були відступлені позивачем Банку на умовах факторингу.

Ухвалою суду від 05.02.2018 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 27.02.2018 та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвала суду від 05.02.2018 отримана відповідачем 06.02.2018.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 21.02.2018.

20.02.2018, тобто у встановлений судом строк, відповідачем направлено суду відзив на позовну заяву, з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення на адресу позивача.

20.02.2018 ПОСП «Колос» на адресу суду направлено зустрічну позовну заяву, у якій він просить стягнути з ТОВ «Украгроком» 9716100,00 грн збитків.

Також до початку підготовчого засідання 27.02.2018 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/651/18.

У підготовчому засіданні 27.02.2018 суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, а спір вирішується з їх урахуванням.

Ухвалою суду від 27.02.2018 зустрічну позовну заяву повернуто Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству «Колос» без розгляду та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Оскільки позивачем до позовної заяви додано копії документів (доказів), пов'язаних з факторингом, які виготовлені неякісно, у зв'язку з чим частину тексту на них важко прочитати, суд має сумніви у добросовісному здійсненні позивачем його процесуальних прав та виконанні обов'язків щодо доказів, а тому у підготовчому засіданні 27.02.2018 суд постановив ухвалу про витребування від позивача доказів, пов'язаних з факторингом, належної якості.

Також у підготовчому засіданні 27.02.2018 суд встановив позивачу п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали для надання суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, відповіді на відзив та про встановлення відповідачу п'ятиденного строку з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заперечень на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні суд оголосив перерву до 27.03.2018.

Ухвалою суду від 05.03.2018 викликано у підготовче засідання, призначене на 27.03.2018, позивача та відповідача.

06.03.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з доданими до неї документами, у тому числі доказами направлення її відповідачу.

Також 06.03.2018 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів, пов'язаних з факторингом, належної якості.

20.03.2018 від відповідача надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 27.02.2018 в частині повернення зустрічної позовної заяви.

У зв'язку з надходженням від відповідача апеляційної скарги на ухвалу суду від 27.02.2018, ухвалою суду від 20.03.2018 провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи №927/81/18 до Господарського суду Чернігівської області, а також ухвалено підготовче засідання, призначене на 27.03.2018 о 10:00, вважати таким, що не відбудеться.

27.03.2018 від відповідача надійшли клопотання:

1) про зупинення провадження у справі, у якому відповідач просить зупинити провадження у справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПОСП "Колос", поданої на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2018 у частині повернення зустрічної позовної заяви відповідача без розгляду;

2) про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»;

3) про витребування доказів, у якому відповідач просить:

- витребувати у ТОВ «Украгроком» оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи документів (актів приймання-передачі документів), що свідчать про передачу ТОВ «Украгроком» на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» документів, які підтверджували право вимоги ТОВ «Украгроком» до ПОСП «Колос», переданих за Додатковою угодою №017/Д1-0-0-0/70/002/05 від 25.01.2017 та реєстру №17 та Додатковою угодою №017Д1-0-0-0/70/002/08 від 24.03.2017 та реєстрів №28, №33 до договору про факторингове фінансування з регресом №17/Д1-0-0-0/70/002 від 26.02.2016;

- витребувати у ТОВ «Украгроком» оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи документів (актів приймання-передачі документів), що свідчать про передачу АТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ТОВ «Украгроком» документів, які підтверджували право вимоги до ПОСП «Колос» за договором поставки №Кв221116/01 від 22.11.2016 після виконання грошового зобов'язання ПОСП «Колос» ТОВ «Украгроком» у якості поручителя;

- витребувати у Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи: повідомлення про вручення поштового відправлення (врученого 10.02.2017); повідомлення про вручення поштового відправлення (врученого 03.06.2017); повідомлення про вручення поштового відправлення (врученого 27.06.2017); повідомлення про вручення поштового відправлення (врученого 27.06.2017), касових чеків та/або розрахункових квитанцій, що підтверджують надання послуг поштового зв'язку на відправлення повідомлень про переуступку права вимоги від 01.02.2017, від 03.05.2017, від 01.06.2017 та повідомлення від 22.12.2017.

17.05.2018 до Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову у справі №927/81/18, у якій він просить суд накласти арешт на усе майно, що належить ПОСП «Колос».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 ухвалу господарського суду від 27.02.2018 залишено без змін, а матеріали справи повернуто до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою суду 22.05.2018 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 30.05.2018 та викликано у підготовче засідання позивача та відповідача. Цією ухвалою також повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Украгроком» заяву про забезпечення позову.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у підготовче засідання 30.05.2018 не з'явився.

До початку підготовчого засідання 30.05.2018 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з перебуванням представника відповідача у м. Дунаївці Хмельницької області з метою захисту інтересів ПОСП «Колос» перед ТОВ «КК Дунаєвецький ливарно-механічний завод».

Жодних доказів, які підтверджують перебування представника відповідача 30.05.2018 у м. Дунаївці Хмельницької області до клопотання не додано.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Згідно з нормами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки суд визнав не поважними причини неявки відповідача у засідання, підготовче засідання 30.05.2018 проводилось за відсутності відповідача (його представника).

У підготовчому засіданні 30.05.2018 суд долучив до матеріалів справи подану позивачем відповідь на відзив, оскільки вона подана у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з її урахуванням.

Також у підготовчому засіданні 30.05.2018 суд долучив до матеріалів справи документи, надані позивачем на виконання постановленої у підготовчому засіданні 27.02.2018 ухвали суду.

У підготовчому засіданні 30.05.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження, оскільки воно вже втратило свої актуальність та підстави.

Ухвалою суду від 30.05.2018:

- продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів;

- залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»;

- зобов'язано позивача - у дводенний строк з дня проголошення ухвали та відповідача - у дводенний строк з дня отримання ухвали надіслати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» копії поданих до суду заяв по суті та доданих до них документів, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, з наданням суду відповідних доказів; .

- клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроком» у семиденний строк з дня проголошення ухвали надати суду та іншим учасникам справи, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України:

- документи (акти приймання-передачі документів), що свідчать про передачу ТОВ «Украгроком» на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» документів, які підтверджували право вимоги ТОВ «Украгроком» до ПОСП «Колос», переданих за Додатковою угодою №017/Д1-0-0-0/70/002/05 від 25.01.2017 та реєстру №17 та Додатковою угодою №017Д1-0-0-0/70/002/08 від 24.03.2017 та реєстрів №28, №33 до договору про факторингове фінансування з регресом №17/Д1-0-0-0/70/002 від 26.02.2016;

- документи (акти приймання-передачі документів), що свідчать про передачу АТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ТОВ «Украгроком» документів, які підтверджували право вимоги до ПОСП «Колос» за договором поставки №Кв221116/01 від 22.11.2016 після виконання грошового зобов'язання ПОСП «Колос» ТОВ «Украгроком» у якості поручителя.

- відкладено підготовче засідання до 13.06.2018 до 10:00;

- встановлено третій особі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»: п'ятиденний строк з дня отримання позовної заяви для подання до суду, позивачу та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, письмових пояснень щодо позову з доданими до них документами; п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов для подання до суду, позивачу та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, письмових пояснень щодо відзиву з доданими до них документами. Докази направлення позивачу та відповідачу письмових пояснень надати суду у встановлений строк;

- ухвалено учасникам справи у наступне підготовче засідання надати оригінали документів, копії яких надані ними до матеріалів справи, для огляду судом у підготовчому засіданні;

- викликано у підготовче засідання, призначене на 13.06.2018 о 10:00, учасників справи.

До початку підготовчого засідання 13.06.2018, на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2018, від позивача надійшли письмові пояснення, до яких додано витребувані судом документи.

Також до початку підготовчого засідання 13.06.2018 від позивача надійшли письмові пояснення та клопотання про долучення доказів, до яких додано копії запиту ТОВ «Украгроком» № 05-06/18-01 від 05.06.2018, листа ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» № 150-1/371 від 07.06.2018, фіскальних чеків ПАТ «Укрпошта», списків поштових відправлень листів з рекомендованим повідомленням, адвокатського запиту до ПАТ «Укрпошта» з доказами направлення, адвокатського запиту до Відділення поштового зв'язку м. Остер ПАТ «Укрпошта» з доказами направлення, позовної заяви з додатками, що розглядається у справі №927/177/18, ухвали Господарського суду Чернігівської області у справі №927/177/18, рахунку №Кв000032 від 29.12.2016 та докази направлення цих пояснень з доданими до них документами позивачу та третій особі.

До початку підготовчого засідання 13.06.2018 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення третій особі відзиву на позовну заяву.

13.06.2018 від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі з доданими до них документами, у тому числі доказами їх направлення іншим учасникам справи.

У поданих письмових поясненнях третя особа просить здійснювати подальший розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Банку у зв'язку з відсутністю представника у м. Чернігові.

Представник третьої особи у підготовче засідання 13.06.2018 не з'явився

У підготовчому засіданні 13.06.2018 представник позивача не заперечила проти розгляду справи за відсутності представника третьої особи, натомість представник відповідача заперечив проти такого клопотання третьої особи та зазначив, що участь у справі та надання пояснень третьою особою є важливою та необхідною, оскільки виникає сумнів у достовірності поданих представником позивача доказах.

Враховуючи думку представника відповідача, невиконання третьою особою вимог ухвали суду від 30.05.2018 щодо надання для огляду оригіналів документів, копії яких подано з поясненнями, у підготовчому засіданні 13.06.2018 суд відхилив клопотання третьої особи про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводилось за відсутності представника третьої особи.

У підготовчому засіданні 13.06.2018 суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення позивача з доданими до них документами, поданими на виконання вимог ухвали від 30.05.2018, клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів направлення третій особі відзиву на позовну заяву та письмові пояснення третьої особи з доданими до них документами.

Також у підготовчому засіданні 13.06.2018 суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення позивача з клопотанням про долучення доказів та додані документи, а саме: копії запиту ТОВ «Украгроком» № 05-06/18-01 від 05.06.2018, листа ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» № 150-1/371 від 07.06.2018, фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» № 1918 від 07.02.2017, списку поштових відправлень листів з рекомендованим повідомленням № 2662 від 07.02.2017, фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» від 31.05.2017, списку поштових відправлень листів з рекомендованим повідомленням № 11848 від 31.05.2017, фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» від 22.06.2017, списку поштових відправлень листів з рекомендованим повідомленням № 13470 від 22.06.2017, фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» від 11.01.2018, списку поштових відправлень листів з рекомендованим повідомленням № 541 від 11.01.2018, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікаторами поштового відправлення № 0100145927700, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікаторами поштового відправлення № 0100147863904, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікаторами поштового відправлення № 0100147847275, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікаторами поштового відправлення № 0100156317823, адвокатського запиту до ПАТ «Укрпошта» з доказами направлення, адвокатського запиту до Відділення поштового зв'язку м. Остер ПАТ «Укрпошта» з доказами направлення.

Щодо поданих копій позовної заяви з додатками, що розглядається у справі №927/177/18, та рахунку № Кв000032 від 29.12.2016 представник позивача зазначила, що вказані документи не були надані суду при поданні позовної заяви, оскільки вона не вважала за доцільне їх додавати, адже сума у розмірі 200000,00 грн, сплачена відповідачем позивачу, не враховувалась при поданні даного позову, а врахована при поданні іншого позову (справа №927/177/18). Стосовно ухвали Господарського суду Чернігівської області у справі №927/177/18 представник позивача пояснила, що дана ухвала вже міститься у матеріалах справи і її надано суду для уточнення поданих пояснень.

За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 цього Кодексу).

Згідно з ч. 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 цього Кодексу).

Відповідно до п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Суд вважає, що наведені представником позивача причини пропуску встановленого строку для подання доказів, не є поважними, оскільки позивач зобов'язаний подати усі наявні у нього докази разом з позовною заявою, а думка представника позивача про недоцільність їх надання при поданні позову не може вважатись реальною неможливістю подання доказів у встановлений законом строк.

Крім того, у позовній заяві обставини щодо сплати відповідачем позивачу 200000,00 грн та їх зарахування в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №Кв221116/01 від 22.11.2016, а не за договором про факторингове фінансування з регресом від 26.02.2016, позивачем не зазначались.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено не лише процесуальні права, але й процесуальні обов'язки сторін справи. Так, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Системний аналіз наведених правових норм у поєднанні із наведеними у ст. 13, 14 ГПК України принципах диспозитивності і змагальності сторін свідчить про настання для учасника справи таких негативних наслідків, як неврахування судом при вирішенні спору поданих доказів у разі недотримання останнім без поважних на те причин встановленого законом порядку їх подання.

Отже, Господарським процесуальним кодексом обумовлено негативні наслідки для сторін у разі неподання у встановлений строк доказів, а тому ризик настання цих негативних наслідків нормами ГПК України покладається на сторін.

У свою чергу, прийняття судом до розгляду несвоєчасно поданих доказів без поважних на те причин, а лише через неналежну підготовку сторони щодо судового розгляду справи, порушує наведені норми Господарського процесуального кодексу України та унеможливлює дотримання принципу рівності учасників справи і неупередженості суду.

За наведених обставин у їх сукупності, у підготовчому засіданні 13.06.2018 суд відмовив позивачу у прийнятті до розгляду поданих ним копій позовної заяви у справі № 927/177/18 з додатками та рахунку № Кв 000032 від 29.12.2016.

Таким чином, суд долучив вказані документи до матеріалів справи, але спір вирішується без їх урахування.

У підготовчому засіданні 13.06.2018 представником відповідача заявлено клопотання про надання можливості у підготовчому засіданні подати до суду додаткові пояснення з урахуванням пояснень, наданих представником позивача, які є неотриманими на час проведення цього підготовчого засідання відповідачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

У підготовчому засіданні 13.06.2018 суд задовольнив клопотання представника відповідача про надання йому можливості надати додаткові письмові пояснення.

У підготовчому засіданні 13.06.2018 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого та призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 09.07.2018.

Ухвалою суду від 13.06.2018 викликано у судове засідання з розгляду справи по суті, призначена на 09.07.2018, учасників справи.

До початку судового засідання з розгляду справи по суті 09.07.2018 від третьої особи надійшла заява про зміну найменування третьої особи з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». У поданій заяві третя особа зазначає, що 31.05.2018 проведено державною реєстрацію нової редакції статуту Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», затвердженого Протоколом загальних зборів акціонерів АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 27.04.2018 №3б-58, відповідно до якої змінено повне найменування Банку з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

До поданої заяви третьою особою копії нової редакції статуту та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АТ «Райффайзен Банк Аваль».

До початку судового засідання з розгляду справи по суті 09.07.2018 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому він просить:

- витребувати у ТОВ «Украгроком» оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи довіреностей, якими уповноважено ОСОБА_7 на підписання актів приймання-передачі документів №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017, ОСОБА_8 на підписання акту приймання-передачі документів №3 від 25.01.2017, ОСОБА_9 на підписання акту приймання-передачі документів № 2 від 22.12.2017;

- витребувати у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи довіреностей, якими уповноважено ОСОБА_10 на підписання актів приймання-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, ОСОБА_11 на підписання акту приймання-передачі документів №16 від 05.05.2017, ОСОБА_12 на підписання акту приймання-передачі документів №2 від 22.12.2017.

До клопотання відповідачем додано докази його направлення іншим учасникам справи.

До початку судового засідання з розгляду справи по суті 09.07.2018 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення технічної експертизи документів. У поданому клопотанні відповідач просить призначити у справі №927/81/18 судову технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Коли був надрукований текст на акті приймання-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017, №2 від 22.12.2017?;

- Коли вчинено підписи на актах приймання-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017, №2 від 22.12.2017?.

Відповідач просить проведення судової експертизи у справі №927/81/18 доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

До клопотання відповідачем додано докази його направлення іншим учасникам справи.

Відповідач зазначає, що подати клопотання про призначення технічної експертизи на стадії підготовчого провадження не було можливості, оскільки про існування вищевказаних актів приймання-передачі документів він дізнався лише 13.06.2018, після того, як позивач подав їх до суду.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 09.07.2018 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання третьої особи про зміну назви третьої особи з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Розглянувши клопотання відповідача про призначення технічної експертизи документів судом було встановлено наступне.

Подане клопотання обґрунтовано тим, що на підтвердження факту передачі документів, що підтверджують право вимоги, позивачем надано суду акти приймання-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017, №2 від 22.12.2017. Як вказує відповідач, ці акти не подавались позивачем разом із позовною заявою, а були подані до суду лише 13.06.2018. Відповідач вважає, що ці акти приймання-передачі документів є недійсними та такими, що не можуть створювати юридичних наслідків, оскільки фактична дата їх складання не відповідає датам, зазначеним у актах, передачі документів фактично не було здійснено, а акти були складені безпосередньо у червні 2018 року з метою подання їх до суду у якості доказів.

У судовому засіданні 09.07.2018 представник відповідача зазначив, що за актами приймання-передачі деякі документи передавались двічі, а це є неможливим, оскільки документи у позивача мають бути у одному примірнику. На думку представника відповідача, це свідчить про те, що ці акти виготовлялись позивачем поспіхом, а тому помилки у вигляді дублювання переданих документів.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти поданого клопотання відповідача та вважають його необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Суд не вважає обґрунтованими посилання відповідача щодо підробки актів приймання-передачі документів через неподання їх одночасно з позовною заявою, оскільки подання документів у справі є правом сторони, зважаючи на принцип диспозитивності.

Крім того, після подання позову ці документи були подані позивачем саме на вимогу ухвали суду від 30.05.2018 за клопотанням відповідача, тому суд не вбачає умислу позивача подати ці документи пізніше, а не разом з позовною заявою.

Таким чином, неподання актів прийому-передачі документів одночасно з позовною заявою суд не вважає належною та обґрунтованою підставою вважати такі документи підробленими, а що стосується зазначення у кожному з цих актів одних і тих самих документів, будь-яких належних обґрунтувань неможливості їх передачі або встановлення будь-якого іншого порядку відповідачем не наведено. Повторна передача одних і тих же документів є особистими взаємовідносинами між цими сторонами.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого відповідачем клопотання про призначення технічної експертизи документів та у судовому засіданні 09.07.2018 відмовив у його задоволенні.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів судом було встановлено наступне.

Посилаючись на норми ст. 207, 244-246 Цивільного кодексу України, відповідач у поданому клопотанні зазначає, що акти приймання-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017, №2 від 22.12.2017, як документи, які підтверджують перехід права вимоги, мають бути підписані особами, уповноваженими на це установчими документами позивача та третьої особи, або відповідними довіреностями у письмовій формі, виданими у встановленому порядку. Відповідач вказує, що у вказаних актах не зазначено від імені кого - позивача чи третьої особи діють представники та на підставі яких документів, що встановлюють їх повноваження, їх ім'я та по батькові. Також, як зазначає відповідач, ані позивачем, ані третьою особою не надано довіреностей на підтвердження повноважень осіб, які вказані у актах. Відповідач вважає, що акти підписані особами, посадове становище яких та документів, які б уповноважували цих осіб на складання та підписання актів від імені юридичної особи, не вказано. Крім того, вказані акти не скріплені печатками позивача та третьої особи.

У зв'язку з цим, відповідач просить витребувати від позивача та третьої особи довіреності, якими уповноважено осіб, що вказані у актах приймання-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017, №2 від 22.12.2017, на підписання цих актів.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти клопотання про витребування доказів та зазначили, що акти приймання-передачі документів підписані працівниками ТОВ «Украгроком» та Банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За приписами ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідачем не дотримано вимог, встановлених ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо клопотань про витребування доказів, а саме не зазначено заходів, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Крім того, суд вважає, що докази, зазначені у клопотанні, не підтверджують обставини взаємовідносин позивача та відповідача, а можуть підтверджувати лише наявність повноважень працівників позивача та третьої особи у взаємовідносинах між Банком (Фактором) та ТОВ «Украгроком» (Клієнтом). З огляду на викладене, суд не позбавлений можливості самостійно оцінити подані докази, а саме спірні акти приймання-передачі щодо їх достовірності, допустимості, належності, у тому числі з огляду на наявність відповідних повноважень, які їх підписали.

За наведених обставин, у судовому засіданні 09.07.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

У судовому засіданні 09.07.2018 представником відповідача заявлено усне клопотання про витребування від позивача оригіналів додатків № 2, 3 до Договору поставки №Кв221116/01 від 22.11.2016 для огляду у судовому засіданні.

Згідно з ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу, тобто витребування оригіналів письмових доказів, копії яких було надано учасниками справи, є правом суду, а не його обов'язком.

Належних обґрунтувань необхідності витребування оригіналів додатків № 2, 3 до Договору поставки №Кв221116/01 від 22.11.2016 представником відповідача суду не наведено.

У зв'язку з недотриманням відповідачем вимог ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд у судовому засіданні 09.07.2018 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування від позивача вказаних вище документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

У судовому засіданні 09.07.2018 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 24.07.2018 до 11:00, про що учасників справи повідомлено під розписку.

До початку судового засідання з розгляду справи по суті 24.07.2018 від відповідача надійшло клопотання про призначення технічної експертизи документів. У поданому клопотанні відповідач просить призначити у справі №927/81/18 судову технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Коли було вчинено підписи на актах приймання-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017, №2 від 22.12.2017?.

До клопотання відповідачем додано копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, заяви ПОСП «Колос» (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення та докази направлення цих документів іншим учасникам справи.

До початку судового засідання з розгляду справи по суті 24.07.2018 від відповідача надійшли письмові пояснення з доказами їх направлення іншим учасникам справи.

Також до початку судового засідання 24.07.2018 від представника відповідача Паламарчука О.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з тим, що він у цей день не зможе з'явитись у судове засідання, оскільки 24.07.2018 об 11:00 перебуватиме у Володарському ВП Сквирського ВП ГУНП Київської області на допиті у якості свідка у кримінальному провадженні. На підтвердження цього представником відповідача додано копію повістки слідчого СВ Володарського ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області Янчука А.О. від 19.07.2018 про виклик Паламарчука Олександра Миколайовича для допиту у якості свідка у кримінальному провадженні №12018110160000129 від 12.06.2018.

Представник відповідача у судове засідання 24.07.2018 не з'явився.

Судом у судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти поданого клопотання, оскільки вважають, що представник відповідача міг попросити перенести допит на іншу дату, а також відповідач не був позбавлений можливості направити у судове засідання іншого представника.

Зважаючи на подані відповідачем клопотання та пояснення, суд дійшов висновку про неможливість вирішення даного спору у цьому судовому засіданні, а тому відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 31.07.2018 до 10:00 та про відкладення розгляду клопотання відповідача про призначення технічної експертизи документів, а також питання щодо прийняття до розгляду поданих відповідачем пояснень до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 31.07.2018 судом розглянуто клопотання відповідача про призначення технічної експертизи документів та встановлено, що частина підстав, заявлених відповідачем, вже заявлялось у клопотанні, яке було розглянуто у судовому засіданні 09.07.2018.

Додатково відповідачем зазначено такі підстави для проведення експертизи, як, на його думку, підроблення сертифікатів якості на товар та можлива підробка скріншотів про продаж майна відповідачем, які подавались (скріншоти) позивачем при поданні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання заяви чи клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом.

Поважних причин неможливості заявлення інших підстав щодо призначення експертизи, а саме щодо підробки сертифікатів та скріншотів при поданні першого клопотання, відповідачем не наведено.

Крім того, суд вважає, що наведені підстави жодним чином не пов'язані із спірними актами приймання-передачі документів, щодо яких відповідач хоче провести експертизу, відсутній будь-який причинно-наслідковий зв'язок між складанням, передачею сертифікатів якості і виготовленням скріншотів з актами приймання-передачі документів, тобто вони жодним чином не стосуються предмету і підстав заявленої експертизи.

За наведених обставин та правових процесуальних норм у їх сукупності, суд у судовому засіданні 31.07.2018 відмовив задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.

У судовому засіданні 31.07.2018 суд відповідно до ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України долучив до матеріалів письмові пояснення відповідача, а спір вирішується з їх урахуванням.

Позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Так, позивач зазначає, що відповідно до Додаткових угод до Договору факторингу клієнт (позивач) відступив, а Фактор (Банк) набув усі права вимоги до Боржників, що виникли або виникнуть на підставі контрактів, зазначених у графі 7 таблиці. Отже, як вказує позивач, додатковими угодами визначено, що з моменту їх підписання позивач відступив, а Банк набув усі права вимоги до відповідача, що виникнуть на підставі Договору поставки. Конкретний розмір прав вимоги визначається реєстром та підтверджується первинними документами, у Реєстрі також зазначається розмір першого платежу в межах Ліміту на Боржника, визначеного графою 4 Додаткової угоди.

Позивач зазначає, що 11000000,00 грн - це не вартість Прав вимоги, як вважає відповідач, а Ліміт - межі Першого платежу - 90% від вартості Прав вимоги, який Додатковою угодою від 12.05.2017 було зменшено до 10288675,98 грн (90% від переданих прав вимоги у розмірі 11431862,20 грн).

Також позивач вказує, що він у позовній заяві допустив невірне трактування умов Договору факторингу щодо Прав Типу 1 та вказує, що відповідно до умов Договору факторингу Перший платіж становить 10288675,98 грн, сплату якого передбачено у розмірі 90% від суми Прав вимоги, які включені до Реєстрів, а саме з суми 11431862,20 грн, отже Права типу 1 становлять 11431862,20 грн. Таким чином, позивач вважає, що він виступив Поручителем відповідача перед Банком за Правами типу 1, які становлять 11431862,20 грн.

Позивач заперечує проти того, що зобов'язання відповідача виконано лише частково. Передавши Банку Права вимоги у розмірі 11431862,20 грн, що підтверджується Реєстрами та видатковими накладними, позивач оплатив відповідно до наданих платіжних доручень кошти у розмірі 11431862,20 грн і цим самим виконав зобов'язання відповідача перед Банком у повному обсязі.

Стосовно доказів передачі Банком Позивачу документів, які підтверджують вимоги Банку до відповідача, позивач зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не визначено порядку такої передачі. Позивач вважає, що доказами такої передачі є наявність цих самих оригіналів документів розпорядженні позивача та можливість надати ці оригінали для огляду судом.

Як зазначає позивач, погашення позивачем заборгованості відповідача перед Банком підтверджується повідомленням АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 22.12.2017, яке також направлялось на адресу ПОСП «Колос».

Щодо доводів відповідача про те, що на його адресу не надходило повідомлень про зміну кредитора у зобов'язанні позивач заперечує та вказує, що такі повідомлення направлялись на його адресу та отримані відповідачем.

Позивач вказує, що сплата 26.12.2017 відповідачем коштів у розмірі 200000,00 грн не має відношення до цього спору, оскільки позивач за Договором поставки поставив відповідач товару на загальну суму 12189200,60 грн, а Банку передав лише частину прав вимоги за Договором поставки у розмірі 11431862,20 грн, тобто решта частина вимог у розмірі 757338,40 грн залишилась у позивача. Сплачені відповідачем кошти у розмірі 200000,00 грн позивач відніс у рахунок зменшення зобов'язань за Договором поставки. Крім того, позивач зазначає, що ним до Господарського суду Чернігівської області подано позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки, де позивачем у суму боргу враховано сплачені відповідачем кошти у розмірі 200000,00 грн (справа 927/177/18).

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідно до умов договору про факторингове фінансування з регресом № від 26.02.2016 №017/Д1-0-0-0/70/002 право вимоги є відступленим Клієнтом Банку з моменту підписання Сторонами додаткової угоди до Договору, яка укладається у порядку, визначеному статтею 2 Договору. Відповідач вказує, що відповідно до Додаткової угоди, укладеної між позивачем та третьою особою 25.01.2017, право вимоги позивача до відповідача за Договором поставки №Кв221116/01 на умовах товарного кредиту від 22.11.2016 було відступлено у розмірі 11000000,00 грн, а згідно з додатковою угодою від 24.03.2017 розмір відступленої вимоги позивача на користь третьої особи щодо відповідача залишився незмінним (встановлений ліміт).

Таким чином, відповідач вважає, що зважаючи на додаткові угоди до Договору факторингу, відповідач був зобов'язаний виконати грошові зобов'язання за Договором поставки на користь Банку у сумі, що не повинна перевищувати 11000000,00 грн.

У зв'язку з цим, на думку відповідача, твердження позивача про те, що він передав, а Банк набув право вимоги у загальному розмірі 11431862,20 грн на підставі Реєстрів №17 від 27.01.2017 на суму 7305667,60 грн, №28 від 11.04.2017 на суму 2014205,00 грн, №33 від 10.05.2017 на суму 2111989,60 грн не відповідають умовам Договору факторингу.

Також відповідач зазначає, що, як стверджує позивач, розмір відступлених вимог Прав типу 1 становить 10288675,98 грн, а Прав типу 2 становить 1431186,22 грн.

Відповідач стверджує, що він не отримував від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомлень про відступлення ТОВ «Украгроком» Банку права вимоги за Договором поставки. За словами представника відповідача, ПОСП «Колос» 10.02.2017 та 16.01.2018 отримав від Банку поштову кореспонденцію, проте які саме документи отримані, назвати не зміг. Надані позивачем та третьою особою докази направлення на адресу відповідача повідомлень про переуступку права вимоги та про виконання позивачем зобов'язань відповідача перед банком, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальні чеки ПАТ «Укрпошта», представник відповідача вважає неналежними доказами направлення таких повідомлень ТОВ «Украгроком», оскільки не надано описів вкладення, а тому неможливо встановити, що саме направлялось. Крім того, представник відповідача вважає, що на трьох повідомленнях про вручення взагалі не видно на адресу кого направлялось поштове відправлення.

Посилаючись на ст. 553 Цивільного кодексу України та п. 6.1 Договору факторингу, відповідач вважає, що позивач виступив поручителем відповідача перед Банком шляхом забезпечення зобов'язання порукою частково, обмежуючись лише сумою грошових коштів за відступленими Правами типу 1, розмір яких становить 10288675,98 грн. Відповідач вказує, що часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

Також відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено виконання позивачем обов'язку відповідача перед Банком жодним іншим документом, крім платіжних доручень на загальну суму 11431862,20 грн, у яких позивач на свій власний розсуд вказує призначення платежу «перерах. коштів зг. п. 6.2 дог. факторингу…».

Як вказує відповідач, позивачем не надано жодного доказу про дії, вчинені Банком на підтвердження виконання зобов'язань Поручителем (позивачем) обов'язків відповідача, зокрема, які б свідчили про передачу документів від Банку позивачу, що підтверджують вимоги Банку до відповідача.

За твердженнями відповідача, на його адресу не надходило повідомлень про зміну кредитора у зобов'язанні, а тому він вважає, що ПОСП «Колос» має право не виконувати свого обов'язку за Договором поставки перед новим кредитором до моменту надання позивачем доказів переходу до нього права вимоги.

Відповідач звертає увагу, що при розрахунку суми стягнення позивачем не враховано оплату відповідача у розмірі 200000,00 грн, яка була здійснена на підставі платіжного доручення №1537 від 26.12.2017.

Також відповідач вважає, що акти приймання-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017, №2 від 22.12.2017, як документи, які підтверджують перехід права вимоги, мають бути підписані особами, уповноваженими на це установчими документами позивача та третьої особи, або відповідними довіреностями у письмовій формі, виданими у встановленому порядку. Відповідач вважає, що акти складені та підписані особами без надання таким особам необхідних повноважень на укладення такого роду правочинів установчими документами позивача та третьої особи або відповідними довіреностями у письмові формі, які видані у встановленому порядку.

Відповідач вважає, що Договір факторингу є удаваним правочином, оскільки він не виконувався Банком, а акти прийому-передачі документів підписані не уповноваженими особами, є недійсними з моменту їх вчинення та не можуть бути доказом переходу права вимоги від позивача до третьої особи та від третьої особи допозивача.

Третя особа також зазначає, що відповідно до умов Договору факторингу, Додаткових угод та Реєстрів Права типу 1 становлять 11431862,20 грн, а перший платіж - 10288675,98 грн, тобто 90% від суми Прав вимоги, які включені до реєстрів.

Як вказує третя особа, після набуття прав вимоги Банк у встановленому порядку надіслав до ПОСП «Колос» відповідні повідомлення про переуступку прав вимоги на дебіторську заборгованість.

Також третя особа підтверджує, що оскільки ПОСП «Колос» не виконало своїх зобов'язань перед Банком у встановлений строк, ТОВ «Украгроком» як Поручителем виконано зобов'язання перед Банком у розмірі 11431862,20 грн і Банк прийняв виконання цього зобов'язання як належного.

Третя особа зазначає, що після цього на підставі ату прийому-передачі документів №2 від 22.12.2017 Банк передав позивачу оригінали документів, що стосуються виконання зобов'язань та підтверджують право вимоги за Договором поставки, а також надіслав відповідачу повідомлення про виконання ТОВ «Украгроком» заборгованості ПОСП «Колос».

Щодо підписання актів прийому-передачі документів представник третьої особи підтвердила, що вони підписувались уповноваженими на те особами Банку, які перебували на час їх підписання у трудових відносинах з Банком, це внутрішні взаємовідносини Банку і позивача і взагалі не стосується відповідача, між Банком і ТОВ «Украгроком» сумнівів у дійсності цих відносин не існує.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 26.02.2016 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (далі - Клієнт) укладено договір про факторингове фінансування з регресом (далі - Договір факторингу) (т. 1 а.с. 48-55, т. 3 а.с. 26-41).

Цим Договором визначено наступні терміни:

Ліміт на Боржника (Ліміт) - частина Вартості Прав типу 1 до окремого Боржника, визначена в додатковій угоді до Договору, в межах якої Фактор (Банк) здійснює Перший платіж.

Перший платіж - сума грошових коштів в межах Ліміту, що сплачується Фактором (Банком) Клієнтові в рахунок Факторингового фінансування за всіма відступленими Правами типу 1 після підписання Реєстру.

Права типу 1 - Права вимоги, які включені до Реєстру, Факторингове фінансування яких передбачає сплату Першого платежу після підписання Реєстру;

Права типу 2 - Права вимоги, які не включені до Реєстрів, та по яких дата фінансування співпадає з датою надходження від Боржника коштів в погашення заборгованості за Правами типу 2 та фінансування Фактором (Банком) таких відкуплених прав здійснюється без сплати Першого платежу. Ліміт на Боржника по Правам типу 2 не встановлюється. Перелік Боржників та Контрактів за Правами 2 визначається додатковою угодою до Договору.

Право грошової вимоги (Право вимоги) - право Клієнта, що відступається Фактору (Банку) відповідно до умов Договору, вимагати від третьої особи - боржника сплатити грошову суму відповідно до умов Контракту. Таке право виникає в момент укладення Договору відповідно до умов Контракту на підставі Документів або може виникнути у майбутньому після укладення Договору в процесі виконання Контракту Клієнтом на підставі Документів, що будуть оформлені у майбутньому.

Реєстр - документ, що складається за формою, визначеною Додатком №4 до Договору, в якому зазначається перелік відступлених Прав вимоги, що вже виникли та підтверджується наданими Клієнтом Документами.

Факторинг з регресом - Факторингове фінансування, при якому ризик несплати Боржником грошових зобов'язань за Контрактом повністю покладається на Клієнта, і при цьому Клієнт виступає Поручителем Боржника перед Фактором (Банком) за Контрактом у розмірі визначеному умовами Договору.

Факторингове фінансування - операція фінансування під відступлене Право вимоги, відповідно до якої Фактор (Банк) передає або зобов'язується передати на умовах Договору грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові (Банку) свої Права вимоги в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.1 Договору факторингу у порядку та на умовах, визначених Договором, Фактор (Банк) зобов'язується здійснювати Факторингове фінансування Клієнта на умовах Факторингу з регресом.

Право вимоги є відступленим Клієнтом Факторові (Банку) з моменту підписання Сторонами додаткової угоди до Договору, яка укладається у порядку, визначеному статтею 2 Договору (далі - Додаткова угода) (п. 1.2 Договору факторингу).

Згідно з п. 1.3 Договору факторингу внаслідок відступлення Права вимоги Фактор (Банк) замінює Клієнта як кредитора Боржника, у зв'язку з чим до Фактора (Банку) переходять відповідні права кредитора за Контрактом, включаючи права на отримання вартості товарів, робіт, послуг, отримання підтверджуючих документів, неустойок та інших платежів за Контрактом. Однак, Фактор (Банк) не набуває будь-яких обов'язків Клієнта за Контрактом щодо поставки товарів, робіт, послуг та інших обов'язків, що випливають з такої поставки.

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу умови придбання Фактором (Банком) Прав вимоги визначаються Додатковими угодами (що складаються за формою згідно Додатку №2 до Договору). Додаткові угоди щодо придбання Фактором (Банком) Прав вимоги можуть укладатися протягом 360 календарних днів з дати набуття чинності Договором. Клієнт має право ініціювати перегляд переліку Боржників, Лімітів тощо не пізніше 10 календарних днів до закінчення Строку дії Ліміту на відповідного Боржника.

Згідно з п. 2.2 Договору факторингу для відступлення Прав вимоги шляхом укладання Додаткової угоди Клієнт зобов'язаний попередньо надати Фактору (Банку) відповідну заявку (за формою, визначеною Фактором) разом з наступними документами:

- копію Контракту(ів), укладеного(их) з Боржником(ами);

- інформацію про Боржника за формою згідно з Додатком №3 до Договору;

- документи щодо повноважень посадових осіб Клієнта, що підписуватимуть Додаткову угоду;

- оригінал повідомлення про зміну реквізитів за формою, визначеною в Додатку №5 до Договору, з доказами його отримання Боржником;

- документи, що підтверджують зміни у правовому, фінансовому статусі Клієнта порівняно із станом, що існував на дату укладення Договору, або про відсутність таких змін;

- інші документи та інформацію щодо правового статусу, фінансового стану Клієнта, додаткового забезпечення тощо відповідно до вимог Фактора (Банку).

Фактор (Банк) має право в будь-який час самостійно визначати документи та інформацію, їх форму та порядок надання, які є необхідними для прийняття Фактором (Банком) рішення про можливість придбання Прав вимоги до конкретного Боржника та умови укладення Додаткової угоди. Встановлені Фактором вимоги є обов'язковими для Клієнта.

Пунктом 3.1 Договору факторингу визначено порядок фінансування Фактором (Банком) відступлених Прав типу 1.

Так, відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 цього Договору для отримання Першого платежу Клієнт надає Факторові (Банку) заповнений Реєстр, підписаний уповноваженою особою Клієнта та скріплений печаткою Клієнта (два екземпляри), та такі Документи:

а) оригінали документів, які відповідно до Контракту підтверджують поставку/надання Клієнтом Боржникові товарів/послуг (рахунок-фактура, залізнична накладна, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, акти приймання-передачі товарів/надання послуг);

б) копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, завірені печаткою та підписом відповідальної особи Клієнта.

Після отримання та перевірки повного пакету зазначених Документів та за умови виконання вимог пункту 2.3 Договору Фактор (Банк) підписує Реєстр або відмовляє Клієнту і повертає документи Клієнту без підписання Реєстру.

Згідно з п.п. 3.1.2 п. 3.1 Договору факторингу Фактор (Банк) не пізніше Банківського дня, наступного за днем підписання Фактором (Банком) Реєстру, перераховує грошові кошти в сумі Першого платежу, розмір якого визначений Реєстром, на Поточний рахунок Клієнта.

За умовами п. 6.1 Договору факторингу підписання Договору Сторони домовились, що Клієнт виступає Поручителем за виконання Боржниками Клієнта зобов'язань перед Фактором (Банком) по оплаті коштів за Правами типу 1.

Клієнт несе солідарну відповідальність перед Фактором (Банком) за виконання Боржником зобов'язань за Контрактом в сумі несплаченої Вартості прав типу 1.

Моментом, з якого Клієнт набуває статус Поручителя за виконання зобов'язань з оплати Прав вимоги конкретним Боржником по Контракту, є момент підписання Сторонами Реєстру.

Згідно з п. 6.2 Договору факторингу у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язань за Правами типу 1, Клієнт як Поручитель Боржника в порядку регресу зобов'язується з дати початку Строку виконання зобов'язань Поручителем оплатити Факторові (Банку) прострочену заборгованість Боржника. Строк виконання зобов'язань Поручителем визначається Фактором (Банком) окремо по кожному Боржнику в Реєстрі, при цьому він не повинен перевищувати строк, визначений у Додатковій угоді.

Після виконання Клієнтом своїх зобов'язань як Поручителем по сплаті Фактору (Банку) сум заборгованості Боржників, до нього переходять права вимагати від Боржника відшкодування в повному обсязі виплат, здійснених Клієнтом як Поручителем на користь Фактора (Банку) (п. 6.3 Договору).

Договір набирає силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору та отримання Фактором (Банком) грошових коштів в оплату повної Вартості Прав вимоги (п. 15.1 Договору факторингу).

26.02.2016 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Фактор (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (Клієнт) укладено додаткову угоду №017/Д1-0-0-0/70/002/01 до Договору факторингу (далі - Додаток №2 до Договору факторингу), відповідно до якої з моменту підписання цієї Додаткової угоди Клієнт відступив, а Фактор (Банк) набув всі Права вимоги до Боржників, що виникли або виникнуть на підставі Контрактів, зазначених в графі 7 таблиці (т. 1 а. с. 56-57, т. 3 а.с. 43-44).

Відповідно до Додатку №2 до Договору факторингу строк дії Лімітів на Боржника (графа 4) - по 31.03.2017 (включно). При цьому, остання дата сплати Першого платежу є 10.03.2017.

Позивачем надано, зокрема, додатки №3-6 до Договору факторингу, у яких вказано форму таких документів: «Анкета боржника», «Реєстр», «Інформаційне повідомлення про зміну реквізитів», «заява про зарахування зустрічних однорідних вимог» (т. 1 а.с. 57-60, т. 3 а.с. 45-50).

22.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (далі - Продавець) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Колос» (далі - Покупець) укладено договір поставки №Кв221116/01 (далі - Договір поставки) (т. 1 а.с. 14-18).

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки Продавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупця (поставити) Товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а Покупець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити йог вартість.

Найменування Товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі Покупцю) визначені у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна за одиницю виміру Товару та його загальна ціна, яку має сплатити Покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до цього Договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених у тексті самого Договору (розділ 2). Продавець має право достроково виконати свої зобов'язання щодо поставки Товару (п. 1.2 Договору поставки).

Згідно з п. 1.4 Договору поставки факт поставки та передачі Товару від Продавця до Покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передавання) повноважними представниками сторін. З моменту прийому-передачі Товару до Покупця переходить право власності на Товар.

За умовами п. 2.1, 2.2. Договору поставки ціна Товару (в т. ч. ціна за одиницю Товару), умови та витрати на доставку вказується Сторонами у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору. Покупець здійснює перерахування грошових коштів у гривнях на банківський рахунок Продавця, вказаний у рахунку-фактурі.

Оплата Товару проводиться у терміни, які вказані у Специфікаціях до даного Договору, з урахуванням п. 2.7 даного Договору (п. 2.5 Договору поставки).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 7.1 Договору поставки).

Відповідно до додатків №1-5 від 29.12.2016, №6 від 31.03.2017, №7 від 31.05.2017, №8 від 09.06.2017, №9 від 29.06.2017 до Договору поставки - Специфікацій на товар, що поставляється Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця Товар, найменування та кількість якого зазначена у цих Специфікаціях, на загальну суму 12189200,60 грн. У цих додатках вказано, що оплата Товару здійснюється у термін до 10.11.2017 (т. 1 а.с. 19, 24, 28, 34, 37, 40, 42, 44, 46).

На виконання умов Договору поставки позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 12189200,60 грн, що підтверджується видатковими накладними №Кв000034 від 29.12.2016 на суму 1171097,80 грн, №Кв000035 від 29.12.2016 на суму 1516996,80 грн, №Кв000065 від 11.04.2017 на суму 278017,60 грн, №Кв000101 від 20.04.2017 на суму 21360,00 грн, №Кв000018 від 03.04.2017 на суму 220750,00 грн, №Кв000036 від 29.12.2016 на суму 3860992,00 грн, №Кв000119 від 31.03.2017 на суму 413100,00 грн, №Кв000031 від 05.04.2017 на суму 538470,00 грн, №Кв000029 від 05.04.2017 на суму 154000,00 грн, №Кв000028 від 04.04.2017 на суму 473920,00 грн, №Кв000037 від 15.03.2017 на суму 363560,00 грн, №Кв000037 від 30.12.2016 на суму 397090,00 грн, №Кв000054 від 20.03.2017 на суму 67284,00 грн, №Кв000072 від 27.03.2017 на суму 1170261,00 грн, №Кв000004 від 18.01.2017 на суму 359491,00 грн, №Кв000027 від 08.05.2017 на суму 51410,00 грн, №Кв000060 від 11.04.2017 на суму 446832,00 грн, №Кв000107 від 31.05.2017 на суму 324086,00 грн, №Кв000051 від 09.06.2017 на суму 103627,20 грн, №Кв000145 від 29.06.2017 на суму 256855,20 грн (т. 1 а.с. 20-23, 25-27, 29-33, 35-36, 38-39, 41, 43, 45, 47).

Відповідно до акту звірки заборгованості, підписаного між позивачем та відповідачем, заборгованість ПОСП «Колос» перед ТОВ «Украгроком» за видатковими накладними станом на 20.01.2017 становить 7305667,60 грн (т. 1 а.с. 64, т. 3 а.с. 54).

25.01.2017 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Фактор (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (Клієнт) укладено додаткову угоду №017/Д1-0-0-0/70/002/05 до Договору факторингу (далі - Додаткова угода від 25.01.2017) (т. 1 а.с. 61-63, т. 3 а.с. 51-53).

Додатковою угодою від 25.01.2017 викладено п. 2.1, 9.13, 9.17 та п. 1 Додатку №2 до Договору факторингу у новій редакції.

Так, п. 2.1 Договору викладено у наступній редакції: « 2.1. Умови придбання Фактором (Банком) Прав вимоги визначаються Додатковими угодами (що складаються за формою згідно Додатку №2 до Договору). Додаткові угоди щодо придбання Фактором (Банком) Прав вимоги можуть укладатися до 22.11.2017. Клієнт має право ініціювати перегляд переліку Боржників, Лімітів тощо не пізніше 10 календарних днів до закінчення Строку дії Ліміту на відповідного Боржника».

Відповідно до п. 1 Додатку №2 до Договору факторингу (Додаткова угода №017/Д1-0-0-0/70/002/01 від 26.02.2016 до Договору факторингу), який викладено у новій редакції, з моменту підписання цієї Додаткової угоди Клієнт відступив, а Фактор (Банк) набув всі Права вимоги до Боржників, що виникли або виникнуть на підставі Контрактів, зазначених в графі 7 таблиці.

Відповідно до рядка 6 цієї таблиці Банк набув усі Права вимоги до ПОСП «Колос», що виникли або виникнуть на підставі Договору поставки.

Ліміт на Боржника становить 11000000,00 грн (графа 4 таблиці), розмір Першого платежу (% від Вартості Прав типу 1) - 90% (графа 5 таблиці), строк виконання зобов'язань поручителем по Контракту - до 15 календарних днів (графа 8 таблиці).

Сторони домовились, що сума Першого платежу за Реєстром розраховується як визначений в Додатку №2 до Договору Розмір Першого платежу (% відповідно до колонки 5 пункту 1 Додатку №2 до Договору) помножений на залишок заборгованості за кожним окремим Документом, вказаним у Реєстрі, відповідно до оригіналу Акту звірки, підписаного між Клієнтом та Боржником. Строк дії Лімітів на Боржника (графа 4) - по 22.11.2017, остання дата сплати Першого платежу - 02.11.2017.

25.01.2017 ТОВ «Украгроком» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підписано акт прийому-передачі документів №3, згідно з яким на виконання п. 3.1.1 Договору факторингу позивач передав, а Банк прийняв на зберігання наступні документи: реєстр №3, акт звірки №б/н від 20.01.2017, повідомлення про зміну реквізитів №б/н від 25.01.2017, завірену копію довіреності на ОСОБА_15 №б/н від 26.06.2016, завірену копію довіреності на ОСОБА_15 №б/н від 04.01.2016, завірені копії додатків №1-5 від 29.12.2016 до Договору поставки; рахунки на оплату від 29.12.2016 №Кв000028, №Кв000029, №Кв000030, №Кв000032, видаткові накладні ПОСП «Колос» №Кв000034 від 29.12.2016, №Кв000035 від 29.12.2016, №Кв000036 від 29.12.2016, №Кв000004 від 18.01.2017, №Кв000037 від 30.12.2016 У цьому акті зазначено, що документи передала ОСОБА_8, а прийняла ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 125).

Відповідно до форми, встановленої у Додатку №5 до Договору факторингу, ТОВ «Украгроком» надано ПОСП «Колос» інформаційне повідомлення про зміну реквізитів від 25.01.2017, у якому позивач повідомляє відповідача про те, що на підставі Договору факторингу ТОВ «Украгроком» відступило Банку усі права грошової вимоги, що виникли або виникнуть на підставі Договору поставки та надає реквізити для перерахування коштів.

Під цим повідомленням зазначено, що ПОСП «Колос» визнає АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитором за Договором поставки щодо права отримання грошових коштів за послуги/товари, які поставлені (чи будуть поставлені) за Контрактом, та пов'язаних із цим прав за Контрактом. Вказане засвідчене підписом директором ПОСП «Колос» ОСОБА_16, головним бухгалтером ПОСП «Колос» ОСОБА_17 та печаткою ПОСП «Колос» (т. 3 а.с. 8).

27.01.2017 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» підписано Реєстр №17 (т. 1 а.с. 65, т. 3 а.с. 55), відповідно до якого ТОВ «Украгроком» відступив Банку Права вимоги до ПОСП «Колос» на загальну суму 7305667,60 грн згідно з Договором поставки за видатковими накладними №Кв000034 від 29.12.2016 на суму 1171097,80 грн, №Кв000035 від 29.12.2016 на суму 1516996,80 грн, №Кв000036 від 29.12.2016 на суму 3860992,00 грн, №Кв000004 від 18.01.2017 на суму 359491,00 грн, №Кв000037 від 30.12.2016 на суму 397090,00 грн. Сума першого платежу, тобто 90% від вартості Прав вимоги, становить 6575100,84 грн, строк платежу за Контрактом - 10.11.2017, строк виконання зобов'язань Поручителем - 22.11.2017.

АТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслано ПОСП «Колос» повідомлення від 01.02.2017 про переуступку прав вимоги на дебіторську заборгованість за січень 2017 року, відповідно до якого Банк повідомив відповідача, що згідно умов Договору факторингу Банком було придбано права вимоги грошових коштів за поставками товарів, що здійснюються в рамках Договору поставки, а саме за видатковими накладними №Кв000034 від 29.12.2016 на суму 1171097,80 грн, №Кв000035 від 29.12.2016 на суму 1516996,80 грн, №Кв000036 від 29.12.2016 на суму 3860992,00 грн, №Кв000004 від 18.01.2017 на суму 359491,00 грн, №Кв000037 від 30.12.2016 на суму 397090,00 грн. Всього на загальну суму - 7305667,60 грн, строк оплати - 10.11.2017 (т. 3 а.с. 9).

На підтвердження направлення та вручення відповідачу цього повідомлення позивачем суду надано копії повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0100145927700) (т. 3 а.с. 13), фіскального чеку КМД ПАТ «Укрпошта» від 07.02.2018 (т. 3 а.с. 146) та списку поштових відправлень, відповідно до якого на адресу ПОСП «Колос» направлено поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0100145927700 (т. 3 а.с. 147).

24.03.2017 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Фактор (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (Клієнт) укладено додаткову угоду №017/Д1-0-0-0/70/002/08 до Договору факторингу (далі - Додаткова угода від 24.03.2017), відповідно до якої з моменту підписання цієї Додаткової угоди Клієнт відступив, а Фактор (Банк) набув всі Права вимоги до Боржників, що виникли або виникнуть на підставі Контрактів, зазначених в графі 7 таблиці (т. 1 а.с. 66-67, т. 3 а.с. 56-57).

Відповідно до рядка 6 таблиці Банк набув усі Права вимоги до ПОСП «Колос», що виникли або виникнуть на підставі Договору поставки.

Відповідно до акту звірки заборгованості, підписаного між позивачем та відповідачем, заборгованість ПОСП «Колос» перед ТОВ «Украгроком» за видатковими накладними станом на 03.04.2017 становить 9319872,60 грн (т. 1 а.с. 68, т. 3 а.с. 58).

10.04.2017 ТОВ «Украгроком» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підписано акт прийому-передачі документів №11, згідно з яким на виконання п. 3.1.1 Договору факторингу позивач передав, а Банк прийняв на зберігання наступні документи щодо ПОСП «Колос»: реєстр №28, акт звірки №б/н від 03.04, довіреність ОСОБА_15 №б/н від 26.12.2016, додатки №2-4 від 29.12.2017 до Договору поставки; рахунки від 29.12.2016 №Кв000031, №Кв000030, №Кв000029, видаткові накладні №Кв000119 від 31.03.2017, №Кв000054 від 20.03.2017, №Кв000072 від 27.03.2017, №Кв000037 від 15.03.2017. У цьому акті зазначено, що документи передала ОСОБА_7, а прийняла ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 126).

11.04.2017 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» підписано Реєстр №28 (т. 1 а.с. 69, т. 3 а.с. 59), відповідно до якого ТОВ «Украгроком» відступив Банку Права вимоги до ПОСП «Колос» на загальну суму 2014205,00 грн згідно з Договором поставки за видатковими накладними №Кв000119 від 31.03.2017 на суму 413100,00 грн, №Кв000054 від 20.03.2017 на суму 67284,00 грн, №Кв000072 від 27.03.2017 на суму 1170261,00 грн, №Кв000037 від 15.03.2017 на суму 363560,00 грн. Сума першого платежу, тобто 90% від вартості Прав вимоги, становить 1812784,50 грн, строк платежу за Контрактом - 10.11.2017, строк виконання зобов'язань Поручителем - 22.11.2017.

Відповідно до акту звірки заборгованості, підписаного між позивачем та відповідачем, заборгованість ПОСП «Колос» перед ТОВ «Украгроком» за видатковими накладними станом на 28.04.2017 становить 11453222,20 грн (т. 1 а.с. 70, т. 3 а.с. 60).

АТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслано ПОСП «Колос» повідомлення від 03.05.2017 про переуступку прав вимоги на дебіторську заборгованість за квітень 2017 року, відповідно до якого Банк повідомив відповідача, що згідно умов Договору факторингу Банком було придбано права вимоги грошових коштів за поставками товарів, що здійснюються в рамках Договору поставки, а саме за видатковими накладними №Кв000119 від 31.03.2017 на суму 413100,00 грн, №Кв000054 від 20.03.2017 на суму 67284,00 грн, №Кв000072 від 27.03.2017 на суму 1170261,00 грн, №Кв000037 від 15.03.2017 на суму 363560,00 грн. Всього на загальну суму - 2014205,00 грн, строк оплати - 10.11.2017 (т. 3 а.с. 10).

На підтвердження направлення та вручення відповідачу цього повідомлення позивачем суду надано копії повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0100147847275) (т. 3 а.с. 13), фіскального чеку КМД ПАТ «Укрпошта» від 31.05.2017 та списку поштових відправлень, відповідно до якого на адресу ПОСП «Колос» направлено поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0100147847275 (т. 3 а.с. 148).

05.05.2017 ТОВ «Украгроком» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підписано акт прийому-передачі документів №16, згідно з яким на виконання п. 3.1.1 Договору факторингу позивач передав, а Банк прийняв на зберігання наступні документи щодо ПОСП «Колос»: реєстр №33, акт звірки №б/н від 28.04, лист про заміну товару №303 від 28.04, лист про відстрочення термінів поставки №304 від 28.04, довіреність ОСОБА_15 №б/н від 26.12.2016, видаткові накладні №Кв000065 від 11.04.2017, №Кв000018 від 03.04.2017, №Кв000028 від 04.04.2017, №Кв000029 від 05.04.2017, №Кв000031 від 05.04.2017, №Кв000060 від 11.04.2017, рахунки від 29.12.2016 №Кв000028, №Кв000029, №Кв000030, від 31.03.2017 №Кв000090, додатки №1-3 від 29.12.2016 до Договору поставки, додаток №6 від 31.03.2017 до Договору поставки. У цьому акті зазначено, що документи передала ОСОБА_7, а прийняла ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 127).

10.05.2017 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» підписано Реєстр №33 (т. 1 а.с. 71, т. 3 а.с. 61), відповідно до якого ТОВ «Украгроком» відступив Банку Права вимоги до ПОСП «Колос» на загальну суму 2111989,60 грн згідно з Договором поставки за видатковими накладними №Кв000065 від 11.04.2017 на суму 278017,60 грн, №Кв000018 від 03.04.2017 на суму 220750,00 грн, №Кв000028 від 04.04.2017 на суму 473920,00 грн, №Кв000029 від 05.04.2017 на суму 154000,00 грн, №Кв000031 від 05.04.2017 на суму 538470,00 грн, №Кв000060 від 11.04.2017 на суму 446832,00 грн. Сума першого платежу, тобто 90% від вартості Прав вимоги, становить 1900790,64 грн, строк платежу за Контрактом - 10.11.2017, строк виконання зобов'язань Поручителем - 22.11.2017.

Таким чином, на підставі Реєстрів №17 від 27.01.2017, №28 від 11.04.2017, №33 від 10.05.2017 ТОВ «Украгроком» відступив ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Права вимоги до ПОСП «Колос» на загальну суму 11431862,20 грн.

12.05.2017 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Фактор (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (Клієнт) укладено додаткову угоду №017/Д1-0-0-0/70/002/09 до Договору факторингу (далі - Додаткова угода від 12.05.2017) (т. 1 а.с. 72-74, т. 3 а.с. 62-64).

Додатковою угодою від 12.05.2017 викладено п. 1 Додатку №2 до Договору факторингу у новій редакції.

Ліміт на Боржника становить 10288675,98 грн (графа 4 таблиці), розмір Першого платежу (% від Вартості Прав типу 1) - 90% (графа 5 таблиці).

АТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслано ПОСП «Колос» повідомлення від 01.06.2017 про переуступку прав вимоги на дебіторську заборгованість за травень 2017 року, відповідно до якого Банк повідомив відповідача, що згідно умов Договору факторингу Банком було придбано права вимоги грошових коштів за поставками товарів, що здійснюються в рамках Договору поставки, а саме за видатковими накладними №Кв000065 від 11.04.2017 на суму 278017,60 грн, №Кв000018 від 03.04.2017 на суму 220750,00 грн, №Кв000028 від 04.04.2017 на суму 473920,00 грн, №Кв000029 від 05.04.2017 на суму 154000,00 грн, №Кв000031 від 05.04.2017 на суму 538470,00 грн, №Кв000060 від 11.04.2017 на суму 446832,00 грн. Всього на загальну суму - 2111989,60 грн, строк оплати - 10.11.2017 (т. 3 а.с. 11).

На підтвердження направлення та вручення відповідачу цього повідомлення позивачем суду надано копії повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0100147863904) (т. 3 а.с. 13), фіскального чеку КМД ПАТ «Укрпошта» від 22.06.2017 та списку поштових відправлень, відповідно до якого на адресу ПОСП «Колос» направлено поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0100147863904 (т. 3 а.с. 150-151).

Відповідно до акту звірки заборгованості, підписаного між позивачем та відповідачем, заборгованість ПОСП «Колос» перед ТОВ «Украгроком» за видатковими накладними станом на 01.10.2017 становить 12189200,60 грн (т. 3 а.с. 65).

Отже, позивачем виконані прийняті на себе зобов'язання за Договором поставки та передано відповідачу Товар на загальну суму 12189200,60 грн, а відповідачем, у свою чергу, прийнятий цей товар без будь-яких зауважень, за який останній повинен був сплатити позивачу кошти у строк до 10.11.2017.

Відповідно до умов Договору факторингу, Додаткових угод до нього та Реєстрів позивачем було частково відступлено Банку Право вимоги до відповідача за Договором поставки на загальну суму 11431862,20 грн, яку відповідач повинен був сплатити Банку.

Оскільки відповідачем кошти у розмірі 11431862,20 грн не були сплачені Банку, ТОВ «Украгроком» як Поручитель ПОСП «Колос» перерахував ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кошти у розмір 11431862,20 грн згідно з платіжними дорученнями №12752 від 16.11.2017 на суму 10288675,98 грн та №843 від 21.12.2017 на суму 1143186,22 грн (т. 1 а.с. 75-77).

22.12.2017 ТОВ «Украгроком» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підписано акт прийому-передачі документів №2, згідно з яким, у зв'язку з виконанням ТОВ «Украгроком» своїх зобов'язань перед Банком за Договором факторингу, Банк передав, а позивач прийняв наступні документи: акти звірки №б/н від 20.01.2017, від 03.04, від 28.04, повідомлення про зміну реквізитів №б/н від 25.01.2017, видаткові накладні №Кв000034 від 29.12.2016, №Кв000035 від 29.12.2016, №Кв000036 від 29.12.2016, №Кв000004 від 18.01.2017, №Кв000037 від 30.12.2016, №Кв000119 від 31.03.2017, №Кв000054 від 20.03.2017, №Кв000072 від 27.03.2017, №Кв000037 від 15.03.2017, №Кв000065 від 11.04.2017, №Кв000018 від 03.04.2017, №Кв000028 від 04.04.2017, №Кв000029 від 05.04.2017, №Кв000031 від 05.04.2017, №Кв000060 від 11.04.2017, рахунки від 29.12.2016 №Кв000028, №Кв000029, №Кв000030, №Кв000031, №Кв000032, від 31.03.2017 №Кв000090. У цьому акті зазначено, що документи передала ОСОБА_18, а прийняла ОСОБА_19 (т. 3 а.с. 129).

АТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслано ПОСП «Колос» повідомлення від 22.12.2017, відповідно до якого Банк повідомив відповідача, що в рамках Договору факторингу ТОВ «Украгроком» було погашено перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість ПОСП «Колос» по відступленим на факторингове обслуговування правам вимоги за Договором поставки за накладними №Кв000034 від 29.12.2016 на суму 1171097,80 грн, №Кв000035 від 29.12.2016 на суму 1516996,80 грн, №Кв000036 від 29.12.2016 на суму 3860992,00 грн, №Кв000004 від 18.01.2017 на суму 359491,00 грн, №Кв000037 від 30.12.2016 на суму 397090,00 грн, №Кв000119 від 31.03.2017 на суму 413100,00 грн, №Кв000054 від 20.03.2017 на суму 67284,00 грн, №Кв000072 від 27.03.2017 на суму 1170261,00 грн, №Кв000037 від 15.03.2017 на суму 363560,00 грн, №Кв000065 від 11.04.2017 на суму 278017,60 грн, №Кв000018 від 03.04.2017 на суму 220750,00 грн, №Кв000028 від 04.04.2017 на суму 473920,00 грн, №Кв000029 від 05.04.2017 на суму 154000,00 грн, №Кв000031 від 05.04.2017 на суму 538470,00 грн, №Кв000060 від 11.04.2017 на суму 446832,00 грн. Усього на загальну суму 11431862,20 грн (т. 3 а.с. 12).

На підтвердження направлення та вручення відповідачу цього повідомлення позивачем суду надано копії повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0100156317823) (т. 3 а.с. 14), фіскального чеку КМД ПАТ «Укрпошта» від 11.01.2018 (т. 3 а.с. 152) та списку поштових відправлень, відповідно до якого на адресу ПОСП «Колос» направлено поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0100156317823 (т. 3 а.с. 153).

Відповідачем неодноразово, вже після закінчення строку для сплати заборгованості за Договором поставки, направлялись листи на адресу позивача, у яких ПОСП «Колос» визнає заборгованість перед ТОВ «Украгроком» та зобов'язувалось погасити цю заборгованість у вказані у листах строки, а саме листи від 21.11.2017 №01-07/156, від 20.12.2017 №01-07/162, від 09.01.2018 №3, від 17.01.2018 №16 (т. 3 а.с. 15-18).

Відповідно до платіжного доручення №1537 від 26.12.2017 відповідач перерахував позивачу кошти у розмірі 200000,00 грн, призначення платежу «часткова оплата згідно рах. №Кв000032 від 29.12.2016, дог. №Кв221116/01 від 22.11.2016, у т.ч. ПДВ 20% - 33333,33 грн» (т. 1 а.с. 100).

При цьому, рахунку №Кв000032 від 29.12.2016, на підставі якого відповідачем сплачувались позивачу кошти, ПОСП «Колос» не надано, відступлення права вимоги згідно Реєстрів здійснювалось за видатковими накладними, а не рахунками, право вимоги за видатковою накладною на суму 200000,00 грн не передавалось.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2018 відкрито провадження у справі №927/177/18 за позовом ТОВ «Украгроком» до ПОСП «Колос» про стягнення з відповідача 575193,40 грн основного боргу; 189347,10 грн штрафу; 30% річних у розмірі 50361,92 грн та 48109,14 грн пені (т. 3 а.с. 180). В ухвалі суду зазначено, що заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № Кв221116/01 на умовах товарного кредиту від 22.11.2016 з додатками до нього.

Листом від 06.06.2018 №150-1/367 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підтвердило отримання документів від ТОВ «Украгроком» згідно з актами прийому-передачі від 05.05.2017, від 25.01.2017, від 10.04.2017 та повідомило, що вказані акти підписані уповноваженим особами Банку ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які на момент їх підписання перебували у трудових відносинах з АТ «Райффайзен Банк Аваль» (т. 3 а.с. 128).

Листом від 06.06.2018 №150-1/368 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підтвердило повернення ТОВ «Украгроком» документів згідно з актом прийому-передачі від 22.12.2017, та повідомило, що вказаний акт підписано уповноваженою особою Банку ОСОБА_18, який на момент його підписання перебував у трудових відносинах з АТ «Райффайзен Банк Аваль» (т. 3 а.с. 130).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивач на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором поставки поставив відповідачу Товар на загальну суму 12189200,60 грн.

Претензій щодо якості поставленого насіння, невідповідності сертифікатів на насіння на момент його отримання відповідач не мав.

Відповідач поставлений Товар прийняв, внаслідок чого у нього виник обов'язок його оплатити у строк, встановлений у Специфікаціях, тобто до 10.11.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до Договору факторингу, укладеного між позивачем та третьою особою, ТОВ «Украгроком» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» були підписані Додаткові угоди до Договору факторингу від 25.01.2017, від 24.03.2017, від 12.05.2017, за якими позивач відступив Банку Права вимоги до ПОСП «Колос» за Договором поставки.

За умовами з п. 1.2 Договору факторингу та Додаткових угод до нього від 25.01.2017, від 24.03.2017, від 12.05.2017 з моменту підписання сторонами цих Додаткових угод до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» перейшли Права вимоги до ПОСП «Колос» за Договором поставки.

У Додаткових угодах від 25.01.2017 та 24.03.2017 встановлено Ліміт на Боржника щодо ПОСП «Колос» у розмірі 11000000,00 грн, розмір Першого платежу (% від Вартості Прав типу 1) - 90%, а у Додатковій угоді від 12.05.2017 встановлено Ліміт на Боржника щодо ПОСП «Колос» у розмірі 10288675,98 грн, розмір Першого платежу (% від Вартості Прав типу 1) - 90%.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 Договору факторингу для отримання Першого платежу Клієнт надає Факторові (Банку) заповнений Реєстр, підписаний уповноваженою особою Клієнта та скріплений печаткою Клієнта (два екземпляри), та Документи, які зазначені у цьому підпункті

Згідно з Договором факторингу Реєстр - документ, що складається за формою, визначеною Додатком №4 до Договору, в якому зазначається перелік відступлених Прав вимоги, що вже виникли та підтверджується наданими Клієнтом Документами.

На виконання п. 3.1.1 Договору факторингу відповідно до актів прийому-передачі №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017 ТОВ «Украгроком» передано, а Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» прийнято на зберігання реєстри, документи, які підтверджують поставку позивачем Товару відповідачу, копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти звірки.

У акті прийому-передачі №3 від 25.01.2017 зазначено, що документи передала ОСОБА_8, а прийняла ОСОБА_10, у акті №11 від 10.04.2017 вказано, що документи передала ОСОБА_7, а прийняла ОСОБА_10, а у акті №16 від 05.05.2017 зазначено, що документи передала ОСОБА_7, а прийняла ОСОБА_11 Також у цих актах містяться підписи вказаних осіб.

Відповідач вважає, що акти приймання-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017 складені та підписані особами без надання таким особам необхідних повноважень на укладення такого роду правочинів установчими документами позивача та третьої особи або відповідними довіреностями у письмові формі, які видані у встановленому порядку, є недійсними з моменту їх вчинення та не можуть бути доказом переходу права вимоги від позивача до третьої особи.

Вказані доводи відповідача відхиляються судом, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

У контексті наведеної норми слід мати на увазі, що предметом договору про відступлення права вимоги є саме право (вимога), проте не підтверджуючі його документи, які лише доводять наявність такого права, його зміст та виникнення і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія. Передача цедентом цесіонарію документів, що підтверджують саме відступлене право вимоги, означає виконання додаткового юридичного обов'язку, наявного у цедента в силу закону, а не в силу договору цесії.

Отже, відповідно до умов Договору факторингу та Додаткових угод до нього, право вимоги перейшло до Банку саме з моменту підписання додаткових угод.

Передача документів, які засвідчують права, що передаються, не є моментом переходу права вимоги, а тому акти прийому-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017 не можуть бути доказом переходу права вимоги від позивача до третьої особи.

При цьому, передача таких документів, її порядок та спосіб встановлюється сторонами, якими приймаються та передаються документи, та не є обставини взаємовідносин позивача та відповідача.

До того ж, позивач та третя особа підтвердили факт передачі ТОВ «Украгроком» та приймання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» документів, зазначених у актах прийому-передачі документів №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017 та наявність повноважень у осіб, які підписали ці акти, відповідних повноважень.

Позивачем та третьою особою підписані Реєстри №17 від 27.01.2017, №28 від 11.04.2017, №33 від 10.05.2017, у яких зазначено перелік відступлених Прав вимоги.

Так, за Реєстром №17 від 27.01.2017 позивачем передано Банку Права вимоги до відповідача за Договором поставки на загальну суму 7305667,60 грн, сума першого платежу - 6575100,84 грн; за Реєстром №28 від 11.04.2017 передано 2014205,00 грн, сума першого платежу - 1812784,50 грн; за Реєстром №33 від 10.05.2017 передано 2111989,60 грн, сума першого платежу - 1900790,64 грн. Усього за Реєстрами передано Прав вимоги Банку на загальну суму 11431862,20 грн.

Відповідач вважає, що відповідно до Додаткових угод розмір відступлених вимог становить 11000000,00 грн, а тому відповідач був зобов'язаний виконати грошові зобов'язання за Договором поставки на користь Банку у сумі, що не повинна перевищувати 11000000,00 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем у позовній заяві вказано розмір відступлених вимог Прав типу 1, який становить 10288675,98 грн, а Прав типу 2 - 1431186,22 грн.

Вказані доводи відповідача судом відхиляються, враховуючи наступне.

Відповідно до Договору факторингу: Права типу 1 - Права вимоги, які включені до Реєстру, Факторингове фінансування яких передбачає сплату Першого платежу після підписання Реєстру;

Ліміт на Боржника (Ліміт) - частина Вартості Прав типу 1 до окремого Боржника, визначена в додатковій угоді до Договору, в межах якої Фактор (Банк) здійснює Перший платіж;

Отже, Права типу 1, тобто вимоги, які включені до Реєстрів, становлять 11431862,20 грн, а Ліміт на Боржника - 10288675,98 грн (відповідно до Додаткової угоди від 12.05.2017).

Таким чином, суд вважає, що відповідач помилково ототожнив поняття «Права типу 1» та «Ліміт на Боржника». Ліміт є лише складовою Права вимоги у вигляді 90% від загальної суми Права вимоги.

Щодо зазначення у позовній заяві розміру Прав типу 1 - 10288675,98 грн, позивачем у відповіді на відзив, а також представником у судовому засіданні, надано пояснення, що у позовній заяві ТОВ «Украгроком» допущено невірне трактування умов Договору факторингу, а Права типу 1 становлять 11431862,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1081 Цивільного кодексу України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідач зазначає, що він не отримував від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомлень про відступлення ТОВ «Украгроком» Банку права вимоги за Договором поставки. За словами представника відповідача, ПОСП «Колос» 10.02.2017 та 16.01.2018 отримало від Банку поштову кореспонденцію, проте які саме документи отримані, назвати не зміг. Надані позивачем та третьою особою докази направлення на адресу відповідача повідомлень про переуступку права вимоги та про виконання позивачем зобов'язань відповідача перед банком, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальні чеки ПАТ «Укрпошта», представник відповідача вважає неналежними доказами направлення таких повідомлень ТОВ «Украгроком», оскільки не надано описів вкладення, а тому неможливо встановити, що саме направлялось. Крім того, представник відповідача вважає, що на трьох повідомленнях про вручення взагалі не видно на адресу кого направлялось поштове відправлення.

Розглянувши вказані заперечення відповідача, судом встановлено наступне.

На підтвердження направлення та вручення відповідачу:

- повідомлення про переуступку прав вимоги від 01.02.2017 позивачем суду надано копії повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0100145927700), фіскального чеку КМД ПАТ «Укрпошта» від 07.02.2018 та списку поштових відправлень, відповідно до якого на адресу ПОСП «Колос» направлено поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0100145927700. Згідно з поштовим повідомленням про вручення поштове відправлення вручено 10.02.2017;

- повідомлення про переуступку прав вимоги від 03.05.2017 позивачем суду надано копії повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0100147847275) (т. 3 а.с. 13), фіскального чеку КМД ПАТ «Укрпошта» від 31.05.2017 та списку поштових відправлень, відповідно до якого на адресу ПОСП «Колос» направлено поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0100147847275. Згідно з поштовим повідомленням про вручення поштове відправлення вручено 03.06.2017;

- повідомлення про переуступку прав вимоги від 01.06.2017 позивачем суду надано копії повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0100147863904), фіскального чеку КМД ПАТ «Укрпошта» від 22.06.2017 та списку поштових відправлень, відповідно до якого на адресу ПОСП «Колос» направлено поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0100147863904. Згідно з поштовим повідомленням про вручення поштове відправлення вручено 27.06.2017.

На вказаних повідомленнях про вручення найменування адресата заклеєно штрихкодовими ідентифікаторами, проте зважаючи на те, що у наданих списках поштових відправлень щодо ПОСП «Колос» зазначені ці ж самі штрихкодові ідентифікатори, суд доходить висновку, що надані повідомлення про вручення підтверджують направлення Банком поштової кореспонденції саме відповідачу, яка була отримана останнім.

Стосовно відсутності описів вкладення до цінного листа суд зазначає, що ані умовами Договору факторингу, ані іншими нормативно-правовими актами не встановлено обов'язковість направлення повідомлень про відступлення права вимоги цінним листом з описом вкладення.

Представник третьої особи стверджує, що на адресу ПОСП «Колос» Банком у цей час не направлялось жодних інших документів, крім повідомлень про переуступку права вимоги.

Представник відповідача не зміг назвати будь-які інші документи, що він ніби-то отримав з таким поштовим відправленням.

Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які підтверджують, що ПОСП «Колос» 10.02.2017, 03.06.2017 та 27.06.2017 від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» отримано будь-які інші документи, а не повідомлення про переуступку права вимоги, а тому суд вважає, що відповідач отримав від Банку письмові повідомлення про відступлення права вимоги, які містять грошову вимогу, яка підлягає виконанню, у тому числі з назвою фактору (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), якому має бути здійснений платіж відповідно до вимог ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України.

При цьому, як встановлено судом, відповідно до форми, встановленої у Додатку №5 до Договору факторингу, ТОВ «Украгроком» надано ПОСП «Колос» інформаційне повідомлення про зміну реквізитів від 25.01.2017, у якому позивач повідомляє відповідача про те, що на підставі Договору факторингу ТОВ «Украгроком» відступило Банку усі права грошової вимоги, що виникли або виникнуть на підставі Договору поставки та надає реквізити для перерахування коштів.

Зважаючи на викладені обставини у їх сукупності а також на те, що відповідач взагалі заперечує отримання повідомлень про переуступку права вимоги за Договором поставки 03.06.2017 та 27.06.2017, а у якості неналежності доказів такого отримання посилається лише про заклеєння у поштових повідомлень про вручення назви адресата, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів відповідача щодо неотримання повідомлення та необізнаність про взаємовідносини за Договором факторингу.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що ТОВ «Украгроком відступило ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» право вимоги до ПОСП «Колос» за Договором поставки на загальну суму 11431862,20 грн, а у ПОСП «Колос» виник обов'язок зі сплати Банку коштів у розмірі 11431862,20 грн відповідно до ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 6.1 Договору факторингу позивач виступив поручителем за виконання відповідачем зобов'язань перед Банком по оплаті коштів за Правами типу 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За приписами ч. 1 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

Оскільки відповідачем у строк до 10.11.207 не було сплачено третій особі кошти за Договором поставки у розмірі 11431862,20 грн, позивач як Поручитель відповідача перерахував Банку кошти у вказаному розмірі, що підтверджується наданими платіжними дорученнями №12752 від 16.11.2017 на суму 10288675,98 грн та №843 від 21.12.2017 на суму 1143186,22 грн.

Третя особа підтвердила, що кошти у розмірі 11431862,20 грн зараховані Банком за Договором факторингу.

Отже, після виконання ТОВ «Украгроком» як поручителем ПОСП «Колос» зобов'язань останнього, у нього виникло право вимагати від відповідача сплатити йому кошти у розмірі 11431862,20 грн.

На підставі акту прийому-передачі документів №2 від 22.12.2017 Банк повернув позивачу документи, які передавались останнім відповідно до актів прийому-передачі №3 від 25.01.2017, №11 від 10.04.2017, №16 від 05.05.2017, та стосуються зобов'язань відповідача щодо сплати коштів за Договором поставки.

Відповідач вважає, що акт прийому-передачі документів №2 від 22.12.2017 складений та підписаний особами без надання таким особам необхідних повноважень на укладення такого роду правочинів установчими документами позивача та третьої особи або відповідними довіреностями у письмовій формі, які видані у встановленому порядку, є недійсним з моменту його вчинення та не може бути доказом переходу права вимоги від третьої особи до позивача.

Вказані доводи відповідача відхиляються судом, оскільки право вимоги від третьої особи до позивача перейшло з моменту виконання зобов'язань відповідача перед Банком.

Передача поручителю документів, які підтверджують обов'язок боржника, не є моментом переходу права вимоги, а тому акт прийому-передачі документів №2 від 22.12.2017 не може бути доказом переходу права вимоги від третьої особи до позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем відбувається лише заміна кредитора у зобов'язанні, нові зобов'язання між поручителем і боржником не виникають, а тому нового строку виконання зобов'язання боржником перед поручителем не встановлюється, тобто боржник повинен виконати його у строк, який визначається відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України саме у Договорі поставки.

Частиною 2 ст. 517 Цивільного кодексу України визначено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідач зазначає, що на його адресу не надходило повідомлень про заміну кредитора у зобов'язанні, а тому він вважає, що ПОСП «Колос» має право не виконувати свого обов'язку за Договором поставки перед новим кредитором до моменту надання позивачем доказів переходу до нього права вимоги. За словами представника відповідача, ПОСП «Колос» 16.01.2018 отримало від Банку поштову кореспонденцію, проте які саме документи отримані, назвати не зміг. Надані позивачем та третьою особою докази направлення на адресу відповідача повідомлення про виконання позивачем зобов'язань відповідача перед банком, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальні чеки ПАТ «Укрпошта», представник відповідача вважає неналежними доказами направлення такого повідомлення ТОВ «Украгроком», оскільки не надано опису вкладення, а тому неможливо встановити, що саме направлялось.

Розглянувши вказані заперечення відповідача, судом встановлено наступне.

На підтвердження направлення та вручення відповідачу цього повідомлення позивачем суду надано копії повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0100156317823), фіскального чеку КМД ПАТ «Укрпошта» від 11.01.2018 та списку поштових відправлень, відповідно до якого на адресу ПОСП «Колос» направлено поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0100156317823. Згідно з поштовим повідомленням про вручення поштове відправлення вручено 16.01.2018.

Представник третьої особи стверджує, що на адресу ПОСП «Колос» 11.01.2018 Банком направлялось саме повідомлення від 22.12.2017, жодних інших документів Банк на адресу ПОСП «Колос» не направляв.

Відповідач підтвердив отримання ним 16.01.2018 поштового відправлення від Банку, проте не надав доказів, які підтверджують, що ПОСП «Колос» 16.01.2018 від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» отримано будь-які інші документи, а не повідомлення від 22.12.2017, а тому суд вважає, що відповідач отримав вказане повідомлення.

Суд вже розглядав аналогічну ситуацію щодо отримання повідомлень про переуступку права вимоги, за результатами якого дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів відповідача щодо неотримання повідомлення та необізнаність про сплату ТОВ «Украгроком» Банку заборгованості відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачу було надано докази переходу права вимоги за Договором поставки до позивача, а отже ПОСП «Колос» повинен був виконати свій обов'язок перед ТОВ «Украгроком» у призмі ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України.

Відповідач вважає, що позивач виступив поручителем ПОСП «Колос» перед Банком шляхом забезпечення зобов'язання порукою частково, обмежуючись лише сумою грошових коштів за відступленими правами типу 1, розмір яких становить 10288675,98 грн, а також, що часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

Вказані доводи відповідача відхиляються судом, оскільки, як вже встановлено судом, розмір Прав типу 1 становить 11431862,20 грн, ТОВ «Украгроком» виступило поручителем ПОСП «Колос» за Правами типу 1, тобто зобов'язання відповідача забезпечувались порукою повністю, а не частково, та у подальшому були виконані поручителем перед Банком у повному обсязі.

Також судом відхиляються доводи відповідача про те, що Договір факторингу є удаваним правочином, оскільки він не виконувався Банком, а акти прийому-передачі документів підписані не уповноваженими особами, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідачем не надано жодних належних обґрунтувань та доказів на їх підтвердження, що ТОВ «Украгроком» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» уклали Договір факторингу з метою приховання іншого правочину і я кого саме іншого правочину, а отже доводи відповідача у цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про неврахування позивачем при розрахунку суми стягнення сплачених відповідачем коштів у розмірі 200000,00 грн суд зазначає наступне.

При цьому, рахунку №Кв000032 від 29.12.2016, на підставі якого відповідачем сплачувались позивачу кошти, ПОСП «Колос» не надано.

Як зазначив представник відповідача, ці кошти сплачувались за рахунком №Кв000032 від 29.12.2016, який був виставлений ПОСП «Колос» на оплату Товару, зазначеного у Додатку №1 від 29.12.2016 до Договору поставки. Відповідач вважає , що оскільки вказаний рахунок був переданий позивачем Банку на підставі акту прийому - передачі №3 від 25.01.2017, право вимоги за цим рахунком перейшло до Банку, а тому кошти у розмірі 200000,00 грн повинні були бути зараховані саме за Договором факторингу.

Позивач заперечує проти цього та зазначає, що право вимоги передавалось не за рахунком, а за видатковими накладними, що підтверджуються наданими Реєстрами.

Судом встановлено, що згідно з Реєстрами право вимоги до відповідача за Договором поставки відступалось Банку відповідно до видаткових накладних, вказаних у Реєстрах, а не на підставі рахунків або будь-яких інших документів.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача про те, що право вимоги передавалось за рахунком №Кв000032 від 29.12.2016 .

Також відповідачем не надано жодних обґрунтувань, чому саме цей рахунок відноситься до Додатку №1 від 29.12.2016 до Договору поставки.

Оскільки відповідачем не надано суду рахунку №Кв000032 від 29.12.2016, встановити за якими саме видатковими накладними сплачувались кошти у розмірі 200000,00 грн не є можливим, а тому і неможливо встановити, що ці кошти сплачені саме на задоволення прав вимоги Банку.

Крім того, позивач за Договором поставки поставив відповідач товару на загальну суму 12189200,60 грн, а Банку передав лише частину прав вимоги за Договором поставки у розмірі 11431862,20 грн, тобто решта частина вимог на суму 757338,40 грн залишилась за позивачем.

Оскільки, як пояснила представник позивача, відповідачем було здійснено оплату поза межами граничного строку сплати зобов'язань, а у платіжному дорученні призначенням платежу є сплата за договором поставки, тому не можливо встановити, що саме було оплачено відповідачем, згідно платіжного доручення, адже між позивачем та відповідачем існують і інші зобов'язання, а товар і відповідна оплата здійснені саме за видатковими накладними, які не відповідають сумі рахунку.

Сплачені відповідачем кошти у розмірі 200000,00 грн позивач відніс у рахунок зменшення зобов'язань за Договором поставки.

Крім того, суд приймає до уваги, що позивачем до Господарського суду Чернігівської області подано позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки, де позивачем суму боргу зменшено на 200000,00 грн, тобто враховано сплачені відповідачем кошти у розмірі 200000,00 грн (справа 927/177/18), що визнає сам відповідач, тому у даному випадку не відбувається порушення прав ПОСП «Колос» у виді надлишково стягуваних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено те, що сплачені ним кошти у розмірі 200000,00 грн або у будь-якій іншій частині цієї суми підлягали зарахуванню саме за Договором факторингу та поруки, а тому відхиляє доводи відповідача у цій частині.

Оскільки відповідач у порушення ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив позивачу кошти у визначений строк, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 11431862,20 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зазначене і було зроблено господарським судом при вирішенні цієї справи.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Колос» (код ЄДРПОУ 03799280, вул. Незалежності, 103, м. Остер, Козелецький район, Чернігівська область, 17044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (код ЄДРПОУ 30530159, вул. Бориспільська, 7, м. Київ, 02660, адреса для листування: вул. Голосіївська, 7, корп. 2, оф. 5/1, м. Київ, 03039) 11431862,20 грн боргу та 171477,93 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 13.08.2018.

Суддя В.В. Шморгун

Попередній документ

75824633

Наступний документ

75824635

Інформація про рішення:

№ рішення:	75824634
№ справи:	927/81/18
Дата рішення:	01.08.2018
Дата публікації:	13.08.2018
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори