ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.08.2018Справа № 910/2692/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М., розглянувши матеріали
заяви Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм"
про забезпечення позову
у справі № 910/2692/18
за позовом Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" (02160, м. Київ, вул. Туманяна, буд. 15; код ЄДРПОУ 02841347)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодокс" (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, буд. 9, кв. 221; код ЄДРПОУ 39857059)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державний комітет телебачення та радіомовлення України (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПРОРІЗНА, будинок 2; код ЄДРПОУ 00013936 )
про визнання договору та додаткової угоди недійсними
Представники сторін: без виклику;
06.03.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодокс" про визнання недійсним договору з усіма додатковими угодами, змінами та доповненнями до нього.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що укладений між сторонами 12.06.2017 року Договір купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 та Додаткова угода № 1 від 19.12.2017 року до нього підлягають визнанню недійсними як такі, що були укладені за наявності арешту об'єктів нерухомості, щодо яких відповідачу були відчужені майнові права (на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 08.09.2016 у справі № 910/16474/16 та ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 у справі № 910/16894/16), та під впливом помилки, за наявності судового спору щодо майнових прав, а також оспорюваний правочин порушує публічний порядок.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 року у справі № 910/2692/18 (суддя Отрош І.М.) позовну заяву Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
Оскільки недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено у визначений законом строк, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 року у справі № 910/2692/18 (суддя Отрош І.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі № 910/2692/18 призначено на 15.05.2018 року.
06.04.2018 року до Господарського суду міста Києва від Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" надійшла заява про забезпечення позову у справі №910/2692/18 та 17.04.2018 - заява про доповнення заяви про забезпечення позову, згідно яких позивач просив суд:
1) заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії (окрім реєстраційних дій за заявами Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" (код ЄДРПОУ 02841347) щодо: квартир, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 3, 1, 25, 29, 65, 138, 172, 162, 235, 237, 291, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527, 324а, 324б, 332а, 332б, 380а, 380б, 396а, 396б; нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 643, 644, 645, 649, 651, 652, 653; машиномісць (гаражів) у підземному паркінгу, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 133, 134, 131, 132, 157, 220, 136, 204, 138, 158, 210, 240, 205, 139, 165, 222, 248, 201, 166, 223, 254, 202, 238, 256, 203, 239, 258, 230, 241, 260, 234, 242, 237, 245, 247, 167;
2) накласти арешти на: квартири, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд.15а - №№ 3, 1, 25, 29, 65, 138, 172, 162, 235, 237, 291, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527, 324а, 324б, 332а, 332б, 380а, 380б, 396а, 396б; на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд.15а - №№ 643, 644, 645, 649, 651, 652, 653; на машиномісця (гаражі) у підземному паркінгу, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд.15а - №№ 133, 134, 131, 132, 157, 220, 136, 204, 138, 158, 210, 240, 205, 139, 165, 222, 248, 201, 166, 223, 254, 202, 238, 256, 203, 239, 258, 230, 241, 260, 234, 242, 237, 245, 247, 167;
3) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лодокс" (код ЄДРПОУ 39857059) та будь-якій іншій особі вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження (відчуження, обтяження) наступними об'єктами нерухомості та/або майновими правами на них: квартири, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд.15а №№ 3, 1, 25, 29, 65, 138, 172, 162, 235, 237, 291, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527, 324а, 324б, 332а, 332б, 380а, 380б, 396а, 396б; нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15 а - №№ 643, 644, 645, 649, 651, 652, 653; машиномісця (гаражі) у підземному паркінгу, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд.15а - №№ 133, 134, 131, 132, 157, 220, 136, 204, 138, 158, 210, 240, 205, 139, 165, 222, 248, 201, 166, 223, 254, 202, 238, 256, 203, 239, 258, 230, 241, 260, 234, 242, 237, 245, 247, 167.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року у справі № 910/2692/18 (суддя Отрош І.М.) в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 10.07.2018 року у справі № 910/2692/18 ухвала Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року про відмову в забезпечення позову у справі № 910/2692/18 залишено без змін.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями (розпорядження від 24.05.2018 року №05-23/757), у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Отрош І.М., справу № 910/2692/18 передано для розгляду судді Якименко М.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 року справу № 910/2692/18 прийнято до провадження суддею Якименко М.М., підготовче засідання у справі призначено на 17.07.2018 року.
17.07.2018 року через відділ діловодства суду надійшла заява позивача про зміну підстав позову, в якій, окрім первісних підстав позову, позивач зазначає, що оспорюваний Договір укладено керівником позивача з перевищенням повноважень та за відсутності погодження з Держкомінформом України, правонаступником якого є Держкомтелерадіо.
У підготовчому засіданні 17.07.2018 року оголошено перерву до 25.07.2018 року в порядку, передбаченому ст. 183 ГПК України.
23.07.2018 року через відділ діловодства суду від Державного комітету телебачення та радіомовлення України (далі - Держкомтелерадіо) надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
25.05.2018 року через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про залучення Держкомтелерадіо у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодокс" до Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу майнових прав №28/1-13 від 12.06.2017 року (зустрічна позовна заява по справі №910/2692/18).
Крім того, заслухавши пояснення представників учасників справи щодо заяви про зміну підстав позову, судом в засіданні 25.07.2018 року прийнято вказану заяву до розгляду та розгляд справи здійснюється з урахуванням змінених підстав позову.
За результатами розгляду в судовому засіданні ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Державний комітет телебачення та радіомовлення України (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПРОРІЗНА, будинок 2; код ЄДРПОУ 00013936 ), оскільки прийняте рішення у даній справі вплине на права та/або обов'язки Держкомтелерадіо як органа управління майном позивача, підготовче засідання відкладено на 07.08.2018 року.
06.08.2018 року через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
1) заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії (окрім реєстраційних дій за заявами Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" (код ЄДРПОУ 02841347) щодо: квартир, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 3, 1, 25, 29, 65, 138, 172, 162, 235, 237, 291, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527, 324а, 324б, 332а, 332б, 380а, 380б, 396а, 396б; нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 643, 644, 645, 649, 651, 652, 653; машиномісць (гаражів) у підземному паркінгу, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а - №№ 133, 134, 131, 132, 157, 220, 136, 204, 138, 158, 210, 240, 205, 139, 165, 222, 248, 201, 166, 223, 254, 202, 238, 256, 203, 239, 258, 230, 241, 260, 234, 242, 237, 245, 247, 167;
2) накласти арешти на: квартири, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд.15а - №№ 3, 1, 25, 29, 65, 138, 172, 162, 235, 237, 291, 299, 249, 281, 332, 380, 396; на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд.15а - №№ 643, 644, 645, 649, 651, 652, 653; на машиномісця (гаражі) у підземному паркінгу, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд.15а - №№ 133, 134, 131, 132, 157, 220, 136, 204, 138, 158, 210, 240, 205, 139, 165, 222, 248, 201, 166, 223, 254, 202, 238, 256, 203, 239, 258, 230, 241, 260, 234, 242, 237, 245, 247, 167;
3) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лодокс" (код ЄДРПОУ 39857059) та будь-якій іншій особі вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження (відчуження, обтяження) наступними об'єктами нерухомості та/або майновими правами на них: квартири, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд.15а - №№ 3, 1, 25, 29, 65, 138, 172, 162, 235, 237, 291, 299, 308, 249, 281, 323, 359, 324, 332, 380, 396, 419, 427, 527, 324а, 324б, 332а, 332б, 380а, 380б, 396а, 396б; нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15 а - №№ 643, 644, 645, 649, 651, 652, 653; машиномісця (гаражі) у підземному паркінгу, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд.15а - №№ 133, 134, 131, 132, 157, 220, 136, 204, 138, 158, 210, 240, 205, 139, 165, 222, 248, 201, 166, 223, 254, 202, 238, 256, 203, 239, 258, 230, 241, 260, 234, 242, 237, 245, 247, 167.
В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що метою вжиття заходів забезпечення позову є захист позивача від протиправних посягань відповідача, оскільки має можливість вільно розпоряджатися майновими правами, купівля - продаж яких були предметом оспорюваного правочину, зокрема, безперешкодно провести первинну реєстрацію права власності на відповідні об'єкти нерухомого майна та відчужити такі об'єкти на користь інших осіб, що порушить права заявника як законного власника цих майнових прав та в подальшому зумовить звернення за захистом останніх в судовому порядку.
Окрім цього заявник зазначає, що відповідачем вже вчинено дії щодо відчуження об'єктів нерухомості, майнові права на які були предметом за договором купівлі - продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 року, а саме щодо реєстрації права власності за деякими об'єктам нерухомості за іншими особами (юридичними та фізичними), а саме квартири №№ 308, 323, 324, 332, 359, 380, 396, 419, 427, 527, 649.
Також заявник повідомляє, що частина квартир, зареєстрованих за ТОВ "Бартіон Груп" - №№ 324, 332, 380, 396 була поділена на окремі об'єкти нерухомості: №№ 324а, 324б, 332а, 332б, 380а, 380б, 396а, 396б, право власності на які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Право власності на квартири №№ 323, 308, за твердженнями позивача, повторно перереєстровано на інших фізичних осіб внаслідок відчуження об'єктів нерухомості.
При цьому заявник зазначає, що первинна реєстрація права власності на об'єкт нерухомості, щодо яких позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, була проведена відповідачем на підставі оспорюваного договору купівлі - пролажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 року, який є предметом позову у даній справі.
Дослідивши подану позивачем заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Окрім того інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).
Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що питання визначення ефективності захисту/поновлення порушених прав може розглядатись судом виключно в межах заявлених позовних вимог, тобто в межах заявленого позивачем способу захисту (предмету позову), з огляду на приписи ст. 5, ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено за матеріалами справи, що предметом позову є визнання недійсними договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017року та додаткової угоди № 1 від 19.12.2017 року до нього, на підставі яких, за твердженням позивача, були протиправно відчужені на користь відповідача належні йому майнові права на об'єкти нерухомості.
При цьому, підставами позову є укладення зазначених правочинів за наявності накладеного арешту на об'єкти нерухомості, майнові права на які відчужені відповідачу відповідно до умов договорів, що свідчить про порушення договором публічного порядку, укладення оспорюваних правочинів під впливом помилки та перевищення керівником позивача повноважень під час їх укладення.
Вважаючи, що внаслідок укладення оспорюваних правочинів позбувся права власності на об'єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: м. Київ,. вул. Ованеса Туманяна, буд. 15а (квартири, нежитлові приміщення та паркомісця), позивач 06.08.2018 року звернувся в межах розгляду даної справи з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії (окрім реєстраційних дій за заявами Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" (код ЄДРПОУ 02841347), накласти арешт та заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лодокс" (код ЄДРПОУ 39857059) та будь-якій іншій особі вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження (відчуження, обтяження) об'єктами нерухомості та/або майновими правами на них, а саме квартирами, нежитловими приміщеннями та паркомісцями (гаражами) за адресою м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15 а (відповідно до переліку, наведеного у заяві про забезпечення позову).
В обґрунтування даної заяви позивач зазначив, що відповідач має можливість вільно розпоряджатися майновими правами, купівля-продаж яких була предметом оспорюваного правочину, а саме безперешкодно провести первинну реєстрацію права власності на відповідні об'єкти нерухомого майна, відчужувати їх на користь інших осіб, що порушить права позивача, як законного власника цих майнових прав, та вчинив дії щодо відчуження придбаного майна за оспорюваним договором, оскільки права власності на деякі об'єкти вже зареєстровані за іншими особами (юридичними та фізичними).
Наразі судом встановлено, що 06.04.2018 до Господарського суду міста Києва від Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" надійшла заява про забезпечення позову у даній справі №910/2692/18 та 17.04.2018 - заява про доповнення заяви про забезпечення позову, в яких позивач саме з таких же аналогічних підстав та обґрунтування просив суд вжити заходи забезпечення позову, аналогічні викладеним в заяві від 06.08.2018 року, щодо об'єктів нерухомого майна, перелік яких включає також об'єкти, зазначені в заяві від 06.08.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року у справі № 910/2692/18 (суддя Отрош І.М.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 10.07.2018 року, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанції виходили з тих обставин, що відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності на об'єкти нерухомості, щодо яких позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, було зареєстровано за іншими особами, відмінними від відповідача (за іншими фізичними та юридичними особами).
При цьому судом під час розгляду попередньої заяви про забезпечення позову та подальшої відмови в її задоволенні було зазначено, враховуючи що станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову власниками об'єктів нерухомості, щодо яких позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову, є інші особи, відмінні від відповідача, зокрема, після укладення між сторонами оспорюваного договору об'єкти нерухомості (право власності на які були зареєстровані за відповідачем) були відчужені відповідачем на користь третіх осіб (які не є відповідачами у справі), колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду, що заходи забезпечення позову, які позивач просить суд вжити у даній справі, - не зможуть забезпечити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача в контексті заявленого позивачем способу захисту (визнання недійсним договору).
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Суд звертає увагу, що стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами.
На підставі викладеного суд зауважує, що тягар доказування того, що змінились певні обставини та виникли нові та/або додаткові підстави для забезпечення позову з метою запобігання ускладнення чи неможливості виконання рішення суду або ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених/оспорюваних прав позивача покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову та підлягає доказуванню на загальних підставах в порядку приписів статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість у поданій 06.08.2018 року заяві про забезпечення позову позивачем не доведено, що обставини та підстави заяви про вжиття заходів забезпечення позову змінилися після розгляду попередньої заяви, в задоволенні якої судом відмовлено, настільки, що мають місце інші підстави для вжиття заходів забезпечення позову та, відповідно, задоволення заяви позивача.
Зокрема, суд зазначає, що в статтях 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, згідно з яким верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема, і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Відповідно до пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 року №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).
Таким чином суд наголошує, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов'язаний забезпечити збалансованість інтересів не лише сторін спору, а й інших осіб, які не беруть участі у справі, запобігти порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому позивач не навів та не надав доказів зміни обставин, що були підставою для відмови у задоволенні попередньої заяви, а саме позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, і доказів того, що на час розгляду судом заяви про забезпечення позову від 06.08.2018 року власниками об'єктів нерухомості, щодо яких позивач просив вжити заходи забезпечення позову, не є інші особи, відмінні від відповідача (юридичні або фізичні), та на користь яких були відчужені об'єкти нерухомості як самим відповідачем, так і в подальшому третіми особами, тобто вжиття заходів забезпечення позову не призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, тобто не матиме місце порушення справедливого балансу між інтересами позивача та правами інших осіб, які не беруть участі у справі.
В свою чергу суд, розглянувши заяву позивача від 06.08.2018 року про забезпечення позову, зауважує, що наведеним заявником обставинам була надана оцінка судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду попередньої заяви від 06.04.2018 року та доповнень до неї.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136-140, 233-235 ГПК України, Господарський суд м. Києва -
1. В задоволенні заяви Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили 13.08.2018 року та відповідно до ст. 256 та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua
Суддя М.М. Якименко