ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.08.2018Справа № 910/7662/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі
Кабінету Міністрів України,
Міністерства оборони України,
Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України
до Київської міської ради та
Головного управління юстиції у місті Києві
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні
відповідача 1 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні
відповідача 1 Державне підприємство «Управління капітального будівництва та інвестицій»
про визнання недійсною реєстрації права комунальної власності, визнання права власності та права користування земельною ділянкою
Представники учасників справи:
від прокуратури: Тракало Р.І.;
від позивача 1: Харчук Р.І.;
від позивача 2: Сажієнко І.О.;
від позивача 3: Сажієнко І.О.;
від відповідача 1: Безносик А.О.;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився.
12.05.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України з вимогами до Київської міської ради та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсною реєстрації права комунальної власності, визнання права власності та права користування земельною ділянкою.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказав на те, що земельна ділянка, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42 є військовим майном, з огляду на що передача її у комунальну власність територіальних громад проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України або Міністерства оборони України. Відповідних рішень щодо вказаної земельної ділянки ані Кабінетом Міністрів України, ані Міністерством оборони України не приймались, тоді як у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про те, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42, зареєстровано за територіальної громадою в особі Київської міської ради, форма власності - комунальна.
Прокурор зазначив, наведені обставини свідчать про те, що з власності держави в особі Кабінету Міністрів України без волі останнього вибула земельна ділянка загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42.
За таких обставин, звертаючись з даним позовом до суду, прокурор просить суд: 1) визнати недійсною реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради від 01.04.2015 на земельну ділянку площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100) 2) визнати за державою в особі Кабінета Міністрів України право власності на земельну ділянку площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100) 3) визнати право на користування земельною ділянкою площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100) за Міністерством оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2017 порушено провадження у справі №910/7662/17, залучено до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); розгляд справи призначено на 12.06.2017.
09.06.2017 через відділ діловодства суду від Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання з проханням замінити Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві на її правонаступника - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві.
09.06.2017 до господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просив суд відмовити у позові прокурора так як відповідачем 2 право власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою в особі Київської міської ради було зареєстровано відповідно до вимог та у порядку, що встановлені законодавством.
12.06.2017 позивачем 3 подано письмові пояснення по справі, в яких позивач 3 вказав на те, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42 вибула з власності держави в особі Кабінету Міністрів України без волі останнього, у зв'язку з чим позов прокурора просив задовольнити з підстав, наведених прокурором у позовній заяві.
12.06.2017 позивачем 2 подано письмові пояснення по справі, в яких позивач 2 вказав на те, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42 вибула з власності держави в особі Кабінету Міністрів України без волі останнього, у зв'язку з чим позов прокурора просив задовольнити з підстав, наведених прокурором у позовній заяві.
12.06.2017 до господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 зазначив, що судом при розгляді справи №910/4266/16 були встановлені обставини, що спірна ділянка вибула з користування держави в особі кабінету Міністрів України за погодженням з землекористувачем, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову прокурора.
12.06.2018 до господарського суду міста Києва від позивача 1 надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач 1 підтримав позов прокурора.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2017 замінено неналежного відповідача - Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві на належного відповідача - Головне управління юстиції у місті Києві; розгляд справи № 910/7662/17 відкладено на 26.06.2017.
У судовому засіданні 26.06.2017 оголошено перерву до 17.07.2017.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2017 залучено до участі у справі третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - Державне підприємство «Управління капітального будівництва та інвестицій»; зупинено провадження у справі № 910/7662/17 до вирішення справи №910/4266/16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 поновлено провадження у справі № 910/7662/17; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.04.2018; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
У підготовчому засіданні 26.04.2018 судом було оголошено перерву до 23.05.2018.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 20.06.2018.
18.06.2018 до господарського суду міста Києва від прокурора надійшли додаткові пояснення, в яких прокурор зазначив, що судом у справі №910/4266/16 були встановлені обставини щодо відсутності підстав для прийняття рішення №134/1968 від 26.07.2007 про передачу спірної земельної ділянки третій особі 2.
20.06.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача 2 та позивача 3 надійшла відповідь на відзив відповідача 1, в яких позивачі вказали на те, що судом у справі №910/4266/16 були встановлені обставини щодо відсутності підстав для прийняття рішення №134/1968 від 26.07.2007 про передачу спірної земельної ділянки третій особі 2.
У підготовчому засіданні 20.06.2018 судом оголошено перерву до 02.07.2018.
02.07.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач 1 зазначив, що скасування реєстрації права комунальної власності є похідним від скасування рішення відповідної ради, з огляду на що позовні вимоги у даній справі задоволенню не підлягають так як рішення Київської міської ради № 134/1968 від 26.07.2007 є чинним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 закрито підготовче провадження у справі № 910/7662/17; справу призначено до судового розгляду по суті на 25.07.2018.
У судовому засіданні 25.07.2018 судом оголошено перерву до 01.08.2018.
У судовому засіданні 01.08.2018 прокурор та представники позивачів надали усні пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 01.08.2018 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
Представник відповідача 2 у судове засідання 01.08.2018 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 25.07.2018 та розпискою про оголошення перерви від 25.07.2018.
Представник третьої особи 1 у судове засідання 01.08.2018 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення, з якого вбачається, що 01.08.2018 поштове відправлення надійшло до відділення (з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958).
Представник третьої особи 2 у судове засідання 01.08.2018 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення, з якого вбачається, що 01.08.2018 поштове відправлення не було вручене під час доставки (з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958).
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 01.08.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши подані учасниками справи докази, заслухавши усні пояснення учасників справи, суд
Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 1028/2 від 17.07.1978 «Про надання в користування земельних ділянок квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу в Жовтневому районі» постановлено надати в користування квартирно-експлуатаційній частині Київського військового округу, правонаступником якої є Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, земельні ділянки площею близько 70 га, на яких розміщені військові частини та організації Київського військового округу в Жовтневому районі, в тому числі Київське вище військове училище ім. Фрунзе по Брест-Литовському проспекту 71/2; військову частину №63630 площею біля 14 га по вул. Трудових резервів; військове містечко 165 площею біля 39 га по вул. Качалова 3 (наразі адреса - проспект Відрадний, 42).
За приписами статей 15, 16 Земельного кодексу Української РСР (в редакції, чинній станом на 17.07.1978р.) земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку. Надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.
Наведеною нормою врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками та встановлена підстава набуття такого права, а саме: рішення органів місцевого самоврядування (виконавчої влади) в межах повноважень встановлених Земельним кодексом Української РСР.
Згідно з вимогами частини 3 Земельного кодексу Української РСР відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР земля є державною власністю, тобто всенародним добром. Земля є виключною власністю держави і надається тільки в користування. Дії, які в прямій або прихованій формі порушують право державної власності на землю, забороняються.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
Статтею 15 Закону України «Про Збройні Сили України» встановлено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування витрат Міністерства оборони України на виконання завдань, до яких можуть залучатися з'єднання, частини і підрозділи Збройних Сил України, здійснюється Кабінетом Міністрів України за рахунок коштів, що виділяються у встановленому законом порядку на виконання цих завдань, або додаткових коштів (надходжень).
Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначається Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».
За змістом ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Згідно ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування. Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України є структурною складовою Міністерства оборони України та, відповідно, державною госпрозрахунковою установою, що заснована на державній власності, підзвітна і підконтрольна Міністерству оборони України.
Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»). Міністерство оборони України відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України", Положення про Міністерство оборони України, затверджене Указом Президента України №406/2011 від 06.04.2011р., є центральним органом влади і військового управління, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Зокрема, надає згоду або відмовляє в наданні згоди на відчуження майнових об'єктів, що відносяться до основних фондів підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони України, а також на передачу в заставу цілісних майнових комплексів підприємств, будівель та споруд, що належать до сфери управління Міноборони України, його структурних підрозділів; здійснює у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міноборони України; здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил.
Згідно п.п.44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, яке затверджено Наказом №483 від 22.12.1997р. Міністра оборони України, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.
Відповідно до п.47 Положення інженерне управління Військово-Морських Сил України, квартирно-експлуатаційні управління військових округів, квартирно-експлуатаційний відділ Північного оперативно-територіального командування і відповідні управління центрального апарату Міністерства оборони України узагальнюють відомості про наявність земель, що не використовуються для бойової підготовки військ, та надають їх до Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Відомості надаються разом з топографічними картами масштабу 1:25000 чи 1:50000, на яких нанесені земельні ділянки з координатами (землі, що розташовані в містах наносяться на плани міст), що пропонуються для передачі місцевим органам влади.
За приписами п.48 Положення перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступниками Міністра оборони України - командувачами видів Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючими військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження Міністру оборони України.
Оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України (п.50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями).
Відповідно до листа Начальника розквартирування військ і капітального будівництва Збройних Сил - Начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України генерал-лейтенанта Мещерякова О.М. від 09.06.2003р. №163/2588, з метою забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців Київського гарнізону, де на квартирному обліку перебуває 7,3 тис. чоловік, в найбільш стислі строки, активізації будівництва житлових будинків з залученням додаткових коштів інвесторів з різною формою власності, в Міністерстві оборони України створено державне підприємство «Управління капітального будівництва та інвестицій».
Відповідно до вказаного листа, просили функції замовника на весь період проектування, будівництва та ведення в експлуатацію житлового комплексу, зокрема, по проспекту Відрадний, 42 на землях військового містечка №165 орієнтовною площею 2,93 га, покласти на державне підприємство Міністерства оборони України «Управління капітального будівництва та інвестицій».
21.02.2006р. начальником Київського квартирно-експлуатаційного управління Івах С.Н. спрямовано на адресу Голови Київської міської ради та Начальника ДП «Управління капітального будівництва та інвестицій» лист №303/25/3-210, відповідно до змісту якого Київське квартирно-експлуатаційне управління, як правонаступник квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу, просило припинити право користування частиною земельною ділянкою площею 2,93 га на користь ДП «Управління капітального будівництва та інвестицій».
06.06.2006р. Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України листом №303/1/4/923 звернулось до Начальника Головного управління земельних ресурсів та Голові Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому зазначено про те, що останній не заперечує проти списання основних фондів розташованих на земельній ділянці військового містечка №165 по проспекту Відрадному, 42 у Солом'янському районі міста Києва.
Рішенням Київської міської ради № 134/1968 від 26.07.2007 «Про передачу земельної ділянки Державному підприємству «Управління капітального будівництва та інвестицій» для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури на проспекті Відрадний, 42 у Солом'янському районі міста Києва» вирішено: 1) припинити Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України як правонаступнику квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу право користування земельною ділянкою площею 2,85 га, відведеною відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 17.07.78 № 1028/2 “Про надання в користування земельних ділянок квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу в Жовтневому районі”, та віднести її до земель запасу житлової та громадської забудови; 2) Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державному підприємству “Управління капітального будівництва та інвестицій” для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва; 3) Передати державному підприємству “Управління капітального будівництва та інвестицій”, за умови виконання пункту 4 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 2,85 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Положеннями ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Згідно ч. ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на 26.07.2007) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкті нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (долучена прокурором до позовної заяви) встановлено, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 42; цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 615542780000) зареєстровано за територіальною громадою в особі Київської міської ради; форма власності - комунальна; дата державної реєстрації - 01.04.2015; підстава виникнення права власності - п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000554422017 від 30.05.2017, надісланого на запит суду Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, встановлено, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42, зареєстровано за територіальною громадою в особі Київської міської ради; у розділі «відомості про оренду, суборенду» вказано, що орендарем є Державне підприємство «Управління капітального будівництва та інвестицій» (дата державної реєстрації речового права - 26.11.2007, строк дії речового права - 5 років).
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор вказав на те, що земельна ділянка, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42 є військовим майном, з огляду на що передача її у комунальну власність територіальних громад проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України або Міністерства оборони України. Відповідних рішень щодо вказаної земельної ділянки ані Кабінетом Міністрів України, ані Міністерством оборони України не приймались, тоді як у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про те, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42, зареєстровано за територіальної громадою в особі Київської міської ради, форма власності - комунальна.
Прокурор зазначив, наведені обставини свідчать про те, що з власності держави в особі Кабінету Міністрів України без волі останнього вибула земельна ділянка загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42.
За таких обставин, звертаючись з даним позовом до суду, прокурор просить суд: 1) визнати недійсною реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради від 01.04.2015 на земельну ділянку площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100) 2) визнати за державою в особі Кабінета Міністрів України право власності на земельну ділянку площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100) 3) визнати право на користування земельною ділянкою площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100) за Міністерством оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України з наступних підстав.
Законом, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Згідно з ч. 3 ст. 4-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.
У ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Судом встановлено, що 01.04.2015 представником Київської міської ради Шайдюком Олексієм Сергійовичем подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на земельну ділянку 8000000000:69:254:0100 за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 42 (копія заяви долучена відповідачем 2 до матеріалів справи).
Відповідно до пункту 10 розділу II Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 06.09.2012 № 5245-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі-Прикінцеві та перехідні положення) рішення про затвердження проектів розмежування земель державної та комунальної власності, затверджені до набрання чинності цим Законом, разом з витягами із таких проектів із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, які відносяться цими проектами до державної чи комунальної власності, є підставою для здійснення державної реєстрації земельних ділянок та державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на земельні ділянки.
Згідно пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
У відповідності до статті 122 Земельного кодексу України до таких органів, відносяться, зокрема, сільські, селищні, міські ради.
Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи (копія долучена відповідачем 2 до матеріалів справи), згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.03.2015 № НВ-8000164512015 земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, буд. 42 має цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури; форма власності - комунальна власність; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 31.08.2007; КП «Київський інститут земельних відносин», Чорний, зареєстрована на праві власності за Київською міською радою 26.11.2007; орган, який зареєстрував земельну ділянку - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації); документ, який є підставою для виникнення права - рішення органу місцевого самоврядування (Київської міської ради) від 26.07.2007 № 134/1968.
Таким чином, як зазначив відповідач 2 у відзиві на позовну заяву, територіальна громада в особі Київської міської ради звернулася із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у відповідності та на підставі п.п. 5, 10, 13 Прикінцевих та Перехідних положень, надавши витяг з Закону України «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», що підтверджує виникнення права власності на цей об'єкт нерухомого майна (пункт 10 Прикінцевих і Перехідних положень) та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, з якого вбачається, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності та зареєстрована на праві власності за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради, а ДП «Управління капітального будівництва та інвестицій» є орендарем відповідно до рішення органу місцевого самоврядування Київська міська рада від 26.07.2007 № 134/1968.
Згідно пункту 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року ,№ 1141 (далі-Порядок № 1141) під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.
Пунктом 11 Порядку № 1141 зазначено, що Пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна. У разі холи відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами, зокрема, за кадастровим номером земельної ділянки.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву пояснив, що державний реєстратор Аврамченко С.С., здійснивши відповідні пошуки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за кадастровим номером земельної ділянки, встановила, що об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку 8000000000:69:254:0100 за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 42, не зареєстровано за жодною особою.
Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Державний реєстратор Аврамченко С.С., встановивши, що подано всі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності, а також відсутні підстави для відмови, визначені статтею 24 Закону, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.05.2015 № 20577308.
Як встановлено судом, відповідно до інформаційної довідки (станом на 11.05.2017) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкті нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (долучена прокурором до позовної заяви) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42; цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 615542780000) зареєстровано за територіальною громадою в особі Київської міської ради; форма власності - комунальна; дата державної реєстрації - 01.04.2015; підстава виникнення права власності - п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №20577308 від 08.04.2015, державний реєстратор - Аврамченко Сніжана Сергіївна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000554422017 від 30.05.2017, надісланого на запит суду Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, встановлено, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42, зареєстровано за територіальною громадою в особі Київської міської ради; у розділі «відомості про оренду, суборенду» вказано, що орендарем є Державне підприємство «Управління капітального будівництва та інвестицій» (дата державної реєстрації речового права - 26.11.2007, строк дії речового права - 5 років).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що реєстрація права власності за територіальною громадою в особі Київської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42, було здійснена державним реєстратором з дотриманням вимог законодавства та з урахуванням документів, які є підставами для реєстрації права власності.
При цьому, підставами позову, викладеними як прокурором, так і позивачами у поданих до суду письмових поясненнях, є ті обставини, що саме через незаконне рішення Київської міської ради №134/1968 від 26.07.2007 та подальшу реєстрацію за територіальною громадою в особі Київської міської ради права комунальної власності на спірну земельну ділянку, з власності держава вибула земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42.
Водночас, у позовній заяві прокурор зазначив, що, на його думку, визнання нечинним вказаного рішення Київради не призведе до реального повернення земельної ділянки.
Втім, судом встановлено, що Перший заступник військового прокурора центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про скасування рішення № 134/1968 від 26.07.2007 р. (справа №910/4266/16).
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду (у справі №910/4266/16), прокурор посилався на порушення інтересів держави, у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення, за наслідками якого у Київського КЕУ вилучено земельну ділянку за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 42, з порушення приписів Земельного кодексу України.
Зокрема, за твердженнями прокурора та позивачів (у справі №910/4266/16) рішення Київської міської ради від 26.07.2007р. №134/1968, яким припинено Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України як правонаступнику квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу право користування земельною ділянкою площею 2,85 га, відведеною відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.07.1978р. №1028/2 «Про надання в користування земельних ділянок квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу в Жовтневому районі» (лист-клопотання Київського КЕУ МО України від 21.02.2006р. №303/25/3-210), та віднесено її до земель запасу житлової та громадської забудови, суперечить приписам чинного на момент його прийняття законодавства, зокрема, щодо правового режиму та порядку використання (відчуження) земель оборони. Одночасно, прокурором наголошено, що фактично припинення права користування позивача 2 на земельну ділянку, розміщену за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 42, здійснено з порушенням вимог земельного законодавства щодо припинення права користування на землю, оскільки вказана земельна ділянка належить до земель оборони.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 було зупинено провадження у справі № 910/7662/17 до вирішення судом справи №910/4266/16.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2016, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі №910/4266/16, у задоволенні позову прокурора відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі №910/4266/16 скасовано; справу №910/4266/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2017, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі №910/4266/16, у задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі №910/4266/16 скасовано; справу №910/4266/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №910/4266/16, у задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави відмовлено.
При цьому, у рішенні суду від 28.09.2017 у справі №910/4266/16, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості тверджень прокурора та прийняття Київською міською радою рішення № 134/1968 від 26.07.2007р. «Про передачу земельної ділянки державному підприємству «Управління капітального будівництва та інвестицій» для будівництва житлового комплексу з об'єктами інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі міста Києва» з порушенням, передбаченого чинним на момент його прийняття законодавства щодо порядку припинення права користування (вилучення) земельних ділянок, що належать до земель оборони.
Проте, в процесі розгляду справи №910/4266/16 відповідачем було заявлено про пропуск строків позовної давності.
За таких обставин (враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності), рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №910/4266/16, у задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави було відмовлено.
Тобто, станом на дату розгляду даної справи рішення Київської міської ради № 134/1968 від 26.07.2007 «Про передачу земельної ділянки Державному підприємству «Управління капітального будівництва та інвестицій» для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури на проспекті Відрадний, 42 у Солом'янському районі міста Києва», яким вирішено: 1) припинити Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України як правонаступнику квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу право користування земельною ділянкою площею 2,85 га, відведеною відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 17.07.78 № 1028/2 “Про надання в користування земельних ділянок квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу в Жовтневому районі”, та віднести її до земель запасу житлової та громадської забудови; 2) Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державному підприємству “Управління капітального будівництва та інвестицій” для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва; 3) Передати державному підприємству “Управління капітального будівництва та інвестицій”, за умови виконання пункту 4 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 2,85 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом'янському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, є чинним.
Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги відсутність станом на дату розгляду справи у суді в матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що реєстрація права комунальної власності за територіальної громадою міста Києва в особа Київської міської ради від 01.04.2015 на земельну ділянку площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 42 (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100) була проведена у спосіб та порядок (в том числі не на підставі належних/скасованих документів), які не відповідали вимогам законодавства станом на дату державної реєстрації права власності, суд дійшов висновку щодо недоведеності позовних вимог Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, у зв'язку з чим відмовляє у позові.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на прокуратуру з огляду на відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва , -
1. В задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України відмовити повністю.
2. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2018 року.
Суддя М.Є. Літвінова