ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.08.2018Справа № 910/2591/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксарія"
про стягнення 1 632 225,00 грн.
за участю представників:
від позивача: Могутов А.М.;
від відповідача: Буртовий М.В.
До господарського суду міста Києва з позовом звернулось Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (далі - ДП "НАРП", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксарія" (далі - ТОВ "Аксарія", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 540 001,00 грн.
У обґрунтування позову ДП "НАРП" зазначає, що позивач відповідно до умов договору постачання продукції № 51А-15 від 09.10.2015 р. належно здійснив попередню оплату вартості замовленого товару на суму 5 806 237,42 грн. Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором, поставку товару здійснив частково, тому частина коштів, сплачених за непоставлений товар, має бути повернута позивачу.
У позові ДП "НАРП" просив стягнути з відповідача попередню оплату у сумі 3 618 405,20 грн., 15 % річних у сумі 921 595,80 грн., а всього - 4 540 001,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження, суд вирішив здійснювати розгляд справи у загальному позовному провадженні, сторонам надана можливість для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
У строк, встановлений законом, відповідач надав відзив, у якому вимоги визнав частково, заперечив проти нарахування 15 % річних на суму попередньої оплати.
До початку розгляду справи по суті відповідач подав заяву про збільшення позовних вимог (від 26.03.2018 р.) та заяву про зменшення позовних вимог (від 31.05.2018 р.). Вказані заяви були подані із додержанням вимог ст. 46 ГПК України та прийняті судом до розгляду. Остаточно, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковою поставкою відповідачем товару, позивач просив стягнути з ТОВ "Аксарія" попередню оплату у сумі 316 235,60 грн. та 15 % річних у сумі 1 315 989,40 грн., що разом складає - 1 632 225,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив в частині нарахування відсотків за користування сумою передплати, вказав на те, що прострочення поставки сталось внаслідок невиконання своїх зобов'язань контрагентом відповідача - Федеральним казенним підприємством «Алексінський хімічний комбінат», а тому підстав для нарахування 15 % річних немає, просив відмовити у задоволенні позову у цій частині.
Суд, розглянувши заяви сторін по суті справи, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що 09.10.2015 року між Державним підприємством "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксарія" (продавець) був укладений договір постачання продукції № 51А-51А-15 (далі - договір).
Згідно з п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується у 2015-2016 роках згідно заявок покупця поставити продукцію - авіазапчастини, авіакомплектуючі, а покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й асортименті, зазначених специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.
Відвантаження продукції здійснюється партіями у строки, узгоджені сторонами, при надходженні попередньої оплати на рахунок постачальника або згідно специфікації (п. 3.1 договору).
Поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у специфікаціях. Вартість продукції, що поставляється за договором не повинна перевищувати 2 000 000,00 грн. (п.п. 4.1, 4.2 договору).
Розділом 5 договору сторони встановили порядок оплати товару, а саме - 80 % попередньої оплати здійснюється згідно рахунку, виставленого постачальником, а решту у розмірі 20 % вартості продукції покупець сплачує постачальнику протягом 15 банківських днів з дати поставки партії продукції. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця.
Даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 р.. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань за даним договором.
Специфікацією до договору сторони погодили найменування товару, його кількість, термін постачання та ціну товару - 7 357 796,78 грн.
У подальшому додатковими угодами до договору сторони змінили граничну вартість продукції, що не повинна перевищувати 25 000 000,00 грн., термін постачання товару - квітень 2017 року та строк дії договору - до 31.12.2017 р.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору № 51А-15 від 09.10.2015 р. позивач здійснив попередню оплату вартості товару у розмірі 80 % на суму 5 886 237,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2509 від 05.07.2016 р., № 3001 від 20.07.2016 р.
Проте, відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, здійснив поставку товару на суму 5 490 001,82 грн., про що свідчать наявні у справі видаткові накладні № 18 від 06.03.2017 р., № 140 від 22.11.2017 р., № 141 від 22.11.2017 р., № 144 від 23.11.2017 р., № 142 від 01.12.2017 р., № 151 від 06.12.2017 р., 3 3 від 30.01.2018 р., № 17 від 18.04.2018 р., № 18 від 07.05.2018 р. Отже, непоставленим залишився товар на суму 316 235,60 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 07.05.2018 р., підписаним сторонами без зауважень.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
При цьому за змістом частини 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, коли продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідач доказів, які б підтверджували належну поставку позивачу товару на усю суму попередньої оплати або повернення попередньої оплати за непоставлений товар на суму 316 235,60 грн. не надав та доводів позивача не спростував, тому суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню на суму 316 235,60 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 15 % річних у сумі 1 315 989,40 грн. за прострочення виконання договірних зобов'язань.
Статтею ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вже встановлено судом, зобов'язання відповідача за договором полягало у здійсненні поставки оплаченого товару, яке останній виконав неналежним чином.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Отже, відповідач має нести відповідальність, встановлену частиною третьою статті 693 ЦК України у розмірі, передбаченому договором.
При цьому, пунктом 6.3 договору сторони погодили, що у випадку порушення постачальником, передбачених даним договором строків поставки продукції, за яку покупцем внесена повна або часткова попередня оплата, постачальник за користування коштами покупця зобов'язаний сплатити покупцеві 15 % річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період від дня оплати й до дня фактичної поставки продукції або дня повернення коштів.
Таким чином, вимоги про стягнення 15 % річних заявлені правомірно.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані відсотки можуть бути застосовані лише у тому випадку, коли покупець не відмовляється від прийняття товару, а очікує на належну його поставку. Але як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач відмовився від частини товару (на суму 316 235,60 грн.), тому на цю частину попередньої оплати відсотки не нараховуються.
При цьому суд враховує позицію Вищого господарського суду України у постанові від 19 лютого 2014 року по справі № 908/2603/13, де касаційний суд зазначив, що встановлені законом правові наслідки щодо вимог про повернення попередньої оплати, у разі порушення строків повернення коштів, не передбачають такого виду відповідальності, як стягнення відсотків, оскільки вимагаючи повернення коштів попередньої оплати, покупець тим самим задовольнився виконаним, відмовився від поставки (прийняття товару), а також від виконання договору продавцем, що виключає обов'язок останнього нести відповідальність за порушення строків поставки у вигляді відсотків за період з часу виникнення у позивача права вимоги повернення попередньої оплати до заявлення про це вимог. Отже, 15 % річних на суму попередньої оплати у розмірі 316 235,60 грн., від поставки товару на яку позивач відмовився, не нараховується.
У той же час, від товару (продукції) на суму 5 490 001,82 грн. позивач відмовився, проте, поставка була несвоєчасною, отже, на цю суму передплати до відповідача застосовується відповідальність, передбачена ст.ст. 536, 693 ЦК України, та на вказану суму здійснюється нарахування відсотків у розмірі, встановленому договором купівлі-продажу - 15 % річних.
Провівши власний розрахунок 15 % річних на вартість несвоєчано поставленого товару у розмірі 5 490 001,82 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню 15 річних у сумі 1 240 801,79 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач.
Твердження відповідача про відсутність його вини у порушенні умов договору поставки внаслідок невиконання контрагентом відповідача своїх зобов'язань перед ТОВ "Аксарія", суд відхиляє з огляду на наступне.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Ураховуючи вказані норми, суд зазначає, що належне виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем не може ставитися у залежність від виконання зобов'язань інших контрагентів відповідача.
На підставі викладеного та зважаючи на встановлені обставини у справі, позовні вимоги ДП "НАРП" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач також подав заяву про повернення надміру сплаченого судового збору, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог (заява від 31.05.2018 р.).
Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Оскільки первісно позов ДП "НАРП" був оплаченим судовим збором у сумі 74 015,93 грн., але у подальшому сума судового збору за розглянуті позовні вимоги склала 24 483,38 грн. (1,5 % ціни позову), то на користь позивача підлягає поверненню судовий збір з Державного бюджету України у сумі 49 532,54 грн. (74 015,93 грн. - 24 483,38 грн.)
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксарія" про стягнення 1 632 225,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксарія" (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 43В, ідентифікаційний код 38870325) на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, буд. 4, ідентифікаційний код 09794409) попередню оплату у сумі 316 235 (триста шістнадцять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 60 коп., 15 % річних у сумі 1 240 801 (один мільйон двісті сорок тисяч вісімсот один) грн. 79 коп., судовий збір у сумі 23 355 (двадцять три тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 56 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 49 532 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 54 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Повернути Державному підприємству "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, буд. 4, ідентифікаційний код 09794409) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 49 532 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 54 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 2 серпня 2018 року.
Повний текст рішення складений 10 серпня 2018 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.