Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"06" серпня 2018 р. Справа № 906/300/18
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання: Зоренко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Веньгрін Т.Л. (довіреність від 26.10.17)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран"
про стягнення 196 950 грн
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 196950грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у перевізних документах.
04.05.18 позивач уточнив позовні вимоги , у зв'язку з допущеною опискою в прохальній частині позовної заяви, та просить вважати дійсними вимоги про стягнення з відповідача 196350,00грн. штрафу (а.с.38).
21.05.18 до суду надійшов відзив на позовну заяву №268 від 17.05.18 (а.с.81), в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" позов не визнало. Заперечення грунтуються на тому, що комерційний акт №350002/131/24 від 20.10.17, в якому зафіксовано перевантаження вагону є неналежним доказом, оскільки не відповідає Правилам складання актів. Водночас, вказує, що комерційний акт відповідно до п. 10 «Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України)», підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Проте комерційний акт, що є підставою позовних вимог, підписано всупереч Правил лише начальником станції і двома приймальниками поїздів, які не мають права приймати участь у комісійному зважуванні вагонів та підписувати комерційний акт. Згідно інформації , що міститься в розділі "Є" комерційного акта попутною станцією зазначено, що вантаж видано згідно даного комерційного акту та не вказано про виявлену різницю в масі вантажу проти цього акту. Не зазначено , що вимірювальна техніка позивача є технічно справною. Зважування вагонів було здійснено вагами відповідача і отримані дані було внесено до відповідної накладної. Ваги відповідача знаходяться в справному технічному стані та регулярно проходять необхідні перевірки.
24.05.18 відповідачем подано клопотання №276 від 22.05.18 про зменшення розміру штрафних санкцій до 10% від заявленого посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства (а.с.98).
08.06.18 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.131), в якому позивач заперечив проти зменшення розміру штрафу; зазначив, що комерційний акт складений у відповідності до норм чинного законодавства та підписаний уповноваженими на те особами.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.202 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
18 жовтня 2017 року товариством з обмеженою відповідальністю «Юнігран» зі станції Пенизевичі Південно-Західної залізниці за накладною №32351793 від 18 жовтня 2017 року відправлено вагони №61682852, №61683744, №61684718, №961685186, №61686549, №61684429, №61684148, №61686424, №61683512 із вантажем «щебінь гранітний». Станція призначення - Рясна-2 Львівської залізниці.
По прибутті вищевказаних вагонів на станцію Здолбунів на підставі ч. 2 ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі-Статут), було проведено контрольне зважування вантажу, за результатами якого встановлено, що маса вантажу у вказаних вагонах не відповідала даним, зазначеним у документах, а саме:
- Вагон №61682852: маса вантажу за документами: нетто - 67 000 кг;
маса, встановлена при переважуванні: нетто - 74 400 кг;
більше вантажопідйомності - 4 400 кг. (нетто);
- Вагон №61683744: маса вантажу за документами: нетто - 68 000 кг;
маса, встановлена при переважуванні: нетто - 76 300 кг;
більше вантажопідйомності - 6 300 кг. (нетто);
- Вагон №61684718: маса вантажу за документами: нетто - 70 000 кг;
маса, встановлена при переважуванні: нетто - 77 100 кг;
більше вантажопідйомності - 7 100 кг. (нетто);
- Вагон №61685186: маса вантажу за документами: нетто - 69 000 кг;
маса, встановлена при переважуванні: нетто - 75 900 кг;
більше вантажопідйомності - 5 900 кг. (нетто);
- Вагон №61686549:маса вантажу за документами: нетто - 68 000 кг;
маса, встановлена при переважуванні: нетто - 75 700 кг;
більше вантажопідйомності - 5 700 кг. (нетто);
- Вагон №61684429: маса вантажу за документами: нетто - 69 000 кг;
маса, встановлена при переважуванні: нетто - 76 600 кг:
більше вантажопідйомності - 6 600 кг. (нетто):
- Вагон №61684148: маса вантажу за документами: нетто - 69 000 кг;
маса, встановлена при переважуванні: нетто - 75 900 кг;
більше вантажопідйомності - 5 900 кг. (нетто);
- Вагон №61686424: маса вантажу за документами: нетто - 68 000 кг;
маса, встановлена при переважуванні: нетто - 76 100 кг;
більше вантажопідйомності - 6 100 кг. (нетто);
- Вагон №61683512: маса вантажу за документами: нетто - 69 000 кг;
маса, встановлена при переважуванні: нетто - 76 500 кг;
більше вантажопідйомності - 6 500 кг. (нетто).
Комісійне зважування вагонів здійснювалось за участю начальника станції Кіяшко В.Г., приймальників поїздів Косменюк С.І. та Назарчук О.А. та складено комерційний акт № 350002/131/24 від 20.10.17, підписаний вказаними особами, на додаток до акту загальної форми № 609 від 22.10.17 (а.с.7,67).
Надлишок вантажу із вказаних вагонів відвантажено на відчеплений вагон №66632183 та оформлено досильні перевізні документи Пенізевичи Ю-ЗАП - Рясна 2 Льв. №39786439 від 22.10.17 на надлишок вантажу, та №39751599 від 20.10.17 на 9 вагонів (а.с.60,61). Вказані вагони приєднано до основного вантажу №32351793.
Згідно досильної накладної № 39786439 вантаж "щебінь гранітний" масою 67500 кг з вагону №66632183 на станції призначення Рясна ІІ Льв. отримано одержувачем 26.10.17 ( а.с.60).
Згідно досильної накладної № 39751599 вантаж "щебінь гранітний" масою 617000 кг з дев'яти вагонів на станції призначення Рясна ІІ Льв. отримано одержувачем 25.10.17 ( а.с.61).
Факт неправильного зазначення відправником даних про масу вантажу у перевізних документах, а саме у накладній № 32351793, що відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України зафіксовано у комерційному акті №350002/131/24 від 20.10.2017 є підставою для покладення на відповідача відповідальності шляхом застосування господарських санкцій.
У зв'язку з зазначенням у накладній неправильної маси вантажу, Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (далі - позивач) нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить 196350,00 грн., стягнення яких з відповідача стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами склались у зв'язку перевезенням вантажу залізничним транспортом на підставі залізничної накладної, яка за своєю правовою суттю складає договір перевезення вантажу.
Статтею 908 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За умовами ч.5 ст. 308 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Аналогічні положення містяться у ст. 307 Господарського кодексу України.
Згідно з п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Спір між сторонами справи виник внаслідок допущення вантажовідправником - відповідачем порушення, яке полягає у неправильному зазначені у залізничній накладній маси вантажу.
Згідно з ч.5 ст.306 ГК України, загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Предметом даного спору є стягнення залізницею штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.
Приписами ст.920 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст.216 ГК України).
Під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу (ст.37 Статуту залізниць). За правилами ст.24 Статуту залізниць, залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а ст.122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. затверджено Правила оформлення перевізних документів. Наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та викладено їх в новій редакції.
Так, згідно п.1.2 Правил, оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 (надалі Правила), накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Виникнення між сторонами у даній справі господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом стверджується перевізним документом залізничною накладною №32351793 від 18.10.2017р.
Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, установлено п.п.2.1, 2.2, 2.3 Правил оформлення перевізних документів. Вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа накладної "маса вантажу в кг, визначена відправником", де вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Відправником також заповнюються графи: "Спосіб визначення маси", де зазначається, яким способом визначено масу вантажу. При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: "на товарних вагах", "на вагонних вагах вантажопідйомністю...т", "на елеваторних вагах" чи інших вагах; "Навантаження засобами" зазначається "відправника", якщо навантаження здійснюється відправником. У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (п.2.6 Правил оформлення перевізних документів).
Як визначено у пункті 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
У пункті 5 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 2.1. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України засоби ваговимірювальної техніки, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці, підлягають обліку залізницями.
Відповідач визнав, що зважування вантажу "щебеню гранітного" у вказаних вагонах здійснив на своїх 150тн вагонних вагах, заводський номер 131 , які були технічно справні та повірені метрологом залізниці 02.10.17р.
Згідно абз. 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажів, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
В ході вирішення спору встановлено, що залізнична накладна № 32351793 від 18.10.17 формально оформлена відповідачем відповідно до діючих вимог, зокрема містить відомості про спосіб визначення маси вантажу - залізничні ваги (150т), про масу вантажу, про масу тари, про вантажопідйомність вагонів - 70 т .
З внесеними відповідачем відомостями у залізничну накладну № 32351793 від 18.10.17 станцією відправлення Пенизевичі Південно-Західної залізниці вагони прийнято до перевезення на підставі його візуального огляду, про що проставлено календарний штемпель станції відправлення за 18.10.17 у п.56 залізничної накладної.
У п. 24 Статуту залізниць передбачено , що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Тоді як залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Абзац 5 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення конкретизує ст. 24 Статуту залізниць наступним чином: залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Правом перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, залізниця скористалась під час його перевезення на станції Здолбунів Львівської залізниці.
Згідно п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розщіпленням вагонів або із зупинкою без розщіплення.
Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.
Зважування на вагонних вагах інших вантажів ( тих, які поіменовані в абз. 4-6) провадиться із зупинкою вагонів без розщіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Обставини неправильного зазначення у залізничній накладній №32351793 маси вантажу "щебеню гранітного" у вказаних вище вагонах засвідчено актом загальної форми № 609 від 22.10.17 та комерційним актом № 350002/131/24 від 20.10.17 та доповненням до комерційного акту .
Зокрема, комерційним актом підтверджується перевантаження вагонів на 67500 кг від маси вантажу, вказаної у накладній від 18.10.2017р. №32351793 та на 54500 кг від вантажопідйомності вагонів.
Судом встановлено, що спосіб визначення маси вантажу залізницею на станції Здолбунів не відрізняється від способу визначення маси вантажу відповідачем, як вантажовласником, оскільки обидві сторони здійснили зважування вагонів з вантажем на статичних вагах - 150 т. При цьому залізниця також поданими доказами довела відповідність належних їй залізничних ваг вимогам законодавства про метрологію (а.с. 136).
Факт того, що ваги відповідача, на яких здійснювалось зважування вагону знаходяться в справному технічному стані та регулярно проходять необхідні перевірки, та відсутність у комерційному акті інформації про технічний стан ваги залізниці, про що зазначає відповідач, не спростовують факт наявністі надлишку вантажу у вагонах.
Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Ст. 122 Статуту залізниць у сукупному застосуванні із ст. 32 цього Статуту покладає на вантажовласника відповідальність за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у формі сплати штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно із статтею 118 цього Статуту, незалежно від факту приймання до перевезення вагону, завантаженого більше його вантажопідйомності станцією відправлення залізниці.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Тому, для розрахунку штрафу завжди приймається провізна плата за всю відстань перевезення, незалежно від станції виявлення порушення ( станції відправлення, станції перевезення або станції призначення).
Згідно із статтею 129 Статуту залізниць України та частиною 1 статті 26 Закону "Про залізничний транспорт" обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення , зокрема , такої обставини, як невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 N 334.
У п. 4 Правил складання актів передбачено, що у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем.
Згідно п. 6 Правил складання актів у разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.
При необхідності ці відомості зазначаються у додатку, який є продовженням комерційного акта. Додаток підписують ті ж особи, які підписали комерційний акт.
Пунктом 8 Правил складання актів визначено, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.
Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності у комерційному акті підписів уповноважених осіб на комісійне зважування вагонів суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці.
Наказом Міністерства транспорту України від 28.11.2001 № 834 затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників . Випуск 66 Залізничний транспорт і метрополітен. Частина 1 "Керівники, професіонали , фахівці та технічні службовці".
Згідно Довідника професій на залізничному транспорті керівниками є : завідувач контейнерного майданчика (начальник майданчика), завідувач платформи сортувальної, начальник району вантажного , начальник станції (залізничної) тощо.
Згідно Довідника професій на залізничному транспорті начальник станції (залізничної) розглядає письмові рапорти про складання комерційних актів, приймає рішення щодо доцільності оформлення комерційних актів та підписує оформлені акти; начальник району вантажного, або завідувач платформи сортувальної, або завідувач контейнерного майданчика (начальник майданчика (відділення) контейнерного) бере участь у комісійній перевірці кількості та стану вантажу (багажу), складає письмові рапорти на оформлення комерційних актів, бере участь у підписанні оформлених актів; агент комерційний - це фахівець , який приймає вантажні перевізні документи і перевіряє правильне їх оформлення; веде книгу прибування та відправлення вантажу; оформлює перевізні документи на іншу встановлену документацію тощо.
Таким чином, зміст п.10 Правил складання актів підлягає застосуванню з врахуванням Довідника професій на залізничному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 28.11.2001 № 834 та доводить, що комерційний акт від імені залізниці обов'язково має бути підписаний двома особами , що обіймають керівні посади ( начальник, його заступник, завідувач) та працівником станції, який особисто здійснював перевірку ( комерційний агент, приймальник поїздів тощо).
З цих підстав, суд лише частково погоджується з відповідачем про наявність дефекту форми комерційного акту підписаного начальником станції (керівник) та приймальниками вагонів (технічний службовець).
Водночас судом відхиляються доводи відповідача про юридичну неспроможність комерційного акту як засобу доказування за змістом зафіксованих у ньому обставин перевантаження вагонів, не спростованих відповідачем належними та допустимими засобами доказування.
У пункті 12 Правил складання актів передбачено, що якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено".
Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
У розділі "Є" комерційного акту №350002/131/24 станція призначення Рясна ІІ Льв. такої відмітки не поставила , а вказала " Вантаж видано згідно комерційного акту ". Комерційний акт на станції призначення містить виправлення у посадах осіб, які його підписали, однак обидві посади адміністративні.
У пункті 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вказано, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Судом не встановлювались обставини перевірки маси вантажу у вагоні на станції призначення - Рясне Львівської залізниці шляхом зважування вагонів на вагонних вагах. Однак судом встановлено, що вантаж отримано одержувачем без зауважень , про що свідчить підпис уповноваженої особи.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги залізниці про стягнення з вантажовласника штрафу в розмірі 196350,00грн. за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.
В порядку ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
У клопотанні №276 від 22.05.18 відповідач просив зменшити розмір штрафу до 10% від загальної суми штрафу, що заявлена в позові, посилаючись на ст.549,ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України. Вказана заява обгрунтована незавданням позивачу збитків, а також скрутним фінансовим станом позивача. До заяви додано довідки ТОВ"Юнігран" про збитковість підприємства(а. с. 98 - 108).
Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (з подальшими змінами та доповненнями) роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК, в редакції до 15.12.2017р.), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч. 3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України.
Разом з тим, у пункті 14 листа Вищого господарського суд України від 02.02.2010 №01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)" на запитання чи вправі господарський суд з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту залізниць України, на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, зазначено, що виходячи з того що, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не може зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.
Частина 2 вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 року №411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.1997 року за №50/1854 передбачає, що виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху.
Відповідно до п. 15.27 Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.
Тобто, невиконання вимог вказаних Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.
Статтями 1, 16 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 року №232 транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях; підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати безпеку життя і здоров'я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища.
Статтями 2, 11 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 року №273 (зі змінами) залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати майнові інтереси відповідача та інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі, забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку.
Таким чином, не виконання вимог Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.
Тому, на думку суду, необхідність з'ясування наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення у даному випадку відсутня, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення штрафу за неправильну зазначену масу вантажу, а не про стягнення збитків.У даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, якими чітко визначено розмір штрафу.
Враховуючи вищевикладене, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" №276 від 22.05.2018р. про зменшення розміру штрафу не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» (11634, Житомирська обл., Малинський район, селище міського типу Гранітне, вулиця Шевченка, будинок 15; код ЄДРПОУ 24584514) на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) - 196350,00грн. штрафу, 2945,25грн. витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.08.18
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати: 1- в справу
2-3- сторонам (рек. з повідом.)