Справа № 366/3597/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/890/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 40 09.08.2018
09 серпня 2018 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 і його захисника ОСОБА_8 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 18 червня 2018 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України; -
Вироком Іванківського районного суду Київської області від 18 червня 2018 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гостре Донецької обл., громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засуджено за ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України до покарання:
-за ч.3 ст. 305 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-за ч.3 ст. 307 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахується з 18.06.2018 року.
Відповідно до ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з 22.07.2017 року по 18.06.2018 року.
Міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, ОСОБА_7 залишено без змін - у вигляді тримання під вартою, але не довше, ніж 60 днів, до 16.08.2018 року.
Вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно із вироком, кримінальні правопорушення обвинуваченим були вчинені за наступних обставин.
ОСОБА_7 на початку липня 2017 року, за невстановлених досудовим слідством та судом обставин, вступив у попередню злочинну змову із невстановленою досудовими розслідуванням та судом особою з метою переміщення через митний кордон України наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну.
Згідно злочинної домовленості з невстановленою досудовими розслідуванням та судом особою, ОСОБА_7 повинен був за грошову винагороду перемістити з території Федеративної Республіки Бразилія через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, який він повинен переміщувати у своєму шлунково-кишковому тракті, попередньо проковтнувши презервативи з його вмістом. Після перетинання митного кордону України, ОСОБА_7 повинен випорожнити зі свого шлунково-кишкового тракту презервативи з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - кокаїном та передати їх у м. Києві невстановленій досудовим розслідуванням та судом особі.
З цією метою, на виконання злочинного наміру, спрямованого на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну, ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням та судом обставин у липні поточного року прибув у м. Сан-Пауло (Федеративна Республіка Бразилія), де за невстановлених досудовим розслідуванням та судом обставин отримав від невстановленої досудовим розслідуванням та судом особи 28 презервативів з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - кокаїном.
Надалі, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням та судом обставин, знаходячись у м. Сан-Паулу, проковтнув 28 презервативів з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - кокаїном, з метою його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
20.07.2017, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати спільний з невстановленою досудовими розслідуванням та судом особою злочинний намір, спрямований на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну, вилетів з м. Сан-Паулу рейсом AF-457 сполученням “Сан-Паулу - Париж (Французька Республіка)”, переміщуючи у своєму шлунково-кишковому тракті 28 презервативів з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - кокаїном, та 21.07.2017 прибув до м. Париж.
Того ж дня, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, ОСОБА_7 вилетів з м. Париж рейсом В2-866 сполученням “Париж - Мінськ (Республіка Білорусь)”, переміщуючи у своєму шлунково-кишковому тракті 28 презервативів з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - кокаїном, та того ж дня прибув до м. Мінськ.
21.07.2017 ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати спільний з невстановленою досудовими розслідуванням та судом особою злочинний намір, переміщуючи у своєму шлунково-кишковому тракті 28 презервативів з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - кокаїном, виїхав з м. Мінськ до м. Київ на таксі - автомобіль марки “Ford C-Max”, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_9 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_7
22.07.2017 близько 07 години ОСОБА_7 , реалізовуючи спільний злочинний намір, переміщуючи у своєму шлунково-кишковому тракті 28 презервативів з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - кокаїном, прибув на автомобілі марки “Ford C-Max”, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_9 у міжнародний пункт пропуску через державний кордон України “Вільча” Житомирської регіональної митниці (Київська область, Поліський район, с. Вільча) та під час процедури усного декларування, приховуючи від митного контролю наркотичні засоби та усвідомлюючи, що їх переміщення через митний кордон України заборонено, умисно заявив про відсутність у нього речовин (товарів, предметів), заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України.
Після закінчення процедури митного оформлення ОСОБА_7 о 7 год. 12 хв. перетнув державний кордон України та ввіз на територію України у своєму шлунково-кишковому тракті 28 презервативів з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - кокаїном.
Після чого, для поглибленого медичного огляду ОСОБА_7 супроводжено до Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги за адресою м. Київ, вул. Братиславська 3.
22.07.2017, в ході огляду місця події у Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги у шлунково-кишковому тракті ОСОБА_7 виявлено 28 презервативів із пастоподібною речовиною білого кольору.
Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 208/5 від 23.10.2017, надана на дослідження пастоподібна речовина білого кольору загальною масою 1142,515 г, що містилась у 28 презервативах, виявлених у шлунково-кишковому тракті ОСОБА_7 у своєму складі містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн. Усереднений вміст кокаїну в пастоподібній речовині становить 54,7 % кокаїну, відповідною масою кокаїну 624,959 г.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» кокаїн належить до наркотичного засобу, обіг якого обмежено (Таблиця ІІ Список № 1).
Відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, кокаїн масою 624,959 г. належить до особливо великих розмірів.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.3 ст. 305 КК України, як контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, а також за ч.3 ст. 307 КК України, як незаконне зберігання та перевезення з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
В апеляційній скарзі обвинувачений не оспорюючи встановлених судом першої інстанції фактичних даних щодо обставин скоєння кримінальних правопорушень, зазначає, що вирок суду щодо нього є незаконним в частині призначення міри покарання. Апелянт стверджує, що він сприяв органам досудового розслідування у розкритті злочинів, оскільки сам повідомив про наявність у нього наркотиків. Однак вказана пом'якшуюча відповідальність обставина не була врахована судом першої інстанції при призначені йому покарання. В зв'язку з цим, обвинувачений просить врахувати ст. 66 КК України і призначити йому мінімальну міру покарання.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження за ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України закрити за недоведеністю вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначених злочинів.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що винність ОСОБА_7 в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не доведена належними і допустимими доказами.
Так, апелянт зазначає, що ОСОБА_7 достовірно не знав, що речовина, яку він проковтнув в м. Сан-Паулу, є наркотичною речовиною, тому на думку захисника, твердження про те, що ОСОБА_7 , достовірно знаючи про знаходження в його шлунку наркотичної речовини, при перетині кордону «Республіка Білорусь - Україна» умисно відповів негативно на питання, чи перевозить він наркотики, є безпідставними. Крім цього, при перетині кордону ОСОБА_7 повністю митний контроль не пройшов, що підтверджується відсутністю письмового підтвердження про закінчення ним проходження митного контролю, показами свідка ОСОБА_10 та відсутністю штампу в закордонному паспорті.
Також, в обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник зазначає, що під час досудового розслідування, не закінчивши проведення огляду місця події та не встановивши його результати, органами досудового розслідування була проведена інша слідча дія - призначення експертизи, вилучення і направлення для проведення експертизи речових доказів - латексних виробів з пастоподібною речовиною, що на його думку є грубим порушенням КПК України.
Апелянт стверджує, що огляд місця події, по закінченні якого було опечатано два пакети з латексними виробами (28 шт.), був закінчений о 23 год. 50 хв. 22.07.2017 року, а тому в цей же день не могла бути проведена і закінчена судово-хімічна експертиза по одному із пакетів, яка тривала не менше 5 годин.
Також, захисник вказує, що згідно вироку суду від 18.06.2018 року, загальна маса речовини, виявленої у ОСОБА_7 становить 1142,515 гр., а відповідно до висновків експертизи від 23.10.2017 року на експертизу було надано 28 об'єктів з загальною масою речовини, що була вилучена у ОСОБА_7 - 1143,5012 гр.
На думку захисника, вказана невідповідність вагових результатів свідчить про недостовірність висновків експертиз.
Оскільки зазначені порушення є істотними, постановлений вирок суду на недопустимих доказах є незаконним і підлягає скасуванню.
В запереченнях на апеляційні скарги прокурор просить апеляційні скарги обвинуваченого і його захисника залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопоушеннях підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а не визнання вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України є позицією захисту з метою уникнення кримінального покарання за особливо тяжкі злочини.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
обвинуваченого і його захисника, які підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити;
прокурора, яка проти апеляційних скарг заперечувала та просила залишити їх без задоволення;
перевіривши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах та обвинуваченого з останнім словом, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На підставі ст. 404 КПК України апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог тільки, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо того, що вина ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України не підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування та судового розгляду, а висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційних скарг.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, наведених у вироку, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: поясненнями обвинуваченого ОСОБА_7 , який свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 305 КК України визнав повністю, а за ч.3 ст. 307 КК України - частково; показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також даними, зафіксованими у: витязі з відомчих баз даних, щодо перетину державного кордону України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого ОСОБА_7 11.07.2017 о 21:39:49 виїхав з ППр «Нові Яриловичі» та 22.07.2017 о 7:12:27 в'їхав у ППр «Вільча»; інформаційному повідомлені від 22.07.2017 року, складеного ОСОБА_18 , начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відповідно до якого 22.07.2017 року о 03 год. 35 хв. прибув на в'їзд в Україну на легковому транспортному засобі марки «Форд» д/н НОМЕР_2 -7 в якості пасажира громадянин України ОСОБА_7 ; акті спільного огляду транспортного засобу, товарів, інших предметів та речей від 22.07.2017 року, об'єктом огляду якого являється автомобіль марки Форд S MAX № 3206РТ-7, відповідно до якого зброї, БП, ВР, НР, прекурсорів та засобів терору, також предметів та товарів заборонених для переміщення через ДК не виявлено; довідці про результати фільтраційно-перевірочних заходів відносно громадянина України від 22.07.2017 року, з якої слідує, що 22.07.2017 року близько 07:00 СПНППР старшим лейтенантом ОСОБА_19 було прийнято рішення про пропуск гр. ОСОБА_7 через державний кордон України та проведення медичного огляду останнього; копії контрольного талону для проходження по «Червоному коридору» серії ТАІ № 059347 легковим автомобілем білоруської реєстрації марки «FORD» р/н НОМЕР_1 під керуванням громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_20 з пасажиром ОСОБА_21 (в'їзд на митну територію України 22.07.2017 о 07 год. 22 хв. через міждержавний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Вільча» митного посту «Північний» Житомирської митниці ДФС); протоколі огляду від 17.08.2017 року, об'єктом огляду якого являється електронний носій (DVD-R) з відеозаписами з камер відеоспостереження, на якому зображено о 07 год. 23 хв. 22.07.2017 року здійснення митного оформлення та пропуск по каналу «Червоний коридор» на в'їзд на територію України через міждержавний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Вільча» митного посту «Північний» легкового автомобіля білоруської реєстрації марки «Ford” р/н НОМЕР_1 під керуванням громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_9 з пасажиром - громадянином України ОСОБА_7 ; постанові про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 17.08.2017 року, а саме: електронного носія (DVD-R) з відеозаписами з камер відеоспостереження та копії контрольного талону для проходження по «червоному коридору»; протоколі впізнання на фотознімках від 22.07.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 повідомив, що на фото № 3 зображений ОСОБА_7 ; протоколі огляду місця події від 22.07.2017 року, об'єктом огляду якого являється приміщення кабінету № 5 Київської міської лікарні швидкої допомоги, що знаходиться за адресою: м.Київ вул. Братиславська,3. В ході огляду місця події виявлено та вилучено 28 (двадцять вісім) презервативів, в яких міститься пастоподібна речовина білого кольору, які добровільно видав ОСОБА_7 після справляння природних потреб, і які він перевіз з Бразилії на територію України в середині свого тіла із приховуванням від митного контролю України, як пояснив ОСОБА_7 ; постанові про доручення проведення судово-хімічної експертизи від 22.07.2017 року; висновках експерта № 203/5 від 22.07.2017 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого надана на дослідження пастоподібна речовина білого кольору масою брутто (у одному контейнері) 38,632 г у своєму складі містить кокаїн. Кокаїн є наркотичним засобом, обіг якого обмежено; постанові про призначення судово-хімічної експертизи від 24.07.2017 року; висновку експерта № 208/5 від 23.10.2017 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого надана на дослідження пастоподібна речовина білого кольору масою 35,655 г, яка міститься в латексному виробі схожому на презерватив зав'язаного на вузол, пастоподібна речовина білого кольору масою 34,308 г, які містяться в 27 предметах, кожний з яких є згортком з трьох шарів латексного виробу схожого на презерватив зав'язаного на вузол містять у своєму складі кокаїн. Загальна маса пастоподібної речовини 1142,515 г. Всередині вміст кокаїну в пастоподібній речовині загальною масою 1142,515 г становить 54,7%. Відповідно загальна маса кокаїну в ній складає 624,956 г.; постанові про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 25.10.2017 року та квитанцією № 96 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження від 02.11.2017 року, а саме: пастоподібну речовину білого кольору загальною масою 1142,515 г зі вмістом 54,7% кокаїну, відповідно масою кокаїну 624,959 г (а.с.175-176 том 1); листі Головного центру обробки спеціальної інформації за Вих. № 0.64-26790/0/15-17 від 22.08.2017 року, де вказано інформацію щодо перетинання державного кордону України особами: «11-07-2017 21:39 через пункт пропуску Нові Яриловичі виїзд Метелсї Павло», «22-07-2017 07:12 через пункт пропуску Вільча в'їзд Метелскі Павло», «04-08-2017 10:47 через пункт пропуску Кучурган виїзд Гончаренко Володимир»; протоколі огляду від 28.07.2017 року з додатками до нього, об'єктом огляду якого являється: три поліетиленових пакети чорного кольору, кінці опечатані фрагментами паперу, які містять відбитки печатки: «Для пакетів № 12 Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області», в середині яких виявлено: паспорт громадянина України ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 , виданий 28.04.2009 Мар'їнським РВ ГУ МВС України в Донецькій області з карткою платника податків ОСОБА_7 № НОМЕР_4 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_7 серії НОМЕР_5 , орган який видав 8089, 01.09.2016; банківська картка «ПриватБанк» НОМЕР_6 ; Шість аркушів паперу з машинописним текстом, а саме: Електронний білет на ім'я « ОСОБА_22 » на 2-х аркушах: з «Минск (BY)» «Minsk» до «Амстердам (NL)» «Schiphol», виліт «12.07.2017 09:30», приліт «12.07.2017 11:10»; з «Амстердам (NL)» «Schiphol» до «Сан-Паулу (BR)» «Guarulhos International (3)», виліт «13.07.2017 10:10», приліт «13.07.2017 17:10»; з «Сан-Паулу ( ОСОБА_23 )» «Guarulhos International (3) до «Париж (FR)» «Charles De Gaulle (2Е)», виліт «20.07.2017 15:15», приліт «21.07.2017 07:35»; з «Париж (FR)» «Charles De Gaulle (2D)» до «Минск (BY)» «Minsk», виліт «21.07.2017 14:25», приліт «21.07.2017 18:25»; Білет на ім'я «Metelsyi/Pavlo» з «Minsk» до «Amsterdam» на «12 Jul» на 1-му аркуші; Білет на ім'я «Metelsyi/Pavlo» з «Amsterdam» до «Sao Paulo» на «13 Jul» на 1-му аркуші; Білет на ім'я «Metelsyi/Pavlo» з «Sao Paulo» до «Paris» на «20Jull7» на 1-му аркуші; Аркуш паперу з машинописним текстом «ABN AMRO Wisselbedriff …» на 1-му аркуші; Аркуш паперу з рукописним текстом «metelia777@vandex.ru MPV2222 +380956710984 sOpmxs» на 1-му аркуші; постанові про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 28.07.2017 року, відповідно до якої пакет документів, які вилучено на підставі протоколу огляду від 28.07.2017 року визнано речовими доказами та передано на відповідальне зберігання; постанові про доручення проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 29.08.2017 року; висновках судово-психіатричного експерта № 458 від 30.08.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності; ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; У ОСОБА_7 під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено; ОСОБА_7 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними; Застосування примусових заходів ОСОБА_7 медичного характеру не потребує; ОСОБА_7 за своїм психічним станом може приймати участь в проведенні слідчих процесуальних дій; Клінічних ознак розладів психіки чи поведінки та синдрому залежності внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів у ОСОБА_7 не виявлено. Він на наркоманію не страждає та не потребує лікування від цього захворювання.
Оцінивши докази у кримінальному провадженні суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях доведена, а його умисні дії правильно кваліфіковано за ч.3 ст.305 КК України, як контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб ,а також за ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне зберігання та перевезення з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
При цьому суд у вироку зазначив, що часткове невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини за ч.3 ст. 307 КК України,а саме: в частині мети збуту, суд вважає способом, обраним обвинуваченим з метою пом'якшення відповідальності, оскільки спростовується показами самого обвинуваченого, що наркотики він перевозив для іншої особи, оскільки сам наркотики не вживає, їх особливо великим розміром та іншими доказами.
З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції правильно було встановлено, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 мало місце, вказані діяння містить склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України та що у вчиненні цих кримінальних правопорушень винен обвинувачений ОСОБА_7 .
Посилання апелянта на порушення вимог КПК України під час проведення огляду місця події та призначення судово-хімічної експертизи від 22.07.2017 року. а саме на не закінчення однієї слідчої дії і не встановлення її результатів та призначення іншої, не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Згідно протоколу огляду місця події, зазначена слідча дії відбувалася 22.07.2017 року та тривала з 11.50 год. до 23.50 год.(т.1 а.с. 150-157).
Постановою слідчого ОСОБА_24 від 22.07.2017 року у даному кримінальному провадженні було призначено судово-хімічну експертизу та надано експертам на дослідження порошкоподібну речовину в одному поліетиленовому пакету чорного кольору, опечатаному відбитком круглої печатки «Для пакетів №12 Головне управління у м. Києві та Київській області Служба безпеки України» (т.1 а.с. 156-157).
22.07.2017 року експертом, за результатами проведення судово-хімічної експертизи був зроблений висновок №203/5, відповідно до якого надана на дослідження пастоподібна речовина білого кольору масою брутто (у одному контейнері) 38,632 г у своєму складі містить кокаїн. Кокаїн є наркотичним засобом, обіг якого обмежено (т.1 а.с. 159-161).
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_12 (ст. слідчого СВ ГУ СБУ України в м. Києві та Київській області) в суді першої інстанції, який був присутній під час огляду місця події 22.07.2017 року та склав відповідний протокол, зазначена слідча дія розпочалася 22.07.2017 року близько 11.30 год. та протягом 30 хв. після початку огляду місця події ОСОБА_7 було випорожнено 8-10 презервативів, один із яких упаковано та передано іншому слідчому, який поїхав до Головного управління поліції для складання постанови про призначення експертизи, а потім до експертної установи. По часу це зайняло близько 1 год.
Також, безпідставним є посилання захисника на невідповідність вагових результатів маси речовини, що була виявлена у ОСОБА_7 , оскільки за його підрахунком загальна маса всієї партії речовини становить 1143,5012 гр., а за вироком суду - 1142,515гр.
Як вбачається з висновку експерта №208/5 від 23.10.2017 року загальна маса пастоподібної речовини виявленої у ОСОБА_7 становить 1142,515 г., про що і зазначив суд першої інстанції у вироку (т.1 а.с. 167-173).
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» під незаконним збутом наркотичних засобів або їх аналогів потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам. Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, маса наркотичного засобу, який перевозив ОСОБА_7 має особливо великі розміри, наркотичний засіб перевозився у шлунково-кишковому тракті обвинуваченого з приховуванням від митного контролю, сам ОСОБА_7 наркотичні засоби не вживає, що підтверджується його показами, наданими під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції та висновком судово-психіатричної експертизи. Крім цього, згідно показів обвинуваченого ОСОБА_7 у суді першої інстанції, наркотичний засіб з Бразилії до України він перевозив за домовленістю з ОСОБА_25 , з метою заробити коштів в Україні мав передати наркотичні засоби ОСОБА_26 , чи за його вказівкою іншій особі.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що наркотичні засоби ОСОБА_7 перевозилися з метою збуту та обґрунтував прийняте рішення у вироку.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_7 не пройшов повністю митний контроль спростовується показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та контрольним талоном для проходження по «Червоному коридору» серії ТАІ № 059347 з відмітками про проходження митного та прикордонного контролю (т.1 а.с. 135).
При цьому, суд першої інстанції у вироку прийшов до вірного висновку, що заяви обвинуваченого та його захисника щодо незакінченого злочину, тобто, замаху на контрабанду, не відповідають дійсності, так як спростовуються письмовими матеріалами справи та показами свідків, зокрема ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , які підтвердили, що ОСОБА_7 повідомив про наявність в його організмі наркотичних засобів в автомобілі, коли вони виїхали за пункт пропуску, везли ОСОБА_7 до лікарні, тобто, після перетину митного кордону України.
З даним висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на необхідність пом'якшення призначеного йому покарання не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
З вироку суду вбачається, що при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд взяв до уваги характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу винного, який раніше не судимий, відсутність пом'якшуючих і обтяжуючих покарання обставин та прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 і запобігання вчиненню ним нових злочинів без ізоляції його від суспільства та правомірно призначив йому покарання в межах санкцій ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України і на підставі ч.1 ст. 70 КК України визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На думку колегії суддів указаний строк покарання відповідає ступеню вчинених кримінальних правопорушень із точки зору його справедливості, розумності та достатності, а вирок в цій частині належним чином мотивований.
Посилання обвинуваченого, що судом першої інстанції безпідставно не було визнано обставиною, що пом'якшує його покарання - активне сприяння розкриттю злочину, не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
На думку колегії суддів, врахувавши часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також те, що про наявність в його організмі наркотичних засобів обвинувачений повідомив лише в автомобілі, після виїзду за пункт пропуску, коли його уже везли до лікарні, суд першої інстанції правильно не визнав як пом'якшуючу відповідальність обвинуваченого обставину - активне сприяння розкриттю злочину.
Твердження апелянта про необхідність призначення йому за вчиненні кримінальні правопорушення більш м'якого покарання є безпідставним, оскільки судом першої інстанції ОСОБА_7 були призначені мінімальні покарання, передбачені санкціями ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, остаточне покарання призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, а підстав для застосування щодо нього ст. 69 КК України матеріали кримінального провадження не місять.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_7 , а також про безпідставність доводів апеляційної скарги захисника.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 424, 426 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Київської області;-
ухвалила :
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Іванківського районного суду Київської області від 18 червня 2018 року, ухвалений відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України - залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
СУДДІ /підпис/ ОСОБА_2
/підпис/ ОСОБА_3
/підпис/ ОСОБА_4