Справа № 161/7752/18
Провадження № 2-а/161/364/18
13 серпня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Кондюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Шпака Василя Дмитровича, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Служба автомобільних доріг у Волинській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
18.05.2018 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, на обгрунтування вказавши, що 07.05.2018 року відповідачем відносно нього було складено постанову серії АР № 531272 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. Зі змісту постанови слідує, що він (позивач) 07.05.2018 року о 08.20, будучи посадовою особою, порушив правила, норми і стандарти, що стосуються безпеки дорожнього руху на автодорозі Р-14 «Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП«Дольськ»», які не відповідають ДСТУ 3587-97, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки в ній відсутні відомості на якій саме ділянці автодороги виявлено правопорушення та в який час вони виникли. Крім того, у постанові не вказано: в чому полягає протиправність його дій; які саме правові норми ним порушено, що є неприпустимим при кваліфікації діянь правопорушника; в чому полягає його вина. Зазначає, що відповідач, всупереч нормам законодавства, виніс оскаржувану постанову в той час, коли був зобов'язаний видати для виконання припис про усунення порушень правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а лише в разі невиконання такого припису, виникла б підстава для притягнення винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності. Також вказує, що будь-якої вини в його діях немає, жодних правопорушень не вчиняв. Його притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі комісійного акту обстеження автомобільних доріг державного значення, згідно якого виявлено ряд недоліків, що негативно впливають на стан безпеки дорожнього руху на автодорозі, експлуатаційне утримання якої, на умовах Договору про закупівлю послуг, здійснює дочірнє підприємство «Волинський облавтодор». Він (ОСОБА_1) є начальником ДРП № 3 філії «Луцька ДЕД» попередньовказаного підприємства. Однак, обов'язки по утриманню автодоріг загального користування покладаються на Службу автомобільних доріг у Волинській області, а від останньої (замовника по договору), будь-яких планів-завдань, актів дефектів, щодо виконання зобов'язань, не надходило, в тому числі й фінансових ресурсів на їх виконання не виділялося. Вважає, що в його діях відсутні як подія, так і склад адміністративного правопорушення, а тому просить суд визнати дії відповідача протиправними, постанову про накладення відносно нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху серії АР №531272 від 07.05.2018 року скасувати, а провадження по вказаній справі закрити.
До початку розгляду справи по суті відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого він вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають до задоволення виходячи з наступного. Так, вимога про визнання дій відповідача при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправними, не підлягає до задоволення, оскільки на права позивача впливає тільки винесена (оскаржувана) постанова, а не дії патрульного поліцейського. Вказує, що при обстеженні автодороги Р-14 «Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП«Дольськ»» (зокрема км 4+468 - км 32+000) на предмет забезпечення безпеки дорожнього руху було виявлено ряд недоліків, які негативно впливають на стан безпеки дорожнього руху на вказаній ділянці, про що складено відповідний акт. З метою встановлення винних осіб у вчиненні вищевказаного правопорушення УПП у Волинській області було витребувано від Служби автомобільних доріг у Волинській області інформацію, відповідно до якої було встановлено, що вищевказану ділянки дороги обслуговує ДРП № 3 філії Луцька ДЕД» ДП «Волинський облавтодор», відповідальним начальником якого є ОСОБА_1, відповідно до своєї посадової інструкції (посадова інструкція начальника, ДРП від 2006 року). Ствердила, що постанова серії АР № 531272 була винесена відповідачем з повним дотриманням норм чинного законодавства (а.с. 40-42).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.06.2018 р. судом було задоволено клопотання представника відповідача та залучено до справи у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Службу автомобільних доріг у Волинській області (а.с. 63).
Позивач в судовому засіданні свою позовну заяву, з підстав зазначених у ній, підтримав. Суду пояснив, що на посаді начальника ДРП № 3 філії «Луцька ДЕД» дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» (далі ДРП № 3) працює з 2008 року по даний час, проте з своєю посадовою інструкцією в редакції від 2006 року ознайомлений не був. Вказав, що багато видів робіт, які здійснюються ДРП № 3, не залежать виключно від нього. Про вимоги ДСТУ про негайне встановлення дорожніх знаків йому відомо, однак на вказаній в оскаржуваній постанові ділянці дорожні знаки не були встановлені, оскільки їх фактично не було в наявності, разом з тим, нанесення дорожньої розмітки не входить до його (позивача) обов'язків. Зазначив, що відповідно до посадової інструкції начальника ДРП, з якою він був вперше ознайомлений та про ознайомлення з якою розписався в 2014 році (в редакції від якої дати/року не згадав), до його обов'язків, зокрема, входив нагляд за станом дорожнього покриття, а у разі виявлення порушень чи недоліків (дефектів) - повинен був повідомляти про це свого керівника. Свої службові обов'язки він виконував належним чином, про виявлені недоліки дорожнього покриття він повідомляв свого начальника в усній формі. Щодо розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за результатами якої було винесено оскаржувану постанову, пояснив, що інспектор поліції не з'ясовував межі службових обов'язків та відповідальності за їх не виконання, а він сам про них не повідомив, оскільки інспектор поліції цього не вимагав. Крім того, в 2018 році, щодо його посади (начальника ДРП філії ДП «Волинський облавтодор») була затверджена нова посадова інструкція. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала щодо задоволення позову з підстав, зазначених у її відзиві на позовну заяву, а також додатково пояснила, що в квітні 2018 року при обстеженні ділянки дороги Р-14 «Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП«Дольськ»» км.4+468 - км.32+000, були виявлені порушення, які впливають на безпеку дорожнього руху. Вказала, що позивач є саме тією посадовою особою, яка повинна нести, зокрема, адміністративну відповідальність за стан вищевказаної дорожньої ділянки, що передбачається в посадовій інструкції позивача. Зауважила, що за аналогічне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності, а згодом, про законність та правомірність такого притягнення дійшов висновку Львівський апеляційний адміністративний суд, що підтверджується постановою від 20.02.2018 року. На підставі зазначеного, та з урахуванням обґрунтувань, що міститься у її відзиві на позовну заяву ОСОБА_1, просила відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник третьої особи бе з самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Служби автомобільних доріг у Волинській областів судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджуються судовими повістками, та поштовими повідомленнями про їх вручення (а.с. 65-66, 108-109). Заяви, клопотання, пояснення на позовну заяву від третьої особи на адресу суду не надходили.
Оскільки третя особа була належним чином та своєвчасно повідомлена про дату, час та місце проведення судових засідань, а також за згоди сторін, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності Служби автомобільних доріг у Волинській області.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи зазначені вище норми законодавства, суд приходить до висновку, що необхідність в поновленні позивачу строку звернення до суду з даним позовом відсутня, оскільки перебіг вказаного строку починається з наступного дня після винесення оскаржуваної постанови, тобто з 08.05.2018 року, а позовна заява ОСОБА_1 подана до суду 18.05.2018 року, тобто в межах процесуального строку передбаченого законодавством.
Частиною 1 ст. 140 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Судом встановлено, що 07.05.2018 року інспектором ВБДР УПП у Волинській області лейтенант поліції Шпаком В.Д. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серія АР № 531272 на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 1020 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 07.05.2018 року о 08 год. 20 хв. ОСОБА_1, будучи відповідальною (посадовою) особою, порушив правила, норми та стандарти, що стосуються безпеки дорожнього руху на автодорозі Р-14 «Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП«Дольськ»», які не відповідають п. 4.1, 4.2 ДСТУ 3587-97 та ЗУ «Про дорожній рух», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП (а.с. 9).
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Так, з оскаржуваної позивачем постанови вбачається, що при її складанні, всупереч ст. 280 КУпАП, не з'ясовано: чи дійсно ОСОБА_5 є саме тією посадовою особою, яка повинна нести адміністративну відповідальність по ст. 140 ч. 1 КУпАП; якими доказами його вина підтверджується (копії наказів, витяги з службових обов'язків, документи, підтверджуючі порядок проведення ремонтних дорожніх робіт, їх фінансування).
Крім того, в тексті оскаржуваної постанови відсутнє чітке зазначенння порушення яких саме правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, було допущено ОСОБА_5
Завданням адміністративного судочинства відповідно до вимог ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на момент винесення постанови працював на посаді начальника ДРП № 3 філії «Луцька ДЕД» дочірнього підприємства «Волинський облавтодор».
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про автомобільні дороги" автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.
Згідно ст. 10 ЗУ "Про автомобільні дороги" Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.
Згідно п.п. 9, 10 ст. 11 зазначеного Закону основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації.
Відповідно до організаційної структури Державної служби автомобільних доріг, органом управління автомобільними дорогами у Волинській області є Служба автомобільних доріг у Волинській області.
21.04.2017 року між Службою автомобільних доріг у Волинській області, як Замовником, і дочірнім підприємством «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», як Підрядником, укладено договір № 01.4/10/17 про закупівлю послуг з поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській області (а.с. 29-33).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 вищезазначеного договору, виконавець зобов'язується надати замовникові послуги з поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській області.
При цьому, відповідно до п. 1.3 вказаного договору послуги виконуються Підрядником згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів, а також відповідно до щомісячних Планів-завдань, затверджених Замовником в межах ціни цього договору.
Таким чином, зі змісту зазначеного договору слідує, що завдання на проведення конкретних робіт Підряднику надається Замовником.
ДРП № 3 філії «Луцька ДЕД» Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є структурним підрозділом без права юридичної особи дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Філія здійснює свою діяльність на принципах підпорядкованості і підзвітності органам управління підприємства, керівник якого несе матеріальну і дисциплінарну відповідальність за стан фінансово-господарської діяльності філії.
З довідки № 82 від 12.06.2018 року, виданої начальником філії «Луцька ДЕД» ДП «Волинський облавтодор», вбачається, що протягом жовтня 2017 року - травня 2018 року щомісячні плани-завдання та акти дефектів на утримання дороги Р-14 «Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП«Дольськ»» і відповідні фінансові ресурси на адресу філії «Луцька ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» від замовника - Служби автомобільних доріг у Волинській області не поступали, тендерні процедури на закупівлю дорожніх знаків не проводились (а.с. 86).
Крім того, у своїх заперечення проти позову сторона відповідача посилається на Посадову інструкцію начальника Дорожньо-ремонтного пункту, затвердженої директором ДП «Волинський облавтодор» редакції 2006 року та на лист Служби автомобільних доріг у Волинській області від 15.11.2017 № 2130/2.5, відповідно до якої ОСОБА_1, як начальник ДРП № 3 філії «Луцька ДЕД» дочірнього підприємства «Волинський облавтодор», відповідальний за експлуатаційне утримання ділянки дороги Р-14 «Луцьк-Ківерці-Маневичі-Любешів-Дольськ» (а.с. 45-48).
Як слідує з Наказу № 66 від 22.03.2018 р. «Про затвердження типових посадових інструкцій начальника ДРП, майстра філії ДП «Волинський облавтодор»», посадову інструкцію начальника ДРП «Луцької ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» редакції 2006 року визнано такою, що втратила юридичну силу, одночасно з цим було затверджено нову посадову інструкцію, яку введено в дію з 22.03.2018 р. (а.с. 84-85, 148).
Таким чином, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не враховано, що позивач не є тією посадовою особою, яка відповідає за експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху, обладнання автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів та залізничних переїздів, та несе адміністративну відповідальність перед державою за стан автомобільних доріг, які зазначені в оскаржуваній постанові. При винесенні оскаржуваної постанови, відповідач керувався Посадовою інструкцією начальника Дорожньо-ремонтного пункту, затвердженої директором ДП «Волинський облавтодор» редакції 2006 року, яка станом на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП втратила чинність, при цьому положення нової посадової інструкції (яка вступила в дію з 22.03.2018), та відповідно до якої ОСОБА_1 не являється суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, враховані не були.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП не доведена, зазначені недоліки, допущені при розгляді та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у їх сукупності є підставою для скасування адміністративної постанови серії АР № 531272 винесеної 07.05.2018 року інспектором ВБДР УПП у Волинській області лейтенантом поліції Шпаком В.Д.
Вирішуючи питання по суті адміністративного позову суд також керується законом прямої дії - нормою ч. 3 ст. 62 Конституції України, за якою усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Приймаючи до уваги допущені порушення норм КУпАП при підготовці та розгляді адміністративних протоколів, а також те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення є не доведеною. суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення - оскаржувану постанову слід скасувати, справу надіслати на новий розгляд до Управлінню патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ст.ст. 7, 140, 251, 256, 280 КУпАП, ст.ст. 7, 10 Закону України "Про автомобільні дороги", керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 139, 242-246, 286 КАС України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Шпака Василя Дмитровича, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Служба автомобільних доріг у Волинській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Шпака Василя Дмитровича серії АР № 531272 від 07 травня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП надіслати Управлінню патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на новий розгляд.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 13 серпня 2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська