Справа № 761/7672/18
Провадження № 1-кс/761/5265/2018
23 березня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника гр. ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання гр. ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120 162 204 300 018 64 від 12.05.2016 про скасування ухвали слідчого судді про арешт майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_3 з клопотанням про скасування арешту майна.
На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.05.2017 (справа № 761/17569/17) у кримінальному провадженні № 120 162 204 300 018 64 накладений арешт на автомобіль марки «Тойота» моделі «Ленд Крузер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_3 .
На думку ініціатора клопотання, арешт накладений необґрунтовано, оскільки відсутні підставі для його застосування, передбачені ст. 170 КПК України.
Зокрема, підданий арешту автомобіль не може виступати у якості об'єкта спеціальної конфіскації, оскільки він не є власністю підозрюваного у вказаному вище кримінальному провадженні ОСОБА_6 , а лише перебуває у його фактичному користуванні, однак на праві власності належить ОСОБА_3 .
Піддавши критичній оцінці мотивувальну частину ухвали слідчого судді про накладення арешту, ініціатор клопотання просив скасувати вищевказаний захід забезпечення кримінального провадження.
У судовому засіданні представник заявника наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Слідчий ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування закінчене, складений обвинувальний акт, який направлений до суду, що у силу вимогу КПК України виключає вирішення ініційованого заявником питання слідчим суддею.
Слідчий суддя, заслухавши доводи представника заявника, аргументи слідчого, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням вичерпного переліку учасників кримінального провадження, зокрема, власника або володільця майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до п. 5 ст. 3 КПК досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, зокрема, направленням до суду обвинувального акта.
Згідно з п. 24 ст. 3 КПК судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення.
З наведеного витікає, що повноваження слідчого судді щодо здійснення останнім контролю за дотриманням прав учасників кримінального провадження шляхом розгляду скарг та клопотань учасників здійснюються останнім лише у межах досудового розслідування, тобто до направлення обвинувального акту до суду першої інстанції.
Водночас, як витікає з наданих слідчим документів, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 162 204 300 018 64 за обвинуваченням ОСОБА_6 19.03.2018 затверджений проектором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та направлений до суду.
З наведеного вбачається, що досудове розслідування у вказаному провадженні закінчилось, тобто порушене заявником питання підлягає розгляду судом першої інстанції, до якого спрямований обвинувальний акт.
Відповідно до ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, віднесені законність (ст. 9 КПК) та диспозитивність ( ст. 26 КПК).
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України та КПК.
Враховуючи, що диспозитивність у кримінальному провадженні передбачає, що слідчий суддя діє лише в межах визначених КПК повноважень, останній у силу наведених вище підстав на розгляд клопотання ОСОБА_3 не уповноважений, що є підставою для відмови у його задоволенні.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 3,9, 22, КПК України, слідчий
суддя
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120 162 204 300 018 64 від 12.05.2016 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
.