Справа № 761/27665/18
Провадження № 1-кс/761/18773/2018
20 липня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 181 001 000 058 80 від 25.05.2018, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Нові Скоморохи Галицького району Івано-Франківської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, директор благодійного фонду «Християнська родина», перебуває у зареєстрованому шлюбі, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 18.07.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України, відповідно до якої останній 25.05.2018, перебуваючи у приміщенні Київської Патріархії Української православної церкви Київського Патріархату за адресою: вул. Пушкінська, 36, у м. Києві, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, розпилив в обличчя ОСОБА_6 аерозольний засіб із речовиною подразнюючої дії, чим спричинив останній тілесні ушкодження.
Слідчий вважав, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний не заперечував обґрунтованості підозри, зазначив, що вину у вчиненні інкримінованих йому дій визнає та покладався на рішення суду.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі дії малоймовірними з огляду на те, що підозрюваний вину в інкримінованих йому діях визнає у повному обсязі, готовий співпрацювати зі слідством, тобто наміру переховуватись не має. Викладене у сукупності з повідомленими підозрюваним обставинами особистого життя спростовує припущення слідчого в частині існування вказаного ризику.
Водночас характер вчиненого та долучені до клопотання матеріали дають підстав вважати реальним існування ризику щодо незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому провадженні.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування такого покарання, оскільки за вчинене кримінальне правопорушення встановлене покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.
У той же час, прокурором не доведено, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти передбаченим статтею 177 КПК та доведеним під час розгляду ризикам.
Зазначене приводить до висновку, що наведені стороною обвинувачення фактори та обставини не є переконливими та достатніми для задоволення ініційованого клопотання.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме міцність соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, наявність сім'ї, його належну процесуальну поведінку, слідчий суддя приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язок прибувати до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яким здійснюється досудове розслідування у вказаному провадженні, за першою вимогою.
Крім того, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки
-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця мешкання.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків встановити по 18 вересня 2018 включно.
Підозрюваного письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва упродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1