Справа № 761/28399/18
Провадження № 1-кс/761/19349/2018
07 серпня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представників володільця майна гр. ОСОБА_4 адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 120 150 000 700 019 90 від 27.03.2015 за ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 2051, ч. 3 ст. 2062 , ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України,
До Шевченківського районного суду м.Києва звернувся старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 погодженим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 120 150 000 700 019 90 за ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 2051, ч. 3 ст. 2062 , ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України на тимчасово вилучене майно.
На обґрунтування клопотання зазначено, що з квітня 2012 року по грудень 2017 року ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 шляхом обману ОСОБА_20 , який був фактичним власником СТОВ «Богданівське», заволоділи корпоративними правами ТОВ «Промстройінновація», яке є власником СТОВ «Богданівське».
Так, з'ясовано, що ОСОБА_8 здійснював відрахування готівкових коштів на рахунки Міжнародної бізнес компанії «Скайнет маркетінг лтд», Міжнародної бізнес компанії «Смарт лайф лтд» та Міжнародної комерційної компанії «Аксаком лтд», які після цього поповнювали статутний капітал ТОВ «Промстройінновація»
Приблизно у 2015 році ОСОБА_8 почав вимагати від ОСОБА_21 та ОСОБА_22 переоформити на компанію «Скайнет маркетінг лтд» 25% статутного капіталу ТОВ «Промстройінновація», на що вказані особи погодилися та переоформили зазначені 25% на компанію «Скайнет маркетінг лтд», акції «на пред'явника» якої зберігав ОСОБА_8 .
Однак, ОСОБА_8 шахрайським шляхом переоформив Міжнародну бізнес компанію «Скайнет маркетінг лтд» на підконтрольну йому особу - ОСОБА_12 , внаслідок чого ОСОБА_8 незаконно отримав контроль на 75% статутного капітала СТОВ «Богданівське».
Встановлено, що ОСОБА_8 в реалізації вказаної злочинної схеми допомагали ОСОБА_13 і ОСОБА_4 , які готували необхідні для шахрайського заволодіння майном документи.
Крім того, у ході проведення досудового розслідування встановлено, що у кінці 2013 року ОСОБА_23 з метою залучення інвесторів для реалізації проект ресторану «Vodka Grill» за адресою - АДРЕСА_1 , звернувся до ОСОБА_24 та ОСОБА_8 , які домовились, що ОСОБА_23 та ОСОБА_24 інвестують у вказаний проект ресторану 300 000 доларів США, а другу частину у розмірі 300 000 доларів США - ОСОБА_8 .
Управляючою компанією ресторану «Vodka Grill» виступило ТОВ «Євро Гриль», засновниками якого виступали ОСОБА_9 , ОСОБА_24 та ОСОБА_23 .
У подальшому ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , та ОСОБА_24 та ОСОБА_9 , який є сином ОСОБА_8 , реалізовано проекти ресторанів «Tiesto Grill» та «Coffee Grill». Управляючою компанією ресторану «Tiesto Grill» було ТОВ «Сова-24», засновниками якого були ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , а також та ТОВ «Тієсто Гриль», засновниками якої були ОСОБА_9 , ОСОБА_24 та ОСОБА_23 ..
Приблизно у липні 2015 року ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_23 керувати ресторанно-розважальним закладом у торгово-розважальному центрі «Арена Сіті» за адресою - м. Київ, вул. Басейна, 2А, який фактично належав ОСОБА_8 , однак був оформлений на ОСОБА_12 , на що ОСОБА_23 погодився.
У грудні 2016 року ОСОБА_8 почав вимагати від ОСОБА_23 який на момент зустрічі з ОСОБА_8 звільнився з вказаного вище закладу, компенсувати всі борги комплексу у торгово-розважальному центрі «Арена Сіті» у розмірі 230 000 доларів США; по-друге, компенсувати 150 000 євро з відсотками за провалений проект ресторану «Coffee Grill» в м. Лісабон, Португалія; по-третє, написати боргову розписку на ім'я ОСОБА_8 на загальну суму 500 000 доларів США; по-четверте, частку ОСОБА_23 у ресторанах «Vodka Grill» та «Tiesto Grill», переоформити на ОСОБА_9 .
У подальшому, 05.12.2017 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_24 повністю відсторонили ОСОБА_23 від управління ресторанами «Vodka Grill» і «Tiesto Grill» та перестали віддавати прибуток, отриманий від їх господарської діяльності.
Також встановлено, що 21.12.2017 ОСОБА_30 та ОСОБА_24 створили ТОВ «Євро Гриль ЛТД», яке намагаються зробити управляючою компанією ресторану «Vodka Grill» з метою юридичного відсторонення ОСОБА_23 від управляння бізнесом.
Під час обшуку 24.07.2018 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено ноутбук, який рішенням слідчого від 24.07.2018 на підставі ст. 98 КПК України визнаний речовим доказом.
У зв'язку з тим, що ноутбук є речовим доказом у кримінальному провадженні, однак є тимчасово вилученим майном, з метою його збереження, слідчий просив накласти на нього арешт.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представники володільця майна гр. ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання слідчого, наполягаючи, що вилучене майно не містить відомості про обставини вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень, є законне походження, тому не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Частиною 2 статті 168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку, що у силу ч. 5 ст. 171 КПК покладає на слідчого обов'язок звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення на таке майно арешту.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими слідчим матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 2051, ч. 3 ст. 2062 , ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, серед іншого, з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчим та матеріалами клопотання доведено, що вилучене під час обшуку майно може містити сліди вчинення кримінальних правопорушень та інші відомості, які можуть бути використані як доказ у вказаному провадженні.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна, оскільки таке є доказом у кримінальному провадженні.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 120 150 000 700 019 90 від 27.03.2015 арешт на ноутбук марки «ASUS», model: X55OC, s/n: D9NOCV273903382, вилучений у результаті обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
На цю ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва.
Арешт майна може бути скасований ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1