Справа № 761/23610/18
Провадження № 1-кс/761/15954/2018
13 липня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника гр. ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні
№ 120 171 000 000 012 24,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_3 , який просив скасувати у кримінальному провадженні № 120 171 000 000 012 24 за ч. 4 ст. 190 КК Україниарешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2018, накладений на квартиру за адресою - АДРЕСА_1 .
На думку ініціатора клопотання, вказаний захід забезпечення кримінального провадження застосований слідчим суддею необґрунтовано, що у силу ст. 174 КПК України є підставою для його скасування.
Зокрема, вказане вище майно арештоване з метою забезпечення його схоронності у якості речового доказу, оскільки квартира, що на теперішній час належить заявнику, є предметом злочинних посягань шляхом її відчуження з використанням підроблених документів.
Однак, у зв'язку з тим, що застосований захід забезпечення кримінального провадження суттєво обмежує права власника, з урахуванням непричетності до вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_3 , останній просив скасувати арешт квартири.
У судовому засідання представник заявника - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила задовольнити з наведених у ньому підстав..
Слідчий СУ ГУНП у м. Києві, будучи повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду клопотання, не прибув, про причини неявки не проінформував. Зазначена обставина не є перешкодою для розгляду клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши доводи представника заявника, дослідивши надані документи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.
У силу ст. 131, 132 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2018 задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у місті Києві капітана поліції ОСОБА_5 та у кримінальному провадженні № 120 171 000 000 012 24 накладений арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для прийняття слідчим суддею такого рішення стали встановлені під час досудового розслідування обставини незаконного відчуження невстановленими особами квартири за вказаною вище адресою шляхом обману та використання підроблених документів.
У подальшому арештований об'єкт нерухомого майна неодноразово відчужувався з метою приховання кримінального правопорушення та отримання неправомірної вигоди
З наведеного витікає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на зазначене майно, врахував, що останнє відповідає критеріям, визначеним ст. 170 КПК, оскільки є достатні підстави вважати, що воно може вибуло з власності протиправним шляхом.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що арешт накладений необґрунтовано або відсутня потреба у подальшому його застосуванні.
Вказана процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
Отже, саме ця особа має навести необхідне та достатнє обґрунтування своїх доводів, надавши слідчому судді відповідні докази.
У той же час, оцінюючи наведені у клопотанні доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не спростовують висновків слідчого судді, що таке нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення.
З наведеного витікає, що залишається актуальним забезпечення схоронності такого майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним.
Слідчий суддя частково погоджується з аргументацією заявника щодо порушення рішенням про накладення арешту його права власності
У той же час, право власності не є абсолютним, статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
У цьому випадку обмеження права власності відбулося на підставі судового рішення, тобто у спосіб, передбачений законом.
На підстави викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 171 000 000 012 24, накладеного ухвалою слідчого судді від 17.04.2018 у справі № 761/14054/18 на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 971671480000) відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1