Справа № 761/12315/18
Провадження № 1-кс/761/8398/2018
04 квітня 2018 року м.Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого про накладення у кримінальному провадженні № 120 181 000 800 025 43 від 29.03.2018 за ч. 1 ст. 115 КК України арешту на майно,
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_3 , про накладення у кримінальному провадженні за № 120 181 000 800 025 43 за ч. 1 ст. 115 КК України арешту на мобільний телефон « Lenovo», IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.03.2018 гр. ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем за контрактом у Київському факультеті Національної академії Національної Гвардії України, пішов з гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , та не повернувся.
Під час огляду 03.04.2018 за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 109, вилучено у гр. ОСОБА_5 мобільний телефон «Lenovo», IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , без сім-карти оператора мобільного зв'язку.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт на вищезазначений мобільний телефон.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.7 КПК України однією з загальних засад кримінального провадження є законність, яка відповідно до ст.9 КПК полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального Кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Водночас, вказані вимоги слідчим виконані не у повному обсязі з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК тимчасово вилученим майном, серед іншого, можуть бути речі, якщо вони виготовлені, пристосовані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, набуті кримінально протиправних шляхом.
Частиною 2 статті 168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час огляду, що у силу ч. 5 ст. 171 КПК покладає на слідчого обов'язок звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення на таке майно арешту.
За положеннями ч.1 ст.170 КПК України арештом є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого можливості відчужувати певне його майно.
У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, серед іншого, з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Тлумачення зазначених норм у їх взаємному зв'язку приводить до висновку, що накладення арешту на майно на стадії досудового розслідування допускається за обов'язкової наявності двох обставин - власником майна має бути підозрюваний або особа, яка у цивільному порядку відповідає за завдану останнім шкоду; майно, яке підлягає арешту, повинно відповідати ознакам, встановленим ч.2 ст.167 КПК.
Висновок про обов'язкову наявність зв'язку через право власності між майном, на яке накладається арешт, і підозрюваним або іншою відповідною особою, підтверджується положеннями ч.2 ст.173 КПК, згідно з п.2 якої при вирішенні питання про арешт майна повинна враховуватися достатність доказів про вчинення кримінального правопорушення певною особою.
Також, відповідно до ч.2 ст.171 КПК у клопотанні слідчого про арешт майна повинні бути зазначені, з-поміж іншого, підстави та мета згідно з положеннями статті 170 КПК та відповідне обґрунтування необхідності застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Однак клопотання слідчого не містить підстав, у з зв'язку з наявністю яких стороною обвинувачення ініційоване застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, які передбачені ст. 170 КПК.
Вказане свідчить, що клопотання подане без додержання вимог ст. 170, 171 КПК, що відповідно до положень ч.3 ст.172 КПК має наслідком повернення клопотання слідчому для усунення недоліків.
З огляду на викладене, керуючись ст. 171, 172, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 про накладення у кримінальному провадженні № 120 181 000 800 025 43 від 29.03.20148 за ч. 1 ст. 115 КК України арешту на мобільний телефон «Lenovo», IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , повернути для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1