05.04.07р.
Справа № А23/92
За позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
до Суб'єкта підприємницької - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 340,00 грн.
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Кравцов Б.В. - головдержподатінспектор, дов. від 23.01.07, №1319/9/10-012
Від відповідача: не з"явився
Позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на активи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь держави суми 340,00 грн в рахунок погашення його податкового боргу з податку на додану вартість.
Відповідач (його представник) в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21). Причини неявки відповідача (його представника) у судове засідання суду не відомі.
Заяви та клопотання від сторін до початку судового засідання не надходили.
Нез'явлення відповідача (його представника) за викладених обставин не перешкоджає розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,
Відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця зареєстрована виконкомом Дніпропетровської міської ради 26.08.05, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.9), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська як платник податків.
За результатами проведення аналізу стану розрахунків відповідача з бюджетом позивачем встановлено, що відповідач станом на 20.11.06 має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 340,00 грн.
Як зазначено позивачем, заборгованість у відповідача виникла внаслідок несплати ним у встановлені строки суми нарахованих позивачем штрафних санкцій за несвоєчасне надання звітності по податку на додану вартість за листопад-грудень 2005 року.
20.02.06 позивачем проведена перевірка відповідача з питання своєчасності надання звітності по податку на додану вартість, за результатами якої складений акт НОМЕР_1.
В ході перевірки встановлено, що відповідачем порушені строки надання декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 року по строку до 20.12.05 (фактично надана декларація 20.02.06); за грудень 2005 року по строку до 20.01.06 (фактично надана декларація 20.02.06).
Згідно з пп.17.1.1 та пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п.6.1.4 затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.01 на виконання зазначеного Закону України Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби до платника податку застосовуються штрафні санкції у розмірі 10 неоподатковуваних податком доходів громадян за кожне таке ненадання податкової звітності або її затримку.
Виходячи з положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначених в цьому Законі понять "податкове зобов'язання", "штрафна санкція", штрафні санкції, передбачені ст.17 цього Закону, підпадають під визначення податкового зобов'язання з усіма правовими наслідками.
За положеннями п.17.3 цього Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до п.п.5.3 ст.5 цього Закону України в цьому випадку платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, докази дотримання зазначених норм, а саме: винесення відповідного податкового повідомлення-рішення, надсилання його відповідачеві, позивачем, в тому числі на вимогу суду, не подані, в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим суд вважає, що у відповідача не виникло зобов'язання зі сплати суми 340,00 грн., визначеної позивачем як податкового зобов'язання.
З цих же підстав суд не приймає в якості доказів долучені до матеріалів справи копії першої податкової вимоги НОМЕР_2 та другої податкової вимоги НОМЕР_3, оскільки за вимогами п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги лише у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки.
Таким чином, нараховані позивачем штрафні санкції в сумі 340,00 грн. не набули в установленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" порядку статусу податкового зобов'язання, та, відповідно, податкового боргу, внаслідок чого до відповідача не може бути застосована передбачена цим Законом процедура погашення податкового боргу платника податків, в тому числі шляхом звернення стягнення на його активи.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача необґрунтовані, правові підстави для їх задоволення відсутні.
Керуючись ст. 94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
11.06.07
Згiдно з оригіналом
Помічник судді
Н.Ф. Голов'яшкіна