Номер провадження: 33/785/542/18
Номер справи місцевого суду: 521/3799/18
Головуючий у першій інстанції Журик С. В.
Доповідач Копіца О. В.
10.08.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі головуючого Копіци О.В., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3, захисника Кадегроб Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні їх апеляційну скаргу на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06.03.2018 року стосовно:
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сосновську Нижньогородської області РФ, громадянина України, ліцеїста 1-ого курсу Одеського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
- про застосування заходів впливу завчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
встановив:
Зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП з призначенням стягнення, на підставі ст. 24-1 КУпАП у виді попередження.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 02 лютого 2018 року, близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на території ліцею, а саме в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, висловлювався нецензурною лайкою та вчинив бійку з неповнолітнім ОСОБА_5, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що вважає постанову суду незаконною з таких підстав:
1) при розгляді справи, суд першої інстанції не виконав вимоги ст.ст. 268, 278, 279 КУпАП;
2) посилання суду у постанові, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає дійсності, оскільки фактично він проживає у ліцеї, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;
3) висновок суду про те, що правопорушення відбулося в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, також не відповідає дійсності, оскільки він знаходився у спальному корпусі за цією ж адресою, а твердження про те, що він висловлювався на адресу потерпілого нецензурною лайкою та вчинив бійку, не підтверджується доказами;
4) твердження суду, що його діями був порушений громадський порядок та спокій громадян, не підтверджується матеріалами справи, а факт висловлення фразами у грубій формі, не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП;
5) протокол про адміністративне правопорушення, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, тому він не може бути доказом у справі, в розумінні положень ст. 251 КУпАП;
6) спальний корпус ліцею, де відбулася подія, не підпадає під визначення «громадського місця», оскільки не є відкритим для населення, має відповідний пропускний режим.
Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 його законний представник та захисник підтримали доводи своєї апеляційної скарги і просили її задовольнити.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, повторно дослідивши докази у справі, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до приписів ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Біль того відповідно до тексту оскаржуваної постанови, розгляд справи в суді першої інстанції відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника та законного представника. Зазначену обставина була підтверджена ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції.
У зв'язку з тим, що судовий розгляд справи у суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_2 з порушенням вимог зазначеної норми закону, суд апеляційної інстанції повторно дослідив докази у справі.
Більш того, мотивуючи винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції послався у постанові на досліджені ним матеріали справи, не зазначивши, які саме.
Під час апеляційного розгляду були повторно досліджені письмові докази у справі, а саме:
- письмові пояснення потерпілого ОСОБА_5, з яких випливає, що 02.02.2018 року о 21 год. 30 хв. він знаходився в строю під час вечірньої перевірки. На його очах, ОСОБА_6 смикнув за фрагмент одягу Мершаєвського. ОСОБА_2 у нецензурній формі зробив зауваження, а він сказав йому, що Мершаєвський не винен. Коли він знаходився у кубрику, зайшли ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. ОСОБА_2 почав запитувати у нього, чому з нього зняли «лички», а він попросив його вийти з кубрику. Вони почали штовхатися, а ОСОБА_2, утримуючи його за руки, почав щипати та штовхати його, висловлюючись нецензурною лайкою. ОСОБА_7 тримав його за ноги. Коли йому стало зле і він лежав, ОСОБА_8 приставив до його носа брудні шкарпетки (а.с. 5);
- письмові пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, які, фактично, підтвердили обставини справи, наведені в поясненнях потерпілого (а.с. 4, 6, 7, 8, 9);
- довідку №2385 від 03.02.2018 р., відповідно до якої, ОСОБА_5 встановлено діагноз: «забій, гематома грудної клітини, передньої черевної стінки, садна верхніх кінцівок» (а.с. 3).
- копією постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 05.03.2018 року про застосування заходів впливу до ОСОБА_8 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Аналіз зазначених доказів та інших матеріалів справи, показав, що дії ОСОБА_2 охоплюються диспозицією ст. 173 КУпАП, відповідно до якої, дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, адже у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують наявність обставин, передбачених диспозицією зазначеної норми закону.
Довід апеляційної скарги про неправильне зазначення у постанові його місця проживання, апеляційний суд вважає таким, що не стосується фактичних обставин справи.
Твердження апеляційної скарги про невідповідність висновку суду про те, що правопорушення відбулося в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, оскільки подія відбулася у спальному корпусі за цією ж адресою, суд апеляційної інстанції вважає не суттєвим, адже така різниця у формулюванні назви приміщення ліцею, не є принципіальною.
Окрім того, довід апеляційної скарги про те, що висловлювання на адресу потерпілого нецензурною лайкою та вчинення бійки, не підтверджено доказами, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки він об'єктивно спростовується письмовими поясненнями потерпілого та свідків, повторно досліджених під час апеляційного перегляду справи.
Твердження апелянта про те, що його діями не був порушений громадський порядок та спокій громадян, через те, що спальний корпус ліцею, де відбулася подія, не підпадає під визначення «громадського місця», оскільки не є відкритим для населення, має відповідний пропускний режим, апеляційний суд вважає безпідставним, адже спальний корпус є невід'ємною частиною ліцею, який у свою чергу є учбовим закладом, тобто громадським місцем.
Перевіривши інші доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони є надуманими і безпідставними, оскільки об'єктивно спростовуються наявними у справі доказами, не довіряти яким, у апеляційного суду підстав немає.
Отже, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що її фактичні обставини встановлені судом першої інстанції правильно, а винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП доведена доказами, які є належними та допустимими.
Проте, з огляду на порушення судом першої інстанції припису ч. 2 ст. 268 КУпАП, щодо обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
З матеріалів справи випливає, що подія правопорушення відбулася 02.02.2018 року, а за своєю сутністю, адміністративне правопорушення, у вчиненні якого визнаний винуватим ОСОБА_2, не є триваючим.
У зв'язку з тим, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, могло відбутись не пізніше 02.05.2018 року, що свідчить про те, що на день апеляційного розгляду, тримісячний строк, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення, - закінчився.
Приписом п. 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 7, 38, 247, 252, 268, 280, 294 КУпАП апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06.03.2018 року стосовно ОСОБА_2 про накладення на нього заходу впливу у вигляді попередження за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП стосовно ОСОБА_2, - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Одеської області О.В. Копіца