Справа 556/854/18
Номер провадження 2-о/556/33/2018
06.08.2018 року. смт. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Закревського Л.В.
при секретарі Басик Г.Т.
з участю заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Великоцепцевицька сільська рада Володимирецького району Рівненської області, про встановлення факту проживання,-
До суду звернувся ОСОБА_1 зацікавлена особа Великоцепцевицька сільська рада Володимирецького району із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що заявник проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до постанови KM Української PCP від 23 липня 1991 року № 106 віднесене до зони гарантованого добровільного відселення, фактично з народження та по даний час, за виключенням окремих періодів, які були пов'язані з проходженням військової служби, його місцями роботи, проживанням у м.Вараш (Кузнецовськ).
Однак з 09.03.1993 року місце проживання заявника було зареєстроване у м.Вараш (Кузнецовськ) Рівненської області, оскількі він там певний період проживав та працював.
02.09.2008 року ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника директора Володимирецької ДЮСШзФ, а потім переведено на посаду старшого тренера Володимирецької ДЮСШзФ з 01.09.2009 року. У зв'язку з цим призначенням для зручності виконання посадових обов'язків заявник з сім'єю переїхав на постійне місце проживання до ІНФОРМАЦІЯ_2, де йому на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями. А з грудня 2014 року ОСОБА_1 безпосередньо виконував свої посадові обов'язки у с. Великі Цепцевичі, однак, не зареєстрував своє нове місце проживання.
На даний час коли виникла необхідність в оформлені різного роду документів для отримання різних компенсацій та пільг виявилося, що у заявника немає документального підтвердження проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 01.01.2009 року по 31.05.2018 року яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
У зв'язку з чим заявник був змушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання..
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник зацікавленої особи Великоцепцевицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області в судове засідання не з'явився, але надали суду заяву в якій просили розгляд заяви проводити у відсутності їх представника.
Свідки: ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили той факт, що ОСОБА_1 дійсно з 01.01.2009 року по 31.05.2018 року проживає в с.В.Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області.
Суд, вислухавши пояснення заявника та свідків, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення із наступних підстав.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 народився 24.07.1964 року в с.В.Цепцевичі, Володимирецького району Рівненської області.
У відповідності до Постанови КМ Української РСР №106 від 23.07.1991 року с.Великі Цепцевичі, Володимирецького району Рівненської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
З 09.03.1993 року місце проживання заявника було зареєстроване у м.Вараш (Кузнецовськ) Рівненської області, оскільки він там певний період проживав та працював, що підтверджується витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №5611-10642214-2017, та записами у його трудовій книжці серія БТ-І №8052966 (записи №№ 13-15).
Згідно записів №24, 25 у трудовій книжці ОСОБА_1, 02.09.2008 року його прийнято на посаду заступника директора Володимирецької ДІОСШзФ, а потім переведено на посаду старшого тренера Володимирецької ДЮСШзФ з 01.09.2009 року. У зв'язку з цим призначенням для зручності виконання посадових обов'язків заявник з сім'єю переїхав на постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 Рівненської.
В судовому засіданні також було встановлено, що з грудня 2014 року заявник безпосередньо виконував свої посадові функції та проживав у ІНФОРМАЦІЯ_3 однак, не зареєстрував своє нове місце проживання.
Матеріалами справи встановлено, що заявник ОСОБА_1, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії Б №259736, яке видане Рівненською облдержадміністрацією, а це в свою чергу підтверджує факт проживання ОСОБА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов'язує місце проживання особи з місцем реєстрації даної особи, а ототожнює його з місцем проживання особи, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.
При цьому, відсутність реєстрації заявника в с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області в період з 01.01.209 року по 31.05.2018 року, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що заявник не проживав в зазначеному населеному пункті в зазначений період.
Отже, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить достатньо підстав для встановлення заявленого факту.
Також факт проживання ОСОБА_1 у зазначений період в с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області стверджується, актом встановлення факту проживання від 17 травня 2018 року, згідно якого заявник з дружиною з 2009 року фактично проживаю у ІНФОРМАЦІЯ_4 без реєстрації.
А тому, суд, рахує, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт проживання заявника ОСОБА_1, в с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області.
За таких обставин, оскільки встановлення факту проживання має для заявника юридичне значення і потрібне для оформлення різного роду компенсацій та пільг, суд вважає за необхідне встановити факт проживання ОСОБА_1, в с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області в період з 01.01.2009 року по 31.05.2018 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 200, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-
Встановити факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_1) в с.Великі Цепцевичі, Володимирецького району Рівненської області в період з 01.01.2009 року по 31.05.2018 року, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.15.5) розділ XIII Перехідних положень, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: Л.В.Закревський