Справа № 545/827/18 Номер провадження 11-кп/786/778/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
08 серпня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженої ОСОБА_7 ,
представника установи ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2018 року,-
Ухвалою суду відмовлено у задоволенні подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання щодо засудженої
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Павлоград Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 ,
засудженої вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.09.2015 р. за ст. 307 ч.2, 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного їй майна, який скасовано вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 року в частині призначеного покарання та призначено ОСОБА_7 покарання за ст.307 ч.2, 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного їй майна.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.02.2016 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано термін попереднього ув'язнення із 02.06.2015 року по 14.12.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Мотивуючи своє рішення, суддя врахував особу засудженої, кількість і характер судимостей, дані про поведінку засудженої і її ставлення до праці за весь період відбування покарання, в тому числі, і за останній час, який безпосередньо передує розгляду подання, той факт, що засуджена раніше неодноразово засуджувалась за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, раніше звільнялась умовно-достроково та знову вчинила аналогічний умисний злочин, виходив з того, що єдиною та достатньою підставною умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарань - виправлення засудженого, що повинно підтверджуватися його сумлінною поведінкою та ставленням до праці у процесі відбування покарання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у засудженої ОСОБА_7 почали проявлятися позитивні тенденції у поведінці, але встановлені судом обставини, дані про її особу, не дають підстави вважати, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці ОСОБА_7 довела своє виправленні і до неї може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, засуджена ОСОБА_7 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Просить ухвалу суду скасувати та звільнити її умовно-достроково від подальшого відбування покарання.
Вважає рішення суду необгрунтованим та винесеним з порушенням норм кримінального права, оскільки доказом її виправлення є саме подання керівництва виправної колонії про застосування щодо неї ст..81 КК України, Вказує, що сумлінне ставлення до праці підтверджує той факт, що вона працевлаштована з моменту прибуття до виправної колонії № 65, а саме з 17.04.2018р. і по даний час.
Інші учасники судового провадження ухвалу суду не оскаржували.
Заслухавши доповідь судді, засуджену ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, заперечення прокурора проти задоволення апеляційної скарги засудженої та думку представника колонії № 65 на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та особової справи засудженої, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-дострокове звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання про умовно дострокове звільнення від відбування покарання, суд першої інстанції виходив з того, що позитивні зміни у поведінці ОСОБА_7 тільки почали проявлятися і з огляду на кількість і характер судимостей, даних про поведінку засудженої та її ставлення до праці, дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Колегія суддів вважає висновки суду помилковими.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002р., умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи засудженої, ОСОБА_7 засуджена вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.09.2015 р. за ст. 307 ч.2, 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного їй майна, який скасовано вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 року в частині призначеного покарання та призначено ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.307, 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією 1/2 частини належного їй майна.
Початок строку відбування покарання - 02.06.2015, кінець строку відбування покарання - 20.11.2019.
З 29.01.2016р. відбуває покарання в ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65).
Як вбачається з характеристики на засуджену ОСОБА_7 , остання працевлаштована на підприємстві установи у виробничій бригаді - розкрійницею. На початку відбування покарання характеризувалася негативно, за що мала одне стягнення, яке погашено у встановленому законом порядку. Після проведення виховної роботи, засуджена змінила та покращила своє ставлення до відбування покарання, за що мала два заохочення. До виконання своїх обов'язків відноситься добросовісно, завдання виконує вчасно та якісно.
Наявність одного стягнення від 08.02.2017, накладеного у період відбуття покарання в ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)», не свідчить про її небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до довідки про залучення засудженої до праці, ОСОБА_7 з жовтня 2017р. працевлаштована у розкрійний цех № 11 та отримувала заробітну плату.
Окрім того, ОСОБА_7 залучена до програми диференційованого виховного впливу "Духовне відродження", заняття якої відвідує.
Колегія суддів вважає, що у поведінці засудженої ОСОБА_7 відбулися позитивні зміни, будує позитивні плани на майбутнє, планує після звільнення з місць позбавлення волі проживати разом зі своїми дітьми та влаштуватися на роботу.
Така позитивна тенденція в поведінці засудженої ОСОБА_7 , сумлінне ставлення до праці та прагнення до ресоціалізації у суспільстві може свідчити про її виправлення та є підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга засудженої ОСОБА_7 підлягає до задоволення, а ухвала суду скасуванню.
Керуючись ст.ст.405, 407, 539 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2018 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою спільне подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 03 місяці 12 днів.
Встановити ОСОБА_7 адміністративний нагляд строком на 1 рік з встановленням обмежень:
-заборона виходу із дому, квартири за адресою: АДРЕСА_1 - з 23.00 до 05.00 год. ранку наступного дня;
-реєстрації у відділенні поліції 3 рази на місяць;
-заборони находження в кафе, ресторанах міста, з метою придбання та вживання алкогольних напоїв;
-заборона виїзду за межі території району без письмового дозволу Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4