Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/7659/18
Провадження №1-кп/523/802/18
11.07.2018 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
у присутності обвинуваченої ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт з угодою про примирення між потерпілим та обвинуваченою у кримінальному провадженню за №12018160490002417 від 24.05.2018р. за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новий Буг Новобузького району Миколаївської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, не одруженої, яка має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України не маючої судимості.
Зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, -
Встановив:
За змістом обвинувального акту під час досудового розслідування встановлено, що 24.05.2018 року приблизно о 20:00 годині, ОСОБА_4 , знаходячись в районі зупинки громадського транспорту «Крижанівка», розташованої по вул. Семена Палія у м. Одесі, діючи навмисно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись сприятливими умовами, таємно викрала з задньої кишені штанів ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Huawei Nova Dual Sim gold» в корпусі золотистого кольору імей-1: НОМЕР_1 , імей-2: НОМЕР_2 вартістю 7349,90 гривень з карткою «Київстар» вартістю 24,90 гривень в прозорому чохлі вартістю 179,90 гривень, після чого покинула місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 7554,70 гривень.
Органом досудового слідства ОСОБА_4 пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Одночасно з обвинувальним актом до суду надано угоду про примирення, яка була укладена 31.05.2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
За змістом вказаної угоди сторони домовились на призначення ОСОБА_4 покарання за ст.185 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Крім того, сторони погодились із обмеженням процесуальних прав на оскарження вироку, для підозрюваної - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, для потерпілого - позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення та змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Також відповідно до ст.476 КПК України було з'ясовано питання, що обвинуваченій зрозуміло про наслідки невиконання угоди про примирення, а саме що у разі невиконання угоди потерпілий або прокурор мають право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.
В якості обставин, що пом'якшують покарання, в угоді зазначається щире каяття, повне визнання своєї провини, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують покарання під час досудового слідства не встановлені.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні за наявності підстав вважав за можливе затвердити угоду про примирення, так як вона відповідає вимогам діючого КПК України, вид і розмір покарання на його думку співвідносяться з характером та ступенем скоєного ОСОБА_4 діяння, обвинувачена повністю визнала свою вину, вчинене кримінальне правопорушення відноситься до категорії середньої тяжкості відповідно до положень ст.12 КК України, від потерпілого не має ніяких претензій.
Обвинувачена ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 , будучи ознайомленими зі своїми правами та наслідками затвердження угоди про примирення, передбаченими ст.ст. 473-474 КПК України, повністю підтвердили добровільність укладення цієї угоди, при цьому не оспорюючи викладені у обвинувальному акті фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування, дослідження яких не здійснювалось згідно зі ст.ст. 314 ч.3 п.1, 474 ч.2 КПК України. Крім того, потерпілий підтвердив відсутність майнової шкоди та позивних вимог щодо обвинуваченої. Також відповідно до ст.476 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд переконався, що ОСОБА_4 зрозуміло про наслідки невиконання угоди про примирення.
З'ясувавши думку сторін, приймаючих участь у підготовчому судовому засіданні - прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди; обвинуваченої ОСОБА_4 , яка погодилася з кваліфікацією її дій за ознаками ст.185 ч.1 КК України, та пояснивши, що дійсно при вказаних обставинах - місці та часу вона заволоділа майном, належного ОСОБА_5 ; потерпілого, який просив затвердити угоду, призначив ОСОБА_4 покарання, визначеного в угоді про примирення, дослідивши обвинувальний акт та угоду, приймаючи до уваги наведені обставини, суд дійшов до висновку, що складені процесуальні документи відповідають формальним вимогам, встановленими ст.ст.291, 471 КПК України, та умови угоди не суперечать правовій кваліфікації інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, визначена міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань і співвідносяться з видом та розміром покарання, яке остаточно узгоджене між сторонами у підготовчому судовому засіданні.
Таким чином, суд вважає, що існує достатньо обґрунтованих підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , яка була укладена між сторонами 31.05.2018 року.
При визначенні міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує умови угоди, характер та ступінь тяжкості вчиненого діяння, особу обвинуваченої, те, що вона раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, але визнана такою, що не має судимості, її негативне ставлення до скоєного, відсутність матеріальної шкоди.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій, згідно ст.66 КК України є щире каяття, визнання своєї провини в повному обсязі.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено та не вказано досудовим слідством.
З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме мобільний телефон марки «Huawei Nova Dual Sim gold» в корпусі золотистого кольору, який переданий потерпілому ОСОБА_5 на відповідальне зберігання під розписку.
Також встановлено, що під час досудового розслідування залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалося, у зв'язку з чим процесуальні витрати відсутні.
Матеріали кримінального провадження за №12018160490002417 від 24.05.2018р. до обвинувального акту не долучалися, тому суд визначає місце їх зберігання в Одеській місцевій прокуратурі №4.
Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , з урахуванням санкції ч.1 ст.185 КК України та вимог ст.ст.50, 53 цього ж Кодексу, суд, оцінюючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості вчиненого діяння, враховуючи умови угоди, особу обвинуваченої, яка вину визнала повністю, її негативне ставлення до скоєного, щире каяття, відсутність матеріальних збитків, вважає, що міра покарання у вигляді штрафу є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нового злочину.
Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, у зв'язку з чим скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373-374, 394-395, 471, 473-476 КПК України, -
Ухвалив:
Затвердити угоду про примирення, укладену 31 травня 2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити їй узгоджене між сторонами покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 не застосовувалися, тому після набрання вироком чинності скасуванню не підлягають.
Речові докази - мобільний телефон марки ««Huawei Nova Dual Sim gold» в корпусі золотистого кольору, який переданий потерпілому ОСОБА_5 на відповідальне зберігання під розписку - вважити повернутими за належністю.
Матеріали кримінального провадження за №12018160490002417 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2018 року зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням обмеження права оскарження вироку відповідно до положень ст.473 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1