Справа № 553/2144/17 Номер провадження 33/786/120/18Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н. І. Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.
Категорія
27 липня 2018 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Гонтар А.А
з секретарем судового засідання - Гавриленко Л.М.
за участі захисника - Федоренко М.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Федоренка М.В. в інтересах
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої : АДРЕСА_1
на постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2017 року,
Цією постановою ОСОБА_3 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та піддана адміністративному стягненню вигляді штрафу в сумі 340 грн. на користь держави.
Згідно постанови, 20.08.2017 року о 15 год.45 хв., ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Ніссан Жук» д.н.з. НОМЕР_2 у м. Полтава по проспекту Вавілова зі сторони вул. Південна, здійснювала розворот в сторону вул. Чураївни та не виконала вимогу знаку 2.1 «дати дорогу» ПДР України, внаслідок чого допустила зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_4, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Зі змісту апеляційної скарги захисника Федоренка М.В. вбачається, що він просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Апелянт стверджує, що Правила дорожнього руху порушив саме водій автомобіля ВАЗ - ОСОБА_4, який рухався на великій швидкості та несподівано перелаштувався на середню смугу руху, у зв'язку з чим ОСОБА_3 намагалась загальмувати, але не змогла уникнути зіткнення.
Також посилається на неправомірні, на його думку, дії поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, які призвели до безпідставного притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
На ці обставини не звернув уваги місцевий суд, який в порушення вимог ст.268 КУпАП розглянув справу у відсутності ОСОБА_3, яка не була належним чином повідомлена про день та час її розгляду.
Крім того, захисник Федоренко М.В. просить скасувати постанову цього ж суду від 20.10.2017 року, якою внесено виправлення в постанову суду від 27.09.2017 року.
В судове засідання, призначене на 27.07.2018 року ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи не з'явилась. Оскільки ОСОБА_3 приймала участь в інших судових засіданнях апеляційної інстанції, висловила думку щодо апеляційної скарги свого захисника, надала докладні пояснення щодо обставин ДТП та мала змогу приймати участь в дослідженні доказів по справі, а також з огляду на те, що її інтереси захищає професійний адвокат - вважаю можливим проводити судове засідання у відсутності ОСОБА_3.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Федоренка М.В. не вбачаю підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Доводи апелянта щодо відсутності у суду першої інстанції підстав для розгляду справи у відсутності особи, яка не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи є слушними.
Водночас, цей недолік був усунутий судом апеляційної інстанції шляхом поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та забезпеченні під час апеляційного перегляду особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захиснику, а також іншому учаснику ДТП та його представнику можливості в повній мірі реалізувати свої права в суді.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що хоча справа й розглянута у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, однак постановлене судове рішення є правильним.
Визначаючи ОСОБА_3 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, суд послався на те, що її вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та схемою місця ДТП.
Під час апеляційного перегляду перевірялися доводи апелянта щодо порушень під час складання вище зазначених документів та було з'ясовано, що схема місця ДТП складалася у присутності учасників ДТП та з урахуванням пояснень кожного з них, зокрема, щодо місця зіткнення транспортних засобів.
Доводи апелянта про те, що схема ДТП та протокол про адміністративне правопорушення складені різними особами, а тому не можуть бути взяті до уваги є неспроможними оскільки інспектори роти № 3 УПП в м. Полтава ДПП поліцейські Птиця П.М. та Сторчак О.С. в складі одного екіпажу займались оформленням даної пригоди. До того ж апелянт не навів переконливих мотивів, з посиланням на відповідні нормативні акти, які б дозволяли чи, навпаки, забороняли поліцейським в складі екіпажу патрульної поліції самим вирішувати, хто з них буде складати схеми, відбирати пояснення, складати протокол про адміністративне правопорушення, тощо.
Зі слів апелянта відомо, що ним були оскаржені неправомірні, на його думку, дії поліцейських під час оформлення ними ДТП та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Водночас, на час постановлення судового рішення за результатами апеляційного перегляду постанови судді місцевого суду апелянт не надав доказів визнання неправомірними дій поліцейських та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 20.08.2017 року.
З урахуванням вище викладеного доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом по справі є безпідставними.
Допитані під час апеляційного перегляду інспектори Сторчак О.С. та Птиця П.М. підтвердили, що вони в складі екіпажу патрульної поліції займалися оформленням матеріалів ДТП. З участю водіїв-учасників ДТП було складено схему ДТП на якій, в тому числі, зі слів кожного з водіїв було зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів. Незважаючи на те, що водії висували різні версії щодо місця зіткнення було встановлено, що ДТП відбулося внаслідок недотримання водієм ОСОБА_7 вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» . При цьому транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_4 рухався по головній дорозі вул.. Вавілова в м. Полтаві та не змінював напрямку свого руху, а, натомість, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_3 на нерегульованому перехресті змінював напрямок руху оскільки здійснював розворот зі сторони вул.. Південна на вул.. Вавілова в напрямку вул. Чураївни в м. Полтава та не надав дорогу транспортному засобу, що підїжджав по головній дорозі.
Такі пояснення узгоджуються з поясненнями допитаного під час апеляційного перегляду водія ОСОБА_4, який підтвердив, що керований ним автомобіль рухався по вул.. Вавілова та не змінював напрямку руху. Він бачив як з лівої сторони на вул.. Вавілова виїхав та зупинився автомобіль Ніссан. Коли транспортні засоби майже порівнялись - автомобіль Ніссан несподівано рушив та відбулося зіткнення.
Водночас, під час апеляційного перегляду не знайшли підтвердження пояснення ОСОБА_3 щодо обставин ДТП, а саме те, що вона дотрималася вимог дорожнього знаку 2.1, після чого виїхала на середню смугу, а транспортний засіб, який перед цим рухався прямолінійно по крайній правій смузі несподівано для неї вирішив змінити напрямок руху внаслідок чого й відбулося зіткнення.
Вважаю, що твердження ОСОБА_3 про дотримання нею при зміні напрямку руху на нерегульованому перехресті вимог п.2.1 «дати дорогу» об'єктивно спростовуються її власними поясненнями щодо напрямку руху другого учасника ДТП, самим фактом зіткнення транспортних засобів на головній дорозі та даними про пошкодження обох транспортних засобів, які підтверджуються відомостями зафіксованими на зворотній стороні схеми місця ДТП та засвідчені підписами водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зокрема, з письмового переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень вбачається, що у автомобіля Ніссан пошкоджено «передній бампер з правої сторони, радіаторна решітка з правої сторони, накладка на крило з правої сторони спереду». У автомобіля ВАЗ пошкоджено «ліва задня дверка (вмятина), заднє ліве крило».
Вище наведені дані, у сукупності з іншими доказами, вказують на неспроможність версії апелянта щодо відсутності в діях його підзахисної складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів.
Відповідно пункту 33 Правил дорожнього руху України, знак 2.1 «Дати дорогу» є знаком пріоритету та вимагає від водія дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.
За змістом ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
З огляду на вище наведене, а також піддавши системному аналізу досліджені під час апеляційного перегляду докази вважаю, що хоча справа про адміністративне правопорушення розглянута судом у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини справи, кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП на наклав на неї адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті.
Таким чином апеляційні вимоги захисника Федоренка М.В. щодо скасування постанови від 29.09.2017 року не підлягають до задоволення.
Не підлягають задоволенню також апеляційні вимоги щодо скасування постанови цього ж суду від 20.10.2017 року оскільки, за змістом статей 284,294 КУпАП, такі постанови не підлягають апеляційному оскарженню.
Керуючись ст.294 КУпАП суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу захисника Федоренка Миколи Володимировича в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанови судді Ленінського районного суду м. Полтави від 27.09.2017 року та від 20.10.2017 року щодо ОСОБА_3 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сил и негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: А.А.ГОНТАР