Рішення від 11.07.2018 по справі 522/19027/16-ц

Провадження № 2/522/4894/18

Справа № 522/19027/16-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бондар В.Я.;

за участі секретарі - Грищук В.О.;

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Южне ГРУ КБ «ПриватБанк», ПАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальних збитків, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернувся представник позивача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 24830,65 грн. При цьому посилався на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30.08.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», «Правилами користування платіжною карткою», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лиш шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин Договору.

Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахунках.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг-позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5 % від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Умов та правил надання банківських послуг, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов'язується надати банку письмову згоду про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

На підставі п.1.1.3.2.3 - банк має право на зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. Відповідно до п. 2.1.1.3.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Згідно з п. 1.1.3.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати картку) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Проте, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала у зв'язку з чим, станом на 31.08.2016 року відповідач має заборгованість у розмірі 1994,59 грн. - заборгованість за кредитом; 17979,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3198,01 грн. - заборгованість за комісією, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, в т.ч. 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1158,60 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі було призначено суддю Кравчук Т.С, ухвалою якої від 11.10.2016 року відкрито провадження.

24.05.2017 року до канцелярії суду Відповідачем подано зустрічну позовну заяву до Южне ГРУ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії.

14.09.2017 року ухвалою суду прийнято зазначену зустрічну позовну заяву до розгляду разом з первісним позовом.

У зв'язку з повторним перерозподілом судової справи у зв'язку зі звільненням судді Кравчук Т.С. з посади, на підставі розпорядження керівника апарату суду № 2700/18 від 26.04.2018 року вказана цивільна справа передана судді Бондар В.Я.

Ухвалою від 04.05.2018 року суддею Бондар В.Я. прийнято до провадження вказану справу у порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 14 годину 30 хвилин 05 червня 2018 року.

У судовому засіданні від 05 червня 2018 року у зв'язку з неявкою Позивача судовий розгляд продовжено до 15 години 00 хвилин 11 липня 2018 року.

У судовому засіданні від 11 липня 2018 року представник позивача не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, у матеріалах справи наявне клопотання Позивача про розгляд справи без його участі (а.с. 38). Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовної заяви, зустрічну позовну заяву підтримувала у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.07.2018 року судом закрито провадження за зустрічною позовною заявою Відповідача у зв'язку з тим, що в матеріалах справи наявні рішення суду по справі № 522/5423/15 (а.с. 118-123), що набрали законної сили 09.09.2015 року з тих самих підстав, що наведені у зустрічному позові.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що 30 серпня 2011 року Відповідач звернулася до Позивача з заявою про видачу платіжної картки на умовах вказаних в заяві. Своїм підписом на заяві відповідач підтвердила, що ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифам ПриватБанка та просить відкрити їй рахунок (а.с. 4).

У відповідності до ст. 263 ЦПК, України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно Умов та правил надання банківських послуг (надалі «Умови») договір про надання банківських послуг складається з: заяви, пам'ятки клієнта, умов та правил банківських послуг, тарифів. В Умовах спеціально підкреслюється, що Пам'ятка клієнта оформлюється та є невід'ємною частиною договору у випадках оформлення та видачі карти за кредитною схемою. Матеріалами справи не підтверджується факт оформлення та ознайомлення відповідача з пам'яткою клієнта, незважаючи на те що платіжна картка, згідно заяви оформлювалась саме за кредитною схемою.

Крім того, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

У даній справі позивач стверджував, що між ним і відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, в якій вказано, що вона разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між сторонами договір про надання банківських послуг.

При цьому позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.

Аналогічний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду України у справі №6-2320цс16 від 22 березня 2017 року.

Так, в порушення вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України позивачем не доведено перед судом належними і допустимими доказами обставин, на які він посилається в позовній заяві як на підставу до задоволення позову в повному обсязі, зокрема, щодо обґрунтованості вимог про стягнення відсотків, пені, комісії та штрафу в заявленому в позові розмірі та відповідності здійснених банком нарахувань за кожний період та по кожному виду такого нарахування.

Наявність підстав для нарахування відсотків, комісії, пені та штрафів за кредитом позивач обґрунтував відповідними положеннями Правил надання банківських послуг, а їх розмір - умовами кредитування.

Разом з тим, всупереч твердження позивача, Умови і правила надання банківських послуг, на які посилається позивач, як на складову договору банківських послуг, укладеного 30 серпня 2011 року з відповідачем, стосуються всього спектру фінансових послуг, що надавалися банком, у тому числі щодо платіжних карт, вкладних операцій, кредитних карт та іншого.

Крім того, ці Умови та правила, а також витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» підпису позичальника і його реквізитів не містять, а також відсутня дата їх складання та ідентифікуючі ознаки на предмет їх невід'ємності від заяви саме відповідача, а тому вони не можуть вважатися, як це стверджує позивач, належними і допустимими доказами на підтвердження того, що відповідачу на ознайомлення було надано саме ці умови та правила надання кредиту і витяг з Тарифів.

Доводи позовної заяви про те, що сам факт підписання заяви від 30 серпня 2011 року і активації картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору на визначених Умовами і правилами надання банківських послуг від 06 березня 2010 року №СП-2010-256 умовах суперечать матеріалам справи і належними та допустимими доказами не підтверджено.

Заява клієнта та інші матеріали, надані банком, крім того, не містять доказів того, що відповідач отримала певну платіжну картку, а також ПІН-код та підписала картку у спеціально відведеному місці. Ця заява також не містить і номеру картки, яку, за поясненнями апелянта, отримав відповідач і в ній не зазначено умов надання кредиту і розміру ліміту.

Крім того, матеріали справи не містять однієї зі складових частин, як це стверджує позивач, договору між сторонами про надання банківських послуг - доказів ознайомлення з Пам'яткою клієнта відповідача та її підписання останньою позивачем суду не надано.

Таким чином, оскільки надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та витяг з Умов і правил надання банківських послуг від 06 березня 2010 року №СП-2010-256 не містить підпису відповідача, який би підтверджував, що саме ці умови та тарифи є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці умови та тарифи мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати щомісячних платежів, комісії за несвоєчасне внесення мінімального щомісячного платежу, відсотків, винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, вимоги позивача в наведеній частині не можна визнати обгрунтованими та доведеними.

Також відповідно до п. 2.1. Положення «Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.04.05 р. № 137, чинного на момент звернення відповідача до позивача з Заявою (надалі «Положення 137») емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій. Крім того п. 1.10. Положення 137 передбачена обов'язкова реєстрація вищезазначених договорів в порядку, встановленому НБУ. В матеріалах справи відсутні докази підтверджуючі факт укладання позивачем договору з відповідною платіжною організацією відповідної платіжної системи, з подальшою його реєстрацією та наявності у позивача дозволу на здійснення емісії платіжної картки.

У відповідності до п.п. 2.8, 2.9 Положення 137 залежно від умов, за якими здійснюються розрахунки за операціями з використанням платіжних карток, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми. Кредитна лінія під операції з платіжними картками відкривається банком на визначений термін та в межах установленого договором ліміту (заборгованості або граничної суми) кредитування.

Згідно умов Заяви відповідач мав право користуватись кредитною лінією на умовах сплати 2,5 % на місяць. Тобто обов'язок сплати відсотків у відповідача виникає тільки при користуванні кредитним лімітом. Отже позивачу необхідно було довести суду розмір сум в межах кредитного ліміту та термін протягом якого відповідач користувався вищезазначеними сумами.

У відповідності до розділу 4 Положення «Про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 18.06.03 № 254 (надалі «Положення 254») операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. Розділом 5 Положення 254 передбачено, що банки обов'язково мають складати особові рахунки та виписки з них. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

В п. 5.6 Положення 254 підкреслюється, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

В матеріалах справи відсутні докази підтверджуючі розмір сум в межах кредитного ліміту та термін протягом якого відповідач користувався вищезазначеними сумами.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на розрахунок суму заборгованості як на підтвердження позовних вимог, так як розрахунок суми заборгованості є тільки набором арифметичних дій, не підтверджений жодним належним та допустимим доказом у відповідності до ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

Як зазначено у статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано суду жодного доказу підтверджуючого підстави позовних вимог. Представник позивача також не звертався до суду с заявою, в порядку та строки, передбачені ЦПК України, стосовно забезпечення доказів.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Датою складання повного тексту судового рішення є 23 липня 2018 року.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя Бондар В.Я.

11.07.18

Попередній документ
75813188
Наступний документ
75813190
Інформація про рішення:
№ рішення: 75813189
№ справи: 522/19027/16-ц
Дата рішення: 11.07.2018
Дата публікації: 15.08.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу