Справа № 2-1183/10
Провадження № 2-р/545/10/18
09.08.2018 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Шелудякова Л.В.,
при секретарі: Нагорній І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава заяву ОСОБА_1 (смт. Диканька, вул. Сковороди, 25), заінтересована особа: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) про роз'яснення рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09.06.2010 року у справі №2-1183/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
Заявник звернувся до суду із зазначеною заявою обґрунтовуючи її тим, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 09.06.2010 року у справі №2-1183/2010 стягнуто з нього аліменти в розмірі 1/4 усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів на дитину, починаючи з 14 квітня 2010 року до досягнення дітьми повноліття, разом з тим вказане рішення суду є незрозумілим, оскільки не ясно в якій редакції має застосовуватися ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України в редакції Закону України №2037-VІІІ від 17.05.2017 чи в редакції Закону України від 22.09.2005 №2901-ІV в частині мінімального розміру аліментів на дитину відповідного віку.
Заявник в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив суд роз'яснити рішення.
Заінтересована особа, позивач у справі, ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника та заінтересованої особи, за наявними у суду матеріалами.
В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд дослідивши заяву, наявні у суду матеріали, встановив наступні обставини.
Полтавським районним судом Полтавської області 09.06.2010 року прийнято рішення у справі №2-1183/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2) у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.04.2010 року і до досягнення дітьми повноліття.
За результатами розгляду справи Полтавським районним судом Полтавської області був виданий виконавчий лист №2-1183/2010, який перебуває на виконанні у Диканському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області.
Як вбачається з матеріалів справи, приводом для звернення ОСОБА_1 із заявою до суду став той факт, що заявнику не зрозуміло, в якій редакції має застосовуватися ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при нарахуванні розміру аліментів та заборгованості по їх сплаті, в редакції Закону України №2037-VІІІ від 17.05.2017 чи в редакції Закону України від 22.09.2005 №2901-ІV в частині мінімального розміру аліментів на дитину відповідного віку.
Так, відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 21 Постанови від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Разом з тим, якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Рішення про стягнення аліментів із заявника було прийнято Полтавським районним судом Полтавської області 09.06.2010 року.
Частина 2 статті 182 Сімейного кодексу України в редакції Закону України №2037-VІІІ від 17.05.2017 викладена наступним чином - Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Закон України від 17.05.2017 року № 2037- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та запроваджено те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, набрав чинності лише 08.07.2017 року.
Таким чином суд при умові задоволення даної заяви про роз'яснення рішення фактично змінить судове рішення 2010 року на підставі законів, які набрали чинності після розгляду справи судом й ухвалення рішення, що є недопустимим, оскільки такі питання не можуть вирішуватися в порядку, передбаченому для роз'яснення рішення суду.
Крім того, заявником не наведено та не надано доказів того, в чому саме є незрозумілим судове рішення. Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення виконувалось протягом 8 років та ані у заявника, ані у органів державної виконавчої служби не виникало будь-яких запитань щодо порядку його виконання.
Окрім того, суд звертає увагу, що у разі, якщо державний виконавець при виконанні судового рішення не дотримується вимог чинного законодавства щодо мінімального розміру аліментів, які мають стягуватись з платника аліментів на користь стягувача, то це є підставою для оскарження дій державного виконавця, а не розяснення рішення, шляхом його зміни.
Також суд вважає за необхідне вказати, що у разі, якщо одна із сторін вважає, що за час, який минув з моменту ухвалення судового рішення, змінились обставини, то кожна із них вправі предявити позов про зміну розміру аліментів на підставі ст. 192 СК України.
Відповідно до вказаної статті розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому врахування сімейного та матеріального стану як платника, так і отримувача аліментів можливе лише в позовному провадженні, а не в порядку розяснення судового рішення.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 слід відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 259-264, 271 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 про роз'яснення рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09.06.2010 року у справі №2-1183/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суду Полтавської області протягом 15 днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: ОСОБА_5