Провадження № 6/522/659/18
Справа № 522/15665/15-ц
26 липня 2018 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши матеріали цивільної справи за поданням головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа, -
25.07.2018 року головним державним виконавцем Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 було внесено подання до Приморського районного суду міста Одеси про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2.
Подання мотивоване тим, що в провадженні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження №49280933 з виконання виконавчого листа № 522/15665/15-ц виданого 16.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 1355383,52 грн. Рішення суду до сих пір не виконано. За повідомлення Державної міграційної служби України від 04.05.22018 року ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії FG №082920, виданий 13.04.2018 року. Оскільки боржник ухиляється від виконання рішення суду, то виникла необхідність у звернені до суду з відповідним поданням.
Подання разом зі справою суддя отримав 26.07.2018 року.
Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому п. п. 15.8 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси 01.09.2015 року по справі №522/15665/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 59 600 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2015 року складає 1 299 602 грн. 98 коп., три відсотки річних у розмірі 52126,54 грн., а разом 1 351 729,52 грн. та судовий збір у розмірі 3 654 грн.
На виконання зазначеного рішення Приморським районним судом м. Одеси було видано 16.10.2015 року виконавчий лист, який на даний час знаходиться на примусовому виконанні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Відповідно до статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 06.11.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 цього Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року.
Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо, зокрема, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що обов'язковою підставою для задоволення судом подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є ухиляння боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, в інтересах національної чи громадської безпеки, з метою захисту прав і свобод інших осіб.
На підставі визначених у ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язків боржника можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов'язок не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Зокрема, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього з неповажних причин.
Сама по собі наявність суми заборгованості за виконавчим документом або відсутність дій стосовно добровільного погашення заборгованості не можуть свідчити про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до Приморського районного суду міста Одеси з поданням державний виконавець не представив доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду. Сам боржник - ОСОБА_2 подавав до державного виконавця 01.04.2016 року заяву, згідно якої він не відмовляється від повернення суми боргу та просив стягнути з заробітної плати.
Крім цього не представлено доказів того, що за час виконання рішення суду, боржник виїжджав за межі України, і тривалий час не повертався, що призводило до невиконання рішення.
Державний виконавець не навів відповідних обставин, які б вказували на неможливість виконання судового рішення у примусовому порядку, необхідність обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як єдиного та безумовного заходу для виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 5,18,19 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 258-260, 263-265, 353, 354, 441, п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Бондар В.Я.