Справа № 504/785/18
1-кп/504/369/18
"07" серпня 2018 р. смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №2, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160330000226 від 14.02.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Одеси, українця за національністю, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, який не є депутатом, не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
13.02.2018 року Комінтернівським районним судом за ч. 2 ст. ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України,
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 будучи раніше, 13.02.2018 року засудженим Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, судимість у якого не знята та не погашена в установленому законом порядку, належних висновків не зробив, знову вчинив умисний майновий злочин. Так, він, 14.02.2018 року біля 10.50 годин під час слідування повз багатоквартирного житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_3 , помітив автомобіль «MISUBISHI CANTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , в салоні якого до лобового скла був прикріплений належний йому відеореєстратор «Full НВ 1080», вартістю 597 гривень. Помітивши вказаний прилад, по причині відсутності грошових коштів у ОСОБА_8 виник злочинний намір на таємне його викрадення. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , діючи умисно, переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а порад відсутні сторонні особи, шляхом вільного доступу відчинив і незачинені двері транспортного засобу, зірвавши відеореєстратор із кріплення, після чого помістив його до кишені одягнутої на ньому куртки. В цей час ОСОБА_5 був помічений потерпілим, який став вимагати від нього залишатися на місці. Побачивши ОСОБА_7 , усвідомлюючи що його злочинні дії виявлені іншою особою, не реагуючи на його вимогу, ОСОБА_5 став тікати, але на відстані біля 1,5 кілометра був потерпілим наздогнаний. Тим самим, своїми незаконними діями ОСОБА_5 намагався відкрито і викрасти належне ОСОБА_7 майно та спричинити йому матеріальну шкоду на суму 597 гривень..
Обвинувачений ОСОБА_5 допитаний в суді, свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченому ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи, а також судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, зокрема, враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який характеризується посередньо, раніше судимий за скоєння злочинів проти власності, скоїв умисне кримінальне правопорушення (злочин) маючи незаняту та непогашену судимість, яке відноситься до категорії тяжких злочинів відповідно до ст.12 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до положень ст. 66 КК України, являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Частина 1 ст.71 КК України передбачає, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ч.4 ст.71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Також, як роз'яснено в п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.
Так, вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2018 року, ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.289 КК України до п'яти років позбавлення волі.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у відповідності до вимог ч.1, ч.4 ст.71 КК України у вигляді позбавлення волі. Саме таке покарання відповідатиме тяжкості злочину й буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати на проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази: відеорегістратор «FullHD 1080» переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 необхідно вважати повернутим власнику.
Керуючись ст. ст. 369-371,374 КПК України, суд,-
Обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1, ч.4 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2018 року та остаточно визначити покарання ОСОБА_5 5(п'ять) років 3(три) місяці позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу залишити відносно ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня його фактичного затримання тобто з 14 лютого 2018 року..
Речові докази: відеорегістратор «FullHD 1080» переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 вважати повернутим власнику.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Київським РВ ОМУ ГУМВС України на користь держави витрати на проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 (висновок експерта №293-Д від 23.02.2018 року) у розмірі 1144 гривень.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1