Справа № 520/9375/18
Провадження № 3/520/4925/18
09.08.2018 року суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі Шугалевич І.В., за участю прокурора Семенюк А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, її захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, працюючу на посаді прокурора, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією у суду відсутні, зареєстровану та проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 172-6, ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1, перебуваючи на посаді прокурора прокуратури Київського району м. Одеси Одеської області, являючись суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), несвоєчасно подала без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік.
Крім того, ОСОБА_1, являючись особою, на яку поширюються вимоги Закону, письмово не повідомила Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), в зв'язку з придбанням нею у приватну власність 08.06.2017 року вантажного автомобіля - сідлового тягача DAF XF 105.510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 119600 гривень.
Прокурор в судовому засіданні складені протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією підтримала, вказавши, що поважних причин для пропуску строків подачі декларації та не повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані ні під час перевірки, ні в судовому засіданні встановлено не було, а тому в діях ОСОБА_1 вбачається склад інкримінованих їй адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні повідомив, що складені протоколи є неналежними доказами, оскільки останні складені в порушення норм діючого законодавства. Щодо несвоєчасного подання щорічної декларації повідомив про наявність поважних причин для пропуску строків такої подачі, оскільки у ОСОБА_1 на утриманні перебуває троє дітей, остання перебуває в декретній відпустці. Крім того, ОСОБА_1 намагалася внести таку декларацію, але були недоліки роботи Реєстру. З урахуванням викладеного, враховуючи наявність поважних причин, які унеможливлювали своєчасне подання декларації, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, який передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. В частині не повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані захисник вказав, що строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності минули, оскільки факт придбання ОСОБА_1 зазначеного у протоколі вантажного автомобіля підтверджувався листом прокурора Одеської області від 15.03.2018 року, що свідчить, що момент виявлення такого правопорушення слід рахувати саме з цієї дати, а тому з урахуванням викладеного, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності просив закрити. Крім того, захисником до канцелярії суду було подано низку клопотань, письмові пояснення та письмові заперечення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні вказала, що до неї телефонували посадові особи НАЗК, запрошували її приїхати до них, оскільки складалися адміністративні матеріали, однак оскільки у неї троє дітей, приїхати до м. Києва до службового приміщення НАЗК вона можливості не мала. Письмові пояснення не надавала, копій протоколів не отримувала, разом з тим після направлення протоколів до суду, зі змістом останніх ознайомилася. В частині несвоєчасності подання електронної декларації вказала, що система працювала несправно, у неї на утриманні троє малолітніх дітей. В частині не повідомлення про суттєві зміни в майновому стані пояснила, що забула здійснити такі дії.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного переконання.
Відповідно до наказу прокуратури Одеської області від 08.06.2012 року № 895к, юриста 1 класу ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора прокуратури Київського району м. Одеси Одеської області.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 15 цього Закону України «Про прокуратуру», прокурор місцевої прокуратури є прокурором органу прокуратури та є особою, яка згідно з статтею 50 Закону, відноситься до осіб, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Таким чином, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, ОСОБА_1 є суб'єктом на якого поширюється дія Закону.
З урахуванням викладеного, згідно з абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 1, частини першої статті 45 Закону, примітки до статті 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та суб'єктом правопорушення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Стаття 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів зобов'язує прокурора суворо дотримуватися обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних.
Частиною першою статті 45 Закону встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону, нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 року № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за №959/29089, щорічна декларація суб'єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 була зобов'язана до 01.04.2017 року подати щорічну декларацію за 2016 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Згідно інформації з Реєстру, відповідна декларація за 2016 рік подана ОСОБА_1 08.04.2017 року о 14 годині 22 хвилин.
У відповідності з даними Реєстру, суб'єкт декларування ОСОБА_1 30.10.2016 року подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, а отже остання знала порядок дій по заповненню декларації.
Отже, в період з 00 годин 00 хвилин 01.01.2017 року до 00 годин 00 хвилин 01.04.2017 року ОСОБА_1 мала можливість вчасно подати щорічну декларацію за 2016 рік, однак, свідомо цього не зробила.
В ході судового розгляду поважних причин для несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2016 рік встановлено не було.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 року №3 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за №3959/29089, суб'єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 року становив 1600 гривень.
Таким чином, з 01.01.2017 року суб'єкти декларування зобов'язані були повідомляти Національне агентство про суттєві зміни в майновому стані, а саме щодо отримання доходу, придбання майна на суму, що перевищує 80000 гривень.
Згідно з відомостями наданими Регіональним сервісним центром в Тернопільській області у листі від 11.06.2018 року №31/19-2578, ОСОБА_1 09.06.2017 року провела державну реєстрацію транспортного засобу - сідельного тягача DAF, 2007 року виготовлення, під номером ВН 6010 НК, який придбала відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 08.06.2017 року №080617-4 за 119600 гривень. Право власності на даний транспортний засіб нею набуто 08.06.2017 року у відповідності до акту приймання-передачі транспортного засобу та акту огляду реалізованого транспортного засобу від 08.06.2017 року №7306/17/000782, складених на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу.
Тобто, ОСОБА_1 08.06.2017 року придбала майно вартістю 119600 гривень, що значно перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб з 01.01.2017 року.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1, являючись особою, на яку розповсюджується дія Закону, була зобов'язана до 00 години 00 хвилин 19.06.2017 року подати до Реєстру повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Згідно з даними Реєстру, суб'єкт декларування ОСОБА_1 29.10.2016 року о 19 годині 27 хвилин зареєструвалась і в «особистому кабінеті» 08.04.2017 року о 14 годині 23 хвилин завершила дії по поданню щорічної декларації за 2016 рік, а наступні дії нею розпочаті 13.03.2018 року о 22 годині 01 хвилин щодо подання щорічної декларації за 2017 рік.
Отже, відповідно до інформації розміщеної в Реєстрі, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, в зв'язку з придбанням у приватну власність 08.06.2017 року вантажного автомобіля DAF XF 105.510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 119600 гривень, ОСОБА_1 не надавалось, чим порушено вимоги Закону.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 172-6 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, ч. 2 ст. 172-6 КУпАП в повній мірі підтверджується: інформаційною довідкою про встановлення факту несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1, витягом з Реєстру стосовно послідовності дій ОСОБА_1, витягом з Реєстру щодо подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2016 рік, інформаційною довідкою про встановлення факту неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_1, витягом з Реєстру стосовно послідовності дій ОСОБА_1, листом прокуратури Одеської області від 15.03.2018 року №11-326-18, витягом з щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, поданою ОСОБА_1, листом Регіонального сервісного центру в Тернопільській області від 11.06.2018 року №31/19-2578, копіями листів Національного агентства від 20.06.2018 року №44-01/27061/18 та від 06.07.2018 року №44-01/29359/18, актами про неприбуття до Національного агентства з питань запобігання корупції для ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 17.07.2018 року, службовими записками від 17.07.2018 року, та іншими зібраними матеріалами справ про адміністративні правопорушення в сукупності, які додані до протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
В частині доводів захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за фактом несвоєчасного подання щорічної декларації ОСОБА_1 за 2016 рік, а саме в частині наявності поважних причин для такого пропуску, суд зазначає наступне.
Так, в частині неналежного функціонування Реєстру, що унеможливило своєчасну подачу ОСОБА_1 щорічної декларації, суд вказує на необґрунтованості таких доводів, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, наявні відомості з Реєстру в частині послідовності дій користувача ОСОБА_1, з яких, зокрема, вбачається, що ОСОБА_1 з 30.10.2016 року до 05.04.2017 року, жодних дій в Реєстрі не здійснювала. Так, 05.04.2017 року о 19 годині 50 хвилин 17 секунд, ОСОБА_1 було переглянуто відомості з її особистого кабінету. Разом з тим, ОСОБА_1 була зобов'язана подати щорічну декларацію за 2016 рік до 01.04.2017 року. Відтак, ОСОБА_1 почала здійснювати дії для подачі щорічної декларації за 2016 рік вже після спливу встановленого Законом строку для такої подачі.
Щодо перебування ОСОБА_1 в декретній відпустці, а також щодо перебування на утриманні ОСОБА_1 трьох дітей, суд зазначає, що вказані обставини не є поважними для несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з огляду на відсутність обставин, які дійсно унеможливлювали своєчасне подання такої декларації. Зокрема, ОСОБА_1 з 01.01.2017 року по 01.04.2017 року в будь-який час, мала можливість подати відповідну декларацію, однак останньою, всупереч положенням Закону, цього зроблено не було.
В частині доводів захисника про закінчення строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом не повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №44-03/51/18 від 19.07.2018 року, фактичним моментом виявлення правопорушення слід вважати дату з'ясування всіх необхідних даних, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі ознаки складу правопорушення за частиною другою статті 172-6 КУпАП та скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Суд вважає обґрунтованими вказані доводи в протоколі в частині моменту виявлення правопорушення, оскільки лише після перевірки всіх обставин справи, можна встановити наявність усіх ознак складу можливого адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Так, виключно посадові особи НАЗК мають право на проведення повної перевірки дотримання особами вимог Закону. При цьому лист прокуратури Одеської області від 15.03.2018 року не є таким, який встановлює факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а тому посилатися на нього, як на обставину виявлення адміністративного правопорушення суд не може.
В частині не ознайомлення ОСОБА_1 з протоколами про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, відсутністю підпису останньої у таких протоколах, не ознайомлення її з правами та обов'язками, суд зазначає наступне.
Так, в матеріалах справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, наявні службові записки особи, яка складала адміністративні протоколи, з яких вбачається, що в ході телефонної бесіди з ОСОБА_1 остання повідомила, що відмовляється від з'явлення для НАЗК, ні з чим не хоче знайомитися і пояснення давати не бажає.
Крім того, в матеріалах справ наявні акти про не прибуття до НАЗК, а також підтвердження, що запрошення ОСОБА_1 також надсилалися на поштову та електронну адресу такої особи. Власне ОСОБА_1 в судовому засіданні самостійно підтвердила, що посадові особи НАЗК запрошували прибути її до службового приміщення НАЗК.
Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що з матеріалами справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією остання на день судового розгляду ознайомлена.
Відтак, суд вважає вищевказані доводи захисника в повній мірі спростованими.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги обставини скоєння правопорушень, особу винної, обставини які пом'якшують відповідальність, зокрема наявність у ОСОБА_1 на утриманні трьох дітей, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, вважаю, що призначення найменшого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 172-6, ч. 2 ст. 172-6 КпАП України, буде справедливим та достатнім для покарання порушниці за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння нею правопорушень у майбутньому.
Згідно ч. 2 ст. 36 КпАП України, якщо особа скоїла декілька адміністративних правопорушень, справи за якими одночасно розглядає один і той самий орган (посадова особа), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозніше порушення з числа скоєних.
09.08.2018 року справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією відносно ОСОБА_1 були об'єднані в одне провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 36, 172-6, 279, 280, 283, 284 КпАП України суд,-
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винною у скоєнні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 та ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, що дорівнює 50 (п'ятдесят) неоподатковуваним мінімумам доходів громадян;
- за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 (тисяча сімсот) гривень, що дорівнює 100 (сто) неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (тисяча сімсот) гривень, що дорівнює 100 (сто) неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Чаплицький В. В.