Справа № 346/1574/18
Провадження № 11-кп/779/253/2018
Категорія ст.81 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
10 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 07 червня 2018 року,-
Вказаною ухвалою в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_8 про умовно - дострокове звільнення від відбування додаткового покарання відмовлено. Своє рішення суд мотивував тим, що засуджений ОСОБА_8 під час розгляду даної заяви, не навів жодної з підстав на обґрунтування умовно - дострокового звільнення від відбування додаткового покарання, та не надав жодного доказу.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 вважає, що ухвала Коломийського міськрайонного суду від 07 червня 2018 року є незаконною, необгрунтованою та такою, що не відповідає матеріалам справи, прийнята із порушеннями процесуальних норм. Зазначає, що за час перебування на обліку в Коломийському міськрайонному відділі з питань пробації він зарекомендував себе позитивно, порушень порядку та умов відбування основного та додаткового покарань не допускав, не ухилявся від їх відбування, нових злочинів чи адміністративних правопорушень не вчиняв, щиро розкаюється у вчиненому ним злочині, хоча і вчинив його з необережності, він зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, відбув не менше половини строку покарання у виді виправних робіт та позбавлення права керувати транспортними засобами.
Просить скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 07.06.2018 року про відмову в задоволені його заяви про умовно - дострокове звільнення від відбування додаткового покарання. Звільнити його умовно - достроково від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на невідбутий строк.
Під час апеляційного розгляду:
- засуджений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати;
- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8 , просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін;
Заслухавши суддю - доповідача, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Апеляційного суду Івано - Франківської області від 23.05.2016 року, ОСОБА_8 засуджено за ст. 286 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
Згідно, ухвали Долинського районного суду Івано - Франківської області від 20.06.2017 року на підставі ст.82 КК України невідбуту частину покарання у виді обмеження волі замінено на 1 рік 2 місяці 23 дні виправних робіт з відрахуванням 20% від заробітку в дохід держави щомісячно.
З 12.04.2017 року засуджений ОСОБА_8 перебуває на обліку в Коломийському міськрайонному відділі з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, та відбуває призначене йому покарання у виді виправних робіт та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
В поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 зазначає, що за час перебування на обліку в Коломийському міськрайонному відділі з питань пробації, зарекомендував себе позитивно, правослухняно, порушень порядку та умов відбування основного та додаткового покарання не допускав, не ухилявся від їх відбування, нових злочинів чи адміністративних правопорушень не вчиняв, щиро розкаюється у вчиненому ним злочині, хоча і вчинив його з необережності, зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, працює в ТзОВ ЗПК «Юмас» сторожем.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, виходив з того, що відповідно до ст.81 ч.1 КК України застосування умовно-дострокового звільнення від покарання є правом, а не обов'язком суду, і з врахуванням встановлених обставин справи в їх сукупності, даних про особу засудженого, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_8 , слід відмовити.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції повно і всебічно дослідивши надані йому матеріали, зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_8 від додаткового покарання відповідно до ст. 81 КК України, згідно якої умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов'язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов.
При цьому головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а виправлення засудженого.
У відповідності з ст.81 ч.2 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що, відповідно до ст.50 КК України, покарання має на меті не лише виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними та іншими особами нових злочинів, а й безпосередньо кару засудженого, а тому, враховуючи характер скоєного ним злочину, який був вчинений ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння, наслідки, які настали, а саме спричинення потерпілим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень, колегія суддів вважає явно передчасним вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Врахувавши наведене, колегія суддів вважає, що постановлена судом ухвала відносно ОСОБА_8 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування та задоволення поданої апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405,407, 418, 419, 537 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 07 червня 2018 року відносно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_5
ОСОБА_4