1Справа № 332/1484/18 3/335/1070/2018
про закриття провадження у справі
8 серпня 2018 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, генерального директора ПАТ «ЗАлК за ч. 1 ст. 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 18 травня 2018 року народний депутата України ОСОБА_2 06.02.2018 звернувся до директора Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» ОСОБА_1 з депутатським зверненням №1088-02-06/18. Листом від 20.02.2018 №011-0145 генеральний директор Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» ОСОБА_1 надав неповну , за твердженням народного депутата України ОСОБА_2 інформацію.
Захисник особи, який притягається до адміністративної відповідальності адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки вважала, що у даному випадку відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.
Захисник зауважив, що відповідно до ст. 16 ЗУ «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.
Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
На відміну від запиту звернення - це викладена у письмовій формі пропозиція народного депутата України зазначеним вище адресатам здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції (абзац другий частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України»). За своїм змістом депутатське звернення не має імперативного характеру і заявляється народними депутатами України самостійно. Такі звернення можуть бути зумовлені скаргами та заявами виборців, а також стосуватися інших питань депутатської діяльності, які ініціюються народним депутатом України.
Враховуючи, що отримане звернення не містило пропозицій народного депутата України щодо здійснення певної дії, не вимагало дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до його компетенції, вважаємо, що отримане «звернення» не можна розглядати як звернення народного депутата України в розумінні Закону України «Про статус народного депутата» та Конституції України.
У частині першій статті 86 Конституції України не окреслено коло питань, вирішення яких народний депутат України може ініціювати у своєму запиті, однак зміст запиту має бути пов'язаний з компетенцією адресата.
Відповідно інформації на офіційному сайті Верховної Ради України, народний депутат України ОСОБА_2 є головою підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
У разі надходження запитів або звернень, зміст яких не відповідає закону або виходить за межі компетенції адресата, останній не зобов'язаний задовольняти вимоги запиту або приймати пропозицію, яка міститься у зверненні. Це випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтями 9 та 247 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 188-19 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 188-19 КУпАП, полягає у: 1) невиконанні законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини чи Рахункової палати; 2) створенні перешкод у їх роботі; 3) наданні їм завідомо неправдивої інформації; 4) недодержанні встановлених законодавством строків надання інформації народному депутату України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини чи Рахунковій палаті. Кожна окремо із приведених вище протиправних дій утворює об'єктивну сторону цього правопорушення.
Неправдивою є така інформація, яка не відповідає дійсності чи спотворює реальні факти.
Недодержання встановлених законодавством строків надання інформації народному депутату України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини чи Рахунковій палаті полягає у неподанні (ненаданні) їм відповідної інформації у передбачені законом терміни. Так, наприклад, Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус народного депутата України» керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений Верховною Радою України, строк. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, керівник відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту. Пропущення зазначених вище термінів надання інформації народному депутату України, утворює об'єктивну сторону цього правопорушення.
В даному випадку звернення народного депутата було отримано підприємством 15.02.2018. Відповідь на вказане звернення було направлено поштою 22.02.2018, тобто в межах п'ятнадцятиденного терміну, як встановлено законодавством.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини. В даному випадку вина відсутня.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння поза розумним сумнівом, з огляду на що провадження у справі підлягає закриттю за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 34, 35, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 1898-19 КУпАП відносно ОСОБА_1, , за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя І.П. Соболєва