Справа № 826/3237/17
08 серпня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22.07.2014 № 0003561701.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Із наявного у матеріалах справи зворотного повідомлення (а.с. 40) вбачається, що копія оскаржуваного рішення отримана представником відповідача 09.01.2018, а тому строк на апеляційне оскарження сплив ще 08.02.2018, тоді як апеляційна скарга була подана лише 14.06.2018 (відповідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направлення такої заяви на адресу Київського апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 646, 03 грн.
На виконання вимог зазначеної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018, апелянтом подано, зокрема, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017.
В обґрунтування поданої заяви Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві вказує на те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку через недостатнє (обмежене) фінансування, що, в свою чергу, унеможливлювало останнього здійснити сплату судового збору.
Щодо вказаних доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 у справі № 823/440/16 висловив позицію, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 804/2863/16, 826/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об'єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення суду протягом встановленого законом строку (здійснення активних регулярних заходів щодо сплати судового збору чи щодо намагання отримання отримати відповідне фінансування, результати цих заходів тощо).
Однак, з наведених відповідачем доводів та наданих доказів, у колегія суддів відсутні підстави вважати, що майновий стан відповідача починаючи з 09.01.2018 (станом на час подання апеляційної скарги - понад 4 місяці) не дозволяв йому сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У пункті 40 та у пункті 41 справи «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «… якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які видаються непереконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду… Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків».
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 804/2979/17.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що відсутні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017, то в даному випадку слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
При цьому, колегія суддів зазначає на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 апелянтом подано роздруківку платіжного доручення від 23.05.2018 № 249 про сплату судового збору на суму 1 646, 03 грн.
Водночас, приєднана до апеляційної скарги роздруківка платіжного доручення від 23.05.2018 № 249 про сплату судового збору на суму 1 646, 03 грн. не містить відміток банку про прийняття та зарахування вказаних коштів на відповідні рахунки.
Більше того, станом на 08.08.2018 відомості про здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду по справі № 826/3237/17 у Реєстрі підтверджень оплат із Казначейства відсутні, що свідчить про незарахування вказаних у платіжному документі коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вказана вище роздруківка платіжного доручення від 23.05.2018 № 249 не є належним доказом сплати судового збору за подачу апеляційної скарги рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325, 328 КАС України,-
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Василенко Я.М.
Судді Кузьменко В.В.
Шурко О.І.