Справа № 826/7110/18 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
09 серпня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Файдюк В.В.,
за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень, -
24 травня 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
1) визнати дії Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань щодо розгляду кандидатури ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань, проведення рейтингового голосування членів Конкурсної комісії щодо кандидатури ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань, відібрання ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань та внесення подання Прем'єр-міністру України про призначення ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань протиправними;
2) визнати рішення Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань про відбір ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань та про внесення подання Прем'єр-міністру України про призначення ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань протиправними та скасувати.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність її вимогам частини п'ятої статті 122 КАС України.
22 травня 2018 року позивачем подано до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до суду з додатками.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2018 року позовну заяву повернуто.
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема, апелянт посилався на те, що у даному випадку оскаржується рішення Комісії, яке є обов'язковим для органів державної виконавчої влади, тому строк звернення до суду в даному випадку становить шість місяців.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не надано доказів, які свідчили б про обґрунтовану неможливість подання позову для захисту своїх прав, інтересів щодо проходження конкурсу у строк, визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України, зважаючи на визнання судом наведених представником позивача доводів необґрунтованими та помилковими, відтак суд першої інстанції не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Відповідно до частини п'ятої ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009, в ухвалі повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але не більше 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.
Згідно п.1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
1) визнати дії Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань щодо розгляду кандидатури ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань, проведення рейтингового голосування членів Конкурсної комісії щодо кандидатури ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань, відібрання ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань та внесення подання Прем'єр-міністру України про призначення ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань протиправними;
2) визнати рішення Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань про відбір ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань та про внесення подання Прем'єр-міністру України про призначення ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань протиправними та скасувати.
За змістом пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Призначення, як спосіб заміщення вакантних посад державних службовців відбувається за певною процедурою, особливістю якої є те, що вона здійснюється тільки стосовно певної категорії осіб, визначених чинним законодавством.
Згідно пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
При цьому, поняття «спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби» охоплює весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби, зокрема й спори щодо відмови у прийнятті громадян на публічну службу за відповідною процедурою, про поновлення на посаді, про стягнення заборгованості із заробітної плати тощо.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскарження позивачем процедури призначення ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань є спором з приводу прийняття громадянина публічну службу.
Аналогічної правової позиції зі спірних правовідносин дотримується Верховний Суд України в своїй постанові від 18.11.2014 в адміністративній справі №21-498а14.
Так, вирішуючи спір у справі №21-498а14, Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що доводи позивача пов'язані з запереченнями предмету публічно-правового спору, що виник між сторонами щодо не прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а є порушенням основоположних конституційних прав позивача щодо реалізації виборчого права, які стосуються в цьому випадку права обрання державного органу та права бути обраним на таку посаду, тому суд мав би застосувати частину другу статті 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017), якою встановлюється шестимісячний строк для звернення особи до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, є необґрунтованими, оскільки вони суперечать змісту заявленого адміністративного позову.
За правилами частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, про рішення Комісії стосовно відбору ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідування позивачу стало відомо 14.11.2017 під час засідання комісії, водночас про внесення Комісією подання Прем'єр-міністру України про призначення ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідування позивач дізнався 21.12.2017.
Разом з тим, лише 24 травня 2018 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Таким чином, оскільки спірні відносини стосуються прийняття позивача на публічну службу, тому строк звернення до суду становить місячний строк, який слід обчислювати з 14.11.2017 та 21.12.2017 (коли позивачу стало відомо про оскаржувані рішення Комісії).
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Представником позивача не подано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відтак, КАС України визначає, що дотримання строків подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для визнання причин пропуску строку звернення поважними є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність її вимогам частини п'ятої статті 122 КАС України, оскільки позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з даним позовом (а.с. 1-3).
22 травня 2018 року представником позивача на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року подано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з заявою про поновлення строку звернення до суду (а.с. 14-18).
Вказана заява була обгрунтована тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, оскільки в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа 826/16689/17 за позовом Громадської організації «Центр протидії корупції «Громадська ініціатива» до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директор Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, треті особи Президент України Порошенко Петро Олексійович, Прем'єр-Міністр України Гройсман Володимир Борисович, Директор Державного бюро розслідувань ОСОБА_4, про визнання протиправними дій з проведення конкурсу. Предмет спору в справі 826/16689/17 співпадав з предметом спору у даній справі, а саме: визнання протиправними дій Комісії щодо внесення подання Прем'єр-міністру, яким рекомендовано призначити ОСОБА_4 на посаду Директора Державного бюро розслідувань.
З програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з клопотання від 02.03.2018 та 03.03.2018 про вступ у справу №826/16689/17 у якості третьої особи.
27 березня 2018 року клопотання ОСОБА_3 задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справі №826/16689/17.
За таких обставин, позивач вважає, що вирішення спору в справі №826/16689/17 з винесенням законного та обґрунтованого рішення повною мірою б захистило права ОСОБА_3 як кандидата на посаду Директора Державного бюро розслідувань під час проведення конкурсу, водночас подання позовної заяви з аналогічними вимогами було недоречним та сприяло б виникненню ситуації повторного розгляду судом одного й того ж спору, такі дії позивача, в свою чергу, могли б бути розцінене судом, як зловживання процесуальними правами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 у справі №826/16689/17 у зв'язку з повторною неявкою представника позивача Громадської організації «Центр протидії корупції «Громадська ініціатива» без поважних причин в підготовче засідання, судом на підставі статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України залишено позов без розгляду.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані обставини не свідчать про наявність об'єктивних причин, які перешкоджали ОСОБА_3 реалізувати своє право на судовий захист у строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, за якою для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Крім того, позивач як учасник конкурсу не був позбавлений можливості подати позов для захисту своїх прав, інтересів щодо рішень, дій, бездіяльності Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань.
Посилання апелянта на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, колегія суддів не бере до уваги, оскільки застосування строків звернення до суду не суперечить верховенству права, елементами якого, окрім доступу до правосуддя, є юридична визначеність, законність, рівність перед законом.
При цьому, статтею 123 КАС України передбачено можливість поновлення строку звернення до суду в разі визнання причини пропуску поважними.
Однак, позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних причин неможливості позивачем реалізувати своє право на звернення до суду за захистом прав, інтересів щодо проходження конкурсу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що те, що повернення позовної заяви відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм процесуального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Н.М. Троян
Судді: Л.О. Костюк,
В.В. Файдюк
Повний текст виготовлено: 09 серпня 2018 року.