Справа № 826/13993/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
06 серпня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Кучми А.Ю. та Літвіної Н.М.
за участю секретаря судового засідання Прудиус І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ЩАСТЯ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року (дату складення повного тексту рішення не зазначено) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ЩАСТЯ» до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_2, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Барамія Н. Г., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н. О., ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
У листопаді 2017 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ЩАСТЯ» звернувся в Окружний адміністративний суд м.Києва із позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_2, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Барамія Н. Г., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н. О., ОСОБА_5, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2437/5 від 31 липня 2017 року "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині задоволення скарги ОСОБА_5, ОСОБА_2 від 12 червня 2017 року та в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2017 року №36283120, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Н.Г.;
- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити державну реєстрацію прав власності, яка була проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Н.Г. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2017 року №36283120, яке було скасоване наказом Міністерства юстиції України №2437/5 від 31 липня 2017 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. На думку апелянта, оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді скарг відповідачем порушені вимоги ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п.9, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128. Зокрема, апелянт посилається на те, що Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України порушила Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, не повідомила належним чином позивача та інших осіб про дату та час розгляду додаткової скарги, не надала її копій.
До Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Міністерство підтримує правову позицію суду першої інстанції.
Також, до Київського апеляційного адміністративного суду від третьої особи ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначається про правомірність висновків Комісії про те, що державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 здійснено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації, а тому рішення від 12 травня 2017 року № 35140256, та, відповідно, від 22 травня 2017 № 35303952 та від 24 липня 2017 № 362 83120 (як такі, що випливають з факту скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) - підлягають скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, вимог апеляційної скарги та відзовів на неї, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13 червня 2017 року до Постійно діючої комісії по розгляду скарг Міністерства юстиції України (далі - Комісія) надійшла скарга ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 12 червня 2017 року щодо незаконного рішення про державну реєстрацію прав, в якій останні просили скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35140256 від 12 травня 2017 року та №35303952 від 22 травня 2017 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О. та з урахуванням доповнень до скарги від 25 липня 2017 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2017 року №36283120, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Н.Г., та записи про право власності, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі цих рішень, за результатами розгляду якої Комісія склала висновок від 25 липня 2017 року про задоволення скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 12 червня 2017 року та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 травня 2017 року №35140256, від 22 травня 2017 року №35303952, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О., а також №36283120 від 24 липня 2017 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Н.Г.
На підставі висновку Комісії, Міністерством юстиції України 31 липня 2017 року видано наказ №2437/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким:
скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 травня 2017 року №35140256, від 22 травня 2017 року №35303952, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О.;
скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36283120 від 24 липня 2017 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Н.Г.;
- тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.
Позивач, вважаючи протиправним наказ №2437/5 від 31 липня 2017 року в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36283120 від 24 липня 2017 року, звернувся із даним позов в суд. В іншій частині наказ №2437/5 від 31 липня 2017 року позивач не оскаржує.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з висновками Комісії, що державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 здійснено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 травня 2017 року №35140256 підлягає скасуванню. Та, відповідно, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35303952 від 22 травня 2017 року та №36283120 від 24 липня 2017 року підлягають скасуванню як такі, що випливають з факту скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 травня 2017 року №35140256 (підпункт 5 пункту 8 Порядку № 1128).
Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 липня 2017 року №35140256 прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О. за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_7, внесеної в базу даних заяв Державного реєстру прав 12 липня 2017 року за №22237877.
В ході здійснення перевірки доводів, викладених в скарзі від 12 червня 2017 року, Комісією встановлено, що до вказаної заяви додано наступні документи:
- договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ОСОБА_7 (іпотекодержатель) та ТОВ "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "САПСАН" (іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою О.Р. 22 липня 2013 року, зареєстрований у реєстрі за №1137;
- рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року у справі №755/12213/14-ц, рішення апеляційного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року у справі №755/12213/14-ц, ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 07 квітня 2016 року у справі №755/12213/14-ц, ухвала Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі №755/12213/14-ц .
Відповідно до зазначених рішень в задоволенні позову ТОВ "САПСАН СП" до, зокрема, ОСОБА_7 про визнання вказаного вище договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними, відмовлено.
Однак, на підставі даного рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О. внесено запис про право власності №20353049 на об'єкт нерухомого майна - торгівельний комплекс, реєстраційний номер 49974080000 (далі - Об'єкт) за ОСОБА_7
На підставі оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 травня 2017 року №35303952 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О. внаслідок переходу права власності на Об'єкт внесено запис про право власності №20526428 на Об'єкт за ТОВ "МФТВ" та припинено запис про право власності №20353049.
В подальшому, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2017 року №36283120 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Н.Г. внесено запис про право власності №21532165 на об'єкт за позивачем та припинено запис про право власності №20526428.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, оскарження рішень, дій або бездіяльності та відповідальність у сфері державної реєстрації прав врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).
Відповідно до частин 1, 5, 9 статті 37 цього Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
За правилами частини 8 статті 37 цього Закону Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до пунктів 5, 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок), перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема, чи дотримано вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги.
У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
Таким чином, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, неподання доказів порушення внаслідок прийняття державним реєстратором рішень її прав, виключає можливість розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у її задоволенні.
Відповідно до п.п. 9, 10, 11 Порядку під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги.
Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
Згідно з п. 8 Порядку під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Пунктом 12 Порядку встановлено, що за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
В свою чергу, необхідною та обов'язковою умовою для прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення за наслідками розгляду скарг, є дотримання встановленої процедури їх розгляду.
При цьому, законодавством регламентовано чітку процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації, яка вимагає запрошення суб'єкта оскарження до участі в розгляді скарги та його своєчасне повідомлення про відповідну дату, час та місце її розгляду, із забезпеченням такій особі реальної можливості реалізувати своє процесуальне право на участь в розгляді скарги та ознайомитися з нею.
Важливість дотримання і неухильного виконання зазначеного етапу процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу виниклих правовідносин. Тому невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.
Наразі, колегія суддів вважає, що спірний наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_5, оскільки її здійснення належить до дискреційних повноважень відповідача, що мають бути ним реалізовані у порядку та у спосіб, визначений Законом № 1952-IV та Порядком № 1128 з дотриманням прав, свобод і законних інтересів всіх осіб, передбачених п. 9 вказаного Порядку, за умови повного, всебічного, виваженого та об'єктивного встановлення всіх обставин виниклих правовідносин з дотриманням, зокрема, вимог п. 8 цього ж Порядку.
Однак, порушення Міністерством порядку розгляду скарги є безумовною підставою скасування рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого за результатом розгляду такої скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2017 року ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ЩАСТЯ» під час розгляду скарг ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 12 червня 2017 року було повідомлено Комісію про зміну власника майна, а саме торговельного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В той же день - 25 липня 2017 року, через скриньку Департаменту комунікації, документообігу та контролю Управління документального забезпечення Міністерства юстиції України ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було подано доповнення до скарги від 12 червня 2017 року, у якій останні просили скасувати записи щодо внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно інформацію щодо реєстрації об'єкту нерухомого майна, а саме: торговельного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 36283120 від 24 липня 2017 року.
Відповідач вказує, що зазначені доповнення були подані на засіданні Комісії, всі присутні особи надали пояснення по суті заявлених вимог та були враховані у висновку.
Разом з тим, про доповнення до скарги, якою доповнено предмет первісної скарги, не було повідомлено ані приватного нотаріуса Барамію Н.Г., ані заінтересовану особу позивача у справі.
Так, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, Міністерством юстиції України позивачу як заінтересованій особі (власник нерухомого майна відповідно до оскаржуваного реєстраційного запису) не було надіслано копію доповнень до скарги та не було поінформовано щодо розгляду останньої на сайті Департаменту Державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.
Зазначене позбавило позивача можливості надати відповідні пояснення щодо розгляду останньої та свідчить про порушення відповідачем встановленої законом процедури розгляду скарги, а саме - п.9-11 Порядку № 1128.
Посилання представника Міністерства юстиції України на розміщення оголошення на офіційному сайті щодо розгляду по суті скарги колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки із тексту даного повідомлення (зворотній бік а.с.226, 227) не вбачається можливим встановити суть скарги, наявність доповнень до неї.
Сам факт розміщення на сайті відомостей про надходження скарги від певної дати не є доказом належного дотримання вимог Порядку № 1128 в частині забезпечення дотримання прав заінтересованих осіб.
Отже, Міністерство юстиції України порушило норми Порядку щодо дотримання прав та інтересів позивача, як зацікавленої особи, в частині надання останньому копії доповнень до скарги.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що Порядок №1128 не містить положень, яке б передбачало право подавати доповнення до первісної скарги шляхом збільшення предмету скарги.
Колегія суддів вважає, що доповнення до скарги за своїм змістом є фактично новою скаргою і відповідач зобов'язаний був дотриматися вказаних вище вимог щодо отримання заінтересованими особами копій цих доповнень до скарг і вимог з метою надання права суб'єкту оскарження і заінтересованій особі підготувати письмові пояснення по суті таких доповнень.
Відтак, колегія суддів вважає, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України під час розгляду скарги з доповненнями до неї було порушено порядок та процедуру її розгляду та відповідно наказ в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2017 року №36283120, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Ніною Геннадіївною, є протиправним.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Колегія суддів враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Наразі, як встановлено судом апеляційної інстанції відповідачем не було повідомлено про надходження доповнень до скарги, не надіслано її копій. Позивач та приватний нотаріус Барамія Н.Г. були фактично позбавлений права ознайомитися з доповненнями до скарги та реалізувати своє право на надання відповідних пояснень та доказів.
Відтак, недотримання відповідачем вимог Порядку № 1128 призвели до грубого порушення права на захист позивача та його права на участь у прийнятті рішення, що безпосередньо впливає на його права і охоронювані законом інтереси, що з урахуванням вищенаведених висновків Європейського суду з прав людини, виключає можливість визнання наказу в оскаржуваній частині правомірним.
Отже, колегія суддів приходить до висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2437/5 від 31 липня 2017 року "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2017 року №36283120, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Ніною Генадіївною.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Міністерства юстиції України поновити державну реєстрацію прав власності, то колегія суддів, звертає увагу, що поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно належить до дискреційних повноважень відповідача.
Водночас, у відповідності до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 9, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ЩАСТЯ» задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року скасувати та постановити нове, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ЩАСТЯ» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2437/5 від 31 липня 2017 року "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2017 року №36283120, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Ніною Генадіївною.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено - 09 серпня 2018 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді А.Ю.Кучма
Н.М.Літвіна