07 серпня 2018 рокусправа № 804/3161/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
розглянувши апеляційну скаргу Громадської Організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний цент" (без статусу юридичної особи) в інтересах члена Громадської Організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 р.
у справі за позовом Громадської Організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний цент" (без статусу юридичної особи) в інтересах члена Громадської Організації ОСОБА_1 до керівника апарату Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш Олени Вікторівни про визнання бездіяльності незаконною, та зобов'язання вчинити дії, -
Громадська Організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний цент" що діє без статусу юридичної особи, звернулася до суду в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 з заявою (позовною) та просить:
- визнати незаконною бездіяльність суб'єкта владних повноважень керівника апарату Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш Олени Вікторівни, щодо невиконання вимог пункту 29.26 Наказу Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року № 174 «Про затвердження Інструкції з діловодства в адміністративних судах України» в частині не повідомлення (не доповідомлення) головуючому у справі № 201/13626/17, провадження №1-кс/204/1245/17 про те, що впродовж 3-х місяців і 19 днів до суду не надійшло повідомлення від прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. про виконання ухвали від 06.10.2017 року;
- зобов'язати відповідача негайно доповісти головуючому у справі № 201/13626/17, провадження №1-кс/204/1245/17 про те, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення від прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. про виконання ухвали від 06.10.2017 року:
- встановити строк для подання керівником апарату Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш О.В. до суду звіту про виконання судового рішення на протязі 5-ти днів з дня набрання рішенням суду законної сили (а.с. 3-6).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 р. адміністративний позов залишено без розгляду (а.с. 37-38). Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позовна заява подана особою, яка не має адміністративної процесуальної правоздатності, оскільки не є юридичною особою. Посилається на рішення ВС від 12.04.2018 року у справі №К/9901/13561/18, згідно якого зазначено, що громадські організації, що здійснюють свою діяльність без статусу юридичної особи, не є ні юридичною, ні фізичною особою. Отже, позов подано особою, яка не має права на звернення до суду у зв'язку з відсутністю в неї адміністративно-процесуальної дієздатності. В силу п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України, позов залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Громадської Організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний цент" що діє без статусу юридичної особи, в інтересах члена Громадської Організації ОСОБА_1 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі зазначає, що не буде платити судовий збір, оскільки не є суб'єктом сплати судового збору; просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 02.07.2018 року про залишення позову без розгляду.
В апеляційній скарзі посилається на те, що право Громадських об єднань звертатися із заявами (позовними), скаргами (апеляційними, касаційними) до суду прямо передбачено законом (ст. 21 Закону України "Про громадські об'єднання"). Також посилається на Рішення Європейського суду від 16.12.1997 року "Католицька церква Ла Кане проти Греції" як на норму права яка надає правові підстави Громадській організації без статусу юридичної особи звертатися до суду з позовом (заявник не додає до скарги текст рішення "Католицька церква Ла Кане проти Греції").
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.
Апеляційна скарга (скарга) подана Громадською організацією, що діє без статусу юридичної особи. Апеляційна скарга подана в інтересах члена Громадської Організації ОСОБА_1
Вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити, чи має право Громадська організація, що діє без статусу юридичної особи звертатися до суду в інтересах своїх членів?
З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено перелік суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації. Зокрема, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, визначені запитувачами інформації (поряд з фізичними та юридичними особами).
При цьому, запитувач інформації має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації до керівника розпорядника, вищого органу або суду (ч. 1 ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Водночас частина 3 ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлює, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, частина 3 ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є спеціальною нормою при зверненні до суду. Саме ця норма у відповідності до норм законодавства України врегульовує суперечності, щодо можливості звернення особи до суду в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації". Слід врахувати, що Кодекс адміністративного судочинства України надає можливість звернення до суду фізичним і юридичним особам. Оскільки громадська організація, що діє без статусу юридичної особи не відноситься ні до юридичних, ні до фізичних осіб, то така організація позбавлена правоздатності звертатися до суду в процесуальному порядку. Натомість, таке обмеження звернення до суду в процесуальному порядку не позбавляє можливості звернення до суду як до органу влади (з заявами, скаргами) в інтересах своїх членів. Однак, не з позовними заявами, не з апеляційними скаргами в інтересах інших осіб (своїх членів).
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вищезазначені норми стосуються правовідносин, що регулюються Законом України "Про доступ до публічної інформації", однак у відповідності до матеріалів справи позовні вимоги не стосуються питань доступу до публічної інформації.
Дослідимо норми Закону України "Про громадські об'єднання", на які є посилання в позові. Так, в статті 21 зазначені права громадських об'єднань.
Заявник посилається на п. 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про громадські об'єднання", та вказує, що саме ця норма надає громадській організації без статусу юридичної особи право звертатися до суду.
Натомість, на думку колегії суддів апеляційної інстанції такий висновок заявника є помилковим.
Дослідимо, зазначену заявником норму (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про громадські об'єднання"). Так громадська організація має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.
Отже, вказана норма зазначає про певний порядок, що визначений законом для звернень (певним порядком є також процесуальний закон, який врегульовує питання звернення до суду); крім того, дана норма не містить посилань на можливість звернення до суду (як це, наприклад, передбачено ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації"), дана норма передбачає можливість звернення до органів державної влади з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами (в нормі не зазначено про позовні заяви, апеляційні скарги та ін.).
Таким чином, громадська організація без статусу юридичної особи не є тим суб'єктом, якому надано право звернення до суду в інтересах своїх членів.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що звернення до суду з позовом і допуск до участі у судовому процесі громадського об'єднання без статусу юридичної особи безпосередньо на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року - це не тотожні процесуальні дії.
Колегія суддів апеляційної інстанції не піддає сумніву можливість допуску до участі у судовому процесі громадського об'єднання без статусу юридичної особи безпосередньо на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Натомість, в даному випадку розглядається інша процесуальна дія (звернення з позовом до суду в інтересах іншої особи), що не передбачено КАС України для ГО, що діють без статусу юридичної особи.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність у громадської організації без статусу юридичної особи правосуб'єктності щодо звернення до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, що не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність громадської організації без статусу юридичної особи не визначена процесуальним законом (КАС України), то апеляційна скарга такої організації не може бути прийнята до розгляду та повертається.
Щодо посилань заявника на Рішення Європейського суду від 16.12.1997 року "Католицька церква Ла Кане проти Греції". Заявник не додає до скарги текст рішення "Католицька церква Ла Кане проти Греції", не зазначає сайт, який надає можливість ознайомитися з даним рішенням. В мережі інтернету зазначене рішення міститься англійською та французькою мовами, що унеможливлює ознайомлення громадян України з зазначеним рішенням. Норма закону для її виконання повинна бути доведена до громадськості. При неофіційному перекладі рішення ЄСПЛ "Католицька церква Ла Кане проти Греції" від 16.12.1997 року колегією суддів апеляційної інстанції з'ясовано, що зазначене рішення вказує на можливість звернення церкви в своїх інтересах.
Приписами ч. 1, 3 ст. 43 КАС України, визначено поняття адміністративної процесуальної правосуб'єктності. Так, згідно до наведених норм, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами); здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Оскільки, Громадська організація без статусу юридичної особи не зазначена у вищезазначеній статті, то за нею не визнається адміністративна процесуальна правоздатність.
Отже, право звернення до суду не є абсолютним, воно має певні обмеження. Оскільки, громадська організація без статусу юридичної особи не наділена процесуальною правоздатністю, то і не може звертатися до суду з позовом в інтересах інших осіб та не є суб'єктом сплати судового збору.
Процесуальний Закон не наділяє громадську організацію без статусу юридичної особи адміністративною процесуальною правоздатністю, що позбавляє її можливості звернення до суду з позовом в інтересах інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу Громадської Організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний цент" (без статусу юридичної особи) в інтересах члена Громадської Організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 р. у справі за позовом Громадської Організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний цент" (без статусу юридичної особи) в інтересах члена Громадської Організації ОСОБА_1 до керівника апарату Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш Олени Вікторівни про визнання бездіяльності незаконною, та зобов'язання вчинити дії, - повернути.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України (07.08.2018 року) та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів згідно статей 328, 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 07.08.2018.
Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова