09 серпня 2018 року Справа № 915/475/18
м. Миколаїв
За позовом: Приватного підприємства “Мінераліз”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”
про: стягнення 2368800,00 грн.
Головуючий суддя: Смородінова О.Г.
Секретар судового засідання: Ковальжи А.І.
За участю представників учасників справи:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю б/н від 12.04.2018,
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
29 травня 2018 року Приватне підприємство “Мінераліз” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 305 від 07.05.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” 2368800,00 грн. попередньої оплати за договором поставки мінеральних добрив № ЦО-171/17Д/МД від 03.11.2017.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов договору поставки мінеральних добрив № ЦО-171/17Д/МД від 03.11.2017; рахунку-фактури № 20028 від 03.11.2017; платіжних доручень № 13925 від 07.11.2017 на суму 947520,00 грн. та № 14019 від 14.11.2017 на суму 1421280,00 грн.; претензії № 242 від 27.03.2018; норм статей 193, 265 Господарського кодексу України, статей 530, 693 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що всупереч вимогам частини 4 договору поставки мінеральних добрив № ЦО-171/17Д/МД від 03.11.2017, відповідачем до цього часу не вчинено жодних дій ні щодо відвантаження товару, ні щодо повернення коштів.
Ухвалою суду від 04.06.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/475/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 26 червня 2018 року о 10 год. 15 хв.; встановлено сторонам строк для надання суду заяв по суті справи.
14.06.2018, на виконання ухвали від 04.06.2018, до суду надійшла заява позивача № 340 від 11.06.2018.
25.06.2018 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” надійшло клопотання за вих. № 20/18 від 20.06.2018 про відкладення розгляду справи.
Дане клопотання підписано довіреним представником товариства ОСОБА_2 за довіреністю № 36 від 01.01.2018, однак самої довіреності до клопотання додано не було, про що Відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено відповідний акт від 25.06.2018.
26 червня 2018 року в судове засідання з'явився лише повноважний представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання 07.06.2018 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.06.2018 у справі № 915/475/18 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400133358672.
За результатами проведеного судового засідання 26 червня 2018 року суд відклав підготовче засідання на 24 липня 2018 року об 11 год. 30 хв.
Також 26 червня 2018 року від ПП “Мінераліз” до Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання б/н від 26.06.2018 (вх. № 7726/18), в якому позивач просив забезпечити проведення судового засідання в справі № 915/475/18, що призначене на 24.07.2018 об 11 год. 30 хв., в режимі відеоконференції та доручити Господарському суду Рівненської області організувати в приміщенні цього суду участь представника позивача в режимі відеоконференції в засіданні у справі № 915/475/18, призначеному на 24.07.2018 об 11 год. 30 хв.
26 червня 2018 року суд постановив ухвалу про участь представника ПП “Мінераліз” у судовому засіданні 24 липня 2018 року об 11 год. 30 хв. у режимі відеоконференції при розгляді Господарським судом Миколаївської області справи № 915/475/18 та визначив Господарський суд Рівненської області судом, який забезпечує проведення відеоконференції під час судового засідання Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/475/18 24 липня 2018 року об 11 год. 30 хв.
04.07.2018 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 02.07.2018 про усунення недоліків з доданими до нього належним чином засвідченими доказами, неналежним чином засвідчені копії яких додані до позовної заяви.
24 липня 2018 року в судове засідання з'явився лише повноважний представник позивача, якого суд заслухав.
Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 24.07.2018 не направив, про причини його нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання 02.07.2018 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2018 у справі № 915/475/18 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400133528039.
За результатами проведеного судового засідання 24 липня 2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 915/475/18 до судового розгляду по суті на 09 серпня 2018 року о 15 год. 00 хв.; постановив ухвалу про участь представника Приватного підприємства “Мінераліз” у судовому засіданні 09 серпня 2018 року о 15 год. 00 хв. у режимі відеоконференції при розгляді Господарським судом Миколаївської області справи № 915/475/18 та визначив Господарський суд Рівненської області судом, який забезпечує проведення відеоконференції під час судового засідання Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/475/18 09 серпня 2018 року о 15 год. 00 хв.
Станом на момент проведення судового засідання будь-яких інших, крім вищевказаних, заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, так і не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву не виконав, про причини невиконання вимог суду не повідомив.
Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.
09.08.2018 за наслідками розгляду справи суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд
03 листопада 2017 року між сторонами був укладений договір поставки мінеральних добрив № ЦО-171/17Д/МД, згідно з предметом якого відповідач, як постачальник, зобов'язався поставити (передати у власність) покупцю мінеральні добрива (надалі - товар), а позивач, як покупець, взяв на себе зобов'язання прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Згідно з пунктом 2.1 договору поставка та відвантаження товару здійснюється на умовах і в терміни, зазначені в специфікації до даного договору залізничним або іншим видом транспорту, або без використання такого, згідно умов зазначених в додатках до даного договору (відповідно до правил Інкотермс у редакції 2010 року).
Специфікація № 1 до вищенаведеного договору містить наступне погодження сторін: має бути відвантажено покупцю товар - карбамід імп. Узбекістан /Біг-бег, 275, 00 тон за ціною 7833,33 на загальну суму 2585000,00 грн. до 01.03.2018.
Відповідно до умов пункту 4.1 договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставлених рахунків постачальника на умовах 100% передоплати в термін, зазначений у відповідному рахунку, якщо інше не передбачається в додатках.
В матеріалах справи вищенаведений договір не містить жодних додатків, крім вже зазначеної вище специфікації.
Пунктом 8.4 сторони встановили строк дії цього договору - до 31 грудня 2017 року.
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного спору виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача грошового боргу у вигляді передоплати за непоставлений товар.
Підставою виступають умови п. 4.1 договору поставки № ЦО-171/17Д/МД від 03.11.2017, платіжні доручення № 13925 від 07.11.2017 на суму 947520,00 грн. та № 14019 від 14.11.2017 на суму 1421280,00 грн. про здійснення передоплати та норми статті 693 Цивільного кодексу України.
Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК, проаналізувавши норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків:
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Умовами пункту 4.1 договору поставки сторони передбачили за поставку товару здійснення 100% передоплати покупцем по виставленому продавцем рахунку.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать та судом досліджено, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання та перерахував відповідачу згідно виставленому останнім 03.11.2017 рахунку-фактури № 20028 грошові кошти на загальну суму 2368800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 13925 від 07.11.2017 на суму 947520,00 грн. та № 14019 від 14.11.2017 на суму 1421280,00 грн.
Відповідач, зі свого боку, умови як специфікації, так і пунктів 2.3, 2.6 та 2.10 договору щодо порядку відвантаження та строків поставки товару позивачу не виконав.
Відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З наданих суду позивачем доказів вбачається надіслання позивачем 27 березня 2018 року відповідачу претензії № 242, в якій покупець вимагав від продавця у строк 7 календарних днів з дня отримання даної претензії виконати зобов'язання згідно умов договору поставки мінеральних добрив № ЦО-171/17Д/МД від 03 листопада 2017 року та поставити оплачений товар або здійснити повернення сплачених коштів на загальну суму 2368796,00 грн. за 252 т товару, що не був поставлений.
За правилами статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В матеріалах справи взагалі відсутні докази належного реагування відповідача на вищенаведену вимогу позивача. На час розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів або поставки товару позивачу, або повернення здійсненої останнім передоплати.
За правилами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками.
Беручи до уваги вищенаведене, суд погоджується з позовними вимогами позивача та вважає, що відповідачем у спірних правовідносинах дійсно порушені права та законні інтереси підприємства.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм та обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” на користь Приватного підприємства “Мінераліз” 2368800,00 грн. попередньої оплати та 35532,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
позивач: Приватне підприємство “Мінераліз” (35364, Рівненська область, Рівненський район, с. Грушвиця Друга, вул. Середній Гай, 1А, оф. 1; ідентифікаційний код 37105205);
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” (54000, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 143; поштова адреса: 25011, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102; ідентифікаційний код 35472893).
Повне рішення складено та підписано 10 серпня 2018 року.
Суддя О.Г. Смородінова