Справа № 266/4293/18
Провадження № 2-а/266/91/18
10 серпня 2018 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участі секретаря судового засідання Шишханової К.Р., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Несмеянова О.Г., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, -
Позивач звернувся в суд із позовом до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0083/70000/18 від 26 червня 2018 року, якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 577714,23 грн., за порушення митних правил передбачених ст. 480 Митного кодексу України. 27.07.2018 р. його банківські рахунки було заблоковано банком, та співробітниками банку повідомлено, що таке блокування було здійснено на підставі рішення державного виконавця. Того ж дня він звернувся до Приморського ВДВС м. Маріуполь де дізнався про відкриття виконавчого провадження на виконання постанови Донецької митниці ДФС від 26.06.2018 р., про яку до того часу йому не було відомо. З винесеною постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та висновки щодо підстави порушення митних правил такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а сам розгляд справи неповним та необ'єктивним, оскільки справа була розглянута за його відсутності. В обґрунтування позову покликається на те, що в оскаржуваній постанові про порушення митних правил відповідач робить висновок, що транспортний засіб «Mercedes-Benz Е220», д.р.н. НОМЕР_1, використовувався ним в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано пільги, на підтвердження чого не надає належних доказів, а тому факт використання ним транспортного засобу не у режимі транзит, а в іншому режимі або інших цілях, митницею не зафіксовано та не доведено, об'єктивна сторона інкримінованого правопорушення відсутня. Також розмір накладеного адміністративного стягнення визначений протиправно, а вартісну оцінку транспортного засобу було проведено без його фактичного пред'явлення. У зв'язку з чим просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0083/70000/18 від 26 червня 2018 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, позов просили задовольнити.
Представник відповідача Несмеянов О.Г., який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов, зауважив, що твердження позивача є необґрунтованими та безпідставними, а оскаржувана постанова винесена законно, у задоволенні позову просив відмовити.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 31.07.2018р. позивачу поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду із вказаним позовом.
Вислухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою заступника начальника Донецької митниці ДФС - начальника управління ПМП та МВ Тарнавського Ю.М. в справі про порушення митних правил № 0083/70000/18 від 26 червня 2018 року громадянина України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 577714,23 грн. (а.с. 7-9).
Вказаною постановою встановлено, що 22.11.2017р. громадянином України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Славутич-Комарин» митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС ввезено на митну територію України транспортний засіб «Mercedes-Benz Е220», д.р.н. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2, по смузі руху «зелений коридор», у митному режимі транзиту. 22.02.2018р.,в рамках проведення операції «Рубіж-2018» за результатами проведення перевірочних заходів з використанням баз даних автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» та Єдиної автоматизованої системи ДФС щодо порушення строків, визначених ст. 95 МК України, Донецькою митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0035/70000/18 у відношенні громадянина ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 470 МК України.
Постановою Донецької митниці ДФС від 27.03.2018 в справі про порушення митних правил № 0035/70000/18 громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. З ст. 470 МК України, а саме перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу «Mercedes-Benz Е220», д.р.н. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2, більше ніж на десять діб.
Згідно з інформацією бази даних автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) «Інспектор» та Єдиної автоматизованої системи (ЄАІС), транспортний засіб «Mercedes-Benz Е220», д.р.н. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2, з митної території України після 27.03.2018 року не вивозився та у інший митний режим не поміщувався.
Перевіркою наявної в модулі «Заяви підприємств та осіб» АСМО «Інспектор» інформації, встановлено, що від громадянина ОСОБА_1 заяв до митниць ДФС не надходило.
На лист Донецької митниці ДФС від 14.05.2018 № 3453/7/05-70-20-02 не надійшло відповідей митниць ДФС, якими підтверджується факт звернення ОСОБА_1 з приводу поміщення транспортного засобу «Mercedes-Benz Е220», д.р.н. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2, в інший митний режим або з приводу аварії чи дії обставин непереборної сили.
Згідно з листом Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ Національної поліції України в Донецькій області від 19.04.2018 № 848/24-8/01-2018, транспортний засіб «Mercedes-Benz Е220», д.р.н. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2, у розшуку не перебуває.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги та обмеження, встановлені главою 17 МК України, та використовував товар - автотранспортний засіб «Mercedes-Benz Е220», д.р.н. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2, стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, у зв'язку з чим вказаною постановою його визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбачених ст.. 485 МК України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 7-9).
Згідно із дослідженими в судовому засіданні конвертами, судом встановлено, що відповідач надсилав ОСОБА_1 виклики про розгляд його справи.
Відповідно до ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Особливості ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України визначені статтею 381 Митного кодексу України, за приписами якої громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 93 МК України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; 2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; 3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; 4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Частиною 1 ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Як передбачено, п. 3 ч. 1 ст. 93 МК України транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні, зокрема, бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
З аналізу вказаних норм права вбачається обов'язок особи у визначений законодавством строк вивезти транспортний засіб, поміщений у митний режим «Транзит», за межі митної території України, а невиконання такого обов'язку є порушенням митних правил та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Статтею 522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
Згідно із ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.
При цьому, в положеннях МК України не міститься визначення триваючого правопорушення.
Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року №22-34-1465, триваючим правопорушенням є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.
Таким чином, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Отже, суд зазначає, що не вивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі «транзиту», та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.
Відповідно, митним органом правопорушення виявлене 22.02.2018 року, про що свідчить складення відносно ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил. При цьому, постанова про порушення митних правил винесена відповідачем 26.06.2018 року, тобто в межах піврічного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.09.2016 (К/800/14756/16).
Судом, згідно оскаржуваної постанови встановлено, що позивачем ввезено товар (автомобіль) на митну територію України в митному режимі «Транзит» 22.11.2017 року з урахуванням строків, встановлених п.1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України, позивач повинен був вивезти товар за межі митної території України до 03.12.2017 року.
Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 року за № 1428/11708, встановлено, що обставини непереборної сили - це смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.
Також пунктом 2 розділу VIII «Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непоборної сили» Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2013 року № 657, обставини непереборної сили - це надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Крім того, цей Порядок передбачає обов'язок особи, яка відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), до митного органу із відповідною заявою.
Згідно з витягом з бази АСМО «Інспектор» від 11.04.2018р., інформації, від громадянина ОСОБА_1 заяв до митниць ДФС не надходило.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи № 0083/70000/18, на лист відповідача не надійшло відповідей митниць ДФС, якими підтверджується факт звернення ОСОБА_1 з приводу поміщення транспортного засобу «Mercedes-Benz Е220», д.р.н. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2, в інший митний режим або з приводу аварії чи дії обставин непереборної сили.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано.
Пункт 206.6 статті 206 Податкового кодексу України передбачає, що до операцій із ввезення товарів у митному режимі транзиту застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 17 Митного кодексу України «Транзит».
Таким чином, пільги у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування транспортного засобу «Mercedes-Benz Е220», д.р.н. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2, який ввезено на митної території України 22.11.2017 року у митному режимі транзиту, надані позивачу виключно за умови дотримання ним вимог та обмежень, встановлених главою 17 МК України, та виключно з метою переміщення цього транспортного засобу між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів, без будь-якого його використання, в термін, визначений ст. 95 Митного кодексу України - не більше 10 діб.
Між тим, позивачем не наведено жодної з підстав, передбачених ст. 531 МК України, яка б вказувала на відсутність складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.
Крім того, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України, є:1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податків і зборів, сплати ним податків і зборів меншому розмірі.
Таким чином, розмір податкової пільги, наданої ОСОБА_1 під час ввезення автомобілю в режимі транзиту дорівнює сумі платежів, визначених ст. 377 МК України, а саме сумі ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України, акцизного податку і податку на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Статтею 23 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.
Відповідно до ст. 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування може бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством.
Пунктом 4 ст. 296 МК України визначено, що у разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.
Відповідно до ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про порушення митних правил, висновком експерта, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді.
Відповідно до ст. 515 Митного кодексу України, експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо.
Таким чином, з метою визначення розміру штрафу у справі про порушення митних правил № 0083/70000/18, суму митних платежів, яка дорівнює пільги, наданій ОСОБА_1 під час ввезення транспортного засобу на митну територію України, було розраховано з урахуванням висновку судової автотоварознавчої експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.05.2018 року № 1564 та вимог ст.296 Митного кодексу України, з яким суд погоджується.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про порушенням позивачем митних правил та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі ст. 485 Митного кодексу України за використання вказаного транспортного засобу стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів на загальну суму 577714,23 грн., в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
З урахуванням наведено позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.6 ст.157 КАС України у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Отже заходи забезпечення позову, щодо зупинення стягнення за постановою Донецької митниці Державної фіскальної служби України у справі про порушення митних правил №0083/70000/18 від 26.06.2018 р., які забезпечені ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області 266/4293/18 від 31 липня 2018 року втрачають свою дію з дня набрання законної сили цього рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.158-162, 246, 286 КАС України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: Шишилін О. Г.