Справа №2-406/97
Провадження№ 2-во/266/37/18
10 серпня 2018 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
Головуючого судді Шишиліна О.Г.
за участю секретаря Шишханової К.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна -
31 січня 1997 року рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області визнано за ОСОБА_5 право індивідуальної власності на спадщину за законом на ? частку майна в гаражі на автостоянці «Автолюбітель-25» по вул. Червонофлотській в Маріуполь на ? частину автомобіля «Моквіч 412» 1971 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та на 1/10 частку квартири 51 по пр.. Будівельників 36 в м. Маріуполі, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за спадкове майно в сумі 1743,75 грн. та за проведення експертизи 125 гривень, а всього 1598,75 грн. і дохід держави держмито в сумі 73,70 грн.
31 липня 2018 року від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в рішенні суду, оскільки в рішенні суду не вірно вказано особу на користь якої визнано право власності, а саме замість правильної ОСОБА_1 вказано не вірно ОСОБА_5.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляду справи без її участі, заявлені вимоги підтримала, просила описку виправити.
Учасники по справі в судове засідання не з'явилися, їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень відповідно до ч.2 ст.269 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить висновку про таке.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи розгляд її відбувся за нормами ЦПК України 1963р. Цей процесуальний закон не передбачав внесення виправлень в ухвалене рішення.
Проте, цей процесуальний закон передбачав процедуру перегляду справ. Вона містила гарантії справедливого розгляду, використовувалася громадянами України для захисту своїх прав і була спрямована на виправлення судових помилок.
Як вбачається із матеріалів справи, жодною заінтересованою особою рішення суду не оскаржувалося та набрало сили остаточного.
З моменту ухвалення рішення пройшло більше 20 років, а відповідач ОСОБА_1 шляхом заміни найменування особи за якою закріплено право власності, фактично порушує питання про перерозподіл майна стосовно якого 20 років потому було вирішено спір. Отже на теперішній час фактична заміна власника майна на користь якого було ухвалено рішення може порушити принцип юридичної визначеності.
Як наголошує Європейський суд з прав людини, принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Рішення ЄСПЛ «ОСОБА_6 проти України» (2004). «ОСОБА_7 проти України» (2013)
Враховуючи наведене заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 260, 269 ЦПК України, суд,-
Відмовити в задоволені заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в Рішенні Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 січня 1997 року, справа 2-406-97.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Суддя: Шишилін О. Г.