08 серпня 2018 року
справа 760/18393/15-ц
провадження № 22-ц/796/4289/2018
Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
Судді-доповідача - Музичко С.Г.,
Суддів - Кулікової С.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі - Юрчуку С.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2
відповідач - Кредитна спілка «Альянс Україна»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» - Богуш Світлани Миколаївни на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2018 року у складі судді Шереметьєвої Л.А. в справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа: SchenkAir GmbH про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені,
У жовтні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа: SchenkAir GmbH про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені, змінивши предмет позову та збільшивши розмір позовних вимог просила зобов'язати відповідача виконати в натурі обов'язок щодо сплати страхового відшкодування, передбачений умовами договору добровільного страхування подорожуючих за межами України ТМ 0344722, а саме: сплатити (перерахувати) грошові кошти в розмірі 3 851,68 євро згідно рахунку НОМЕР_2 від 23.01.2015 року на банківський рахунок SchenkAir GmbH, стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 117 736,05 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа: SchenkAir GmbH про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 22 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 відхилено, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 березня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.07.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2018 року позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа: SchenkAir GmbH про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені задоволено частково.
Зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» виконати умови договору добровільного страхування подорожуючих за межами України ТМ0344722 щодо сплати страхового відшкодування в розмірі 3 851,68 євро відповідно до рахунку НОМЕР_2 від 23 січня 2015 року на банківський рахунок SchenkAir GmbH.
В решті позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача пені скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач повинен виконати умови договору саме перед страхувальником, який за договором добровільного страхування і виступає кредитором. Не змінює сторін даного договору та обставина, що відповідач сплачує страхове відшкодування не на рахунок позивача, а на рахунок медичного закладу, який надав послуги. Зазначає, що умовами договору передбачено, що пеня сплачується виключно страхувальнику. Таким чином, у третьої особи не виникло право вимоги до відповідача про стягнення пені за договором добровільного страхування.
В подані апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у відповідача відсутній обов'язок щодо оплати послуг медичного транспортування, оскільки позивач не повідомила вчасно ТОВ «Балт Асистанс» про настання страхового випадку та про необхідність її транспортування гелікоптером. Повідомлення надійшло до товариства через чотири години після транспортування позивача. Тому витрати позивача на транспортування є медичними витратами, що не відшкодовуються за рахунок страховика.
Зазначає, що договором добровільного страхування не передбачено відшкодування витрат на транспортування з одного медичного закладу до іншого.
Крім того, позивач неправомірно звернулася до суду з позовом в інтересах третьої особи, оскільки не має на це відповідних повноважень.
У відзиві на апеляційну скаргу представника відповідача, представник позивача просить дану апеляційну скаргу залишити без задоволення. Посилається на те, що рішення про медичне транспортування особи приймає лікар, а не страхова компанія. Тому медичне транспортування гелікоптером є медико-транспортною послугою, передбаченою п.11.2.6 Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, а відтак відповідач зобов'язаний оплатити вартість даної послуги.
В судовому засіданні представник позивача свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги представника відповідача заперечував.
В судовому засіданні представник відповідача свою апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги представника відповідача заперечувала.
В судове засідання третя особа не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ &q?ок;Про судоустрій і статус суддів&qu
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга представника відповідача задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача від виплати страхового відшкодування на користь компанії транспортувальника є такою, що не відповідає умовам укладеного між сторонами договору. Разом з тим, обов'язок виплати суми за транспортування позивача до медичного закладу є обов'язком відповідача на користь третьої особи, а не позивача, тому не підлягають до задоволення позовні вимоги про відшкодування пені.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09 січня 2015 року між сторонами був укладений договір добровільного страхування подорожуючих за межами України № ТМ 0344722, строком дії з 12 січня 2015 року до 08 лютого 2015 року (а.с. 11-25 т.1).
Умовами даного договору передбачено, що страхова сума за страхування медичних витрат становить 30 000 євро.
18 січня 2015 року близько 15 год. 30 хв. на курорті Серфаус в Австрії з позивачем стався страховий випадок, а саме: під час катання на санях і зазнала ушкоджень в області лівого гомілковостопного суглоба.
Відповідно до медичного висновку доктора ОСОБА_6 клініки «Медсерфаус» від 19 січня 2015 року позивачу у зв'язку з отриманим вивихом суглобу Шопара, переломом таранної кістки, переломом латеральної щиколотки зліва у клініці «Медсерфаус» надавалася первинна медична допомога (а.с. 26-27 т.1).
Зважаючи на серйозну травму і біль за медичними показаннями лікарі рекомендували транспортувати пацієнтку гелікоптером до м. Імст в клініку «Medalp».
Згідно з протоколом грошового розрахунку № R03-150060-01 виклик гелікоптера з метою транспортування позивача прийнято 18 січня 2015 року о 16 год. 37 хв., місце виклику - Зерфаус мед., тривалість часу в польоті 39 хв. (а. с. 39-41 т.1).
Як вбачається з інвойсу № 3210002796 від 23 січня 2015 року компанії SchenkAir GmbH, вартість рятувальної операції за допомогою гелікоптера склала 3 851,68 євро (а.с.43, 44 т.1).
Згідно з довідкою клініки «Medalp» від 20 січня 2015 року та медичним висновком клініки «Medalp» від 20 січня 2015 року позивач перебувала на лікуванні у зазначеній клініці з 18 по 20 січня 2015 року.
Під час травмування їй була надана оперативна допомога (а.с.47 т.1).
Відповідно до рахунку клініки «Medalp» від 20 січня 2015 року вартість наданих медичних послуг склала 4 960,87 євро (а.с.57 т.1).
З рахунку доктора ОСОБА_6 за виконані послуги № RE-2015-765 від 22 січня 2015 року позивач оплатила безпосередні витрати на лікування у розмірі 1 911,88 євро, за рахунок про надані послуги в клініці «Medalp» позивач понесла витрати у розмірі 4 960,87 євро(а. с. 33-35, 58 т.1)
27 січня 2015 року позивач звернулася до ПАТ «Страхова компанія «Провідна» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 150 т.1).
02 лютого 2015 року відповідачем був складений страховий акт № 2300069664 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 9 198,80 грн., що еквівалентно 500 євро, та у розмірі 540,00 грн. (15%+7%+5% від страхової суми по страхуванню нещасного випадку), а всього 9 738, 80 грн. (а.с. 153-154 т.1).
Дана сума була виплачена позивачу платіжним дорученням №0016202 від 17 квітня 2015 року.
24 лютого 2015 року ПАТ «Страхова компанія «Провідна» прийняла рішення про оплату медичних послуг, наданих позивачу згідно з рахунком клініки «Medalp», на загальну суму 4 960,87 євро, що підтверджується страховим актом № 2 2300069664 від 24 лютого 2015 року (а.с.155-156 т.1).
Грошові кошти у розмірі 4 960,87 євро були перераховані клініці «Medalp», а грошові кошти в розмірі 9 738,80 грн. були перераховані позивачу, що не заперечувалося сторонами.
Відповідно до ч 1ст. 6 ЗУ «Про страхування» загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Аналіз зазначених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування.
Відповідно до п. 10.1 Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, предметом договору страхування (об'єктом страхування) є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи, а саме: з оплатою вартості медичних послуг та інших послуг, наданих застрахованій особі, внаслідок розладу її здоров'я під час здійснення подорожі.
Відповідно до таблиці 1 цих умов, до складу програми страхування «А» входять наступні опції (страхові ризики): стаціонарне лікування, амбулаторне лікування, невідкладна допомога, стоматологія (в межах 150 євро), невідкладна акушерська допомога, медичне транспортування, репатріація останків, позапланове повернення, телефонні переговори (в межах 50 євро).
Відповідно до п.4.5.3 Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату (виплату страхового відшкодування) у передбачений умовами договору строк.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що під час перебування позивача у Австрії стався страховий випадок, передбачений договором страхування, укладеним між сторонами, а тому на відповідача покладається обов'язок стосовно страхової виплати. Зазначений обов'язок відповідачем виконано, сума страхового відшкодування була перерахована позивачу.
Відповідно до листа ПрАТ «СК «Провідна» від 06 лютого 2015 року № 17-10/1509, позивач була повідомлена про відмову в виплаті витрат на транспортування, оскільки відповідно до п. 12.2.25 Договору страхування не підлягають відшкодуванню витрати на транспортування застрахованої особи з одного медичного закладу до іншого без участі асистансу або без попереднього погодження з асистансом або страховиком, та відмовлено у перерахуванні коштів за послуги медичного транспортування (а. с. 65 т.1).
Відповідно до п. 11.2.6 Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, страхування опція «медичне транспортування» передбачає надання медико-транспортних послуг, а саме згідно п. 11.2.6.1.: евакуацію (транспортування) застрахованої особи з місця події до найближчого медичного закладу.
З матеріалів справи слідує, що рекомендацією лікаря, а саме у медичному висновку від 15 січня 2015 року зазначено: «Зважаючи на серйозну травму і біль, за медичними показаннями лікарі рекомендували транспортувати пацієнтку на вертольоті до м. Імст в клініку «Medalp».
Згідно з п. 11.2.6.3. Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, рішення про необхідність і можливість транспортування застрахованої особи, а також про вибір засобу її здійснення, маршруту та кінцевого пункту доправлення приймає медичний заклад і лікар застрахованої особи разом із асистансом (страховиком) з урахуванням медичних показань.
Відповідно до положень п. 11.2.6.4 Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, за необхідності надання медико-транспортних послуг, зазначених у попередніх пунктах цих умов страхування, залежно від стану здоров'я застрахованої особи, її транспортування організовується адекватним транспортним засобом, в тому числі засобом санітарної авіації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що лікарі, які надавали первинну медичну допомогу позивачу, враховуючи складність травми та місце настання події дійшли до однозначного висновку про транспортування потерпілої особи на гелікоптері, а також про необхідність подальшого обстеження за допомогою КТ та МРТ.
Проте, зазначене рішення не було узгоджено із асистансом (страховиком).
Пункт 1.9 умов передбачає, що асистансом (асистуючою компанією) є юридична або фізична особа, в тому числі суб'єкт підприємницької діяльності, яка діє від імені та за дорученням страховика і координує дії страхувальника (застрахованої особи), та осіб, які надають послуги страхувальникові (застрахованій особі) в разі настання певних подій (страхових ризиків), передбачених договором страхування, організовує, контролює, оплачує надання таких послуг та виконує інші дії від імені та за дорученням страховика.
На підставі договору від 01 липня 2014 року № 5289/14, укладеного між Асистанською компанією ТОВ «Балт Асистанс» та ПАТ «Страхова компанія «Провідна», асистансом за умовами укладеного між сторонами договору страхування виступала компанія ТОВ «Балт Асистанс» (а. с. 163 - 178 т.1).
Як пояснив представник позивача, та не заперечував представник відповідача, після настання страхового випадку позивачу надавалася первинна медична допомога, і лише після транспортування її до медичної клініки «Medalp», чоловік позивача повідомив ТОВ «Балт Асистанс» про настання страхового випадку.
Відповідно до п.4.2.6 Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений в договорі страхування, та діяти згідно розділу 5 цих умов страхування.
Положеннями п.5.1.1 даних умов передбачено, що у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, в тому числі при виникненні у застрахованої особи потреби в отриманні медичних послуг та (або) додаткових послуг, забезпечення надання яких передбачене договором страхування, крім страхування на випадок неможливості здійснити подорож, страхувальник зобов'язаний негайно, не пізніше 24 годин після настання зазначеної події, звернутися до асистансу або страховика за телефонами, зазначеними в договорі страхування, отримати інформацію щодо подальших дій та повідомити інформацію.
Відповідно до листа ТОВ «Балт Асистанс» від 14.01.2015 року, рішення про транспортування позивача гелікоптером було прийнято без участі ТОВ «Балт Асистанс». Транспортування позивача гелікоптером була проведена до звернення в ТОВ «Балт Асистанс», як наслідок не була погоджена (а.с.180 т.1).
Тобто, на момент транспортування позивача гелікоптером до медичної клініки «Medalp», відповідача та ТОВ «Балт Асистанс» не було повідомлено про необхідність її транспортування, а відповідно і не було погоджено дане транспортування у відповідності до п. 11.2.6.3. Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України. Крім того, асистансу про необхідність медичного транспортування гелікоптером було повідомлено вже після надання послуги транспортування.
У відповідності до п.12.2.25 Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, не підлягають відшкодуванню витрати на транспортування застрахованої особи з одного медичного закладу до іншого без участі асистансу або без попереднього погодження з асистансом або страховиком.
Враховуючи що транспортування позивача відбулося без участі асистансу та без попереднього погодження з асистансом чи страховиком, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про обгрунтованість відмови у виплаті страхового відшкодування позивачу в частині оплати за послуги транспортування гелікоптером.
Крім того, позивачем не доведено, що у неї чи її членів сім'ї та лікаря, який надавав первинну медичну допомогу, на момент транспортування не було можливості повідомити асистанса або страховика про необхідність транспортування гелікоптером.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що позивач має право на відшкодування вартості наданих послуг з транспортування гелікоптером у відповідності до п.11.2.6.4 Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, оскільки відповідач маючи обов'язок передбачений даним пунктом організувати транспортування адекватним транспортним засобом не був позбавлений можливості погодити дане транспортування, а можливість транспортування застрахованої особи за рахунок відповідача без попереднього погодження або без участі асистансу чи страховика умовами договору не передбачена.
Звертаючись до суду, позивач посилалася на те, що внаслідок транспортування її до медичного закладу, третя особа понесла витрати у розмірі 3 851,68 євро, під час судового розгляду представник позивача пояснив, що ці грошові кошти позивачем не було сплачено третій особі.
Згідно п.14.3.2 Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, страхова виплата здійснюється на підставі документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, визначають вартість фактично наданої (необхідної) медичної або іншої допомоги, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок медичного чи іншого закладу, який за згодою страховика надав послуги, оплата вартості яких передбачена договором страхування.
Оскільки транспортування позивача гелікоптером здійснено SchenkAir GmbH без попереднього погодження з асистансом або страховою компанією, тому відсутні підстави для виплати витрат на транспортування гелікоптером на рахунок цієї установи.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, представник позивача помилково посилався на те, що позивач має право на відшкодування пені відповідачем за невиконання договору страхування, та посилався на те, що відповідач повинен виконати умови договору саме перед страхувальником, який за договором добровільного страхування і виступає кредитором.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зі змісту п.4.5.3 Умов добровільного страхування подорожуючих за межами України, слідує, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальникові пені у розмірі 0,1% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, чинної в період, за який нарахована пеня.
Проте, відповідач здійснив оплату страхового відшкодування позивачу у передбачений договором строк. Крім того, умовами добровільного страхування подорожуючих за межами України не передбачено виплата страхувальнику за послуги з транспортування.
Судом першої інстанції не були враховані вищезазначені обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» - Богуш Світлани Миколаївни задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2018 року скасувати.
Ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа: SchenkAir GmbH про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді