АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
31 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12016100030010775 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора міста Києва ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 26.10.2016 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 24.12.1997 Залізничним районним судом міста Києва за ч.2 ст.141 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою на 1 рік.
- 25.08.1999 Залізничним районним міста Києва за ч.2, 3 ст.140, ст.43КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
- 30.05.2001 Залізничним районним судом міста Києва за ч.2 ст.141, ст.43 КК України на 4 роки позбавлення волі.
- 09.11.2007 Шевченківським районним судом міста Києва за ч.2 ст. 185,ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
- 20.03.2012 Оболонським районним судом міста Києва за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
- 01.07.2014 Солом'янським районним судом міста Києва за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі. 31.07.2014 року ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва на підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» не відбуту частину покарання скорочено та призначено остаточне покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, 24.09.2015 звільнився по відбуттю строку покарання,
- 13.02.2018 Оболонським районним судом міста Києва за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 03 роки, відповідно до ст. 71 КК УКраїни приєднане невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 26.10.2016 і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 03 роки 01 місяць, -
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,
за участі:
прокурора ? ОСОБА_7
обвинуваченого ? ОСОБА_8
Від першого заступника прокурора міста Києва ОСОБА_5 надійшла апеляційна скарга на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 26.10.2016, ухвалений відносно ОСОБА_8 , в якій прокурор просить суд скасувати вирок Деснянського районного суду міста Києва від 26.10.2016 в частині призначеного ОСОБА_8 покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без змін.
Так, вироком Деснянського районного суду міста Києва від 26.10.2016 ОСОБА_8 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15 ч.2 185 КК України і призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти про зміну місця проживання або роботи.
Не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, правильність юридичної кваліфікації його дій, прокурор вважає, що судом не наведено обґрунтування тих умов і підстав, за яких суд дійшов висновку про необхідність звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням. При цьому, на думку апелянта, судом першої інстанції не дотримано і вимог ст.65 КК України. Зокрема судом в достатній мірі не враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, фактичні обставини його скоєння, дані про особу винного, який задовільно характеризується за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та корисливі злочини проти власності, за які відбував покарання у виді позбавлення волі реально. Після звільнення по відбуттю строку покарання ОСОБА_8 належних висновків не зробив, та 07.09.2016 з метою власного збагачення, повторно скоїв злочин середньої тяжкості. Між тим, в апеляційній скарзі наголошується, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 судом визнано рецидив злочину.Неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність (застосування ст.75 КК України) вплинуло на призначення обвинуваченому покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок м'якості.
Інших апеляційних скарг, доповнень заперечень від учасників кримінального провадження не надходило.
Як встановлено судом першої інстанції, 07.09.2016 приблизно о 17.30 год. ОСОБА_8 , знаходячись у приміщенні відділення №38 філії РЦ КБ ПАТ «Приватбанк», що по вул. Драйзера,4 в м.Києві, переслідуючи корисливу мету, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з робочого столу працівника вказаної банківської установи повторно таємно викрав чуже майно, що належало ПАТ «Приватбанк», а саме моноблок «Acer pw.nc.3e НОМЕР_1 ». вартістю 3 306 грн., однак ОСОБА_8 не довів свої злочинні дії до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки при виході з приміщення відділення банку був затриманий працівникам охорони банку.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та змісту апеляційної скарги, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, думку обвинуваченого, який в свою чергу заперечив проти наявної апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження та їх промови в судових дебатах, останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали судового провадження в межах поданої апеляції, обговоривши доводи апеляційної скарги, та дослідивши додаткові матеріали стосовно обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарг прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Учасниками кримінального провадження фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність вини ОСОБА_8 та правильність кваліфікації за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України не оспорюються, з'ясування обставин та дослідження доказів в суді першої інстанції з урахуванням думки обвинуваченого в суді першої інстанції проводилося згідно ч.3 ст. 349 КПК України, а тому враховуючи зазначене, в цій частині вирок суду першої інстанції не переглядається.
Щодо безпосередніх доводів апеляційної скарги, то колегія суддів виходить з того, що під час апеляційного перегляду за апеляційною скаргою на вирок від 26.10.2016 Деснянського районного суду міста Києва, були встановлені нові обставини які з'явилися під час апеляційного провадження і не були відомі на час звернення прокурора з апеляційною скаргою . Так, відповідно до вироку Оболонського районного суду міста Києва від 13.02.2018, ОСОБА_8 під час іспитового строку за оскаржуваним вироком знову вчинив незакінчений умисний корисний злочин . Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 13.02.2018 йому остаточне покарання було призначене відповідно до ст. 71 КК України і до покарання призначеного вироком від 13.02.2018, приєднано невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 26.10.2016, тобто за оскаржуваним в апеляційному порядку вироком . Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 13.02.2018, набрав законної сили ( а.с. 204) . Таким чином, покарання за оскаржуваним вироком Деснянського районного суду міста Києва від 26.10.2016 вже частково приєднано до покарання за новим вироком, який на час апеляційного перегляду набрав законної сили і засуджений ОСОБА_8 за цим новим вироком від 13.02.2018 вже відбуває покарання. За таких обставин апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Києва ОСОБА_5 , - залишити без задоволення .
Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 26.10.2016 відносно ОСОБА_8 , яким останнього визнаного винним за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі і звільнено від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст.75 КК України з іспитовим строком на два роки з покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України ? залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на дане судове рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою в той самий строк з часу отримання ним копії ухвали .
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/796/539/2017
Категорія: ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України
Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_9
Доповідач - ОСОБА_1