Провадження№2/235/1709/18
Справа №235/4209/18
10 серпня 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Величко О.В.
при секретарі - Лебеденко В.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Покровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 02.09.2000 року вона уклала шлюб з відповідачем по справі. Від спільного життя мають двох дітей: сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сімейні стосунки між сторонами припинені рік тому з тієї причини, що сімейні стосунки не склалися, вони втратили взаєморозуміння, в зв»язку з чим між ними траплялися сварки, вони втратили почуття любові та поваги, а тому припинили сімейні відносини, спільне господарство не ведеться. Вважає примирення неможливим, спору про розподіл майна та про місце проживання дітей немає. Просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_3
В судове засідання позивач надала письмову заяву, в якій наполягає на розірванні шлюбу, просить розглядати справу без її участі (а.с.12).
В судове засідання відповідач не з'явився, про день та час слухання повідомлений належним чином, надав суду заяву, де визнає позов та просить розглядати справу без його участі (а.с.21).
Суд, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що з 02.09.2000 року сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому міським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Донецька Донецької області, актовий запис № 875 (а.с.4).
Від спільного життя мають двох дітей: сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5-6).
Фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені, спільне господарство не ведеться.
Причиною розірвання шлюбу є те, що між сторонами не було порозуміння, наявність постійних сварок у зв»язку з несумісністю характерів, відсутнє почуття взаємної любові, поваги та взаємодопомоги, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач з цим згодний, примирення не бажає.
Примирення позивача з відповідачем неможливе. Спору про розподіл майна та про місце проживання дітей між сторонами немає.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, за винятком якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, права, свободи чи інтереси інших осіб не порушує, суд вважає, що позов в частині, визнаній відповідачем, підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, керуючись п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 18, 200, 229, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 02.09.2000 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Донецька Донецької області, актовий запис № 875.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачки ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: