Справа № 182/5482/18
Провадження № 2-о/0182/157/2018
Іменем України
09.08.2018 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Тихомирова І.В.
за участю секретаря - Гавриленко І.В.
розглянувши у судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Нікопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, -
встановив:
Заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення факту народження дитини.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 19.08.2017 року у м. Севастополь АРК Крим вона, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, народила дитину чоловічої статі, що підтверджується дублікатом медичного свідоцтва про народження від 16.11.2017 року Серії 67 № 168206, виданого Державним бюджетним закладом охорони здоров'я Севастополя «Міська лікарня № 5» Центру охорони здоров'я матері та дитини Пологовий будинок № 2. Для реєстрації факту народження сина вона не зверталася до органів реєстрації актів цивільного стану на території АРК Крим, оскільки знала, що це тимчасово окупована територія і будь-які документи, в тому числі свідоцтво про народження, є недійсними та не створюють правових наслідків.
Враховуючи наведені обставини, заявниця просила суд встановити факт народження нею 19.08.2017 року дитини ОСОБА_2, в м. Севастополь Автономної Республіки Крим, Україна, оскільки встановлення даного факту необхідно їй для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження відповідно до зразку та вимог, встановлених чинним законодавством України.
11.07.2018 року ОСОБА_3 уклала шлюб, зареєстрований Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 304, та змінила прізвище на «Тімошкова».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи без їх участі, в якій вимоги, викладені в заяві, підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с.13).
Заінтересована особа Нікопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою ознайомлені, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені, в судове засідання не з'явилися. Надіслали заяву, в якій просили розглянути справу без їхнього представника (а.с.16).
Суд розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Частиною 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, визначено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно зі ст. 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про громадянство України" особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Як встановлено судом, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_1 ( на той час ОСОБА_3) А.А., 19.08.2017 року о 05.00 год. народила хлопчика вагою 2950 г, довжина тіла дитини: 49 см, що підтверджується дублікатом медичного свідоцтва про народження від 16.11.2017 року Серії 67 № 168206, виданого Державним бюджетним закладом охорони здоров'я Севастополя «Міська лікарня № 5» Центру охорони здоров'я матері та дитини Пологовий будинок № 2 (а.с.8-9).
На даний час сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій є тимчасово окупованими.
Згідно ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Таким чином, судом встановлено, що вищезазначені обставини позбавляють заявницю можливості зареєструвати місце народження своєї дитини та реалізувати інші права та обов'язки, пов'язані із народженням дитини.
07.12.2017 року за № 4384/14.26-33 Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було прийнято відмову у проведенні державної реєстрації дитини на підставі медичного свідоцтва про народження (дублікат) № 168206, виданого 16.11.2017 року Пологовим будинком № 2 м. Севастополя Республіки Крим, та роз'яснено, що державна реєстрація народження дитини здійснюється на підставі визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері здоров'я, документів, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження (а.с.7).
Таким чином, заявником не було пред'явлено медичний документ, форма якого відповідає формі, визначеній наказом МОЗ України від 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті".
Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Пунктом 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10 2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24 грудня 2010 року № 3307/5) встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є:
- медичне свідоцтво про народження, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545 ( гі 150-06 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи;
- медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше;
- акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера державна реєстрація народження проводиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу;
- лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть), у разі мертво народження.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не має можливості надати для реєстрації народження дитини документи встановленого законодавством України зразка, з метою захисту законних прав та інтересів заявника та її дитини як громадян України, суд вважає можливим встановити факт народження ОСОБА_1 (до укладання шлюбу - ОСОБА_3) 19.08.2017 року дитини ОСОБА_2, в м. м. Севастополь Автономної Республіки Крим, Україна. Відомості про батька та по-батькові дитини внести відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
З урахуванням викладених обставин, суд знаходить вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,18,76,81,315,317,430 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт народження дитини чоловічої статі, ОСОБА_2, яка народилася 19.08.2017 року в м. Севастополь Автономної Республіки Крим, Україна, громадянкою України ОСОБА_1 (до укладання шлюбу - ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна.
Відомості про батька та по-батькові дитини внести відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Рішення підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, що відповідає вимогам п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: ОСОБА_4