Справа № 182/4873/18
Провадження № 2/0182/2723/2018
Іменем України
(заочне)
09.08.2018 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Скоробогатова А.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності.
Свої вимоги мотивує тим, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане другою Нікопольською державною нотаріальною конторою 29 березня 1983 року, належить ? частина житлового будинку № 20, що знаходиться по вул.Вернадського (колишня Більшовиків) в м.Нікополі Дніпропетровської області. Інша ? частини будинку, згідно зазначеного вище свідоцтва, належить відповідачу по справі, який доводиться йому братом. Отримавши спадщину після смерті батька, відповідач по справі ОСОБА_3 у 1985 році був знятий з реєстраційного обліку у вищевказаному житловому будинку та виїхав в м.Дніпропетровськ. Впродовж більше, ніж 32 роки, ОСОБА_3 інколи телефонував йому, спілкувався з ним, але при цьому не називав свого місця перебування, вказував, що живе за кордоном, приїжджати не збирається. На даний час житловий будинок № 20 по вул. Вернадського в м.Нікополі фактично не поділений, він є одним цілим, в якому він разом із своєю сім'єю живе все своє життя. З 1985 року він піклується про вищевказаний житловий будинок, робить в ньому ремонт, сплачує комунальні платежі, влаштовує належні умови для його використання та по теперішній час продовжує використовувати його за призначенням, фактично володіє та розпоряджається ним. Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно - 1\2 частину житлового будинку № 20 по вул. Вернадського в м.Нікополі Дніпропетровської області, в порядку набувальної давності.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 22 березня 2018 року, викладені вимоги ОСОБА_2 підтримала та додатково суду пояснила, що з 1994 року вона з позивачем перебуває цивільному шлюбі. В 2008 році вони офіційно свій шлюб зареєстрували. За час спільного проживання вона відповідача по справі ніколи не бачила, будь-яких відомостей щодо нього їй не відомо. Знає, що є брат, але ніколи його не бачила, де він проживає, не знає.
Відповідач в судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, копія якого мітиться в матеріалах справи (а.с.36).
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вислухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане другою Нікопольською державною нотаріальною конторою 29.0З.1983 року, належить по ? частині житлового будинку № 20 по вул.Вернадського (колишня Більшовиків) в м.Нікополі Дніпропетровської області (а.с.5). Відповідно до акту, складеного квартальним комітетом № 2 21.06.2018 року, в житловому будинку № 20 по вул.Вернадського в м.Нікополі Дніпропетровської області зареєстрований та проживає ОСОБА_2 разом зі свою родиною. Відповідач за вищевказаною адресою не зареєстрований та не проживає (а.с.31). Факт непроживання відповідача за адресою: вул.Вернадського, буд.20 в м.Нікополі Дніпропетровської області підтверджується також актом від 21 червня 2018 року, виданого головою квартального комітету № 2 (а.с.13). Крім того, відповідно до довідки № РГ-169/18 від 20.07.2018 року, виданої виконавчим комітетом Нікопольської міської ради, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в картотеці реєстрації та обліку громадян управління адміністративних послуг та дозвільних процедур, відомості про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання відсутні (а.с.33).
Відповідно до п.п.9, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику у справах про захист права власності на інших речових прав», відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування, набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що позивач по справі йому доводиться хрещеним, з яким вони завжди та й на даний час спілкується. З розмов йому відомо, що ОСОБА_2 має рідного брата ОСОБА_3, але він його ніколи не бачив та про його місце перебування йому нічого не відомо. Крім того, з самого дитинства та на даний час в житловому будинку № 20 по вул.Вернадського в м.Нікополі Дніпропетровської області позивач завжди проживав та проживає разом зі своєю родиною, користується даною будівлею та всіляко її утримує. Він навіть не здогадувався, що будинок належить його хрещеному не повністю.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що доводиться сестрою ОСОБА_1 З 1996 року знає позивача та й на даний час з ним спілкується. Будь-якими відомостями щодо відповідача вона не володіє, ОСОБА_3 в житловому будинку ніколи не бачила.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позивач, дійсно, відкрито і добросовісно володіє житловим будинком № 20 по вул.Вернадського в м.Нікополі Дніпропетровської області з 29.0З.1983 року, утримує його, сплачує всі комунальні послуги, що підтверджується наданими доказами, що свідчить про те, що позивач є добросовісним набувачем. Судом також не встановлено, що існують інші особи, які б претендували на будинок.,
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання права власності на житловий будинок за позивачем, у відповідності до ст.344 ЦК України, за набувальною давністю підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.344 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 81, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на нерухоме майно - 1/2 частину житлового будинку № 20 по вул.Вернадського в м.Нікополі Дніпропетровської області, в порядку набувальної давності.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його повного складення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області (м.Кривий Ріг) до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_6