Справа № 822/1825/18
іменем України
08 серпня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
за участю:секретаря судового засідання Страхарської М.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Прокопчук В.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку державної пенсії ОСОБА_3;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплачувати державну пенсію із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 жовтня 2017 року;
постанову в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання;
покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області обов'язок подати до суду звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії. Вказує, що 24 квітня 2018 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, однак відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку.
Незгоду з прийнятим рішенням позивач обґрунтовує тим, що дія вказаної норми поширюється на такі категорії осіб: 1) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; 2) особам, які брали участь в ліквідації наслідків ядерних аварій та випробувань; 3) особам, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Позивач зазначає, що не брав участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби, проте вказує, що є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, якого було призвано на спеціальні військові збори, як військовозобов'язаного, а тому на переконання позивача він має право на пенсію з розрахунку відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задоволити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях по справі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві та письмових запереченнях на позовну заяву в яких зазначила, що основною умовою перерахунку пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є проходження дійсної строкової служби під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
При цьому, представник відповідача вказала, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 цього Закону, оскільки у період 1986 року не проходив дійсну строкову службу під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. З огляду на викладене просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію, як особа з інвалідністю ІІ групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 54 ЗАкону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
24 квітня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Однак відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку у зв'язку з тим, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 цього Закону, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не в період проходження строкової військової служби, про що позивача повідомлено листом від 07 травня 2018 року № 1101/Ф-8.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону № 796-ХІІ є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Стаття 59 Закону № 796-ХІІ стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі № 796-ХІІ у редакціях: законів України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.
Частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Водночас, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону суд приходить до висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).
Посилання позивача на те, що частина речення "під час проходження дійсної строкової служби" стосується тільки категорії осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, суд вважає хибними, оскільки частину третю статті 59 Закону не можна застосовувати у відокремлюючи від інших положень Закону.
Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
За замістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону, визначає порядок призначення пенсії серед інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Отже приписи ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ однозначно врегульовують право осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали інвалідами, на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та не надають передумов для їх неоднозначного тлумачення.
Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду (ухвала від 08 травня 2018 року у справі №820/1148/18, постанови від 13 лютого 2018 року у справі №756/8380/16-а та у справі №193/877/16-а (2-а/193/14/16), від 21 лютого 2018 року у справі №619/2262/17).
Крім цього, відповідно до вказаних рішень Верховного Суду, було зроблено висновок, що право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Отже таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Відповідно до матеріалів справи позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 06 листопада 1986 року, з 09 листопада 1986 року по 11 листопада 1986 року, з 13 листопада 1986 року по 22 листопада 1986 року, з 27 листопада 1986 року по 04 грудня 1986 року. Разом з тим, строкову військову службу позивач проходив у період з 19 листопада 1976 року по 11 грудня 1978 року, тобто, на момент участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, останній дійсну строкову службу не проходив.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
А відтак на переконання суду, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та похідної вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, оскільки позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, а його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження ним дійсної строкової служби, тому суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.
Повне рішення складене 09 серпня 2018 року
Позивач:ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 30500 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк