Справа № 264/3849/18
2-а/264/156/2018
"09" серпня 2018 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області в особі судді Матвєєвої Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Маріуполі ДПП з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
13 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати постанову про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 095705 від 09 липня 2018 року, винесену інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Маріуполі ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121 та ч.5 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09 липня 2018 року позивач, керуючи автомобілем марки «RENAULT Megane», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Набережній,18 в м. Маріуполі Донецької області та був зупинений працівниками патрульної поліції. Так, позивач зазначив, що в постанові при викладенні суті скоєного правопорушення, інспектором не вказано хто саме здійснював керування транспортним засобом, а також модель та державний номерний знак транспортного засобу. У постанові не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, що є порушенням ч.3 ст.283 КУПАП. Позивач не визнає себе винним у керуванні транспортним засобом без паску безпеки, оскільки екіпаж патрульної поліції рухався за ним та поліцейські не мали змоги бачити, чи пристебнутий він паском безпеки. Крім того, під час співбесіди, питання щодо паску безпеки не виникало. Були порушені його права на захист, справу було розглянуто інспектором, який фактично з ним не спілкувався, при складанні протоколу про адмінправопорушення йому не були роз'яснені належним чином права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Під час винесення постанови не дотримано вимог ст. 245, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, не було враховано данні про його особу, ступень провини, матеріальне становище, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Позивач наполягає, що під час руху автомобіля врахував дорожні умови, наявність перешкод на даній ділянці дороги, інтенсивність та рівень організації дорожнього руху, крім того, врахував всі фактори. Вказану постанову вважає такою, що прийнята з порушенням норм діючого законодавства та не ґрунтується на обставинах справи.
Позивач у судове засіданні не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Натомість подав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду відзив на позовну заяву, обґрунтовуючи який вказав, що твердження позивача, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що зі змісту позовної заяви вбачається факт правопорушення, а саме відсутність бамперу позивачем не заперечується. Крім цього, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення поліцейський роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Тому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні пред'явленого адміністративного позову.
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом п.1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Судом встановлено, що 09 липня 2018 року поліцейським роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Маріуполі ДПП ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР №095705, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.5 ст.121 КУпАП.
Згідно ч.1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч.1, 5 ст.121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що справу розглянуто належним органом та відповідною повноважною посадовою особою. Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати : чи було вчинено адміністратив-не правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністратив-ній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністратив-ного правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 09 липня 2018 року о 15 годині 25 хвилин ОСОБА_1 рухався по вул.Набережній в Лівобережному районі м.Маріуполя та керував автомобілем марки «RENAULT Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого був відсутній передбачений конструкцією бампер, а також водій керував транспортним засобом не будучи пристебнутим паском безпеки,чим скоїв скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.5 ст.121 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушен-ням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до п.31.1 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно п.31.4.7е) ПДР України під іншими елементами конструкції транспортного засобу (іншими технічними несправностями) слід розуміти : відсутність передбаченого конструкцією бампера або заднього захисного пристрою, грязезахисних фартухів та бризговиків.
Згідно п.2.3 в) ПДР України Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Відповідно ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушеньня, поясненнями особи, яка притягається до адміністрати-вної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягає-ться до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автомати-ному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами, закріпленими ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
З наданого суду відеозапису з нагрудної камери інспектора не вбачається факту безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак вказана обставина не оспорюється позивачем. На відео зафіксовано автомобіль марки «RENAULT Megane», державний номерний знак НОМЕР_1, на якому був відсутній задній бампер та відповідно до бесіди позивача з інспектором поліції, саме вказаний факт став причиною його зупинки. З пояснень позивача встановлено, що останній здійснював ремонтні роботи заднього бампера, у зв'язку із чим, на момент зупинки працівниками поліції, останній не був закріплений на автомобілі.
Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що згідно п.31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
В свою чергу, керування автомобілем без заднього бампера не впливає на безпеку дорожнього руху, не спричиняє незручностей та не ставить під загрозу безпеку інших учасників дорожнього руху, так як задній бампер автомобіля не є силовою конструкцією автомобіля та його відсутність не свідчить про здійснення будь-якого переобладнання автомобіля з порушенням встановлених правил, норм і стандартів.
Зокрема, у даному випадку на автомобілі марки «RENAULT Megane» відсутній задній бампер, однак номерний знак на автомобілі закріплений та його ідентифікація не порушена.
Також суд зазначає, що з наданого відеозапису не вбачається факту скоєння позивачем правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП, як керування транспортним засобом, не будучи пристебнутим паском безпеки, тому, враховуючи зазначену обставину, надати оцінку можливому правопорушенню та відповідно законності винесення постанови в цій частині працівником поліції у суду об'єктивної можливості не має. Крім того, під час бесіди позивача та інспектора поліції, останнім не було здійснено вказівки на порушення позивачем вказаного пункту ПДР України.
Суд також погоджується з вказівкою позивача щодо порушення поліцейськими Управління патрульної поліції в м.Маріуполі процесуального порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки це повністю підтверджується наданим відеозаписом.
Відповідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відтак, оскільки відповідач належними та допустимими доказами факту правомірності своєї постанови через доведеність вини позивача у цьому адміністративному правопорушенні не довів, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, а дії інспектора УПП в м. Маріуполі ДПП неправомірними, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Маріуполі ДПП з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову серії ВР № 095705 від 09 липня 2018 року, винесену інспектором роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Маріуполі ДПП ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1,5 ст. 121 КпАП України - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.127 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Суддя: Ю. О. Матвєєва