Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
08 серпня 2018 р. Справа №805/5169/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій з відмови у зарахуванні періоду роботи до пільгового стажу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні періоду роботи з 01.12.1982 по 31.01.1986 за списком № 1 в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ВО «Селидіввуглля» (за виключенням періоду з 26.09.1984 по 09.11.1984) до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду роботи з 01.12.1982 по 30.01.1986 за списком № 1 в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання ВО «Селидіввугілля» (за виключенням періоду з 26.09.1984 по 09.11.1984) та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 на постійній основі щомісячно за правилами статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач зазначив, що з 14 квітня 2014 року йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах. Починаючи з листопада 2017 року позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогою врахувати до складу пільгового стажу період його роботи з 01.12.1982 по 30.07.1986 в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання ВО «Селидіввугілля» (заява від 15.11.2017, 12.03.2018). Втім, на зазначені звернення відповідачем направлені листи із роз'ясненням про відсутність підстав для врахування зазначеного періоду роботи у складі пільгового стажу, оскільки позивачем не надано первинних документів роботи під землю повний робочий день, зокрема, журнали спуску в шахту, табелі використання робочого часу, деякі накази та розпорядження по шахті.
Позивач вважає, що відомостей трудової книжки та поданих ним додаткових документів достатньо для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.12.1982 по 31.01.1986 за списком № 1 в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання ВО «Селидіввуглля» (за виключенням періоду з 26.09.1984 по 09.11.1984), через що відповідач мав врахувати наведені періоди роботи до пільгового стажу. Враховуючи наведене позивач просив суд зобов'язати відповідача зарахувати зазначений період роботи до пільгового стажу та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач також зазначив, що відповідач за відсутності на те підстав розглядає надані позивачем звернення в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» та не приймає відповідного рішення про відмову в зарахуванні періоду роботи до пільгового стажу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 липня 2018 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Згідно наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення поштових відправлень ухвалу про відкриття провадження у справ отримано позивачем 14.07.2018, відповідачем - 11.07.2018.
23 липня 2018 року до канцелярії суду надійшов відзив відповідача на позов із викладеною в ньому незгодою із заявленими позивачем вимогами.
За змістом наданого відзиву, 14.04.2014 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини 2 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На час звернення страховий стаж позивача склав 29 років 7 місяців 11 днів, стаж пільгової роботи - 8 років 0 місяців 13 днів. До пільгового стажу не враховано періодів роботи з 01.12.1982 по 25.09.1984 та з 10.11.1984 по 30.01.1986 на підприємстві Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання. Відповідач у відзиві зазначив, що задля призначення пенсії на пільгових умовах необхідно встановити факт безпосередньої зайнятості працівника повний робочий день на підземних роботах. На думку відповідача документами, які можуть підтверджувати таку зайнятість є журнали спусків в шахту, табелі використання робочого часу та деякі накази чи розпорядження по шахті. При вирішенні питання про призначення пенсії відповідачем врахований період роботи з 1982 по 1986 роки на ВП «Шахта Курахівська» на підставі наданої позивачем довідки від 23.12.2011 № 25/539 «Про спуски та підйоми».
Відповідач також зауважив, що питання про призначення, виплати та встановлення права на пенсію є виключною компетенцією Пенсійного фонду України, через що здійснити таке призначення за рішенням суду не може бути здійснено.
До того ж відповідач зазначив, що позивачем попущений строк звернення до суду із позовом, через що наданий позов має бути залишеним без розгляду на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно поштової квитанції поштове відправлення із відзив на позов (ідентифікатором 8540002625273) направлено позивачу 18.07.2018, отримано ним 20.07.2018.
8 серпня 2018 року позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем у відзиві не наведено обґрунтованих заперечень із заявленими позивачем вимогами. Стосовно зауважень відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду позивач зазначив, зо про порушення його прав він дізнався з відповіді ГУ ПФУ в Донецькій області від 08.058.2018 № 1357 -Д01, якою його було повідомлено про відсутність підстав для розгляду документів на комісії, з огляду на що позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущений.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Позивач є пенсіонером за віком, обліковується в Селидівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України.
Згідно повідомлення про призначення пенсії 14.04.2014 року позивачу призначено пенсію за віком (арк. справи 21). За даними повідомлення страховий стаж позивача становить 29 років 7 місяців 11 днів, у тому числі 2 роки 0 місяців 8 днів - військова служба, 7 років 5 місяців 5 днів - пільговий стаж.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
На виконання вимог цієї норми постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 25 листопада 2005 року №22-1. Як визначено п.4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу 14.04.2014 року призначено пенсію за віком. В матеріалах справи відсутні документи, які свідчили про звернення позивача до органу пенсійного фонду із заявою про здійснення перерахунку пенсії. Листи від 15.11.2017, від 27.11.2017 року та 12.04.2018, заява від 07.02.2018 про підтвердження стажу роботи, що надані позивачем не є заявами про перерахунок пенсії, оскільки не відповідають формі, встановленій додатком № 2 до постанови 22-1 з огляду на приписи Порядку № 22-1 та ст.44 Закону №1058.
З огляду на таке та виходячи із наведеного в позові формулювання позивачем вимог заявлені позивачем вимоги стосуються правомірності призначення пенсії позивачу без врахування у складі пільгового стажу періоду роботи з 01.12.1982 по 26.09.1984 та з 09.11.1984 по 30.01.1986 в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання ВО «Селидіввугілля». Як встановлено судом, таке призначення пенсії відбулося у квітні 2014 року.
Згідно ідентифікатора поштового відправлення 8540002630234 позов зданий позивачем до поштового відділення 23 червня 2018 року
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Практика Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, підтверджує, що право на звернення до суду не є абсолютним.
Так у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (2009) ЄСПЛ зазначає, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Однак це право не є абсолютним та воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (також наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975 року ).
Кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
На думку Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявниці.
Отже, установлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що позивач є одержувачем пенсії з квітня 2014 року. Про призначення пенсії позивач отримав повідомлення від 14.04.2014, в якому визначено загальний та спеціальний стаж. Листом від 06.06.2014 року позивача на його звернення повідомлено про періоди роботи, які були враховані у складі пільгового стажу. Таким чином, доводи позивача про те, що він дізнався про порушення його прав через неврахування періоду роботи в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання з листа від 08.05.2018 спростовуються наявним в матеріалах справи документами. З листа від 08.05.2018 позивач дізнався про відсутність підстав для розгляду питання про підтвердження стажу на комісії пенсійного фонду, а не про його неврахування при призначенні пенсії.
Враховуючи дату звернення до суду із позовом - 23 червня 2018 року, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено 6 місячний строк звернення до суду із позовом щодо правомірності дій, пов'язаних із визначенням пільгового стажу при призначенні пенсії, що відбулося в квітні 2014 року.
Частиною 3-4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 8 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 42, 43, 44, 55-59, 121-123, 160,161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про області про визнання протиправними дій з відмови у зарахуванні періоду роботи до пільгового стажу, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Михайлик А.С.