07 серпня 2018 року Справа № 0440/4898/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Держави Україна в особі Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у ненаданні нормативно-правового акту і належної відповіді на його запит від 04.04.2018р. та невиконання вимог ст.ст. 7, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»;
- зобов'язати відповідача протягом 15-ти днів прийняти нормативно-правовий акт, який приведе до вжиття заходів до усунення причин подання заяви (запиту) від 04.04.2018р. до установи відповідно до ст.ст. 7, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання заяви (запиту) від 04.04.2018р. з додержанням принципів, правових та організаційних засад державної служби відповідно до ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України «Про державну службу»;
- захистити право позивача бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 04.04.2018р. та права викривати недоліки в роботі відповідача для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання своїх прав і законних інтересів шляхом їх визнання в окремому пункті рішення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.04.2018р. звернувся до відповідача із заявою, у якій просив прийняти рішення про визнання місця його перебування з 04.04.2018р. за адресою: АДРЕСА_1, за якою останній надає соціальні послуги інваліду та повідомити про номер наказу чи розпорядження; надати довідку про склад сім'ї для призначення усіх видів допомоги і забезпечення для позивача рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму; вжити систему заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин виникнення бездомності та безпритульності, запобігти втраті цих прав і попередити виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю у позивача житла, звернувшись до відповідних державних установ, а копії звернень надати позивачеві для ознайомлення; наказом або розпорядженням усі необхідні документи, які є у справі при Управлінні праці та соціального захисту населення направити до відділу реєстрації для оформлення місця перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 та захисту місця свободи пересування, вільного вибору місця проживання; наказом або розпорядженням використати усі свої управлінські повноваження для забезпечення гарантій ст.33 Конституції України прийняттям рішення по поданій заяві від 04.04.2018р. про визначення місця перебування чим надати можливість одержання соціальних гарантій; окремим листом пояснити, які відповідачем були вчинені дії , на підставі якої статті Конституції України, чи враховані усі обставини, що мають значення для прийняття рішення, чи був дотриманий необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення і були враховані права позивача на участь у процесі прийняття відповідачем рішення; окремим листом пояснити, яка установа виконавчої влади, крім установи відповідача, при даних обставинах, мала повноваження забезпечити права позивача на соціальний захист, вжити заходи на усунення причин, що породжують не забезпечення для позивача гарантій держави на соціальний захист та права на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при тимчасовій втраті працездатності, при нещасному випадку; актом визначити місце перебування позивача, для належного його реєстрування та надання довідки про склад сім'ї; при відсутності у відповідача юрисдикції з зазначених конституційних гарантій належним чином звернутися до суду, конституційного суду. Проте, як зазначає позивач, відповідач не надав йому необхідної інформації, а тому, своє бездіяльністю унеможливив реалізацію його права на отримання інформації, права на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів позивача та права викривати недоліки в роботі відповідача для відстоювання своїх прав і законних інтересів, порушивши низку чинних правових норм, зокрема, Закон України «Про звернення громадян», Закон України «Про інформацію».
Ухвалою суду від 09.07.2018р. за заявою позивача його було звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову згідно до вимог ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Також і за ухвалою суду від 09.07.2018р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та зобов'язано відповідача протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати до суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву згідно до вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
06.08.2018р. засобами електронного зв'язку на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву, у якому відповідач просив відмовити позивачеві у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Відповідач зазначає, що оскільки у позивача відсутня реєстрація місця проживання, надати відомості або довідку про зареєстрованих осіб за реєстрації позивача не має можливості, надавати акти про фактичне місце перебування не входить до компетенції відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради, а також, що документи, які знаходяться при управлінні праці та соціального захисту населення виконкому районної у місті ради не надають законних підстав для реєстрації місця перебування позивача. Також позивачеві було рекомендовано звернутися до громадської комісії з житлових питань виконкому Тернівської районної у місті ради з питання постановки його на квартирний облік. Відповідач зазначає, що позивачу неодноразово надавалися роз'яснення щодо порядку призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а з питання надання роз'яснення щодо можливості забезпечення позивача загальнообов'язковим соціальним страхуванням при тимчасовій втраті працездатності йому було рекомендовано звернутися до Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Крім того, відповідач зазначає, що 26.03.2018р. позивач особисто звернувся до відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому районної у місті ради із заявою про реєстрацію місця перебування, у реєстрації якого позивачеві було відмовлено на підставі п.11, п.25 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. № 207, проте, оскільки позивач не дочекався результату розгляду вказаної заяви, вона була повернута позивачеві рекомендованим листом. Відповідач вважає, що за викладеного, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає (а.с.9-11).
За приписами п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
У відповідності до вимог ч.2, ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За викладених обставин, адміністративним судом приймається рішення у даній адміністративній справі у строки, визначені ч.2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України - не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, тобто 07.08.2018р.
Із наданих сторонами документів, судом встановлені наступні обставини у даній справі.
04.04.2018р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради із заявою (запитом) згідно Закону України "Про інформацію", Закону України "Про звернення громадян", у якій просив, а саме:
- прийняти рішення про визнання місця його перебування з 04.04.2018р. за адресою: АДРЕСА_1, за якою останній надає соціальні послуги інваліду та повідомити про номер наказу чи розпорядження;
- надати довідку про склад сім'ї для призначення усіх видів допомоги і забезпечення для позивача рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму;
- вжити систему заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин виникнення бездомності та безпритульності, запобігти втраті цих прав і попередити виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю у позивача житла, звернувшись до відповідних державних установ, а копії звернень надати позивачеві для ознайомлення;
- наказом або розпорядженням усі необхідні документи, які є у справі при Управлінні праці та соціального захисту населення направити до відділу реєстрації для оформлення місця перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 та захисту місця свободи пересування, вільного вибору місця проживання;
- наказом або розпорядженням використати усі свої управлінські повноваження для забезпечення гарантій ст.33 Конституції України прийняттям рішення по поданій заяві від 04.04.2018р. про визначення місця перебування чим надати можливість одержання соціальних гарантій;
- окремим листом пояснити, які відповідачем були вчинені дії , на підставі якої статті Конституції України, чи враховані усі обставини, що мають значення для прийняття рішення, чи був дотриманий необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення і були враховані права позивача на участь у процесі прийняття відповідачем рішення;
- окремим листом пояснити, яка установа виконавчої влади, крім установи відповідача, при даних обставинах, мала повноваження забезпечити права позивача на соціальний захист, вжити заходи на усунення причин, що породжують не забезпечення для позивача гарантій держави на соціальний захист та права на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при тимчасовій втраті працездатності, при нещасному випадку; актом визначити місце перебування позивача, для належного його реєстрування та надання довідки про склад сім'ї;
- при відсутності у відповідача юрисдикції з зазначених конституційних гарантій належним чином звернутися до суду, конституційного суду. (а.с.3-зворот, 15).
18.04.2018р. за вих.№С-171 Виконавчим комітетом Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради на вказану заяву (запит) позивача від 04.04.2018р. була надана обґрунтована та вмотивована відповідь, що підтверджується змістом копії відповіді, а також і реєстром про направлення даної відповіді на адресу позивача: АДРЕСА_1 від 20.04.2018р. (а.с.13-14,18).
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання нормативно-правового акту і належної відповіді на запит від 04.04.2018р. та невиконання вимог ст.ст. 7, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», зобов'язати відповідача протягом 15-ти днів прийняти нормативно-правовий акт, який приведе до вжиття заходів до усунення причин подання заяви (запиту) від 04.04.2018р. до установи відповідно до ст.ст. 7, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання заяви (запиту) від 04.04.2018р. з додержанням принципів, правових та організаційних засад державної служби відповідно до ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України «Про державну службу» та захистити право позивача бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 04.04.2018р. та права викривати недоліки в роботі відповідача для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання своїх прав і законних інтересів шляхом їх визнання в окремому пункті рішення посилаючись на те, що відповідач не надав йому необхідної інформації, а тому, своєю бездіяльністю унеможливив реалізацію його права на отримання інформації, права на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів позивача та права викривати недоліки в роботі відповідача для відстоювання своїх прав і законних інтересів, порушивши низку чинних правових норм, зокрема, Закон України «Про звернення громадян», Закон України «Про інформацію».
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст.7 вказаного Закону, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Порядок розгляду звернень у формі заяв та скарг, встановлений статтями 15,16 вищевказаного Закону.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені у них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) - ч.1 ст.15 Закону України "Про звернення громадян".
Частиною 4 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови.
Відповідно до ст.19 вказаного Закону, орган державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів - ст.20 Закону України "Про звернення громадян".
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що громадяни України наділені правом звернення з відповідними заявами, скаргами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, їх посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків, а на органи державної влади, органи місцевого самоврядування покладений обов'язок по розгляду таких звернень, заяв і скарг у місячний строк від дня їх надходження.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.04.2018р. з питань прийняття відповідачем рішення про визнання місця перебування позивача з 04.04.2018р. за адресою: АДРЕСА_1 за якою позивач надає соціальні послуги інваліду; надання позивачеві довідки про склад сім'ї позивача, а також направити до відділу реєстрації всі документи, наявні у Управління праці та соціального захисту населення для оформлення місця перебування позивача за вказаною вище адресою, вжити систему заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин виникнення бездомності та безпритульності, запобігти втраті цих прав і попередити виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю у позивача житла, звернувшись до відповідних державних установ (а.с.3-зворот, 15).
Зі змісту відповіді на вказану заяву позивача від 04.04.2018р., вбачається, що відповідачем за вих. №С-171 від 18.04.2018р. була надана відповідь на порушені у заяві питання з наведенням відповідних мотивів та норм Закону, які регулюють дані питання, а також із наданням відповідних роз'яснень, що підтверджується копією відповіді відповідача на заяву позивача від 04.04.2018р. (а.с.13-14).
Вказана відповідь за вих. №С-171 від 18.04.2018р. була направлена на адресу позивача, яка зазначена у відповідній заяві позивача від 17.10.2017р., а саме: АДРЕСА_1, що підтверджується копією реєстру про направлення даної відповіді на адресу позивача: АДРЕСА_1 від 20.04.2018р. (а.с.18).
Таким чином із аналізу вказаних документів, слід дійти висновку, що відповідачем у строки, встановлені ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" була надана відповідь на заяву (запит) позивача від 04.04.2018р., яка містить посилання на мотиви відмови та норми Закону, які врегульовують питання проведення реєстрації місця проживання позивача, а також надано роз'яснення з питання постановки позивача на квартирний облік та щодо можливості забезпечення позивача загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням при тимчасовій втраті працездатності, а також і повідомлено позивача про те, що документи, які є у справі при Управлінні соціального захисту населення виконкому у місті ради не надають законних підстав для реєстрації місця його перебування.
Отже, у даному випадку, при розгляді заяви (запиту) позивача від 04.04.2018р. із наданих документів, судом не було встановлено бездіяльності відповідача, а, навпаки, при розгляді вказаної заяви (запиту) позивача відповідачем були вжиті активні дії, направлені на розгляд заяви (запиту) позивача у строки, визначені чинним законодавством, за результатами такого розгляду заяви позивачеві була надана (направлена 20.04.2018р. на адресу позивача) мотивована відповідь (прийнято відповідачем відповідне рішення) із роз'ясненнями у формі листа за вих. №С-171 від 18.04.2018р. (а.с. 13-14).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч.1 ст.77 вказаного Кодексу, на позивача покладено обов'язок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Однак, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які свідчили б про бездіяльність відповідача при розгляді заяви позивача від 04.04.2018р. з урахуванням того, що відповідачем була надана мотивована відповідь за вих.№С-171 від 18.04.2018р. на заяву (запит) позивача від 04.04.2018р. у терміни, встановлені ст.20 Закону України "Про звернення громадян".
В той же час, відповідачем на адресу суду надіслано належні докази, які свідчать про надання мотивованої відповіді позивачеві на його заяву (запит) від 04.04.2018р., а тому вищенаведені докази спростовують бездіяльність відповідача при розгляді заяви позивача від 04.04.2018р., на які позивач посилається у позові.
Окрім того, судом враховується і те, що згідно Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень відповідача не входить прийняття нормативно-правових актів, наказів або розпоряджень про визнання місця перебування особи за відповідним місцем перебування, а також і направлення документів (наказом або розпорядження) для оформлення місця перебування особи та надання відповідачем довідок про склад сім'ї. При цьому, відповідачем було роз'яснено позивачеві, що з питання постановки останнього на квартирний облік йому необхідно звернутися до громадської комісії з житлових питань виконкому Тернівської районної у місті ради, з питання надання роз'яснень щодо можливості забезпечення позивача загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням при тимчасовій втраті працездатності йому необхідно звернутися до Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Також і відповідач повідомив позивача про те, що документи, які є у справі при Управлінні соціального захисту населення виконкому у місті ради не надають законних підстав для реєстрації місця його перебування.
Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача протягом 15-ти днів прийняти нормативно-правовий акт, який приведе до вжиття заходів до усунення причин подання заяви (запиту) від 04.04.2018р. до установи не підлягають задоволенню, оскільки до повноважень відповідача не віднесені функції щодо прийняття будь-яких нормативно-правових актів.
Також, не підлягають і задоволенню позовні вимоги позивача про захист права позивача бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 04.04.2018р. та права викривати недоліки в роботі відповідача для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання своїх прав і законних інтересів шляхом їх визнання в окремому пункті рішення, оскільки такого порядку розгляду запиту, зокрема, за обов'язкової участі особи, яка звернулася з відповідним запитом, не передбачено ні Законом України «Про звернення громадян», ні Законом України «Про інформацію».
А, відповідно, право позивача бути присутнім при розгляді його запиту від 04.04.2018р. відповідачем порушено не було.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши правомірність дій (бездіяльності) відповідача при прийнятті рішення відповідачем у формі листа при розгляді заяви позивача від 04.04.2018р. згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача не встановлена, а прийняте у формі листа рішення відповідача за вих.№С-171 від 18.04.2018р. за заявою (запитом) позивача від 04.04.2018р. прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Приймаючи до уваги викладене, у адміністративного суду відсутні будь-які обґрунтовані правові підстави для задоволення даного адміністративного позову, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва