Справа № 210/4394/18
Провадження № 1-кс/210/1607/18
іменем України
"06" серпня 2018 р. Кривий Ріг
Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу клопотання слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про проведення тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040710000435 від 02 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
03 серпня 2018 року слідчий СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням погодженим з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040710000435 від 02 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме до документів ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »( НОМЕР_1 ),юридична адреса: АДРЕСА_1 , що містить інформацію про зв'язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг, здійснених через: LAC 33301, CID 12901, 12903, 43384, 57022, 57072, 57425, 57872, у наступний період часу з 21:00 годин 28лютого 2018 року по 21:00 годин 01березня 2018 року у зоні дії зазначених базових станцій операторів телекомунікацій.
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040710000435 від 02березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.03.2018 до ЧЧ Металургійного ВП надійшла письмова заява від гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що невстановлена особа 01.03.2018 року в період часу з 12.00 годин до 16.30 годин, шляхом віджиму метало пластикового вікна проникла до приміщення будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно викрала належне останній майно, а саме: праску марки «Тефаль», мобільний телефон марки «Айфон 6С» мобільний телефон марки «Ксіомі», мобільний телефон марки Самсунг», чим спричинила ОСОБА_5 , майновий збиток на суму 7200 грн.
По даному кримінальному провадженню було проведено радіотехнічну розвідку та встановлені базові станції, які працюють за наступною адресою: АДРЕСА_2 : ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - LAC33301, CID12901, 12903,43384, 57022, 57072, 57425, 57872.
Враховуючи те, що під час вчинення кримінального правопорушення злочинці могли користуватися послугами операторів телекомунікацій, до огляду місця події залучався спеціаліст, яким встановлено базові станції м. Кривого Рогу, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (сукупність обладнання одного оператора).
Оператора телекомунікацій ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за кодом сукупності базових станцій, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (далі - LАС) 33301та ідентифікаційними параметрами секторів базових станцій (далі - СID)12901, 12903, 43384, 57022, 57072, 57425, 57872.
Встановлення осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення можливе лише шляхом перевірки інформації про з'єднання кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг, які перебували в період часу з 21:00 годин 28лютого 2018 року по 21:00 годин 01березня 2018 року у зоні дії зазначених базових станцій операторів телекомунікацій.
З огляду на наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення такої інформації, розгляд даного клопотання необхідно проводити без виклику представника ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у володінні якого знаходиться інформація, на підставі ст. 163 КПК України.
Беручи до уваги викладене вище, а також тяжкість злочину і неможливість отримати відомості в інший спосіб, та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, необхідно отримати тимчасовий доступ до інформації про з'єднання споживачів телекомунікаційних послуг у зоні дії покриття зазначених базових станцій операторів телекомунікацій, яка перебуває у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Оцінюючи допустимість застосування пропонованих слідчим заходів забезпечення кримінального провадження, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону). Нормами ст. 31 Конституції України гарантується кожному таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Україною 17.07.1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997 року. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ст. 8 зазначеної Конвенції проголошено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Європейський суд у рішенні по «Бельгійській мовній справі» («Belgian Linguistics case») від 23.07.1968 року зазначив, що ст. 8 Конвенції «має в основному на меті захист індивіда від свавільного втручання органів державної влади в його приватне і сімейне життя» що дало підстави для трактування «права на повагу», передбаченого п. 1 ст.8, перш за все як обов'язку невтручання держави у приватну сферу громадян.
У п.56 рішення у справі «Пантелеєнко проти України» («Panteleyenko v. Ukraine») від 29.06.2006 року,заява № 11901/02, Суд зазначив, що «…як зберігання державними органами інформації про особисте життя людини, так і її використання є порушенням права на повагу до особистого життя, гарантованого п. 1 ст. 8 Конвенції…».
З аналізу ст. 8 Конвенції, здійсненого в рішеннях Європейського суду по справах «Класс та інші проти Німеччини» від 06.09.1978 року та «Кемпбелл Крісті проти Сполученого Королівства» від 27.06.1994 року, випливає, що «поняття кореспонденції включає телефонні та телеканальні зв'язки», телефонні розмови входять в поняття «приватне життя» і кореспонденція», таємниця кореспонденції особи має такий самий ступінь правового захисту, як і особисте та сімейне життя та недоторканість житла.
Вимоги здійснення процесуального заходу «згідно із законом» і щодо його «необхідності в демократичному суспільстві» повинні виконуватись сукупно,а здійснюваний захід має переслідувати лише ту мету, яка згадана в п.2 ст. 8 Конвенції.
Зокрема, Європейський суд у пп.49-54 рішення у справі «Волохи проти України» від 02.02.2007 року, заява № 23543/02, відзначив,що «…втручання не може розглядатись як таке, що було здійснено «згідно із законом», оскільки законодавство… не визначає з достатньою чіткістю межі та умови органами влади дискреційних повноважень у сфері, про яку йдеться, і не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля…». Поняття «необхідності» втручання передбачає, що для такого втручання є нагальна суспільна потреба і що втручання пропорційне законній меті його здійснення (п.44 рішення Суду у справі «Кемпбелл проти Сполученого Королівства» від 25.03.1992 року,заява № 13590/88). Європейський суд не давав чіткого визначення вислову «необхідний у демократичному суспільстві», він дозволяє державам у межах власного розсуду визначати, що є необхідним за певних обставин; питання того, чи вийшла держава за межі розсуду, досліджується тією мірою, яка залежить від права, порушення якого стверджується, і серйозності втручання.
Також Конституційний Суд України в рішенні від 20.01.2012 року № 2-рп/2012 відзначив, що інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї… Така інформація про особу є конфіденційною; збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Слідчий не зміг належним чином обґрунтувати необхідність вилучення інформації, якою володіє оператор телекомунікацій (мобільного зв'язку) і яка становить охоронювану законом таємницю, не зміг довести, у який спосіб має намір використати цю інформацію і яким чином потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права і свободи особи. Можливість користування причетних до скоєння кримінального правопорушення осіб мобільним зв'язком, при цьому саме послугами оператора « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є лише припущенням слідчого, натомість внаслідок постановлення ухвали про тимчасовий доступ до документів у розпорядженні слідчого опиниться охоронювана законом інформація, що стосується невизначеного кола осіб, які можуть бути і зовсім непричетними до правопорушення, а лише, наприклад, мешкати в зоні дії базової станції оператора мобільного зв'язку. Таке втручання в права та свободи невизначеної кількості громадян не є пропорційним переслідуваній меті здобуття доказів по одному лише кримінальному провадженню.
Слідчим не доведено, що вичерпані всі можливості для встановлення причетних до кримінального правопорушення осіб у інший спосіб.
Крім того, у розглядуваному клопотанні відсутні відомості щодо повного найменування, юридичної адреси, засобів зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у володінні якого перебуває запитувана слідчим інформація; вказані обставини позбавляють суд можливості здійснити судовий виклик представника цієї юридичної особи, як це передбачено ч.1 ст. 163 КПК України.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.159, 163-164 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджено з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040710000435 від 02 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1