02 серпня 2018 року Справа № 804/4675/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Ількова В.В.,
При секретарі: Загородній О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Припису до акту перевірки № 000008 від 05.02.2018 року,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, у якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Припис Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 05.02.2018 року до Акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів від 05.02.2018 року №000008.
У обґрунтування позову зазначено, про те, що відповідачем у період з 01.02.2018 року по 05.02.2018 року на підприємстві була проведена позапланова перевірка з метрологічного нагляду, що здійснюється у сфері законодавчо регульованої метрології, за засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації. За наслідками вказаної перевірки відповідачем був складений Акт перевірки № 000008 від 05.02.2018 року, у висновках якого зазначено, що позивачем було порушено вимоги Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності» та вимоги ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у зв'язку із чим, на підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень метрологічних вимог суб'єкту господарювання було винесено Припис до Акту № 000008 від 05.02.2018 року. Позивач не погоджується з висновками, які викладені в Акті перевірки і виданим на його підставі Приписом, вважає Припис до Акту перевірки від 05.02.2018 року № 000008 незаконним та необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання на 24.07.2018 року.
Ухвалою суду від 24.07.2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.08.2018 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду відзив, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції зазначив, про те що спірний Припис від 05.02.2018 року є правомірним та обґрунтованим, та скасуванню не підлягає, оскільки, чинним законодавством на споживача не покладено обов'язок по проведенню періодичної повірки квартирних засобів обліку, п позивача, як виконавця, не звільнено від обов'язку по проведенню ним чергової повірки квартирних засобів обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Виходячи з положень ч.1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області у період з 01.02.2018 року по 05.02.2018 року на Комунальному підприємстві «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради була проведена позапланова перевірка з метрологічного нагляду, що здійснюється у сфері законодавчо регульованої метрології, за засобами вимірювальної техніки.
Позапланова перевірка була проведена на підставі звернення споживача ОСОБА_1 від 22.12.2017 року щодо можливих ознак порушення метрологічних вимог з боку Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, а саме: порушення правил проведення періодичної повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.
Позаплановою перевіркою було встановлено, порушення прав гр. ОСОБА_1 щодо витрат з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, які, як зазначає позивач, не входять до тарифів на послуги з тепло, водопостачання та водовідведення, а здійснюються споживачами.
Так, за результатами проведеної перевірки представниками відповідача було складено Акт проведеної (позапланової) перевірки з метрологічного нагляду, що здійснюється у сфері законодавчо регульованої метрології, за засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації №000008 від 05.02.2018 року.
05.02.2018 року до акту перевірки № 000008 від 05.02.2018 року відповідачем було винесено Припис про усунення порушень метрологічних вимог.
У вищезазначеному Приписі про усунення порушень метрологічних вимог від 05.02.2018 року встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності» та вимог ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (1765-IV від 15.06.2004).
За результатами здійснення заходу державного контролю, з метою припинення порушень метрологічних вимог підприємство було зобов'язано усунути порушення ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» шляхом здійснення перевірки (у т.ч. демонтаж, транспортування, монтаж) ЗВТ до 28.02.2018 року.
Звертаючись із цим позовом позивач посилався на необґрунтованість висновків Акту перевірки та виданим на його підставі Припису від 05.02.2018 року, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд враховує такі обставини.
Положеннями частини 4 ст.17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (в редакції, чинній з 01.01.2016 року) врегульовано, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі за текстом - Правила), справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
У разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки (п.16 Правил).
Згідно ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998 № 113/98-ВР порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Згідно з п.17 Правил, послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Згідно пп.6 п.29 Правил, споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.
Відповідно до пп.4 п.32 Правил, виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.
Так, зазначеному праву споживача кореспондує обов'язок виконавця контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж (пп. 4 п. 32 постанови КМУ № 630). Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідно до законодавства обов'язок здійснювати повірку засобів обліку води покладено на позивача.
Згідно із п. 9 постанови КМУ № 630 періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця, тобто позивача.
Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до бази даних позивача за особовим рахунком НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_3, нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення проводилися за фактично спожиті послуги, згідно показників водолічильника, який було прийнято до обліку з 22.10.2002 року, про що було складено відповідний Акт, в якому зазначено термін чергової державної повірки - 14.09.2004 року.
Після проведення за кошти Споживача періодичної повірки водолічильника холодної води представниками позивача було опломбовано та прийнято його до обліку, про що складено відповідний Акт від 29.10.2004 року, в якому зазначено термін допуску його до експлуатації, а саме до 21.10.2007 року.
22.05.2005 року представниками позивача було складено Акт про опломбування та прийняття до обліку лічильника гарячої води, вставленого у квартирі за адресою: АДРЕСА_3, в якому зазначено термін його чергової повірки до 21.10.2007 року.
12.02.2008 року та 03.03.2009 року позивачем були складені Акти про попередження мешканців квартири за адресою: АДРЕСА_3 про те, що у разі не проведення періодичної повірки квартирних водолічильників, нарахування за послуги водопостачання та водовідведення будуть проводитися згідно діючих норм і тарифів по кількості зареєстрованих мешканців.
Однак, громадянами, які мешкають за адресою: АДРЕСА_3, не було своєчасно проведено періодичну повірку приладів обліку водопостачання, встановленого за цією адресою, а тому, для запобігання порушення законодавства та накладення санкцій з боку контролюючих органів, підприємство з 01.04.2009 року зняло водолічильники з обліку за вказаною адресою.
Відтак, позивач зазначає про те, що в термін з 01.04.2009 року нарахування за особовим рахунком НОМЕР_1 (АДРЕСА_3) проводиться згідно з установленими нормами та тарифами відповідно до кількості зареєстрованих осіб.
Позивач зазначає про те, що на день подання цього позову, заяв на опломбування за адресою: АДРЕСА_3 приладу обліку холодної води, після проведеної періодичної повірки, до позивача подано не було.
Так, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року №1198-VIII.
Цей Закон у ст.1 визначає поняття житлово-комунальних послуг, учасників відносин у цій сфері: балансоутримувача, власника, споживача, виконавця і виробника та поняття засобу обліку. За змістом вказаної норми: житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики.
Положенням ч.4 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності з 01 січня 2005 року, передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.
Згідно з ч.3 ст.28 зазначеного вище Закону, якщо виконавцем послуг є водопостачальна організація, то її витрати, пов'язані з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом квартирних лічильників холодної води повинні відшкодовуватись власником або балансоутримувачем цього будинку через оплату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Витрати на періодичну повірку включені до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Абзацом 1 п.24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», передбачено, що витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» затверджений Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до вказаного Типового переліку включена послуга періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п.24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води і теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.
Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями повірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.
Таким чином, підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні додавати оплату такої послуги як періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії до тарифу на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
Оплата споживачем цієї послуги повинна здійснюватися згідно з укладеним договором між виконавцем і споживачем.
Крім того, ст.ст.19,26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.8 Правил також передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.
Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
Таким чином, КП «Дніпроводоканал», як виконавець послуг з водопостачання та водовідведення, контролює міжповіркові інтервали та інформує споживача про необхідність виконання періодичної повірки лічильника.
У період до 24 жовтня 2014 року проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, повинно було здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, слід зазначити про те, що відповідач правомірно дійшло висновку стосовно того, що діючим законодавством саме на позивача покладено обов'язок контролювати встановлені засоби обліку, а відтак, обов'язок з контролю та проведення перевірок засобів обліку покладено саме на позивача.
Така правова позиція може узгоджуватись з висновками, які викладені у Постанові Верховного Суду № 815/5331/16 (К/9901/32122/18) від 28.03.2018 року.
Крім того, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що саме споживач, за власний рахунок, зобов'язаний проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку.
Так, слід зазначити, про те, що чинним законодавством на споживача не покладено обов'язок про проведенню періодичної повірки квартирних засобів обліку.
Посилання позивача на те, що витрати, пов'язані з проведенням повірки лічильника не були включені у тарифи послуг, затверджені постановою КМУ від 12.07.2005 № 560 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», які діяли на момент виникнення спірної ситуації, а відповідно, їх оплата не проводилась гр. ОСОБА_1, є безпідставними та спростовуються вищевикладеним, оскільки, саме на позивача покладено обов'язок по проведенню чергової повірки квартирних засобів обліку.
Доказів на підтвердження того, що гр. ОСОБА_1 перешкоджає представникам позивача проведенню перевірки водолічильника, який розташовано за адресою: АДРЕСА_3, позивачем до суду надано не було.
Так, в матеріалах справи міститься звернення гр. ОСОБА_1 до позивача, з якого видно, що останній зазначає про те, що від проведення перевірок він не відмовлявся та не заперечує проти надання представникам позивача можливості провести перевірку приладів обліку води (а.с. 44).
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного відповідачем доведено правомірність прийнятого оскаржуваного Припису від 05.02.2018 року до Акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів від 05.02.2018 року №000008, а отже відповідач діяв на підставі, в межах повноважень.
Отже, Припис Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 05.02.2018 року до Акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів від 05.02.2018 року №000008 є обґрунтованим та таким, що скасуванню не підлягає.
Як зазначено Європейським судом з прав людини у п.16 Рішення по справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України» від 24.11.2016 (Заява №23620/05), Суд наголошує, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) [ВП], №31107/96, п.58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції" (Hentrich v. France), від 22 вересня 1994 року, п.42, серія А №296-А, та "Кушоглу проти Болгарії" (Kushoglu v. Bulgaria), № 48191/99, пп.49-62, від 10 травня 2007 року).
Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно із пунктом 3 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на зазначене, суд вважає, що припис Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 000008 від 05.02.2018 року складено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Припису до акту перевірки № 000008 від 05.02.2018 року.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Припису до акту перевірки № 000008 від 05.02.2018 року, слід відмовити.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 205, 241-248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Припису до акту перевірки № 000008 від 05.02.2018 року - відмовити.
Позивач: Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21-А, код ЄДРПОУ 03341305).
Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А, код ЄДРПОУ 40359593).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков