"02" серпня 2018 р. Справа № 909/818/17
Львівський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Матущака О.І.
суддів Бойко С.М.
Якімець Г.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: Шльосер А.Р. - адвокат;
від відповідача: Гайова О.В. - адвокат,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сисака Юрія Романовича, АДРЕСА_1
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського відділення, м. Івано-Франківськ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Сисака Юрія Романовича, АДРЕСА_1
про стягнення 282 661, 46 грн.
У позові позивач просив стягнути з відповідача на його користь 282 661,46 грн. збитків за необлікове використання природного газу, що підтверджував актами перевірки, складеними повноважними представниками позивача в період з 18.10.2016 по 13.01.2017.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017 р. позов ПАТ по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського відділення до фізичної особи-підприємця Сисака Ю.Р. задоволено повністю та стягнуто 282 661, 46 грн. збитків та 4 239,92 грн. витрат на оплату судового збору.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Така скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково застосовано норми Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», який втратив чинність з 01.10.2015 у зв'язку із прийняттям Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015. Окрім цього, апелянт вважає, що судом першої інстанції не визначено початок періоду несанкціонованого відповідачем відбору газу, оскільки складаючи акт про порушення у листопаді 2016 р., представники позивач діяли поза межами договірних відносин, так як договір припинив свою дію з 01.01.2016 р., а також, що позивачем неправильно зроблено розрахунки обсягу несанкціонованого використання газу всупереч п.2 розділу 3 глави ХI Кодексу газорозпридільних систем без урахування граничних об'ємів споживання природного газу населенням.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив щодо обставин, викладених відповідачем у апеляційній скарзі загалом з підстав та обставин, якими обґрунтоване оспорюване рішення суду першої інстанції.
Присутні в судових засіданнях представники позивача та відповідача відповідно підтримали вимоги та заперечення, викладені у апеляційній скарзі та у відзиві на таку.
Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що 01.01.2013 між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства (далі-позивач) та фізичною особою - підприємцем Сисаком Юрієм Романовичем (далі-відповідач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-ПР-к-ІФ-5050, який сторонами пролонговувався до 31.12.2015.
16.04.2015, на підставі поданої відповідачем заяви від 07.04.2015 № 326/01-25 про відключення від системи газопостачання на літній період ресторану «Червона калина», що перебуває у власності відповідача та не заперечується сторонами, знаходиться за адресою: вул. Шевченка,27А в с.Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області, представниками позивача припинено на неопалювальний період газопостачання до вищевказаного об'єкту на будинковому регуляторі тиску газу, шляхом перекриття вхідного крана діаметром 25 см та встановлення черепашки і опломбуванням номерною пломбою R15163414 ПАТ ІФ ГАЗ, яку було передано відповідачу під відповідальне зберігання, про що свідчить підпис споживача в акті № 47а від 16.04.2015 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності).
Позивачем, як Оператором ГРМ відповідно до вимог глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, не укладався договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання із споживачем Сисаком Ю.Р., оскільки газопостачання до ресторану «Червона калина» з 16.04.2015 припинено і відповідач не звертався із заявою про його відновлення.
09.06.2015 в результаті проведення контрольного огляду газового обладнання та його складових в ресторані «Червона калина» встановлено показник лічильника природного газу на час перевірки - 06543 м. куб., що додатково зафіксовано позивачем шляхом фотофіксації.
Судом першої інстанції не було взято до уваги та не враховано під час прийняття рішення, що актом № 5050 КО (п) від 18.10.2016, складеного представниками від позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підписаного ними та представником споживача Сисаком Ю.Р., порушень не виявлено, показники лічильника значилися 06386, усі пломби були на місці і без пошкоджень.
Уже на наступний день, 19.10.2016, двома представниками позивача: ОСОБА_6 і ОСОБА_8 складено два акти про порушення №№ 292 ІФ та 293 ІФ із фотофіксацією. Від підписання вказаних актів представник відповідача Сисак Ю.Р. відмовився. Згідно названих актів виявлено наступні порушення: самовільне відновлення газопостачання, відсутність пломба R15163414 ПАТ ІФ ГАЗ, невідповідність пломби заводу-виробника на лічильнику типу ВІЗАР ВР G6 заводський № 0262320, 2013 р.в. та зменшений показник лічильника згідно останньої перевірки до 06386 м. куб.
01.11.2016 майстром позивача був складений акт № 87 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності), розподіл природного газу до ресторану «Червона калина» припинено шляхом перекриття вхідного крана діаметром 25 см та встановлено черепашки і опломбовано номерною пломбою R17714285 ПАТ ІФ ГАЗ, яку передано Сисаку Ю.Р. під відповідальне зберігання про що свідчить його підпис.
30.11.2017 трьома представниками позивача складено акт про порушення № 293-ІФ, в якому зафіксовано невідповідність пломби заводу-виробника на лічильнику типу ВІЗАР ВР G6 заводський № 0262320, 2013 р.в. та порушення пломби «БАР'ЄР» № 6383853 ПАТ ІФГАЗ, а показник лічильника був 6 386 м. куб. газу (тобто менший від показника виявленого 09.06.215 в результаті контрольного огляду), що додатково зафіксовано представниками позивача у спосіб фотофіксації.
Того ж 30.11.2017 представниками позивача складено протокол-акт № 293ІФ про демонтаж та направлення ЗВТ (лічильника газу) для проведення експертизи, згідно якого його демонтовано, поміщено в пакет, який опломбовано у присутності представника відповідача пломбою № R18483896 і направлено в сервісний центр ПАТ «Івано-Франківськгаз» для проведення експертизи. Від підписання вищевказаних двох актів від 30.11.2017 представник відповідача Сисак Ю.Р. відмовився.
В акті експертизи лічильника газу № 1498 від 13.12.2016 зазначено, що за результатом зовнішнього огляду лічильника газу пломба-наліпка «БАР'ЄР» № 6383853 частково пошкоджена. Мастичне пломбування викликає сумнів. Відсутнє покриття мастичного пломбування фарбою серебрянкою, відсутній відтиск букви повірника. Шліци гвинта кріплення відлікового механізму збиті. Пошкодження захисного пломбування дає доступ до відлікового механізму та можливість використовувати необлікований газ. Лічильник функціонує. Пошкодження на торцях скла корпуса відлікового механізму по периметру. Відповідні пошкодження на корпусі лічильника у місці встановлення скла корпусу відлікового механізму. Герметик навколо скла відлікового механізму пошкоджений. Корпус лічильника забруднений. Втрати тиску - в межах норми, лічильник герметичний, похибка лічильника за об'ємної витрати Qmax- 4,66%, 2Qmax-2,86%, Qmin-(-11,52%), показання лічильника газу після повірки 06386 м.куб. Відповідно до висновків комісії: до лічильника було несанкціоноване втручання. Дане втручання могло бути виявлено під час контрольного зняття показань лічильника. Лічильник до експлуатації не придатний. Лічильник поміщено в пакет та опломбовано пломбою R18203199. Експертиза лічильника ініційована Оператором ГРМ. Вказані порушення також зафіксовано шляхом фотофіксації.
Згідно акту розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 28.12.2016, комісією позивача, враховуючи порушення, встановлені у акті про порушення № 293-ІФ від 30.11.2016 та на підставі п. 1 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, проведено розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості неопломбованим газовим обладнанням за період з 01.05.2016 по 01.11.2016 (за шість місяців що передували виявленню порушення), в загальному обсязі 30 396 м.куб. на загальну суму 220 367,23 грн.
Окрім цього 13.01.2017, згідно акту про порушення № 23-ІФ, складеного та підписаного чотирма представниками позивача: ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, повторно виявлено несанкціоноване відновлення газопостачання до ресторану «Червона калина» шляхом зміщення блокуючого пристрою, зняття заглушки та під'єднання надомного регулятора. У такому акті значиться відмітка про те, що представник споживача від підпису відмовився, а відомості зазначені у ньому, підтверджуються фотофіксацією.
Оскільки представник відповідача підписувати акт від 13.01.2017 відмовився, його направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, яке він отримав 14.01.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Того ж дня, в зв'язку з виявленням несанкціонованого відновлення газопостачання відповідачем, керуючись підпунктом 7 пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ, представниками позивача було припинено газопостачання до вказаного об'єкту, шляхом перекриття вхідного крану діаметром 100 мм., встановленням блінди (заглушки) та пережаттям на газопроводі-вводі діаметром 32мм. труби ПЕ до будинкового регулятора тиску газу, про що складено акт № 5 від 13.01.2017 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності), від підписання якого представник відповідач також відмовився.
Згідно акту розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 31.01.2017, комісією позивача, враховуючи порушення, встановлені у акті про порушення №23-ІФ від 13.01.2017 та в зв'язку з виявленням несанкціонованого відновлення газопостачання до ресторану «Червона калина», що в с.Підлужжя по вул. Шевченка,27А, на виконання вимог п. 1 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ проведено розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості неопломбованим газовим обладнанням за період з 30.11.2016 по 13.01.2017, в загальному обсязі 5 315 м.куб. на загальну суму 62 294,23 грн.
Таким чином, позовні вимоги позивача склали суму 282 661,23 грн. за необлікове використання природного газу, донараховане зазначеними вище двома актами-розрахунками відповідно від 28.12.2016 та 31.01.2017.
З метою досудового врегулювання спору, позивач 09.08.2017 направив відповідачу вимогу про сплату 282 661, 46 грн., що підтверджується фіскальним поштовим чеком №4323, проте така залишена без відповіді та задоволення.
Приймаючи постанову у цій справі, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
Відповідно до п.2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27892, протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії:
- контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу);
- перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу , зокрема контрольний огляд вузла обліку;
- монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.
Згідно п. 4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ, за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
З п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ вбачається, що наслідком порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу), є застосування до порушників нарахування не облікованих об'ємів (обсягів) природного газу.
Пунктом 2 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об'єм природного газу визначається за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців.
Таким чином, оскільки згідно акту № 5050 КО (п) від 18.10.2016, складеного представниками від позивача порушень не виявлено і усі пломби були на місці і без пошкоджень, то правомірним і логічним було б нараховувати не обліковано використаний природний газ з дати (01.11.2106 зазначеної у акті-розрахунку від 28.121.2016) внаслідок порушення, встановленого актом № 293-ІФ від 30.11.2016 по дату попередньої перевірки (18.10.2016), тобто, за 13 днів, а не за шість попередніх місяців, що неправомірно було здійснено та враховано під час донарахування згідно акту-розрахунку від 28.12.2016, у якому таке донарахування було здійснено саме з 01.11.2106 по 01.05.2016. Проте, судом апеляційної інстанції також у даному разі враховується, що згідно з двома актами порушень від 19.10.2016 №№ 292 ІФ та 293 ІФ уже були виявлені порушення у вигляді пошкодження пломб як оператора ГРМ так і заводу-виробника приладу обліку, але з незрозумілих причин, позивач вказаних актів на розгляд комісії з розгляду актів про порушення оператора ГРМ не виносив, не розглядав, і за такі порушення не донараховано збитків за необлікове використання відповідачем природного газу. Також невідомо з яких причин та за яких обставин, представниками позивача повторно зафіксовані ті ж порушення, що були зазначені у двох актах від 19.10.2016, повторно у акті від 30.11.2016, який і став підставою донарахування суми 220 367,23 грн.
Підсумовуючи зазначене в частині донарахування суми 220 367,23 грн. згідно акту-розрахунку від 28.12.2016, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливу правомірність донарахування не облікованого використання природного газу відповідачем лише за один день, тобто з 18.10.2016 (дата складання акту про відсутність порушень №5050 КО (п)) по 19.10.2016 (дату складання двох актів про порушення №№ 292 ІФ та 293 ІФ), проте, оскільки у зв'язку із відсутністю поденного нарахування із поданого позивачем розрахунку від 28.12.2016 здійснити перерахунок неможливо, заявлена до стягнення вказана вище сума необлікового використання природного газу є необґрунтованою та безпідставно судом першої інстанції стягнута з відповідача на користь позивача.
Що ж стосується іншої суми донарахування у розмірі 62 294,23 грн. згідно акту-розрахунку, здійсненого за порушення, встановлені актом про порушення № 23-Іф від 13.01.2017 за період з 30.11.2016 (попереднього акту перевірки та відключення від мереж газопостачання) по дату виявлення повторного порушення, то суд приходить до висновку, що зазначене донарахування проведено підставі хоча і не належним чином оформлених документів про порушення, проте такими які підтверджують існування самого факту про порушення та правильність проведених донарахувань.
Зокрема, відповідно до п.1 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Відповідачем не доведено неналежність проведеного позивачем розрахунку згідно акту від 31.01.2017, який здійснено відповідно до вимого зазначеного вище підзаконного нормативного акту.
Окрім цього, приймаючи постанову, судом апеляційної інстанції враховуються доводи відповідача, що представниками позивача складено усі акти про порушення з невідповідністю їх вимогам п.4 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, оскільки у зв'язку із відмовою споживача від підпису таких актів, не залучили посторонню особу до їх складання або не здійснили відеозйомку.
Зокрема, згідно названого вище пункту Кодексу ГРМ, у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали:
або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою;
або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що зазначені акти про порушення були підписані двома або більше представниками позивача, а акт від 13.01.2017 підписаний аж чотирма представниками із здійсненням фотофіксації, яка міститься у матеріалах справи. При цьому, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що лише саме здійснення фотофіксації фактів порушень без їх відезйомки, не спростовує наявність самого факту порушення, тому висновки суду першої інстанції щодо позовних вимог у цій частині є обґрунтованими, а позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому, доводи позивача, які взяті до уваги судом першої інстанції про наявність відеофіксації порушень до уваги як належні судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки в усіх актах про порушення значаться відмітки, що під час їх складання здійснювалася фотофіксація, а не відеозйомка.
З п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ вбачається, що наслідком порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу), є застосування до порушників нарахування не облікованих об'ємів (обсягів) природного газу.
Вірно відмічено судом першої інстанції, що відповідачем не подано доказів звернення до позивача чи інших компетентних органів щодо втручання в його систему газопостачання та засоби вимірювальної техніки сторонніми особами, відповідно до п. 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ, як не подано доказів оскарження акту про порушення від 13.01.2107 чи його скасування.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміється витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або одержання правил здійснення господарською діяльністю другою стороною.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За правилами ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Разом з тим, у разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які порушили законодавство з питань функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вищенаведені доводи апеляційної скарги в частині стягнення донарахованої суми 62 294,23 грн. за безоблікове використання природного газу відповідачем не спростовують вірних висновків місцевого господарського суду, тому таке рішення у цій частині належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Натомість, в частині стягнення суми 220 367,23 грн. за безоблікове використання природного газу, рішення суду першої інстанції не обґрунтоване вірними висновками щодо фактичних обставин справи та правомірністю дій представників позивача, тому відповідно до п. 3 ч.1 ст. 277 ГПК України, таке рішення у цій частині підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у позову у цій частині.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з тим, що апеляційна скарга за наслідками апеляційного перегляду частково задоволена а рішення суду першої інстанції скасовано в частині, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума 934,05 грн. сплаченого за розгляд справи у суді першої інстанції та стягнення з позивача на користь відповідача сума 3 623,86 грн. сплаченого судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сисака Юрія Романовича задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017 у справі №909/818/17 в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Сисака Юрія Романовича суми 220 367,23 грн. за безоблікове використання природного газу скасувати та прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
У решта частині рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017 у справі №909/818/17 залишити без змін.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сисака Юрія Романовича (АДРЕСА_2, індивідуальний код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського відділення (76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20, код ЄДРПОУ 03361046) суму 934,05 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.
4. Стягнути Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського відділення (76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20, код ЄДРПОУ 03361046) на користь фізичної особи-підприємця Сисака Юрія Романовича (АДРЕСА_2, індивідуальний код НОМЕР_2) суму 3 623,86 грн. витрат по сплаті судового збору за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.
Господарському суду Івано-Франківської області на виконання даної постанови видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо або через Львівський апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 08.08.2018.
Головуючий суддя О.І. Матущак
Судді С.М. Бойко
Г.Г.Якімець