вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"07" серпня 2018 р. Справа№ 910/2562/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Смірнової Л.Г.
Кропивної Л.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
сторони явку своїх представників не забезпечили
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Меркулова Дениса Юрійовича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11 червня 2018 року (повний текст складено 13.06.2018 р.)
(про відмову у поновленні строку для подання відзиву на позовну заяву)
у справі № 910/2562/18 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Народний Капітал"
до Фізичної особи-підприємця Меркулова Дениса Юрійовича
про стягнення частини заборгованості за Кредитним договором № 41/15-К від 22.04.2015 в розмірі 640 240,63 грн., -
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі №910/2562/18 у поновленні строку для подання відзиву на позовну заяву відмовлено (аркуш матеріалів оскарження (далі - а.с.) 111-112).
20 червня 2018 року ФОП Меркулов Д.Ю. звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі №910/2562/18, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати і постановити нову про задоволення клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу ФОП Меркулов Д.Ю. у справі № 910/2562/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.
16 липня 2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.) відкрито апеляційне провадження у справі №910/2562/18, розгляд апеляційної скарги ФОП Меркулова Д.Ю. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі № 910/2562/18 призначено на 07 серпня 2018 року.
26 липня 2018 року від позивача надійшов (поданий 24.07.2018 р. засобом поштового зв'язку) відзив на апеляційну скаргу.
Представники ФОП Меркулова Д.Ю. та ПАТ "Банк Народний Капітал" у судове засіданні 07 серпня 2018 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", чином, що підтверджується копією згрупованого реєстру поштових відправлень, інформацією з офіційного веб-сайта ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень за ідентифікаторами 0411622878100 та 0411622878119 та довідкою про причину повернення поштового відправлення "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.
Публічне акціонерне товариство "Банк Народний Капітал" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Меркулова Дениса Юрійовича (далі - відповідач) про стягнення частини заборгованості за Кредитним договором №41/15-К від 22.04.2015 (а.с. 3-8).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.04.2018 р. та встановлено строк на подання відзиву, заяв, клопотань (а.с. 88-90)
19 квітня 2018 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 91).
У судове засідання 20.04.2018 р. представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 94).
20 квітня 2018 року ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/2562/18 повідомлено відповідача про відкладення підготовчого засідання на 14.05.2018 р. (а.с. 95).
14 травня 2018 року ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/2562/18, враховуючи неявку сторін, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.05.2018 р. (а.с. 97).
25 травня 2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів у позивача (виписку по особовому рахунку), яке мотивовано з посиланням на ст. 81 ГПК України тим, що відповідач не міг самостійно подати цей доказ оскільки позивач перебуває на стадії ліквідації і відповідач "не може самостійно вигрузити з клієнт-банку виписки", а також тим, що отримати документи необхідно за особистим письмовим зверненням та довгий час чекати на їх виготовлення (а.с.98-99).
За наслідками розгляду клопотання представника відповідача про витребування доказів, суд залишив вказане клопотання без задоволення, постановивши ухвалу, яку внесено до протоколу судових засідань, оскільки клопотання заявлено з пропуском встановленого процесуальним законом строку.
За результатами судового засідання 25.05.2018 р., судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 11.06.2018, яку внесено до протоколу судового засідання (а.с. 100, 101-102).
08 червня 2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про відновлення пропущених строків для відповідача на подання відзиву на позов (а.с.103-104).
Вказане клопотання з посиланням на ст. 121 КАС України мотивовано з підстав аналогічних до викладених у клопотанні про витребування доказів, з огляду на неможливість підготувати відзив на позов без врахування даних банківської виписки (у витребуванні якої судом першої інстанції відмовлено), а також відсутність у відповідача змоги в порядку підготовчого провадження надати та зібрати всі необхідні матеріали. До клопотання доручено відповідь на позов з матеріалами справи для суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі №910/2562/18 у поновленні строку для подання відзиву на позовну заяву відмовлено (а.с.111-112).
Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення пропущених строків для відповідача на подання відзиву на позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач був обізнаний про розгляд даної справи, про що свідчить подане 18.04.2018 перше клопотання про відкладення справи, проте, відзив на позовну заяву з клопотання про відновлення строку було подано лише 08.06.2018, тобто майже через три місяці після відкриття провадження у справі.
Не погоджуючись зі вказаною ухвалою відповідач зазначає, що не прийнявши до уваги поданий відповідачем відзив разом з додатками, суд не забезпечив повне та всебічне з'ясування обставин справи і такі документи не будуть розглядатись, як належні та допустимі докази у суді апеляційної та касаційної інстанції. Обґрунтовуючи неможливість вчасного звернення з відзивом відповідач посилається на подання ним 19.04.2018 р. клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням ухвали про відкриття провадження у справі (з огляду на не проживання за місцем реєстрації і отримання інформації щодо судового провадження від юридичної компанії, що пропонувала свої послуги щодо вирішення спору); у судовому засіданні 25.05.2018 р. відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів з огляду на заявлення його з пропуском строку, тому відповідач був змушений самостійно звертатись до банку з метою отримання такого доказу; банк знаходиться на стадії ліквідації з огляду на що отримання будь-яких документів можливе лише за особистим зверненням та потребує часу на його виготовлення, відповідач не міг підготувати відзив без врахування банківських виписок та не міг в порядку підготовчого провадження зібрати докази оскілки не проживає у м. Києві.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, у відзиві на неї, позивач зазначає, що протягом майже 60 днів з дати відкриття підготовчого провадження Відповідач був обізнаний про стан розгляду справи, що також підтверджується тим фактом, що він звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи (19.04.2018 р.) та про витребування доказів (14.05.2018 р.).
З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати в т.ч. суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України).
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 80 ГПК України).
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч. 3 ст. 169 ГПК України).
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 8 ст. 165 ГПК України).
У п.п. 7, 8, 10 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 р. у справі №910/2562/18 зазначено: "Встановити, у відповідності до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч.3, 4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України). Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до 18.04.2018р. з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст.170 Господарського процесуального кодексу України." (а.с. 88-90).
19 квітня 2018 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на один календарний місяць та надання можливості визначити представника, ознайомитись з матеріалами справи та забезпечити подачу документів. Клопотання мотивовано тим, що відповідач не проживає за місцем реєстрації, здебільшого знаходиться у м. Одеса та не отримував ухвалу про відкриття провадження у справі та повістки у суд, відповідно не мав змоги ознайомитись з матеріалами справи. Про судове засідання відповідач, за його словами, довідався випадково від юридичної фірми, яка пропонувала свої послуги. При цьому у Клопотанні відповідач зазначив свою адресу реєстрації та адресу для листування (представника) (а.с. 91).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Враховуючи викладене, відповідач дізнавшись про судовий розгляд та 19.04.2018 р. заявивши клопотання про відкладення не був позбавлений права і можливості здійснювати самопредставництво та реалізувати визначені в ухвалі від 20.03.2018 р. процесуальні права (подання відзиву, клопотань (в т.ч. щодо витребування доказів (з обґрунтувань неможливості їх подання) та відновлення строку на подання відзиву), заяв, пояснень, додаткових письмових доказів, висновків експертів), або завчасно залучити з метою отримання правової допомоги відповідного адвоката.
Доказів неможливості вчинення таких дій відповідачем у визначений в ухвалі строк - матеріали оскарження не містять.
Як у тексті "заяви про відкладення розгляду справ", так і у "апеляційній скарзі" відповідач обґрунтовував свої доводи з посиланням на неотриманням ухвали про відкриття провадження у справі (з огляду не проживання за місцем реєстрації і отримання інформації щодо судового провадження від юридичної компанії, що пропонувала свої послуги щодо вирішення спору). Момент колі відповідачу стало відомо про судовий розгляд він не зазначає.
Разом з тим, з долученої до клопотання про відновлення пропущених строків для відповідача на подання відзиву на позов Копії ордеру вбачається, що його датовано 01.04.2018 р. (а.с.103-104), тобто тринадцятим днем з дня винесення ухвали про відкриття провадження у справі, якою визначено відповідні процесуальні строки, що свідчить про завчасну обізнаність відповідача із наявністю судового провадження.
Крім того, як у клопотання про витребування доказів, так і у клопотання про відновлення строку на подання відзиву не зазначено будь-яких дій, які були вчинені відповідачем для своєчасного самостійного отримання необхідних йому доказів (банківської виписки), без якого підготовка відзиву була б неможливою.
Будь-яких інших причин пропуску строку відповідач не навів.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначене у клопотанні про продовження процесуального строку обґрунтування не є поважною причиною неможливості вчинення у встановлений строк визначених в ухвалі від 20.03.2018 р. процесуальних дій та зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги в частині незгоди з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку.
Відповідно до ч. 7 ст. 183 ГПК України, у разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва.
У межах даної справи відбувалось три підготовчих засідання, а саме 20.04.2018, 14.05.2018 (також продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів) та 25.05.2018.
Водночас, за умовами ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За змістом п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд в т.ч. вирішує заяви та клопотання учасників справи.
При цьому, подання відповідачем відзиву має наслідок встановлення судом позивачу строків для подання відповіді на відзив, який на момент заявлення клопотання про продовження строку вже не міг бути встановлений, оскільки підготовче засідання закрито ухвалою від 25.05.2018 та справа призначена до розгляду по суті.
Також з урахуванням положень ч. 2 ст. 118 та ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України, колегія суддів зазначає, що відповідач не був позбавлений права заявляти клопотання, заяви, пояснення, подавати додаткові письмові докази із наведенням мотивованого обґрунтування неможливості вчасного вчинення таких дій у випадку пропуску встановленого судом або ГПК України строку.
Доказів вчинення вказаних дій відповідачем або його представником - матеріали оскарження не містять.
Правового обґрунтування наявності обставин які перешкоджали відповідачу у вчиненні таких дій у встановлений ГПК України та судом строк шляхом самопредставництва або шляхом залучення до вчинення таких дій представника - матеріали оскарження також не містять.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже доводи представника відповідача про те, що судом обмежено відповідача у реалізації його прав - є безпідставними.
Крім того, 11.06.2018 р. Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі №910/2562/18, яким позов задоволено.
З огляду на викладене, навіть за умови, якщо б відповідачем було обґрунтовано наявність підстав з якими процесуальний закон пов'язує можливість скасування оскаржуваного судового рішення, вказане не призвело б до ефективного поновлення його процесуальних прав у межах процедури оскарження ухвали від 11.06.2018 р. якою відмовлено у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку по справі №910/2562/18.
При цьому відповідач не позбавлений прав з наведенням відповідного обґрунтування неможливості подання доказів звернутись з таким доказом в процесі апеляційного оскарження рішення у даній справі.
Також, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010), а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі №910/2562/18 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Меркулова Дениса Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі №910/2562/18 задоволенню не підлягає.
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Меркулова Дениса Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі №910/2562/18 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі №910/2562/18 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11 червня 2018 року по справі №910/2562/18 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Меркулова Дениса Юрійовича повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді Л.Г. Смірнова
Л.В. Кропивна
Дата складення повного тексту - 08.08.2018 р.