Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1653/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Светлічного Ю.В.
при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954)
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код 07923280) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина А-1352.
про стягнення 9331,18 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Бєлої І.М. довіреність №01-16/344 від 27.06.18р.;
відповідача - Морозової О.Р. довіреність №4 від 02.01.18р.;
третьої особи - не з'явився;
Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, в якій позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8550,94 грн. та 3% річних у розмірі 780,24 грн., за договором про постачання електричної енергії №62051 від 01.09.2006р. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 . Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "18" липня 2018 р. о (об) 11:00.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував
Присутній представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію, що викладена ним у відзиві на позовну заяву, що наданий через канцелярію суду 27.06.2018р. за вх.№1854. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що він є бюджетною організацією та несвоєчасна оплата за використану електричну енергію була здійснена, у зв'язку несвоєчасним фінансуванням з державного бюджету України та просить зменшити розмір пені на 90%.
Представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.09.2006 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (третя особа) був укладений договір про постачання електричної енергії №62051 (надалі - договір).
Відповідно до "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (зі змінами та доповненнями), (Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, що регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Таким чином, договір визначає погодження його умов обома сторонами.
Відповідно до п. 9.11. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь - якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
На підставі п. 9.11. Договір пролонгований на 2018 рік.
Пунктом 2.1.2 Договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6,7 Договору, відповідно до додатку №1 "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності Споживачу" та додатку №2 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п.2.2.5 Договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування.
Згідно з п. 5 додатка 2 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунку, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії. Відповідно до п. 5 додатка 2 до договору споживач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з дня його отримання.
05.01.2015 між позивачем, Військовою частиною А-1352 (споживач - третя особа) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (платник - відповідач) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №11058, відповідно до якої сторони змінили в п.4.5 додатка 2 до Договору "Порядок розрахунків" слово "Споживач" на "Платник".
Відповідно до п.4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.5 цього Договору, з порушенням термінів визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується Споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку №2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.
Позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив відпуск електричної енергії споживачу (3-й особі) у період з жовтня 2017 року по квітень 2018року та виставив до сплати рахунки на оплату за використану електроенергію у вказаний період, які додані позивачем до матеріалів справи разом із позовною заявою (аркуші справи № 87-89), а саме у жовтні 2017 року рахунок №62051 на суму 235639,73 грн., у грудні 2017 р. на суму 405514,09 грн., у березні 2018р. на суму 505562,59 грн.
Вищезазначені рахунки 3-я особа отримала 02.11.2017, 03.01.2018 та 03.04.2018 відповідно, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень (арк.93-95).
Проте, відповідачем вказані рахунки були сплачені несвоєчасно, у зв'язку із чим позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 01.09.2006 №62-051 по сплаті спожитої в жовтні 2017р., грудні 2017 р., у березні 2018 року електричної енергії нараховано пеню в розмірі 8550,94 грн. та 780,24 грн. - 3% річних.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом перевірено розрахунок пені та 3% річних за допомогою системи "Ліга Закон" та встановлено, що розрахунок позивача - пені та 3 % річних є вірним та позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 8550,94 грн. та 3% річних у розмірі 780,24 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Пленум Вищого господарського суду України в п. 3.17.4 постанови від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'ясняє, що вирішуючи, в тому числі й з власної І ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 223 Господарського кодексу України.
В даному випадку, з урахуванням встановлених обставин, якими підтверджується складне економічне становище підприємства відповідача, який є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення, спрямоване на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок забезпечення військових частин квартирним майном, відсутності основної заборгованості за спожиту електроенергію, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами відповідача про винятковість ситуації для зменшення розміру штрафних санкцій та вважає за можливе зменшити розмір пені на 50 %, а саме сума, що підлягажє стягненню з відповідача є сума пені у розмірі 4275,47 грн., а в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4275,47 грн. слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код 07923280, п/р 3521100105404, 35227002000219 ГУДКУ в Х/о, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954. п/р НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Києва, МФО 380805, код 00131954) пеню у розмірі 4275,47 грн., 3% річних у розмірі 780,24 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 4275,47 грн. - у задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Згідно зі ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.
Позивач: Акціонерна компанія "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954. п/р НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Києва, МФО 380805, код 00131954).
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код 07923280, п/р 3521100105404, 35227002000219 ГУДКУ в Х/о, МФО 851011, код 07923280).
Повне рішення складено 10.08.2018 р.
Суддя Ю.В. Светлічний