31 липня 2018 року Справа № 915/292/18
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,
при секретарі судового засідання Степановій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт”, 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14 (код ЄДРПОУ 01125608),
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНССПЕЦАВТО”, 54020, м. Миколаїв, Громадянський узвіз, 1/1 (код ЄДРПОУ 38395822),
про: стягнення 1427807,58 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №09/33 від 04.01.2018 року;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №469 від 01.11.2017 року
05.04.2018 року державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом № 06/490 від 04.04.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНССПЕЦАВТО” про стягнення 1427807,58 грн., з яких:
- 1047775,93 грн. - заборгованість з орендної плати за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 14-а від 20.12.2012 року,
- 104777,59 грн. - штраф у розмірі 10% від суми заборгованості 1047775,93 грн. за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно,
- 144994,66 грн. - пеня, нарахована з 16.02.2017 року по 04.04.2018 року по кожному окремому зобов'язанню за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з січня 2017 року по лютий 2018 року включно,
- 15392,00 грн. - 3% річних, нараховані з 16.02.2017 року по 04.04.2018 року по кожному окремому зобов'язанню за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з січня 2017 року по лютий 2018 року включно,
- 114867,40 грн. - втрати від інфляції, нараховані з лютого 2017 року по лютий 2018 року по кожному окремому зобов'язанню за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з січня 2017 року по лютий 2018 року включно.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається в тому числі на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 14-а від 20.12.2012 року щодо своєчасного внесення орендних платежів.
Ухвалою суду від 13.04.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26.04.2018 року.
Ухвалою суду від 26.04.2018 року підготовче засідання відкладено на 15.05.2018 року.
Ухвалою суду від 15.05.2018 року підготовче засідання відкладено на 01.06.2018 року.
30.05.2018 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 06/696 від 25.05.2018 року, відповідно до якої позивачем збільшено період нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладене, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині збільшення періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно - прийнята судом до розгляду.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач також просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з березня по квітень 2018 року включно, нараховані на цю суму заборгованості 3% річних, пеню та інфляційні втрати, а також штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року включно.
Судом роз'яснено представнику позивача, що зазначені вимоги, а саме включення до позову вимог про стягнення заборгованості за інші місяці, 3% річних, втрат від інфляції та штрафу, а ні ж за ті, які зазначені у позові, є зміною підстав позову, а тому відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач до закінчення підготовчого засідання має право звернутися до суду з відповідною письмовою заявою про зміну підстав позову.
Представник позивача своїм правом на подання письмової заяви про зміну підстав позову не скористався.
Таким чином, судом розглянуті наступні позовні вимоги:
- 1047775,93 грн. - заборгованість з орендної плати за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 14-а від 20.12.2012 року,
- 104777,59 грн. - штраф,
- 189103,33 грн. - пеня, нарахована з 16.02.2017 року по 25.05.2018 року по кожному окремому зобов'язанню за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з січня 2017 року по лютий 2018 року включно,
- 18918,00 грн. - 3% річних, нараховані з 16.02.2017 року по 25.05.2018 року по кожному окремому зобов'язанню за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з січня 2017 року по лютий 2018 року включно,
- 133047,44 грн. - втрати від інфляції, нараховані з лютого 2017 року по квітень 2018 року по кожному окремому зобов'язанню за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з січня 2017 року по лютий 2018 року включно.
Ухвалою суду від 01.06.2018 року підготовче засідання відкладено на 14.06.2018 року.
Ухвалою суду від 14.06.2018 року строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів - до 13.07.2018 року, підготовче засідання відкладено на 09.07.2018 року.
09.07.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2018 року.
31.07.2018 року в ході розгляду справи по суті до суду від представника позивача надійшло клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання додаткових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У клопотанні про надання часу для подання додаткових доказів представником позивача не зазначено поважних причин неподання доказів разом з позовною заявою або до початку розгляду справи по суті, а тому судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила.
31.07.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
14.05.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 82-83) в якому зазначено, що заборгованість з орендної плати виникла у зв'язку з тим, що позивач виставляв рахунки не у відповідності до вимог Договору. Заборгованість за листопад 2017 року в сумі 257468,77 грн. сплачена відповідачем 10.04.2018 року платіжним дорученням №2203. Вимоги позивача про стягнення 3% річних, пені та інфляційних втрат, нарахованих за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з січня по жовтень 2017 року, відповідачем також не визнаються із посиланням на приписи п. 6 ст. 232 ГК України.
30.05.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 92-94)
14.06.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 128-129).
09.07.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (додаткові пояснення) (а.с. 140-141).
31.07.2018 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (а.с. 153).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
20.12.2012 року між позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем був укладений договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 14-а (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування групу об'єктів окремого індивідуально визначеного державного рухомого майна - автоспецтехніка 49 одиниць згідно Переліку (додаток № 1, що є невід'ємною частиною Договору) (далі - майно), що знаходиться на балансі орендодавця, і вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну експерту оцінку, виконаного ТОВ “Приват-Південь”, станом на 31.10.2012 року і становить 5433000,00 грн. без ПДВ (а.с. 12-14).
Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном після підписання сторонами цього Договору, але не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна.
Відповідно до п. 3.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 до Договору від 01.10.2013 року) орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786 із змінами та доповненнями, за ставкою 23,5% від вартості майна, зазначеної в п. 1.1 цього Договору і становить згідно з розрахунком (додаток № 2, який є невід'ємною частиною Договору) без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2013 року) 105864,27 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Відповідно до п. 3.3 Договору розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць.
Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця до 15 числа місяця, наступного за місяцем нарахування, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування, але не раніше оголошення індексу інфляції за звітний місяць.
Відповідно до п. 5.3 Договору орендар зобов'язаний в тому числі своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до рахунків, наданих орендодавцем.
Відповідно до п. 9.3 Договору орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 9.4 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Відповідно до п. 11.1 Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
За оренду майна у листопаді 2017 року позивачем нараховано відповідачу 257468,77 грн., що підтверджується актом наданих послуг (виконаних робіт) № 24822666 від 30.11.2017 року, який підписаний представниками сторін без зауважень (а.с. 35) та виставленим позивачем рахунком № 24822666 від 30.11.2017 року (а.с. 34).
За оренду майна у грудні 2017 року позивачем нараховано відповідачу 260043,46 грн., що підтверджується актом наданих послуг (виконаних робіт) № 27452666 від 31.12.2017 року, який підписаний представниками сторін без зауважень (а.с. 37) та виставленим позивачем рахунком № 27452666 від 31.12.2017 року (а.с. 36).
За оренду майна у січні 2018 року позивачем нараховано відповідачу 263944,10 грн., що підтверджується актом наданих послуг (виконаних робіт) № 01822666 від 31.01.2018 року, який підписаний представниками сторін без зауважень (а.с. 39) та виставленим позивачем рахунком № 01822666 від 31.01.2018 року (а.с. 38).
За оренду майна у лютому 2018 року позивачем нараховано відповідачу 266319,60 грн., що підтверджується виставленим позивачем рахунком № 03672666 від 28.02.2018 року (а.с. 40). Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, акт наданих послуг (виконаних робіт) за лютий 2018 року надісланий на адресу відповідача та позивачу не повернутий.
21.02.2018 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 06/295 від 20.02.2018 року про сплату заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2017 року по січень 2018 року включно, штрафу та 3% річних, пені та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості з орендної плати за період з січня 2017 року по січень 2018 року включно, у загальній сумі 1172284,11 грн. (а.с. 17-18)
У відповіді на претензію № 2018-02-27/140 від 27.02.2018 року (а.с. 19) відповідач вимоги визнав частково у сумі 691950,77 грн. (заборгованість з орендної плати за період з жовтня по грудень 2017 року включно в сумі 592684,46 грн., пеня у розмірі 39997,86 грн., штраф у розмірі 59268,45 грн.) та зобов'язався сплатити визнану заборгованість у найближчий термін.
Оскільки станом на 04.04.2018 року заборгованість відповідачем сплачена не була, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК України та ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Заборгованість за листопад 2017 року в сумі 257468,77 грн. була сплачена відповідачем 10.04.2018 року платіжним дорученням № 2203 (а.с. 84).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі у тому числі якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за листопад 2017 року в сумі 257468,77 грн. підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Доказів оплати відповідачем заборгованості з орендної плати за період з грудня 2017 року по лютий 2018 року суду не надано.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з грудня 2017 року по лютий 2018 року включно в сумі 790307,16 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 189103,33 грн. та штрафу в сумі 104777,59 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначено вище, відповідно до п. 9.3 Договору орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Позивачем нарахована пеня в сумі 98267,97 грн. за період з 16.12.2017 року по 25.05.2018 року за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно (а.с. 100-107). Розрахунок здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу (простроченої орендної плати в кожному місяці) за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 98267,97 грн. є обґрунтованою.
Позивачем також нарахована пеня в сумі 90835,36 грн. за період з 16.02.2017 року по 29.03.2018 року за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з січня по жовтень 2017 року включно. Зазначений розрахунок пені наведений у позовній заяві (а.с. 6-7). Суд не має можливості перевірити обґрунтованість розрахунку пені в сумі 90835,36 грн., оскільки позивачем не надано доказів наявності у відповідача заборгованості з орендної плати у період з січня по жовтень 2017 року (копії актів наданих послуг (виконаних робіт), рахунків на оплату, доказів здійснення відповідачем оплат тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 90835,36 грн. за період прострочення внесення орендних платежів з січня по жовтень 2017 року включно слід відмовити.
Позивачем нараховано штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно. Станом на час звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно складала 1047775,93 грн.
Як зазначено вище, відповідно до п. 9.4 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Отже, вимога про стягнення штрафу в сумі 104777,59 грн. є обґрунтованою.
Щодо вимоги про стягнення 18918,00 грн. - 3% річних та 133047,44 грн. - втрат від інфляції, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано 3% річних в сумі 8936,00 грн. за період з 16.12.2017 року по 25.05.2018 року за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно (а.с. 100-107). Розрахунок здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем від суми простроченого платежу (простроченої орендної плати в кожному місяці) за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно. Отже, вимога про стягнення 3% річних в сумі 8936,00 грн. є обґрунтованою.
Позивачем також нараховано 3% річних в сумі 9982,00 грн. за період з 16.02.2017 року по 29.03.2018 року за прострочення внесення орендних платежів за користування майном у період з січня по жовтень 2017 року включно. Зазначений розрахунок наведений у позовній заяві (а.с. 6-7). Суд не має можливості перевірити обґрунтованість розрахунку 3% річних в сумі 9982,00 грн., оскільки як зазначено вище позивачем не надано доказів наявності у відповідача заборгованості з орендної плати у період з січня по жовтень 2017 року (копії актів наданих послуг (виконаних робіт), рахунків на оплату, доказів здійснення відповідачем оплат тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9982,00 грн. за період прострочення внесення орендних платежів з січня по жовтень 2017 року включно слід відмовити.
Позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 35682,53 грн. за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року включно за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно (а.с. 100-107). Розрахунок здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем від суми простроченого платежу (простроченої орендної плати в кожному місяці). Період нарахування визначено позивачем правильно. Отже, вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 35682,53 грн. є обґрунтованою.
Позивачем також нараховано інфляційні втрати в сумі 97364,91 грн. за період з лютого 2017 року по лютий 2018 року за порушення строків внесення орендних платежів за користування майном у період з січня по жовтень 2017 року включно. Зазначений розрахунок інфляційних втрат наведений у позовній заяві (а.с. 6-7). Суд не має можливості перевірити обґрунтованість розрахунку інфляційних втрат у сумі 97364,91 грн., оскільки як зазначено вище позивачем не надано доказів наявності у відповідача заборгованості з орендної плати у період з січня по жовтень 2017 року (копії актів наданих послуг (виконаних робіт), рахунків на оплату, доказів здійснення відповідачем проплат тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 97364,91 грн. за період прострочення внесення орендних платежів з січня по жовтень 2017 року включно слід відмовити.
Складання щомісячно актів наданих послуг (виконаних робіт) Договором не передбачено, але опосередковано зазначені акти підтверджують виставлення рахунків за такі місяці, що спростовує доводи відповідача стосовно невиконання позивачем обов'язку по виставленню рахунків.
Заперечення відповідача стосовно неналежного виконання позивачем обов'язків за Договором по виставленню рахунків судом оцінюються критично з підстав, зазначених вище (наявність актів). Крім того, обов'язок з оплати за користування майном виникає у відповідача не у зв'язку із наданням чи ненаданням йому рахунку, а у зв'язку з тим, що відповідач користується майном позивача. Строк орендної плати визначається умовами договору, а саме пунктом 3.6 договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 14-а від 20.12.2012 року.
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України
1. Позов державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” до товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНССПЕЦАВТО” - задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНССПЕЦАВТО” (54020, м. Миколаїв, Громадянський узвіз, 1/1, код ЄДРПОУ 38395822) на користь державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, код ЄДРПОУ 01125608):
- 790307,16 грн. - заборгованість з орендної плати за період з грудня 2017 року по лютий 2018 року (включно) за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 14-а від 20.12.2012 року;
- 104777,59 грн. - штраф;
- 72387,07 грн. - пеня;
- 6481 грн. - 3% річних;
- 23902,18 грн. - втрати від інфляції;
- 14967,83 грн. - судовий збір.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошових коштів у сумі 198182,27 грн.
4. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за листопад 2017 року в сумі 257468,77 грн.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.
Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 10.08.2018 року.
Суддя А.П. Алексєєв